Постанова

від 29.02.2024 по справі 461/10669/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/10669/23

Провадження №3/461/93/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Львівська область, місце проживання - АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 29.06.2021 виданий органом № 4641,

за ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України,

встановив:

громадянином України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 ) у період з 28.05.2023 по 04.07.2023 через митний пост «Краковець» Львівської митниці ввезено на митну територію України на адресу Благодійної організації "Всеукраїнський благодійний фонд "Максима Сербиненка" (код ЄДРПОУ 44741782; Київська область, Броварський район, смт. Баришівка вул. Некрасова, буд. 7а) у якості гуманітарної допомоги 6 транспортних засобів, а саме:

1) 28.05.2023 - SKODA OKTAVIA, VIN НОМЕР_2 , р/н НОМЕР_3 ,

2) 01.06.2023 - NISSAN NAVARA, VIN НОМЕР_4 , р/н НОМЕР_5 ,

3) 05.06.2023 HONDA CR-V, VIN НОМЕР_6 , р/н НОМЕР_7 ,

4) 09.06.2023 - SKODA OKTAVIA, VIN НОМЕР_8 , р/н НОМЕР_9 ,

5) 15.06.2023 - SKODA OCTAVIA, VIN НОМЕР_10 , р/н НОМЕР_11 ,

6) 04.07.2023 SKODA OCTAVIA, VIN НОМЕР_12 , р/н НОМЕР_13 .

До митного контролю вказаних автомобілів громадянином України ОСОБА_1 було подано декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 28.05.2023, 01.06.2023, 05.06.2023, 09.06.2023, 15.06.2023, 14.07.2023, які підписано даним громадянином. Відповідно до вказаних декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, громадянином України ОСОБА_1 на адресу Благодійної організації "Всеукраїнський благодійний фонд "Максима Сербиненка" (код ЄДРПОУ 44741782) вищевказані автомобілі переміщуються як гуманітарна допомога.

Разом з вказаними деклараціями про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою громадянином України ОСОБА_1 було подано листи-прохання Благодійної організації "Всеукраїнський благодійний фонд «Максима Сербиненка» щодо забезпечення невідкладного пропуску автомобілів для використання їх підрозділами штурмової бригади, а саме:

- лист-прохання благодійної організації "Всеукраїнський благодійний фонд «Максима Сербиненка» без номера та без дати щодо пропуску автомобіля NISSAN NAVARA, VIN НОМЕР_4 ,

- лист-прохання благодійної організації "Всеукраїнський благодійний фонд «Максима Сербиненка» без номера та без дати щодо пропуску автомобіля HONDA CR-V, VIN НОМЕР_6 ,

- лист-прохання благодійної організації "Всеукраїнський благодійний фонд «Максима Сербиненка» без номера та без дати щодо пропуску автомобіля SKODA OKTAVIA, VIN НОМЕР_8 ,

- лист-прохання благодійної організації "Всеукраїнський благодійний фонд «Максима Сербиненка» без номера та без дати щодо пропуску автомобіля SKODA OCTAVIA, VIN НОМЕР_10 ,

- лист-прохання благодійної організації "Всеукраїнський благодійний фонд «Максима Сербиненка» без номера та без дати щодо пропуску автомобіля SKODA OCTAVIA, VIN НОМЕР_12 .

Однак, керівником Благодійної організації "Всеукраїнський благодійний фонд "Максима Сербиненка" листом від 25.10.2023 № 23 (вх. Львівської митниці від 30.10.2023 № 58757/14-20) повідомлено Львівську митницю, що вказані автомобілі Благодійна організація не очікує, зазначені листи не видавалися, а ОСОБА_1 їм не відомий.

Відповідно до службової записки управління адміністрування митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці від 02.11.2023 № 7.4-15/41/3904, вартість вказаних шести автомобілів становить 15 500 євро, що за курсом валют НБУ станом на день переміщення автомобілів відповідає сумі 608 704,80 гривень.

Вказані автомобілі було ввезено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 (декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою) без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, не обхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частин 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

З метою отримання пояснень від гр. ОСОБА_1 та прийняття ним участі у складанні протоколу про порушення митних правил Львівською митницею на його адресу скеровано лист від 28.11.2023 № 7.4-5/20-03/10/31048, яким запропоновано прибути до Львівської митниці. Однак, громадянин у вказаний термін не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Таким чином, громадянином України ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача товару.

Згідно з базами даних ПІК «Провадження в справах про порушення митних правил» АСМО «Інспектор» 07.07.2023 у відношенні громадянина ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0852/20900/23 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України. Відповідно до постанови Галицького районного суду м. Львова від 24.10.2023 (справа № 461/6266/23) його визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення. Львівським апеляційним судом постановою від 01.12.2023 (справа № 461/6266/23) постанову Галицького районного суду м. Львова від 24.10.2023, в частині визнання громадянина винним та накладення стягнення, залишено без змін.

Відповідно до ст. 526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 9 ст. 494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Відповідно до ч. 10 ст. 494 МК України, протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних вимог, посадовими особами уповноваженими на складання та вручення протоколу про порушення митних правил скеровано на наявну у митного органу адресу ОСОБА_1 примірник даного протоколу та повідомлення із зазначеними у ньому датою, часом та місцем розгляду справи. Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі даними про скерування рекомендованої кореспонденції та її отримання. Однак, з невідомих суду причин ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. У поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України, розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, суд враховує принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки неявка у судове засідання особи, в тому числі внаслідок неотримання нею поштової кореспонденції, відсутності за місцем проживання зазначеним у протоколі тощо, нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством визначених статтею 1 КУпАП.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У свою чергу, законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу та ухвалить остаточне рішення, а також строки притягнення до відповідальності. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася у судове засідання, повідомлялась про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, а також повідомлялася про місце, час, дату розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, не подала до суду жодних клопотань чи заяв, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.

Також виходжу з того, що положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства прямо забороняється Законом.

Представник Львівської митниці Державної митної служби протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

Згідно ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 257 та ст. 266 Митного кодексу України, обов`язок здійснити декларування товарів, тобто заявити за встановленою формою точні відомості про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, покладено на декларанта.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі щодо фактурної та митної вартості товарів та методу її визначення.

Згідно частин 1 та 5 ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей та у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі.

Частиною 8 ст. 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 483 МКУ, вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товару документів, які містять неправдиві відомості щодо отримувача товару, що доводиться дослідженим в ході розгляду справи нижченаведеними доказами:

-протоколом про порушення митних правил №1722/20900/23 від 14.12.2023 року;

-копіями декларацій про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою з додатками від 28.05.2023, від 01.06.2023, від 05.06.2023, від 08.06.2023, від 15.06.2023, від 04.07.2023;

-копіями службових записок від 25.10.2023 №7.4-20/2873 з додатком та від 02.11.2023 №7.4-15/41/3904;

-копією листа митниці від 25.10.2023 №7.4/20-01/14/27703;

-копією листа БО «Всеукраїнський благодійний фонд Максима Сербиненка», який засвідчує інформацію наведену у протоколі про порушення митних правил;

-видруком з АСМО «Інспектор» та інформацією про курс валют;

-доповідною запискою;

-копією постанови судді Львівського апеляційного суду від 01.12.2023 щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 483 МКУ;

-листами та повідомленнями адресованими ОСОБА_1 та поштовими документами про надіслання йому кореспонденції.

Вищенаведені докази засвідчують факт переміщення товарів через кордон, порядок проходження митних процедур, перелік відомостей та документів наданих при проходженні митного контролю, містять дані про особу декларанта, вказують на обставини виявлення факту подання до митного органу як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача товару, тобто доводять факт вчинення правопорушення, є належними та допустимими.

Суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Оцінюючи вищеописані зібрані по справі, досліджені та перевірені у судовому засіданні докази, суд визнає їх такими, що знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані в ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності процесуальними нормами, відтак вважає доведеним факт вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.

Суд приходить до висновку про те, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні, тобто вина ОСОБА_1 у цій справі доведена поза розумним сумнівом.

Частиною 2 ст. 483 МК України, передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею абостаттею 482цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 483 МК України, передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

З матеріалів справи встановлено, що постановою судді Галицького районного суду від 24.10.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Постановою судді Львівського апеляційного судом від 01.12.2023 (справа № 461/6266/23) наведену постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 24.10.2023, в частині визнання громадянина винним та накладення стягнення, залишено без змін.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України.

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України доведена належним чином.

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, ступеня його вини, способу вчинення правопорушення, мету призначення стягнення та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 150% вартості товару, а товар, що був предметом порушення митних правил слід конфіскувати в дохід держави.

Відповідно до матеріалів справи, вартість предметів порушення митних становить 608704,80 гривень.

Згідно ч.ч.1,2ст.541МКУ,постанова суду(судді)про накладенняадміністративного стягненняза порушеннямитних правилу частиніконфіскації виконуєтьсядержавним виконавцемв установленомузаконом порядку. У разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу, з осіб, які вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартість цих товарів, транспортних засобів.

Відповідно до п.3статті 461 МКУ, за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення, як конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Статтею ст.40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 150 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 913057 гривень 20 копійок, з конфіскацією цих товарів.

Товар, що є безпосереднім предметом порушення митних, згідно з протоколом про порушення митних правил № 1722/20900/23 від 14.12.2023 року, а саме транспортні засоби:

1) 28.05.2023 - SKODA OKTAVIA, VIN НОМЕР_2 , р/н НОМЕР_3 ,

2) 01.06.2023 - NISSAN NAVARA, VIN НОМЕР_4 , р/н НОМЕР_5 ,

3) 05.06.2023 HONDA CR-V, VIN НОМЕР_6 , р/н НОМЕР_7 ,

4) 09.06.2023 - SKODA OKTAVIA, VIN НОМЕР_8 , р/н НОМЕР_9 ,

5) 15.06.2023 - ОСОБА_2 , VIN НОМЕР_10 , р/н НОМЕР_11 ,

6) 04.07.2023 ОСОБА_2 , VIN НОМЕР_12 , р/н НОМЕР_13 ,

конфіскувати в дохід держави.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 541 Митного кодексу України, у разі неможливості виконання постанови в частині конфіскації товарів, стягнути з ОСОБА_1 вартість цих товарів у розмірі 608704,80 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Стрельбицький