Постанова

від 20.05.2024 по справі 240/21812/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року

м. Київ

справа № 240/21812/23

адміністративне провадження № К/990/11543/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №240/21812/23

за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави

до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл"

про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,

за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 (головуючий суддя: Горовенко А.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 (головуючий суддя: Залімський І. Г. судді: Сушко О.О. Мацький Є.М. ,)-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин №4648 від 26.12.2018;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6395, виданий 12.02.2020 Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. 09.10.2023 та 11.10.2023 Державна комісія України по запасах корисних копалин звернулася до суду першої інстанції з клопотаннями, про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

3.1 В обґрунтування вказаної заяви Державна комісія України по запасах корисних копалин зазначає, що прокурор звернувся до суду зі спливом понад 8 місяців з дня зміни підходів щодо наявності повноважень для звернення до суду, зокрема постанови Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19, на яку вказує сам прокурор.

4. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 позовну заяву Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу залишено без руху. Позивачу встановлено 5-ти денний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, з урахуванням висновків суду.

5. У встановлений судом строк, прокурор, на виконання вимог ухвали суду від 13.10.2023, подав до суду пояснення, у яких наведено обґрунтування щодо неможливості подання позовів вказаної категорії раніше, враховуючи невизначену зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень прокурора на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

5.1 При цьому, позивач посилається на відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами у постанові від 29.11.2022 року у справі №240/401/19.

6. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 визнано передчасним висновок суду про визнання поважними причин пропуску керівником Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави, строку звернення до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, викладений в ухвалі від 18.09.2023 про відкриття провадження у справі.

6.1 Клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин про залишення без розгляду адміністративного позову керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу - задоволено.

6.2 Позов керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу - залишено без розгляду.

7. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до Житомирського окружного адміністративного суду.

8. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 залишено без змін.

9. Так, повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наведені прокурором обставини не можуть бути поважною причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено. Посилання прокурора на обставини відступу Верховним Судом від попередніх висновків щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора стосовно спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів, оскільки прокурор почав вчиняти такі дії через вісім місяців після відступу Верховних Судом від попередніх своїх висновків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. 25.03.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі №240/21812/23.

11. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що суди дійшли помилкових висновків про те, що вказані прокурором доводи, не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки пропуск строку звернення до суду із даним позовом відбувся у зв`язку зі зміною підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. 25.03.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.

14. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі у справі №240/21812/23 за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу

15. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

17. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

18. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

19. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

20. За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

21. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

22. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

23. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

24. Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом трьох місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

25. Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2023 Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу.

26. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27. Як вже зазначалося вище, 09.10.2023 та 11.10.2023 Державна комісія України по запасах корисних копалин звернулася до суду першої інстанції з клопотаннями, про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

27. З огляду на заявлене клопотання, Житомирський окружний адміністративний суду ухвалою від 13.10.2023 залишив без руху позовну заяву Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області та встановив 5-ти денний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, з урахуванням висновків суду.

28. У встановлений судом строк, прокурор, на виконання вимог ухвали суду від 13.10.2023, подав до суду пояснення, у яких наведено обґрунтування щодо неможливості подання позовів вказаної категорії раніше, враховуючи невизначену зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

28.1 При цьому, прокурор зіслався на відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19.

29. Проаналізувавши пояснення позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, з якими погодився апеляційний суд, що посилання прокурора на обставини відступу Верховним Судом від попередніх висновків щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора стосовно спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів, оскільки прокурор почав вчиняти такі дії через вісім місяців після відступу Верховних Судом від попередніх своїх висновків.

30. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

31. Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

32. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

33. Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

34. Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

35. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

36. Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

37. Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

38. Ключовою є фраза "з поважних причин", а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

39. Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

40. Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

41. Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

42. Положеннями частини третьої статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

43. Колегія суддів звертає увагу, що прокурор оскаржує протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин №4648 від 26.12.2018 та дозвіл на користування надрами №6395, виданий 12.02.2020 Державною служби геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд Кастл", тоді як до суду із даним позовом прокурор звернувся лише 17.07.2023, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого нормами КАС України.

44. Разом з тим, як вже зазначалося, прокурором в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом зазначено про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

45. В касаційній скарзі прокурор зазначає, що оскільки відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами висловлений у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19, підтриманий Верховним Судом в постановах від 21.01.2023 у справі №240/3379/19 та від 22.03.2023 року у справі №806/2202/18 то саме після ухвалення постанови у справі №806/2202/18 можна стверджувати про сталість практики та відповідно слід обраховувати перебіг строк звернення.

46. Колегія суддів не погоджується з такими доводами прокурора та вважає, що зміна підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не є поважною причиною, за наявності якої суд зобов`язаний поновити пропущений строк звернення до суду.

47. Той факт, про який позивач вказує у заяві про поновлення строку, не є непереборною обставиною, з підстав якої позивач не міг звернутись до суду в межах встановленого строку КАС України.

48. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

49. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

50. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

51. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

52. Колегія суддів зазначає, що належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, із змісту заяви на усунення недоліків позовної заяви не вбачається, у зв`язку з цим суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

53. Більше того, навіть якщо враховувати, що прокурору з листопада 2022 року стало відомо про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ і саме з цієї дати прокурор вважає за можливе відраховувати строк звернення до суду, то тримісячний строк сплинув би в лютому 2023 року, однак за захистом інтересів держави прокурор звернувся лише в липні 2023 року, тобто в будь-якому випадку з порушенням строку, звернення до суду.

54. Недоречними Суд вважає також доводи скаржника, що саме після ухвалення постанови від 22.03.2023 року у справі №806/2202/18 можна стверджувати про сталість практики, скільки, такий механізм, як передача справи на розгляд палати і має на меті забезпечити однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальну обов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність та забезпечує сталість судової практики.

55. Посилання прокурора на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів.

56. За змістом висновку наведеного Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), згідно з якого право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

57. Слід також звернути увагу, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

58. У зв`язку з вказаним, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду позову.

59. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

60. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 - відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець