Справа № 147/1672/23
Провадження № 2/147/5/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого суддіМудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ободівської сільськоїради Гайсинськогорайону Вінницькоїобласті про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
в с т а н о в и в:
у грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої на території Ободівської сільської ради, площею 2,0400 га, кадастровий номер 0524184200:01:002:0274, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №379584. Позивачка після смерті матері ОСОБА_2 здійснила її поховання.
При житті мати позивача висловлювала наміри заповісти належне їй майно сестрі позивача, ОСОБА_3 , яка проживає на території російської федерації, а тому позивач, у відведений законом строк не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що не має права на спадкування.
В липні 2023 року позивач здійснювала впорядкування речей матері ОСОБА_2 у житловому будинку, який належав останній, та серед речей виявила заповіт. Згідно вказаного заповіту, який посвідчений 16.11.2007 секретарем Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Щуренко Н.І., зареєстрований за №231, померла ОСОБА_2 заповіла позивачу, яка є її рідною дочкою, а також ОСОБА_3 належне їй на праві власності майно, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, розташовану на території Ободівської сільської ради відповідно до державного акту серії ЯБ №379584, в рівних частках.
ОСОБА_3 є громадянкою росії, де весь час проживає, та з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері не зверталася та є такою що не прийняла спадщину.
За життя ОСОБА_2 не розповідала близьким родичам, у тому числі і позивачці, про те, що має намір залишити їй у спадок житловий будинок та земельну ділянку, а також про те, що нею був складений заповіт на її користь. Тому через необізнаність позивачки про існування заповіту, вона у період часу, коли можливо було прийняти спадщину, не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, для спадкування за заповітом.
Позивач, маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину, звернулась до державного нотаріуса Бершадської державної нотаріальної контори Вінницької області Касевич М.В. з відповідною заявою, проте нотаріус відмовила їй у видачі вказаного свідоцтва, оскільки позивачем пропущено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Таким чином вона вимушена звернутись до суду з даним позовом про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді від 18 грудня 2023 року позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали. На виконання вимог ухвали 26 грудня 2023 року позивачем надано суду квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою суддівід 02січня 2024рок у справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 29 січня 2024 року замінено первісного відповідача Тростянецьку селищну раду на належного відповідача Ободівську сільську раду Гайсинського району Вінницької області.
Ухвалою суду від 14 лютого 2024 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ободівської сільськоїрадиГайсинськогорайону Вінницькоїобласті про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з`явилась, 29.02.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Ткач І.І. подано заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 28.02.2024 за підписом сільського голови на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають у повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення. Згідно з ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , місце смерті с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області, про що 11 листопада 2020 року складено відповідний актовий запис №53, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с.5).
Відповідно до довідки №526 від 07.08.2023 виданої Ободівською сільською радою Гайсинського району Вінницької області встановлено, що ОСОБА_2 , 1938 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
За життя ОСОБА_2 зробила заповітне розпорядження, яким житловий будинок та земельну ділянку заповіла в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Заповіт посвідчено секретарем Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області Щуренко Н.І., зареєстровано в реєстрі за №231 від 16.11.2007 (а.с.6).
Заповіт чинний, що підтверджено витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 03.11.2023 №74605648 (а.с.11).
На підтвердження родинного зв`язку позивача з померлою підтверджується надано: свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 28.02.1964, виданим на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в графі мати записана ОСОБА_2 (а.с.7); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 23.09.2017, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 23 вересня 2017 року, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 (а.с.8).
За життя ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 2,0400 га, що розташована на території Ободівської сільської ради, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №379584 від 15.03.2006(а.с.9).
З постанови завідувача Бершадською ДНК М.Касевич від 03.11.2023 №268/02-31/02-14 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що належало ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що спадкоємець не прийняв спадщину належним чином (а.с.13).
З витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №74605636 від 03.11.2023 вбачається, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заводилась (а.с.12).
Відповідно доч.1ст.1270ЦКУкраїни для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Виходячи із змісту ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Положеннями статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає реалізувати своє право на прийняття спадщини, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений законом.
Згідно з ч.1, ч.3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, у визначений законом строк позивач не прийняла спадщину.
У постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року (справа №592/9058/17-ц; касаційне провадження № 61-200 св 18) вказано, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними. За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин. Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Позивач в обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини посилалась на те, що їй не було відомо про наявність заповіту на її ім`я, а зі слів матері усе майно вона мала намір заповісти сестрі позивача.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20 та від 15 квітня 2021 року у справі №591/1271/18.
Згідно з ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.
Враховуючи обставини, на які посилається позивач в своєму позові, суд вважає, що зазначені ОСОБА_1 обставини є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини та за можливе визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до Ободівської сільськоїради Гайсинськогорайону Вінницькоїобласті провизначення додатковогостроку дляприйняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне ім`я сторін:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , українка, громадянка України, жителька АДРЕСА_2 .
відповідач Ободівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04331107, адреса місцезнаходження: вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область.
Суддя А.М. Мудрак
Суд | Тростянецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 29.02.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117354943 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Тростянецький районний суд Вінницької області
Мудрак А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні