Постанова

від 28.02.2024 по справі 908/2145/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2145/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А.( доповідача),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

за участю учасників справи:

від скаржника: Іванейко Я.Я., представник Головного управління ДПС у Львівській області;

інші сторони у судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 року (повний текст складено та підписано 19.07.2023 року, суддя Юлдашев О.О) у справі № 908/2145/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУПА КОМПАНІЙ СУПУТНИК, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ, м.Запоріжжя

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРУПА КОМПАНІЙ СУПУТНИК звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ.

Вказана заява мотивована посиланням на те, що боржник неспроможний виконати грошове зобов`язання перед кредитором за договором про надання послуг від 04.02.2021 року №04022021, строк виконання якого настав 31.05.2021 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 року у даній справі, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУПА КОМПАНІЙ СУПУТНИК до боржника у розмірі 320 800,00 грн. основного боргу. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича. Зобов`язано розпорядника майна Клименка О.Ю. вчинити певні дії.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що докази, надані заявником в обґрунтування вимог, викладених в заяві, свідчать про наявність ознак неплатоспроможності боржника, що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та закрити провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає наступні обставини:

- як вбачається з листа ДПС України від 15.09.2023 року №23024/7/99-00-14-07-07, згідно з показниками останньої фінансової звітності боржника, поданої до ДПС, у боржника наявна дебіторська заборгованість, яка перевищує кредиторську, що ставить під сумнів неможливість здійснення розрахунків з ініціюючим кредитором та необхідність застосування процедури банкрутства;

- згідно з фінансовою звітністю Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ у підприємства наявні оборотні активи;

- судом не перевірено обґрунтованість вимог заявника, а також не з`ясовано у підготовчому засіданні наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не надано.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України).

В судове засідання з`явилась представник апелянта, яка підтримала доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що апеляційним господарським судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за їх відсутністю.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши представника апелянта, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання дотримання місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частинами 2 та 3 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, статті 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів є однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство.

Положення статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають:

- боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

- неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;

- грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Грошовим зобов`язанням, за змістом статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що невиконання боржником частково або в повному обсязі свого грошового зобов`язання перед кредитором у встановлений договором або законом строк дає останньому право вважати боржника таким, що неспроможний виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав, та ініціювати проти такого боржника процедуру банкрутства.

Частинами 1, 2 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити відомості, передбачені частиною 1 статті 34 Кодексу, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №915/535/17, від 25.06.2019 року у справі №922/116/18, від 15.10.2019 року у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 року у справі №909/146/19, від 27.02.2020 року у справі №918/99/19, від 23.09.2021 року №910/866/20, від 21.10.2021 року у справі №913/479/18, від 02.06.2022 року у справі №917/1384/20).

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі №914/1126/14, від 05.03.2019 року у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 року у справі №904/9024/16, від 02.06.2022 року у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 року у справі №922/313/20 (922/3069/21)).

Кодекс України з процедур банкрутства не зобов`язує заявника (ні кредитора, ні боржника) при поданні заяви про порушення справи про банкрутство на підставі частини 6 статті 34 цього Кодексу доводити факт неплатоспроможності, а зобов`язує лише подати певні документи, які можуть тією чи іншою мірою свідчити про вірогідність неплатоспроможності (подібної правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 10.10.2018 року у справі №904/911/18, від 21.11.2018 року у справі №910/6880/18).

Згідно з частиною 1 статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.

В силу частини другої наведеної норми підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, приписи частин 1-5 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.

У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 року у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 року у справі №922/1174/20, від 22.09.2021 року у справі №911/2043/20, від 16.09.2020 року у справі №911/593/20, від 03.09.2020 року у справі №910/16413/19, на які в тому числі посилається скаржник).

При цьому, якщо Кодексом України з процедур банкрутства підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в частині 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме коли:

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 року у справі №910/4510/20).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 року у справі №910/14923/20).

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі №911/2043/20 в чергове наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанови Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі №911/2042/20, від 09.05.2023 року у справі №911/1755/22, від 31.05.2023 року у справі №905/1029/22, від 06.07.2023 року у справі №914/1650/22).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, правовий висновок про що зроблено Верховним Судом у постанові від 13.08.2020 року у справі №910/4658/20.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Апеляційний господарський суд зауважує, що обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи, підставою для звернення ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУПА КОМПАНІЙ СУПУТНИК до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ є неспроможність виконання боржником грошового зобов`язання перед кредитором у розмірі 320 800, 00 грн. за договором про надання послуг від 04.02.2021 року №04022021, строк виконання якого настав 31.05.2021 року.

Матеріали справи свідчать про те, що 04.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРУПА КОМПАНІЙ СУПУТНИК (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ (замовник) укладено договір №04022021 про надання послуг, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов`язався передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні замовнику програмну продукцію асортименті (далі по текст - ПП), а замовник зобов`язався прийняти вказану П і сплатити за неї певну грошову суму, згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.п.2.1.1 договору передача ПП від виконавця покупцю здійснюється за актом прийому-передачі, в якому сторони зазначають найменування ПП, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну ПП та загальну вартість ПП, що постачається. Вартість ПП не містить ПДВ, у зв`язку з тим, що операція ПП звільняється від оподаткування ПДВ (п.26-1 підрозділ 2 розділ ХХ Податкового кодексу України).

Дата, що вказана покупцем або уповноваженою особою покупця в акті прийому-передачі про прийняття ПП, є датою поставки ПП виконавцем (п.п.2.1.2 договору).

За умовами п.п.2.2.2 договору сторони домовились про те, що документом, в якому узгоджуються ціни на ПП, є акт прийому-передачі, яким підтверджується факт приймання-передачі ПП за ціною, номенклатурою та кількістю. Узгоджена сторонами ціна кожної окремої партії ПП вважається остаточною та не підлягає перегляду, якщо інше не передбачено умовами цього договору або укладеної додаткової угоди до нього.

Замовник сплачує вартість ПП на підставі акту прийому-передачі (п.3.1 договору).

Оплата здійснюється у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок виконавця або іншим погодженим сторонами способом, не забороненим законом (п.3.2 договору).

Датою оплати ПП вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п.3.3 договору).

Цей договір вступає в дію з дня його підписання і діє до 31.12.2021 року, включно або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.8.1 договору).

28.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРУПА КОМПАНІЙ СУПУТНИК та Товариством з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ складено та підписано акт №04022021 прийому-передачі послуг, за яким виконавець передав, а замовник прийняв програмну продукцію, а саме: програмний продукт логістика міжнародних автомобільних перевезень з попутним навантаженням у вигляді онлайн-сервісу юридичний онлайн сервіс, що розміщений на сайті votu.com.ua.

Загальна вартість (ціна) програмного продукту, отриманого за цим актом прийому-передачі, складає 750 000,00 грн. без ПДВ, у зв`язку з тим, що операція ПП звільняється від оподаткування ПДВ (п.26-1 підрозділ 2 розділ ХХ Податкового кодексу України).

Програмна продукція відповідає вимогам замовника, що викладені в завданні на розробку. Сторони не мають претензій щодо кількості, якості та вартості поставленого програмного продукту.

Акт звірки взаємних розрахунків з 04.02.2021 року по 31.05.2021 року станом на 31.06.2021 року, який складений та підписаний сторонами, свідчить про те, що за даними ТОВ ГК СУПУТНИК на 31.05.2021 року заборгованість ТОВ КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ на користь ТОВ ГК СУПУТНИК складає 320 800,00 грн.

Колегія суддів зауважує, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що відображена в акті інформація підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб (постанови від 20.04.2021 року у справі № 910/14518/19, від 05.03.2019 року у справі №910/1389/18, від 19.04.2018 року у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 року у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 року у справі № 905/3063/17, від 04.12.2019 року у справі № 916/1727/17).

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги наданий ініціюючим кредитором акт звірки взаємних розрахунків, який складений та підписаний уповноваженими представниками сторін, оскільки заборгованість перед кредитором, наявність та розмір якої визнано самим боржником, підтверджується первинними документами, зокрема актом приймання-передачі послуг від 28.02.2021 року.

ТОВ ГК СУПУТНИК звернулось до ТОВ КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ з вимогою №01/0620 від 01.06.2021 року, в якій просило перерахувати на його користь заборгованість у розмірі 320 800,00 грн. протягом п`яти банківських днів з моменту отримання цієї вимоги.

У відповідь на вказану претензію боржником листом №01/20-К від 20.10.2021 року повідомив про неможливість виконання зобов`язання за договором щодо сплати 320 800,00 грн.

Отже, боржником існуюча заборгованість погашена не була, що й стало підставою для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ.

Боржник в суді першої інстанції не довів спроможність виконати зобов`язання перед ініціюючим кредитором, та, відповідно, не подав доказів погашення заборгованості, яка покладена в основу заявлених грошових вимог у цій справі.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУПА КОМПАНІЙ СУПУТНИК до Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ або відомості щодо задоволення боржником вимог ініціюючого кредитора.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги недоведеність факту, що вимоги ініціюючого кредитора свідчать про наявність спору про право, та враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено, а судами не встановлено обставин задоволення боржником у повному обсязі заявлених кредитором вимог до підготовчого судового засідання, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА ОПТ ТОРГ суд апеляційної інстанції вважає правомірним, оскільки він ґрунтується на повно та об`єктивно встановлених обставинах, належним чином оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, зокрема статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на наявність у боржника дебіторської заборгованості та оборотних активів, а також можливість погашення останнім заборгованості перед ініціюючим кредитором, оскільки вказане не може свідчити про невірне застосування судом першої інстанції норм статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства та не спростовує встановленого судами факту невиконання боржником обов`язку зі сплати наданих послуг за договором №04044021 про надання послуг від 04.02.2021 року.

Відтак, наведені заявником у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене оскаржувана ухвала господарського суду у даній справі постановлена при повному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання даної апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 року у справі №908/2145/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена у повному обсязі 01.03.2024 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя О.Г.Іванов