Рішення

від 29.02.2024 по справі 186/1248/15-ц

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/1248/15-ц

Провадження номер № 2/0186/211/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю СП «АгроПромІнвест» та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю СП «АгроПромІнвест» та ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначає, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником усіх прав та обов`язків є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №PVE0AK00780004 від 16 червня 2005 року, згідно якого відповідачу були видані кредитні кошти в розмірі 195 785,00 грн., на термін до 15 червня 2010 року, з відсотковою ставкою у розмірі 1,13% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитним договором.

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №PVE0AK00780004 від 16 червня 2005 року, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , ТОВ СП «АгроПромІнвест» та ОСОБА_3 було укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов`язані перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, що випливають з кредитного договору.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до п.1 договору поруки поручитель поручився перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору.

Згідно п.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до п.4 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконав, тому, станом на 18 травня 2015 року за ним існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 343 793,75 гривень. Сума заборгованості складається з заборгованості за кредитом в розмірі 87642,10 гривень, заборгованості по відсотках за користування кредитом в розмірі 94795,73 гривень, заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 6888,98, заборгованості по пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором в розмірі 154 466,94 гривень.

Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 263 147,19 гривень, яка була стягнута рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області, справа № 2-1135/11 від 14 лютого 2011 року, з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», різниця становить 80646,56 гривень.

Просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 80 646,56 гривень, та судові витрати по справі в сумі 806,46 гривень, та витрати пов`язані з розміщенням оголошення в газеті «Урядовий Кур`єр» про виклик до суду в розмірі 840,00 гривень.

У судове засідання представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» не з`явився, надав суду заяву, в якій прохав суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, та представник за довіреністю ОСОБА_4 надала відзив на позовну заяву, в якому прохала суд застосувати позовну давність до позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначила, що у жовтні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю СП «АгроПромІнвест» та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №PVE0AK00780004 від 16 червня 2005 року згідно якого відповідачу були видані кредитні кошти в розмірі 195 785,00 гривень, на термін до 15 червня 2010 року, з відсотковою ставкою у розмірі 1,13% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року справа №2-1135/11 з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно стягнуте на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №PVE0AK00780004 від 16 червня 2005 року в розмірі 263 147,19 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 87 642,10 гривень, заборгованості за відсотками в розмірі 86639,76 гривень, заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 6888,98 гривень, заборгованості по пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором в розмірі 87976,35 гривень.

Строк дії договору визначено сторонами до 15 червня 2010 року, а строк виконання зобов`язання у повному обсязі настав 14 листопада 2011 року (дата винесення судом рішення про задоволення вимог кредитора у повному обсязі).

Щодо вимог позивача про стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені та штрафів в строк до 14 листопада 2011 року вважає слід відмовити, так як з цього приводу вже було прийняте рішення по суті.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за період з 14 листопада 2011 року по жовтень 2015 року слід відмовити з наступних підстав.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18).

Беручи до уваги вимоги ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності (стаття 261 ЦК України).

Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов`язок доказування необізнаності покладено на кредитора.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Виходячи зі змісту рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 справа №2-1135/11 позивач був обізнаний про своє порушене право ще у жовтні 2011 року.

Вважає, що дані позовні вимоги не можуть буди задоволені, оскільки до даного спору слід застосувати позовну давність.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_4 не з`явились, представник за довіреністю Варелжан Н.А. надала суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача ОСОБА_1 та її відсутності, позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представник Товариства з обмеженою відповідальністю СП «АгроПром Інвест» у судове засідання не з`яивлись, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, 16 червня 2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір №PVE0AK00780004, згідно якого відповідачу були видані кредитні кошти в розмірі 195 785,00 грн., на строк до 15 червня 2010 року включно, на купівлю автомобіля в сумі 148400,00 грн. та на сплату страхових платежів в сумі 47385,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,13% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, та комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,18% від суми виданого кредиту щомісяця у період сплати. Період сплати кредиту з 21 по 28 число кожного місяця.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору при порушенні позичальником зобов`язань за договором, банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні (або суму у валюті кредиту, еквівалентної 1 гривні за курсом НБУ на день сплати) за кожний день протсроченя.

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №PVE0AK00780004 від 16 червня 2005 року, між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_2 , ТОВ СП «АгроПромІнвест» та ОСОБА_3 , було укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов`язались перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, що випливають з кредитного договору.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до п.1 договору поруки поручитель поручився перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору.

Згідно п.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до п.4 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання по кредитному договору №PVE0AK00780004 від 16 червня 2005 року не виконав, тому станом на 18 травня 2015 року за ним існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 343793,75 грн. Сума заборгованості складається з заборгованості за кредитом в розмірі 87642,10 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом в розмірі 94795,73 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 6888,98 грн., заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 154466,94 грн.

Заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (вул.Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпропетровськ, на р/р № НОМЕР_1 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) борг в сумі 263 147,19 грн., судовий збір в розмірі 1700 грн. 00 коп., витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу, пов`язаного з розглядом цивільної справи, в розмірі 120 грн. 00 коп.

Як вбачається з вищезазначеного рішення, сума боргу складалася з: поточної заборгованості за кредитом 87642,10 грн.; заборгованості за відсотками 86639,76 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом 6888,98 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором 81976,35 грн.

Заочне рішення суду набрало законної сили 25 листопада 2011 року.

21 серпня 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступник АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю СП «АгроПромІнвест» та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В якому позивач прохав суд стягнути з відповідачів суму боргу в розмірі 80646,56 грн., з яких: заборгованість за відсотками 8155,97 грн.; заборгованість за пенею 72490,59 грн.

Заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю СП «АгроПромІнвест» на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №PVE0AK00780004 від 16 червня 2005 року в сумі 80 646 грн. 56 коп., яка складається з: заборгованості по відсотках за користування кредитом - 8155,97 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 72490,59 грн., та судові витрати по справі в розмірі 411,62 грн. з кожного.

21 листопада 2023 року до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області звернувся відповідач ОСОБА_1 з заявою про перегляд заочного рішення, в якому останній прохав суд поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення суду та скасувати заочне рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2015 року у справі №186/1248/15.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області заяву відповідача ОСОБА_1 було задоволено та поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2015 року по цивільній справі №186/1248/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ СП «АгроПромІнвест», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, та справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку (пеню) припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18, пункти 53,53) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

При цьому, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Нарахування Банком відповідачу за вищезазначеним договором відсотків за користування кредитом та пеню після закінчення строку дії договору - 16 червня 2010 року, є безпідставним.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просив стягнути заборгованість за відсотками та пенею відповідно до умов кредитного договору №№PVE0AK00780004 від 16 червня 2005 року, після закінчення терміну його дії, при цьому, позовних вимог в порядку ст.625 ЦК позивачем не заявлялось.

Отже, вимоги позивача про стягнення процентів та пені після спливу строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не можуть бути задоволені.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279 ЦПК України, - суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю СП «АгроПромІнвест» та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: С.С. КРИВОШЕЯ