Рішення

від 01.03.2024 по справі 759/14854/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01.03.2024 Справа № 759/14854/23

Справа №759/14854/23

Провадження №2/756/671/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року Оболонський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Тихої О.О., за участі секретаря судового засідання Кренджеляк А.М., представника позивача Онофрійчук А.В. , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами (далі - КВ «Пуща-Водиця» ДУС) звернувся до Оболонського районного суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за користування приміщенням № 308 пансіонату, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 54 563,87 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 01.04.2022 між КВ «Пуща-Водиця» ДУС та ОСОБА_3 було укладено Договір користування приміщенням № 308-22, відповідно до якого відповідачу надано у користування приміщенням № 308 пансіонату, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 31.12.2022. Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору становить 212 292,00 грн., вартість користування приміщенням за один календарний місяць становить 17 691,00 грн.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 умов вказаного договору, у останнього утворилась заборгованість у сумі 54 563,87 грн.

28.07.2022 позивачем направлена ОСОБА_3 претензія № 308-22 та вимога № 118/6 від 26.07.2022 про припинення договору користування. Договір є розірваним з 31.07.2022 року.

У добровільному порядку відповідач сплачувати заборгованість відмовляється, з огляду на це позивач був змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 06.09.2023 по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у заяві про зміну підстав позову, просила їх задовольнити. Зазначила, що відповідач не повністю сплатив авансовий внесок за договором, в рахунок такого внеску позивачем було зараховано грощові кошти у розмірі переплати, здійсненої ОСОБА_3 за попереднім договором.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Зазначив, що Договір користування приміщенням № 308-22 від 01.04.2022, на який посилається представник позивача як на підставу для стягнення коштів з відповідача, не є чинним, а отже не створює правових наслідків. Так, п. 6.1 вказаного договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та внесення авансової плати за користування приміщенням. Разом з тим, ОСОБА_3 авансовий платіж не вносив та приміщенням не користувався. Крім того, п. 1.6 Порядку надання приміщень і користування ними в КВ «Пуща-Водиця» ДУС передбачено, що користувачеві надається право на користування приміщенням комплексу відпочинку після укладання договору, авансової оплати вартості користування приміщенням за перший та останній місяці та підписання акта приймання-передачі зазначених приміщень, проте сторонами на підписувався атк приймання-передачі приміщення, яке зазначене у договорі. Представник наголосив, що відповідач не користувався приміщенням № 308 у пансіонаті та не надавав свою згоду на зарахування коштів, які залишилися від переплати відповідачем за попереднім договором, в рахунок авансового платежу за договором від 01.04.2022, навіть не був обізнаний про таку переплату.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Указом Президента України від 23 лютого 2000 року № 278 утворено Державне управління справами як єдиний орган з матеріально-технічного, соціально-побутового, лікувально-профілактичного забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, інших державних органів, вищих посадових осіб зарубіжних країн. Для виконання покладених завдань Державному управлінню справами було передано в управління об`єкти державної власності.

KВ «Пуща водиця» ДУС діє на госпрозрахункових самоокупних засадах і з державного бюджету не фінансується. Власником приміщень є Державне управління справами, а балансоутримувачем є позивач.

Відповідно до п. 4.1. Положення про Комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами, затвердженого Розпорядженням Керівника Державного управління справами від 05 жовтня 2016 року № 268, майно Комплексу відпочинку є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління для виконання покладених на нього завдань.

Згідно з п. 3.1 Положення KВ «Пуща водиця» ДУС утворено з метою створення належних умов для прийому, перебування та відпочинку певних категорій осіб, обслуговування яких здійснюється Органом управління майном, а також інших осіб.

Відповідно до п. 6.3.7 Положення KВ «Пуща водиця» ДУС надає платні послуги громадянам та юридичним особам, які обслуговуються на договірних засадах, і забезпечує використання надходжень від плати за послуги в порядку, визначеному чинним законодавством України.

01.04.2022 між КВ «Пуща-Водиця» ДУС та ОСОБА_3 підписано Договір користування приміщенням № 308-22, відповідно до якого відповідачу надано у користування приміщення № 308 пансіонату, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,6 кв м. та інше майно, яким обладнано та укомплектовано це приміщення.

Згідно з п.2.1 Договору № 308-22, ціна Договору становить 212 292,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 35 382,00 грн. Вартість користування приміщенням на один календарний місяць становить 17 691,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2 948,50 грн. До ціни Договору, у тому числі вартості користування приміщенням за один календарний місяць, включено плату за енергоресурси та комунальні послуги (електрична енергія, теплопостачання, водопостачання, водовідведення та газопостачання).

Відповідно до п.3.2.4 Договору у разі припинення користування приміщенням (завершення, припинення або розірвання договору) користувач повинен протягом 5 днів звільнити і здати приміщення позивачу в належному технічному і санітарному стані.

Позивачем зазначено, що він повністю виконав свої зобов`язання за вказаним договором, надавши відповідачу у користування приміщення пансіонату, проте відповідач за вищевказаним договором свої зобов`язання не виконав, плату за користування прищенням не здійснював, у зв`язку з чим у останнього за період з квітня по липень 2022 року виникла заборгованість у розмірі 54 563,87 грн., на підтвердження чого представником позивача надано розрахунок заборгованості.

Відповідно до п. 6.1 Договору строк дії договору до 31.12.2022.

28.07.2022 позивачем на адресу ОСОБА_3 направлена претензія № 308-22 про необхідність погашення заборгованості за Договором користування приміщенням № 308-22 від 01.04.2022 у сумі 54 563,87 грн., а також вимога № 118/6 від 26.07.2022 про звільнення приміщення та розірвання договору на підставі п. 6.4 Договору.

Таким чином, спір між сторонами виник з приводу стягнення плати за користування приміщенням, передбаченої договором користування приміщенням пансіонату, укладеними між КВ «Пуща-Водиця» ДУС та ОСОБА_3 .

За положеннями пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 526 ЦПК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, представник відповідача посилався на те, що Договір користування приміщенням пансіонату № 308-22 від 01.04.2022, на який посилається представник позивача як на підставу для стягнення коштів з відповідача, не набув чинності, а отже не створює правових наслідків для сторін, які його підписали, оскільки не виконано усі умови для набуття договором чинності.

Надаючи оцінку вказаним доводам сторони відповідача, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Так, у пункті 6.1 Договору сторони погодили, що вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та внесення відповідачем авансової плати за користування приміщенням в розмірі та порядку, що визначені п.2.2 Договору.

Тобто для набрання чинності вказаним договором передбачено дві умови: 1) підписання договору сторонами та 2) внесення авансової плати Стороною-2 (користувачем).

У свою чергу, пунктом 2.2 Договору передбачено, що перша плата за користування приміщенням вноситься відповідачем протягом двох днів після підписання цього договору авансовим платежем у готівковій формі через касу позивача, або в безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача, зазначений у розділі 7 цього договору за перший та останній місяці терміну дії цього договору.

З наданого представником позивача розрахунку заборгованості вбачається, що з квітня 2022 року по липень 2022 року за користування приміщенням № 308 пансіонату, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , нараховано 70 764,00 грн. Станом на 01.04.2022 здійснена оплата у сумі 16 200,13 грн.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що сума 16 200,13 грн., яка зарахована позивачем у якості оплати відповідачем станом на 01.04.2022 за договором користування приміщенням пансіонату № 308-22 від 01.04.2022, є переплатою за попереднім договором, який було укладено між сторонами та строк дії якого закінчився. Проте, відповідачем ОСОБА_3 згода на зарахування вказаних коштів в рахунок оплати за договором від 01.04.2022 не надавалася, що не спростовано представником позивача.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2.2 авансовий платіж - це платіж за перший та останній місяці терміну дії договору. При цьому, вартість користування приміщенням на один календарний місяць становить 17 691,00 грн. (п.2.1 Договору). Тобто, розмір авансового платежу, який повинен був сплатити відповідач протягом двох днів після підписання договору, мав становити 35 382,00 грн., а не 16 200,13 грн., як зазначено в розрахунку.

Вказані доводи представником позивача не спростовані. Таким чином, стороною позивача не доведено факту внесення авансової плати відповідачем, а отже факту набрання чинності Договором користування приміщенням № 308-22 від 01.04.2022.

Крім того, п. 1.6 Порядку надання приміщень і користування ними в КВ «Пуща-Водиця» ДУС, затвердженого Розпорядженням Керівника Державного управління справами № 141 від 10.07.2019, передбачено, що користувачеві надається право на користування приміщенням комплексу відпочинку після укладання договору, авансової оплати вартості користування приміщенням за перший та останній місяці та підписання акта приймання-передачі зазначених приміщень.

Однак сторонами такий акт приймання-передачі приміщення № 308, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на виконання договору від 01.04.2022 не підписувався. Отже, позивачем не доведений факт користування відповідачем вказаним приміщенням після підписання договору 01.04.2022, натомість сторона відповідача заперечує такий факт.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, беручи до уваги, що позивачем не доведено чинність підписаного з відповідачем договору користування приміщенням пансіонату від 01.04.2022 та, як наслідок, виникнення у сторін обов`язків за вказаним договором, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача грощових коштів за договором про користування приміщенням пансіонату.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. ст. 141 ЦПК України витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 гривні 00 копійок покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 01.03.2024.

Суддя О.О. Тиха