Рішення

від 29.02.2024 по справі 753/20677/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20677/23

провадження № 2/753/1315/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:головуючого судді Заставенко М.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2023 до суду від представника позивача - адвоката Кишені Володимира Сергійовича надійшла позовна заява Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якій представник позивача, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у сумі 9 618,16 грн, інфляційні збитки 106,91 грн, 3% річних 21,65 грн та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі є користувачами квартири АДРЕСА_2 , а відтак є споживачами наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Так, у період з серпня 2021 по вересень 2023 відповідачі не вносили плату за отримані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку із чим, станом на 01.10.2023 за ними утворилась заборгованість у розмірі 11 437,92 грн. Враховуючи те, що відповідачі в добровільному порядку заборгованість не сплачують, позивач був змушений звернутись з позовом про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 27.11.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідачі належним чином за адресою реєстрації проживання повідомлялися про розгляд справи в суді, однак відзив на позовну заяву до суду не подали, з будь якими заявами з процесуальних питань до суду не зверталися.

02.01.2024 представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Житлово-будівельний кооператив «ХІМІК 19» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 /а.с.7-14,15-17/.

Правовідносини зі споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону від 24.06.2004 № 1875-IV, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 1875-IV) дає визначення, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом, а споживачем є фізична та юридична особи, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

В залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» N1875-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб?єктом господарювання, є договором приєднання.

Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов?язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними.

За нормою ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Судом встановлено, що відповідачі є зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_3 , а відтак є споживачами наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» N1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об?єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Правом споживачів є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов`язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У змісті позовної заяви позивач зазначає, що відповідачі впродовж певного періоду споживали та споживають послуги без укладеного з позивачем договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, при цьому, не сплачують за надані їм житлово-комунальні послуги, у зв`язку із чим, згідно розрахунку заборгованості, за ними утворилась заборгованість, яка станом на 01.10.2023 становить 9 618,16 грн.

На підтвердження свої доводів позивачем до позовної заяви долучено: копію поквартирної картки (а. с. 18); копію карточки прописки осіб, що мають судимість (а. с. 19 - 20); копію картки реєстрації (а. с. 20,21,22); копію статуту ЖБК «Хімік-19» (а. с. 7 - 14); копію витягу з протоколу №1 Загальних зборів власників та співвласників квартир ЖБК «Хімік-19» (а. с. 15 - 17); копію звідної таблиці заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як було зазначено вище, позивач у змісті позовної заяви вказує, що відповідачі з серпня 2021 року належним чином не здійснювали оплату за надані їм позивачем житлово-комунальні послуги, у зв`язку із чим за ними утворилась заборгованість, яка станом на 01.10.2023 становить 9 618,16 грн.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, що в свою чергу виключає можливість суду перевірити та встановити чи дійсно у відповідачів наявна заборгованість за надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території за заявлений період та заявленою сумою боргу. Надану стороною позивача копію звідної таблиці заборгованості суд не приймає як належний доказ, оскільки з неї не можливо встановити ким вона була складена.

Отже, враховуючи те, що заявлена позивачем сума боргу, жодним доказом не підтверджена, в тому числі по періодам нарахованих сум до сплати, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із тим, що позивачем не доведені ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 29.02.2024.