Постанова

від 29.02.2024 по справі 278/2289/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/2289/23 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.

Категорія 80 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Талько О.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження (без виклику сторін) в м. Житомирі цивільну справу № 278/2289/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради про стягнення середнього заробітку

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Дубовік О.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом та просив стягнути з Комунального підприємства «Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" (ЖОЛСЦРЗ «Дениші») Житомирської обласної ради на свою користь середній заробіток за період з 01.03.2022 року по 01.05.2023 року в сумі 109 613,92 грн, а також судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що займає посаду охоронця у КП «Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення «Дениші» Житомирської обласної ради.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, він був залучений до оборони та відсічі збройної агресії, а саме в роботах по обороні міста та забезпеченні функціонування органу місцевого самоврядування, про що 30.03.2022 було видано відповідну довідку, яка надавалась КП ЖОЛСЦРЗ «Дениші» Житомирської обласної ради.

Позивач вказав, що 11.04.2022 між ним та добровольчим формуванням Житомирської територіальної громади №3 «Житомир» було укладено контракт добровольця територіальної оборони, а 30.07.2022 такий контракт він уклав із добровольчим формуванням Житомирської територіальної громади №1 «Соколи Полісся». Зазначив, що з дати підписання контракту і до теперішнього часу він залучений до виконання обов`язків добровольця.

У зв`язку із наведеним вказав, що згідно положень ч. 1 ст. 119 КЗпП України він має право на збереження місця роботи та отримання середнього заробітку. Проте, всупереч зазначеному КП ЖОЛСЦРЗ «Дениші» Житомирської обласної ради не виплачує середній заробіток, у зв`язку із чим просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток з 11.04.2022 року по 01.08.2022 року у сумі 29399,76 грн, без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Ващук Ю.С., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в цій частині, а саме стягнути із відповідача на користь позивача середній заробіток з 02.08.2022 по 01.05.2023 в сумі 70051, 28 грн. Зазначає, що 30.07.2022 між ОСОБА_1 та ДФ Житомирської міської територіальної громади №1 «Соколи Полісся» було укладено Контракт добровольця територіальної оборони, у зв`язку із чим із 02.08.2022 і до теперішнього часу він постійно залучений до виконання службових обов`язків на безоплатній основі по охороні та обороні ввірених об`єктів як в робочий, так і в позаробочий час, що підтверджується довідкою від 06.09.2023 №206, тобто у суду першої інстанції було достатньо підстав для стягнення середнього заробітку і за період з 02.08.2022 по 01.05.2023.

У відзиві на апеляційну скаргу КП "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що ОСОБА_1 , не направляв контракти до КП ЖОЛСЦРЗ «Дениші» Житомирської обласної ради та не повідомляв про те, що він залучений до виконання громадських та державних обов`язків, що здійснюються постійно у робочий час. Тому відповідачу не було відомо, що ОСОБА_1 є членом добровольчого формування територіальної громади та приймає безпосередню участь у виконанні завдань територіальної оборони. Крім того відповідач не вбачав підстав для виплати ОСОБА_1 сум середнього заробітку з огляду на те, що позивачем виконувались завдання територіальної оборони саме у робочий час. Вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 на довідку №206 від 06.09.2023, оскільки вона не була подана позивачем до суду першої інстанції, а відтак не повинна братися до уваги.

У своїх додаткових поясненнях КП "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради зазначає, що копія вказаної довідки представником позивача була долучена до матеріалів справи після ухвалення оскаржуваного судового рішення. Також наголошує, що, звертаючись із апеляційною скаргою, представник позивача ОСОБА_2 не навела обгрунтувань щодо поважності причин неподання до суду першої інстанції довідки №206 від 06.09.2023.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

За правилами частини першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення вказаної норми процесуального права дає підстави дійти висновку про те, що апеляційним судом справа переглядається лише в межах доводів апеляційної скарги за наявними в ній і додатково поданими доказами.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 375/250/18.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивачем рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині стягнення середнього заробітку за період із 02.08.2022 по 01.05.2023, а тому в решті рішення суду апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою Ірозділу V ЦПК України.

Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради.

Із листа виконавчого комітету Житомирської міської ради № 36/1116 від 30.03.2022 на ім`я директора КП ЖОЛСЦРЗ «Дениші» вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задіяний в роботах по обороні міста та забезпеченні функціонування органу місцевого самоврядування (а.с. 10).

11.04.2022 між ОСОБА_1 та добровольчим формуванням Житомирської міської територіальної громади № 3 «Житомир» було укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_1 (а.с. 12).

30.07.2022 року між ОСОБА_1 та добровольчим формуванням Житомирської міської територіальної громади № 1 «Соколи Полісся» було укладено контракт добровольця територіальної оборони (а.с. 13-14).

Відповідно до копій табелів використання робочого часу КП ЖОЛСЦРЗ «Дениші» Житомирської обласної ради за період з 24.02.2022 по травень 2023 року ОСОБА_1 облікувався як працівник, який відсутній на робочому місці, у зв`язку із неявкою з нез`ясованих причин (НЗ) (а.с. 38-53).

З листа добровольчого формування № 3 Житомирської міської територіальної громади «Житомир» від 08.09.2023 вбачається, що ОСОБА_1 з 11.04.2022 по 01.08.2022 входив до особового складу добровольчого формування № 3 Житомирської міської територіальної громади «Житомир», що перебуває у підпорядкуванні НОМЕР_2 окремого батальйону В/Ч НОМЕР_3 ; у період з 11.04.2022 року по 01.08.2022 року ОСОБА_1 виконував завдання територіальної оборони Житомирської міської територіальної громади та був задіяний як в робочий, так і позаробочий час, згідно з наказом командира на безоплатній основі; з 01.08.2022 року відповідно до наданої ОСОБА_1 заяви, контракт № 217 від 11.04.2022 року був із ним розірваний (а.с. 73).

Згідно із даними довідки КП ЖОЛСЦРЗ «Дениші» Житомирської обласної ради № 249 від 15.06.2023 дохід позивача за період з 01.01.2022 по 31.05.2023 склав 14155,55 грн; заробітна плата за січень та лютий 2022 року становила 7976,49 грн та 6179,06 грн відповідно, а всього 14155,55 грн (а.с. 30).

30.03.2023 ОСОБА_1 надіслав на адресу КП ЖОЛСЦРЗ «Дениші» вимогу про сплату середнього заробітку (а.с. 14), проте вказана вимога не виконана.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вказав, що на ОСОБА_1 поширювалися гарантії щодо збереження місця роботи і середнього заробітку, у зв`язку із наявністю поважних причин відсутності останнього на робочому місці у вказаний період. Враховуючи позицію Верховного Суду про те, що поважність причин відсутності на робочому місці підтверджується контрактом, на переконання суду першої інстанції, розрахунок середнього заробітку має здійснюватися з 11.04.2022 по 01.08.2022, оскільки такий підтверджений належними доказами, а саме: контрактом№ 217 та відповіддю добровольчого формування № 3 Житомирської міської територіальної громади «Житомир» від 08.09.2023 року, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

В цій частині рішення суду не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що доказів того, що підписаний 30.07.2022 ОСОБА_1 контракт з добровольчим формуванням Житомирської міської територіальної громади №1 «Соколи Полісся» діяв по 31.05.2023 або ж доказів того, що такий діє і досі, матеріали справи не містять.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині з огляду на таке.

Відповідно до частини 1статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XIIвійськова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Порядок утворення, комплектування, функціонування, підстави та порядок розфор-мування добровольчих формувань територіальних громад визначаютьсяЗаконом України«Про основи національного спротиву» від 16 липня 2021 року №1702та Положенням про добровольчі формування територіальних громад, яке затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449.

Доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України - громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п`яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України (п. 1 ч. 1ст. 1 Закону № 1702).

Добровольче формування територіальної громади (ДФТГ) - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальноїоборони (п. 2 ч. 1ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву»).

За приписамистатті 8 цього Законудіяльність ДФТГ здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.

Сили територіальної оборони Збройних Сил України - це окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони (пункт 15 частини 1статті 1 Закону № 1702).

Відповідно дост. 4 цього Законутериторіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових.

Відповідно до ч. 2ст. 8 цього Законупорядок утворення, комплектування, функціонування, підстави та порядок розформування ДФТГ визначаються Положенням про ДФТГ, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Положення про ДФТГ затвердженопостановою Кабінету Міністрів України 29 грудня 2021 року за № 1449

Форму контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони затвердженонаказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 № 84(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.03.2022 за № 307/37643).

Пунктом 3 Форми контракту добровольця територіальної оборони передбачено, що на добровольця територіальної оборони, який уклав цей контракт, поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбаченіЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»тастатті 119 КЗпП України.

Діяльність ДФТГ з виконання завдань, визначених пунктом 2 Положення про ДФТГ, не є військовою службою в розумінніЗакону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч. 1ст. 119 КЗпП Українина час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Таким чином, колегія, проаналізувавши вище наведені обставини, погоджується з доводами позивача, який посилався на те, що внаслідок укладення 11.04.2022 та 30.07.2022 відповідного контракту, він є добровольцем Добровольчого формування і виконує за умовами контракту державні та громадські обов`язки.

Крім того, зазначена обставина також підтверджується копією листа добровольчого формування № 3 Житомирської міської територіальної громади «Житомир» від 08.09.2023.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що добровольче формування територіальних громад, членом якого є ОСОБА_1 , є військово-цивільною складовою територіальною оборони і свою діяльністю здійснює під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Діяльність добровольчих формувань територіальних громад з виконання завдань, визначених пунктом 2 Положення про добровольчі формування територіальних громад, не є військовою службою в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Добровольчих формувань територіальних громад немає у переліку видів військової служби згідно із Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», через це такі військовослужбовці підпадають під дію ч. 1 ст. 119 КЗпП і за ними зберігається виплата середнього заробітку, оскільки участь у теробороні вважається не військовою службою, а виконанням державних/громадських обов`язків.

Суд правильно визначив, що на ОСОБА_1 поширюється дія ч. 1 ст. 119 КЗпП України, а тому його вимоги про стягнення середнього заробітку є обгрунтованими.

Щодо відмови суду першої інстанції у стягненні з відповідача на користь позивача середнього заробітку з 02.08.2022 по 01.05.2023 з підстав відсутності доказів того, що підписаний 30.07.2022 ОСОБА_1 контракт з добровольчим формуванням Житомирської міської територіальної громади № 1 «Соколи Полісся» діяв по 31.05.2023, або ж доказів того, що такий діє і досі, матеріали справи не містять, колегія суддів зауважує таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.07.2022 року між ОСОБА_1 та добровольчим формуванням Житомирської міської територіальної громади № 1 «Соколи Полісся» було укладено контракт добровольця територіальної оборони. Контракт набирає чинності з 02.08.2022 (а.с. 13-14).

Звертаючись із апеляційною скаргою, представник позивача ОСОБА_2 надала довідку добровольчого формування № 1 Житомирської міської територіальної громади ДУК «Соколи Полісся» №206 від 06.09.2023 на підтвердження обставин залучення ОСОБА_1 до виконання службових обов`язків на безоплатній основі по охороні та обороні ввірених об`єктів як в робочий, так і в позаробочий час (а.с. 97).

Відповідно до Положення про ДФТГ, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2021 № 1449 (далі - Положення), командир добровольчого формування є відповідальним за його діяльність, визначає завдання членам добровольчого формування з урахуванням їх спроможностей (пункт 3 Положення). Також до функцій командира ДФТГ належить контроль за додержанням умов контракту та припинення контракту у разі порушення добровольцем його умов (пункт 23 Положення).

Відтак, саме командири ДФТГ мають здійснювати, в т.ч. і на вимогу добровольця чи його роботодавця, підтвердження виконання поставлених командиром завдань територіальної оборони у робочий час. Форма такого підтвердження не визначена законодавством, тож командир може здійснювати підтвердження будь-якими належним чином засвідченими документами, які в достатній мірі вказують на залучення добровольця до виконання завдань територіальної оборони в його робочі (згідно визначеного роботодавцем режиму) дні.

Згідно довідки добровольчого формування № 1 Житомирської міської територіальної громади ДУК «Соколи Полісся» №206 від 06.09.2023 ОСОБА_1 несе службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 02.08.2022 по теперішній час. Наказом командира ДФ №1 ЖМТГ ДУК «СОКОЛИ ПОЛІССЯ» ТРО 138 ОБ ТРО призначений командиром відділення та постійно залучений до виконання службових обов`язків на безоплатній основі по охороні та обороні ввірених об`єктів як в робочий, так і в позаробочий час, відповідно до рішення Ради нацбезпеки і оборони України «Про забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану», розпорядження голови Ради оборони Житомирської обласної військової адміністрації, бойового розпорядження командира НОМЕР_2 окремого батальйону ТрО в/ч НОМЕР_3 , згідно наказів командира ДФ ЖМТГ №1 ДУК «СОКОЛИ ПОЛІССЯ» ТрО НОМЕР_2 окремого батальйону ТрО.

Отже, зазначеними доказами та на підставі наведених норм матеріального права підтверджується право позивача на отримання від Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради середнього заробітку за період з 02.08.2022 по 01.05.2023 (в межах позовних вимог).

Для обчислення середньої заробітної плати суд першої інстанції правильно керувався положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердженняПорядку обчисленнясередньої заробітноїплати» (зі змінами) та зважаючи на те, що 11.04.2022 ОСОБА_1 уклав контракт добровольця територіальної оборони, дійшов правильного висновку, що настання події, з якою пов`язана виплата середнього заробітку, потрібно вважати 11.04.2022 та обчислив середню заробітну плату виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передували цій події.

З огляду на довідку КП ЖОЛСЦРЗ «Дениші» Житомирської обласної ради № 249 від 15.06.2023 про дохід позивача, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що середньоденна заробітна плата позивача становить 362,96 грн (14 155,55 грн/39=362,96 грн).

Отже, з огляду на встановлені обставини визначення розміру заробітної плати ОСОБА_1 та з урахуванням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку у заявлений позивачем період з 02.08.2022 по 01.05.2023 становить 70051, 28 грн (193 робочих дні згідно відомостей табелів робочого часу х 362, 96 грн (середньоденна заробітна плата).

Вказана сума визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата податку є обов`язком роботодавця та працівника, що узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року (справа № 712/9213/18).

Таким чином, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення - про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку згідно положень ч. 1 ст. 119 КЗпП України у розмірі 70051, 28 грн без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Заперечуючи щодо доводів апеляційної скарги, КП ЖОЛСЦРЗ«Дениші» Житомирськоїобласної радивказало,що довідку добровольчогоформування №1Житомирської міськоїтериторіальної громадиДУК «СоколиПолісся» №206від 06.09.2023 не було подано позивачем як доказ під час розгляду справи судом першої інстанції, а тому підстави для прийняття такого доказу апеляційним судом відсутні.

Оцінюючи вказані доводи, колегія суддів виходить з наступного.

В апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (пункт 6 частини другоїстатті 356 ЦПК України).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третястатті 367 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 509/4286/16-ц (провадження № 61-2393св21) зазначено, що тлумачення пункту 6 частини другої статті356, частин першої-третьої статті367 ЦПК Українисвідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першоїстатті 44 ЦПК Українищодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так івиключне значенняцих доказівдля правильноговирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 08.08.2023 витребувано у в.о. командира добровольчого формування Житомирської міської територіальної громади № 1 «Соколи Полісся» ОСОБА_3 наступну інформацію:

- чи дійсно з 02.08.2022 року та по даний час, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) виконує поставлені завдання територіальної оборони, в добровольчому формуванні Житомирської міської територіальної громади № 1 «Соколи Полісся»?

- з якої та по яку годину в період з 02.08.2022 року по 20.06.2023 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) був залучений для виконання поставлених завдань в добровольчому формуванні Житомирської міської територіальної громади № 1 «Соколи Полісся»?

На виконання вимог вказаної ухвали суду від в.о. командира добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_3 » відповіді не надійшло.

Отже, позивач намагався надати докази виконання ним завдань територіальної оборони в добровольчому формуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 02.08.2022 року по 20.06.2023 року, проте ухвала суду була не виконана, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не мав можливості подати до суду першої інстанції зазначений доказ з поважних причин.

З огляду на наведене та враховуючи, що розгляд справи судом першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження та в матеріалах справи відсутні докази про обізнаність позивача щодо невиконання вимог ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 08.08.2023, а також те, що вказаний доказ має виключне значення для вирішення цього спору, колегія суддів вважає, що поданий доказ - довідку добровольчого формування № 1 Житомирської міської територіальної громади ДУК «Соколи Полісся» №206 від 06.09.2023 необхідно взяти до уваги, а тому заявлений період стягнення середнього заробітку, який підлягає виплаті позивачу згідно положень ч. 1 ст. 119 КЗпП України, з 02.08.2022 по 01.05.2023 колегія суддів вважає доведеним.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо виплати середнього заробітку за період із 02.08.2022 по 01.05.2023 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення в цій частині про задоволення позову.

В решті вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з КП "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1610, 40 грн.

Крім того, в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просила вирішити питання стягнення витрат на правничу допомогу та вказала, що докази нею будуть подані в установлений законом строк. З огляду на наведене, питання про стягнення витрат на правничу допомогу буде вирішено апеляційним судом в установленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390, 391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2023 року в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення середнього заробітку за період з 02.08.2022 по скасувати та ухвалити вцій частині нове судове рішення про задоволення позову.

Стягнути із Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період із 02.08.2022 по 01.05.2023 у сумі 70051, 28 грн (сума середнього заробітку вказана без врахування податків та обов`язкових платежів).

Стягнути із Комунального підприємства "Житомирський обласний лікувально-санаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" Житомирської обласної ради на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1610, 40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Судді