Постанова

від 28.02.2024 по справі 240/21812/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/21812/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

28 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл" , в якому просив: визнати протиправним та скасувати протокол №4648 від 26.12.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин; визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6395, виданий 12.02.2020 Державної служби геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл".

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року визнати передчасним висновок суду про визнання поважними причин пропуску керівником Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави строку звернення до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, викладений в ухвалі від 18.09.2023 про відкриття провадження у справі.

Клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин про залишення без розгляду адміністративного позову керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, - задоволено.

Позов керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, - залишено без розгляду.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до Житомирського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що прокуратурою Житомирської області виявлено факти порушення вимог природоохоронного законодавства під час розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів Північної ділянки Омелянівського родовища гранітів, а також надання погодження Житомирською обласною радою на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Також, органами прокуратури було встановлено, що Державною комісією України по запасах корисних копалин розглянуто матеріали попередньої геолого-економічної оцінки запасів Північної ділянки Омелянівського родовища гранітів, поданих на розгляд товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Кастл», з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Розгляд поданих вказаним підприємством матеріалів оформлений 26.12.2018 протоколом №4648 засідання колегії ДКЗ України відповідно до якого, серед іншого, апробовані станом на 01.12.2018 балансові запаси незмінених вивітрюванням гранітів загальнодержавного значення Північної ділянки Омелянівського родовища, придатних для видобування блоків.

Крім того, зазначено, що отримання ТОВ «Гранд Каст» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування гранітів Північної ділянки Омелянівського родовища гранітів можливе лише за умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин в порядку, та за умовами, що визначені наведеним вище Порядком №865.

У подальшому, на підставі незаконного протоколу ДКЗ України №4648, яким апробовані запаси Північної ділянки Омелянівського родовища гранітів утворено право на позааукціонне отримання спеціального дозволу в порядку, визначеному п. 1 п. 8 Порядку № 615, Державною службою геології та надр України, товариству «Гранд Кастл» видано спірний спеціальний дозвіл на користування надрами № 6395 від 12.02.2020.

Вважаючи вказаний протокол та спеціальний дозвіл протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач посилаючись на відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19, 17.07.2023 року звернувся з даним позовом до суду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, статтею 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 в справі №6-26370кс04.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Доводи прокурора щодо обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом, спрямовані на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Проте, відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами висловлений у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19, а тому саме з цієї дати за можливе обраховувати перебіг строк звернення.

Будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів, що перешкоджали прокурору своєчасно звернутися до суду з даним позовом, в межах тримісячного строку, суду не надано та не наведено в обґрунтування.

Відтак, саме з листопада 2022 року прокурору стало відомо про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ (тобто володів вказаною інформацією), однак за захистом інтересів держави звернувся лише в липні 2023 року, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.

З урахуванням з`ясованих обставин справи, заявленого відповідачем клопотання, та за одночасної відсутності підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передчасність визнання поважними причин пропуску строку звернення Керівником Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до суду з позовом про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, викладеного в ухвалі про відкриття провадження у справі від 18.09.2023.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Нормами п. 8 ч. 1ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

Посилання прокурора на обставини відступу Верховним Судом від попередніх висновків щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора стосовно спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів, оскільки прокурор почав вчиняти такі дії через вісім місяців після відступу Верховних Судом від попередніх своїх висновків.

Отже, позовну заяву подану до суду після спливу тримісячного строку звернення до суду, слід залишити без розгляду.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, а тому доводи апелянта слід відхилити як необґрунтовані та не доведені належними та допустимими доказами.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.