Ухвала

від 01.03.2024 по справі 740/5433/23

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/5433/23

Провадження № 1-кс/740/245/24

УХВАЛА

01 березня 2024 року м. Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання дізнавача у кримінальному провадженні заступника начальника СД Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 ,погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , заявлене у межах кримінального провадження, внесеного 01.08.2023 до Єдиногореєстру досудових розслідувань за№ 42023272180000070 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СД Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначив, що у провадженні СД Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023272180000070 від 01.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за заявою ОСОБА_5 про вчинення головою ФГ « ОСОБА_6 » ОСОБА_7 шахрайських дій при укладенні низки договорів суборенди земельних ділянок, розташованих на території Ніжинського району Чернігівської області.

З метою виконання вимог ч. 2 ст. 9 КПК України в частині всебічного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, для спростування чи підтвердження фактів шахрайства та можливого привласнення грошових коштів, шляхом обману та зловживання довірою для використання як доказів у кримінальному провадженні виникає необхідність у здійсненні тимчасового доступу до документів (відомостей), які містять охоронювану законом комерційну таємницю щодо суб`єкта підприємницької діяльності фермерське господарство « ОСОБА_8 » (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ), який є стороною договорів суборенди земельних ділянок, розташованих на території Мринської ОТГ, з ОСОБА_5 , що укладені протягом січня - лютого 2022 року, а також звітів, відомостей про використання сільськогосподарської техніки на вказаних земельних ділянках починаючи з 2022 року.

У судове засідання дізнавач, представник ФГ « ОСОБА_6 » не з"явилися, у клопотанні дізнавач просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно ч.4 ст.107КПКУкраїни фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб, речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

В рамках кримінального провадження правом витребувати від будь-якої особи необхідні речі, документи, відомості, тощо, наділений слідчий.

Це право передбачено ч. 2 ст. 40 КПК України, яка містить перелік повноважень слідчого, до якого, з огляду на пункт 9, віднесено і право на звернення із запитами до державних органів, юридичних і фізичних осіб задля отримання речей, документів, відомостей, необхідних для здійснення досудового розслідування, а у разі ненадання такої інформації у добровільному порядку - із використанням встановленого статтями 159, 160 КПК України механізму їх отримання.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Згідно з п. 2, 4 ч.2 ст.40-1 КПК України дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом.

Кримінальний процесуальний закон не забороняє слідчому звертатися із запитом, а потерпілому у відповідь надавати органу досудового розслідування документи, що містять доказову інформацію, звернення до слідчого судді для отримання ухвали про тимчасовий доступ до відповідних документів не є обов`язковим, що відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 06.10.2020 у справі №761/480/19.

Згідно ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає в наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Разом з цим відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 160 КПК України в клопотанні зазначається обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Положеннями ч. 4 ст. 132 КПК України зобов`язано слідчого суддю при оцінці потреб досудового розслідування врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що під час розгляду таких клопотань підлягає з`ясуванню можливість отримання органом досудового слідства, дізнання, вказаних в клопотанні речей без застосування заходів забезпечення кримінального провадження за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК України.

Згідно ч.5,6ст.163КПКУкраїнислідчий суддя,судпостановляєухвалу пронаданнятимчасовогодоступу доречейідокументів,якщосторонакримінального провадженняусвоємуклопотанні доведенаявністьдостатніхпідстав вважати,щоціречі абодокументи перебуваютьабоможутьперебувати уволодіннівідповідноїфізичної абоюридичноїособи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Ухвала про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, постановляється якщо сторона кримінального провадження також доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про інформацію" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

За змістом ст. 505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Як встановлено положеннями ст. 506 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є, серед іншого, виключне право дозволяти використання комерційної таємниці; виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

Отже, з наведених правових норм слідує, що комерційна таємниця віднесена до конфіденційної інформації з обмеженим доступом, який обмежений фізичною або юридичною особою, і вона може поширюватися за згодою відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов.

Дізнавач просить надати тимчасовий доступ у ФГ « ОСОБА_6 » до договорів суборенди землі, за якими дане фермерське господарство є однією із сторін, а іншою стороною є ОСОБА_9 , якою ініційовано кримінальне провадження, зазначаючи про наявність у договорах інформації, що становить комерційну таємницю, а відтак неможливість іншим способом, окрім як отримання ухвали слідчого судді, отримати доступ до договорів.

При цьому, дізнавач у клопотанні не просить проводити його розгляд згідно з ч. 2 ст. 163 КПК без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться - представника ФГ « ОСОБА_6 », відповідно достатніх доказів існування підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення договорів, не має.

За такого, слідчий суддя доходить висновку, що дізнавачем не доведено неможливість іншим способом, окрім як отримання ухвали слідчого судді, отримати доступ до договорів.

Як зазначено вище, комерційна таємниця може поширюватися за згодою відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов.

Отже, сама по собі наявність у договорах інформації, що становить комерційну таємницю, не свідчить про неможливість їх отримання органом дізнання в іншому порядку, ніж за правилами ст. 159 - 166 КПК, оскільки їх витребування можливе у порядку ст. 93 КПК у сторін договорів за умови добровільного їх надання на запит дізнавача і надання згоди на використання наявної у договорах інформації у кримінальному провадженні.

Проте, слідчому судді не надано доказів того, що дізнавачем з"ясовувалося наявність чи відсутність у сторін договорів, якими згідно з клопотанням є ОСОБА_9 та ФГ « ОСОБА_6 », згоди на розкриття інформації в договорах для виконання завдань кримінального провадження у даній справі, та за запитом витребовувалися договори у ФГ « ОСОБА_6 », і було відмовлено в цьому.

За таких обставин застосування слідчим суддею в цьому випадку заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей або документів є передчасним.

Керуючись ст.ст.159-166 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення на неїможуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1