Постанова

від 29.02.2024 по справі 260/7602/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 260/7602/23 пров. № А/857/24696/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. за участю секретаря судового засідання Гуляка В.В. Вовк А.Ю.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 260/7602/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" про зупинення видаткових операцій та зобов`язання вчинити дії,

місце ухвалення судового рішення м.УжгородРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїРейті С.І. дата складання повного тексту рішенняне зазначенаВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі позивач, ГУ ДПС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" (далі відповідач, ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія") про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, заборони відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 260/7602/23 відмовлено у задоволенні позову Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код 43143065) до Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська нафтогазова компанія" (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Крилова, 98/Г код 40258936) про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, заборони відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що:

- судом першої інстанції порушено норми матеріального в частині неправильного застосування до оскаржуваних відносин пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України та надано оцінку обставинам у справі які виходять за предметом дослідження у даній справі.

- за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 1448881,11 гривень, який станом на дату звернення до суду не погашено.

- 28.07.2023 року уповноваженою особою податкового органу надіслано відповідачу лист -запит №8540/6/07-16-13-05-10 із пропозицією визначити перелік основних засобів та перелік ліквідного майна, які можливо було б використати для погашення податкового боргу.

Указаний запит направлено на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Крилова, буд. 98/Г), однак такий повернувся 03.08.2023 згідно довідки Ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою» поштового конверту №8960012965667 (міститься у матеріалах справи). Відповідно до положень пункту абзацу другого пункту 42.5 статті 42, пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, указаний запит вважається вручений платнику.

-згідно пункту 89.4. статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Ураховуючи наведене, вважається що відповідач відповідь на вимогу контролюючого органу, щодо надання ліквідних активів у податкову заставу не надав ні у вказаний у запиті строк, ні станом на день подання позовної заяви до суду.

Не надавши податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, останнім 14.08.2023 року складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 67/13-02-15.

За таких обставин контролюючий орган на підставі статей 89 та 95 Податкового кодексу України звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, а також зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

- контролюючий орган, вправі скласти рішення про опис майна в податкову заставу безпосередньо перед складенням опису майна у податкову заставу. Вказує, що рішення про опис майна у податкову заставу №242/13-02-14 складено 16.10.2023, яке було надіслано засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, однак, таке повернулось 24.10.2023 з аналогічних підстав згідно довідки Ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою» поштового конверту №8960012941458 (копію рішення з доказами надіслання долучено до матеріалів справи). Тобто, рішення про опис майна безпосередньо відповідачем не отримано, а тільки фактично згідно абзацу другого пункту 42.5 статті 42, пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи не направляв.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача Ліуш Б.Б. надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що передумовою опису майна у податкову заставу передує прийняття рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Судом також ураховано, що передумовою надання платником податків документів, необхідним для опису майна, є отримання ним рішення контролюючого органу про опис майна, та Головним управлінням не дотримано положень нормативно правових актів, яким встановлено обов`язковість надання платнику податків рішення про опис майна (в зв`язку з відсутністю такого станом на час проведення опису майна), відтак, у платника відсутні підстави для надання документів для його опису, тобто, судом встановлено допущенні позивачем порушення вимог податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в зв`язку з чим, в задоволенні позову відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ Закарпатська нафтогазова компанія внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Крилова, буд. 98/Г та перебуває на обліку у контролюючому органі, як платник податків.

На виконання норм ст. 59 ПК України та у зв`язку із наявністю у відповідача податкового боргу, контролюючим органом направлено боржнику податкову вимогу № 0037706-1304-0702 від 30.11.2021 року на суму податкового боргу у розмірі 1448881,11 грн рекомендованим листом з повідомленням № 8960011559720, яке за даними поштового відстеження вручено позивачу особисто 21.12.2021 року (а.с.12-13).

Станом на 15.08.2023 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 1448881,11 грн з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (довідка № 6292/5/07-16-13-05-08 від 15.08.2023 року, а.с. 14).

Наявність вказаного боргу підтверджена також рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 року у справі № 260/942/22, яке за даними ЄДРСР набрало законної сили 05.05.2022року https://reestr.court.gov.ua/Review/103855879 (а.с. 63-65).

Наказом ГУ ДПС у Закарпатській області від 10.07.2023 року № 263 начальника Мукачівського відділу по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 призначено податковим керуючим ТОВ Закарпатська нафтогазова компанія (а.с. 15-18).

На виконання повноважень наданих ст.20 ПК України, ГУ ДПС у Закарпатській області на адресу відповідача направлено запит №8540/6/07-16-13-05-10 від 28.07.2023 року (а.с. 19), щодо надання переліку ліквідних активів, які можливо використати як джерело погашення податкового боргу згідно статті 95 ПК України. У випадку відсутності такого майна надати письмове обґрунтування його відсутності та неможливості проведення опису згідно чинного законодавства.

Указаний запит направлено на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Крилова, буд. 98/Г), однак такий повернувся 03.08.2023 згідно довідки Ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою» поштового конверту №8960012965667 (міститься у матеріалах справи, а.с. 20)). Відповідно до положень пункту абзацу другого пункту 42.5 статті 42, пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, указаний запит вважається вручений платнику.

Відповідач відповідь на вимогу контролюючого органу, щодо надання ліквідних активів у податкову заставу не надав ні у вказаний у запиті строк, ні станом на день подання позовної заяви до суду.

Податковим керуючим здійснено пошук ліквідних активів боржника шляхом аналізу фінансової звітності відповідача по справі станом на 01.01.2023 року відповідно до якої у відповідача є наявні необоротні активи (розділ І фінансової звітності). Таким чином, відповідач мав можливість виконати законні вимоги податкового керуючого та надати запитувану інформацію податковому керуючому.

14.08.2023 року податковим керуючим Д. Кісельовим складений акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 67/13-02-15, яким підтверджено, що ТОВ Закарпатська нафтогазова компанія за наявності законодавчих підстав податкового керуючого не надало документів, необхідних для такого опису (а.с. 22).

Відтак, оскільки відповідачем не подано податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, тому контролюючий орган звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, заборони відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Окрім того суд установив, що рішення про опис майна у податкову заставу № 242/13-02-14 прийнято заступником начальника ГУ ДПС у Закарпатській області 16.10.2023 року, та подано представником позивача до суду 18.10.2023 року (а.с. 58).

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

відповідно до п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

За змістом положень п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Пунктом 89.3. ст. 89 ПК України установлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 89.4 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Аналіз зазначених норм закону засвідчує, що податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу.

Окрім того, з приведених положень законодавства слідує, що діям контролюючого органу по питанню опису майна у податкову заставу та на зверненню до суду про необхідність застосування наслідків, передбачених пунктом 89.4 статті 89 ПК України щодо зупинення видаткових операцій на рахунках повинно передувати прийняття керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) рішення про опис майна в податкову заставу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Натомість з матеріалів справи слідує, що на дату направлення контролюючим органом запиту №8540/6/07-16-13-05-10 від 28.07.2023 року щодо надання переліку ліквідних активів для опису в податкову заставу, так і на дату складання контролюючим органом акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 67/13-02-15 від 14.08.2023 року, а також на дату звернення контролюючого органу з цим адміністративним позовом до суду не існувало відповідного рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про опис майна відповідача у податкову заставу.

Рішення про опис майна у податкову заставу № 242/13-02-14 прийнято заступником начальника ГУ ДПС у Закарпатській області лише 16.10.2023 року, та подано представником позивача до суду 18.10.2023 року.

З урахуванням приведених положень законодавства та фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що передумовою надання платником податків документів, необхідним для опису майна, є отримання ним рішення контролюючого органу про опис майна, однак ГУ ДПС у Закарпатській області не дотримано положень нормативно правових актів, яким встановлено обов`язковість надання платнику податків рішення про опис майна (в зв`язку з відсутністю такого станом на час проведення опису майна), відтак, у платника відсутні підстави для надання документів для його опису, тобто, судом встановлено допущенні позивачем порушення вимог податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в зв`язку з чим суд першої інстанції підставно відмовив позивачу у задоволенні його вимоги.

Водночас колегія суддів зазначає, що позивач (з огляду на прийняте ним рішення про опис майна у податкову заставу № 242/13-02-14 лише 16.10.2023 року, яке направлене відповідачу 17.10.2023 року) не позбавлений можливості дотриматися встановленої ПК України процедури щодо направлення відповідачу на виконання такого рішення № 242/13-02-14 запиту з приводу необхідності надання ним переліку ліквідних активів для опису у податкову заставу та за наявності визначених пунктом 89.4 статті 89 ПК України підстав звернутися з відповідними вимогами до суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 260/7602/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей В. В. Гуляк Повне судове рішення складено 29 лютого 2024 року