ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.02.2024 Справа №905/255/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., при секретарі судового засідання Левкович Ю.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Евріс" (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 52, ідентифікаційний код 41521136; електронна адреса: office@evris.law)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (місцезнаходження: 20382, Черкаська область, Уманський район, село Ладижинка, пров. Козацький, буд. 17, ідентифікаційний код 32794511; електронна адреса:ds@altcom.ua)
про стягнення 13 500 804,93 грн., -
Представники сторін:
від позивача: Курильченко К.О. (довіреність б/н від 23.10.2023)
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Евріс», звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою від 26.01.2022 до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», про стягнення 13 500 804,93 грн., з яких: з яких: 11 307 052,01 грн - заборгованість по сплаті гонорару успіху; 705 374,16 грн - пеня; 355 939,79 грн - 3 % річних; 1 132 438,97 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за генеральним договором про надання юридичних послуг № 15-05/18 від 12.12.2018 в частині виплати заборгованості по сплаті гонорару успіху в сумі 11 307 052,01 грн., внаслідок чого виникла підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
31.01.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 02.02.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Евріс» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» у розмірі 13 500 804 на відповідних рахунках.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 ухвалу Господарського суду від 02.02.2022 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 27.12.2022 Постанову Східного апеляційного господарського суду та ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі № 905/255/22 скасовано, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Евріс" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.03.2022.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Згідно наказу Господарського суду Донецької області "Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області" №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.
10.03.2022 підготовче засідання у справі № 905/255/22 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.
Суд наголошує, що відповідно до положень статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.
Розпорядженням голови Господарського суду Донецької області від 15.04.2022р. №9-р з 18.04.2022р. запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у дистанційному режимі.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності та визначена можливість проведення судових засідань у приміщенні суду за наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення такого судового засідання у приміщенні суду (перебування суддів, працівників суду).
Згідно здійсненого судом запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" місцезнаходженням останнього станом на 06.11.2023 є наступне: 20382, Черкаська область, Уманський район, село Ладижинка, пров. Козацький, буд. 17.
Ухвалою суду від 07.11.2023 призначено підготовче засідання по справі № 905/255/22 на 11.12.2023 року.
Разом з тим, 11.12.2023 підготовче засідання по справі № 905/255/22 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Зельман Ю.С. на лікарняному з 11.12.2023 по 15.12.2023 включно. Ухвалою суду від 18.12.2023 призначено підготовче засідання на 16.01.2024.
Відповідач 15.01.2024 надав заяву про участь у судовому засіданні 16.01.2024 в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 15.01.2024 було задоволено.
Ухвалою господарського суду від 16.01.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2024 року.
Представник відповідача в судове засідання 16.01.2024 не з`явився, про причини не явки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.
В судове засідання 26.02.2024 з`явився представник позивача та підтримав позовні вимоги. Представник відповідача не з`явився в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, причини не явки суду не повідомив.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Крім того слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.
Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ
12.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (клієнт, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Евріс» (фірма, позивач) укладено генеральний договір про надання юридичних послуг №15-05/18 (Договір).
Відповідно до п.1.1 договору клієнт доручає фірмі, а фірма погоджується надавати клієнту юридичні, консультаційні та інші, пов`язані з ними послуги, у тому числі письмові та усні консультації з питань чинного законодавства України, підготовку договорів, висновків та представництва клієнта перед будь-якими третіми особами (послуги).
Остаточний опис та перелік послуг, строки їх виконання, валюту договору та загальну вартість послуг визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору, які в такому разі становитимуть невід`ємну частину цього договору (п.1.2 договору).
За приписами п.2.1. договору, договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року. Вказаний строк дії договору автоматично продовжується щоразу на один рік, якщо жодна сторона не надала письмового заперечення щодо цього щонайменше за 20 днів до чергової дати припинення договору. В будь-якому разі строк дії договору продовжується до повного виконання кожної зі сторін своїх зобов`язань за цим договором.
Згідно п.6.1 договору ціна послуг складається з винагороди (плати за надані юридичні послуги), гонорару успіху та відшкодування витрат.
Пунктом 6.5 генерального договору передбачено, що сторони можуть домовитись про розмір гонорару успіху, що визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору.
Крім винагороди клієнт також зобов`язаний відшкодувати фірмі витрати, пов`язані з наданням послуг (п.6.6 договору).
Умовами п.6.8 договору встановлено, що у випадку, якщо на ціну послуг відповідно до законодавства України повинні нараховуватись додаткові податки чи будь-які інші збори, ціна послуг збільшується на суму таких податків або зборів.
Відповідно до п.7.1 договору клієнт повинен сплатити ціну послуг на підставі одержаного рахунку, який може виставлятися фірмою щомісячно або, якщо сторони окремо про це домовляться, після завершення надання послуг (певних етапів надання послуг) клієнт повинен сплатити рахунок фірмі протягом 5 днів з дня одержання.
Умовами п.7.3.договору передбачено, що у випадку, якщо клієнтом буде прострочена оплата за рахунком протягом 30 календарних днів з дня надання рахунку клієнту, фірма має право вимагати сплати клієнтом пені від суми боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, за весь період прострочення.
На підтвердження одержання послуг, фірма направляє клієнту акт приймання-передачі послуг за договором (акт) у двох примірниках. Один підписаний примірник акта повертається фірмі протягом 10 днів від дня його отримання (п.7.5 генерального договору).
12.12.2018 сторонами підписано додаткову угоду №1 до генерального договору про надання юридичних послуг №15-05/18 від 12.12.2018.
Пунктом 1 додаткової угоди встановлено, що у відповідності до п.1.2 генерального договору про надання юридичних послуг №15-05/18 від 12.12.2018 клієнт доручає фірмі, а фірма погоджується надавати клієнту юридичні, консультаційні та інші пов`язані з ними послуги, пов`язані з проведенням процедури фінансової реструктуризації заборгованості клієнта перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та іншими кредиторами, що можуть бути залучені до процедури, згідно із Законом України «Про фінансову реструктуризацію», а саме:
п.1.1. юридичний аналіз договорів та інших договорів, на яких ґрунтується зобов`язання клієнта перед кредиторами;
п.1.2. юридичний аналіз пропозицій щодо можливих моделей фінансової реструктуризації компаній, визначених клієнтом;
п.1.3. супроводження переговорів з банківськими установами з метою отримання згоди на проведення процедури;
п.1.4. організація розробка проекту плану реструктуризації та попередній висновок про фінансово-господарську діяльність (IBR);
п.1.5. підготовка всіх документів, що необхідні для ініціювання процедури фінансової реструктуризації та передбаченої законом інформації для подання до секретаріату;
п.1.6. супроводження переговорів із секретаріатом, своєчасного розгляду і призначення всіх передбачених законом процедур;
п.1.7. організація, повний контроль належної своєчасної підготовки належного звіту про фінансово-господарську діяльність (IBR);
п.1.8. представництво інтересів клієнта перед секретаріатом та учасниками процедури фінансової реструктуризації, правовий супровід всіх засідань, прийняття рішень;
п.1.9. юридичний аналіз та підготовка договорів, що підлягають укладенню за результатами погодження плану реструктуризації.
Пунктами 2-5 додаткової угоди визначено розмір винагороди за надання послуг, а саме: за надання послуг, передбачених пп.1.1-1.4 додаткової угоди становить 25000,00євро без урахування податку на додану вартість; за надання послуг, передбачених пп.1.5-1.6 цієї додаткової угоди становить 25000,00євро без урахування податку на додану вартість; за надання послуг, передбачених п.1.7 додаткової угоди становить 25000,00євро без урахування податку на додану вартість; за надання послуг, передбачених пп.1.8-1.9 додаткової угоди становить 25000,00євро без урахування податку на додану вартість
Згідно п.6 додаткової угоди клієнт сплачує винагороду за всіма послугами, передбаченими п.п.1.1-1.9 цієї додаткової угоди (окрім передоплати), після завершення надання всіх означених послуг на підставі єдиного рахунка, в порядку, передбаченому Генеральним договором про надання юридичних послуг №15-05/18 від 12.12.2018.
За умови виконання послуг, передбачених п.1 цієї додаткової угоди клієнт сплачує фірмі гонорар успіху, передбачений п.6.5 генерального договору про надання юридичних послуг №15-05/18 від 12.12.2018, у розмірі 0,5% від суми заборгованості, що існувала до початку процедури фінансової реструктуризації та була врегульована відповідно до плану реструктуризації. Гонорар успіху розраховується в гривневому еквіваленті, використовуючи офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України та зазначений на веб-сторінках офіційного веб-сайту Національного банку України (https://www.bank.gov.ua) на дату виставлення рахунку (п.9 додаткової угоди).
Додаткова угода №1 є невід`ємною частиною договору (п.10 Додаткової угоди).
Генеральний договір із додатковою угодою підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплено печатками.
На виконання умов укладеного договору сторонами було складено наступні акти приймання-передачі наданих послуг:
- акт приймання - передачі наданих послуг від 30.08.2019, яким сторони підтвердили, що зобов`язання сторін за п.п.1.1-1.4 додаткової угоди №1 до договору, були виконані ними повністю, якісно і в строк, сторони не мають будь-яких майнових або інших претензій одна до одної;
- акт приймання - передачі наданих послуг від 21.11.2019, яким сторони підтвердили, що зобов`язання сторін за п.п.1.5-1.6 додаткової угоди №1 до договору, були виконані ними повністю, якісно і в строк, сторони не мають будь-яких майнових або інших претензій одна до одної;
- акт приймання - передачі наданих послуг від 18.05.2020 яким сторони підтвердили, що зобов`язання сторін за п.1.7 додаткової угоди №1 до договору, були виконані ними повністю, якісно і в строк, сторони не мають будь-яких майнових або інших претензій одна до одної;
- акт приймання - передачі наданих послуг від 26.05.2020 яким сторони підтвердили, що зобов`язання сторін за п.п.1.8-1.9 додаткової угоди №1 до договору, були виконані ними повністю, якісно і в строк, сторони не мають будь-яких майнових або інших претензій одна до одної.
Дані акти підписано та скріплені печатками з обох сторін.
Позивач зазначає, що за наслідком надання послуг, визначених підпунктами 1.1.-1.9.Додаткової угоди, відповідач виконав зобов`язання з оплати отриманих послуг в повному обсязі. Отже послуги визначені умовами договору були надані позивачем у повному обсязі та прийняті відповідачем без заперечень.
Проте, за наслідком надання послуг визначених підпунктами 1.1.-1.9 Додаткової угоди та закінченням процедури фінансової реструктуризації у позивача виникло право вимагати від відповідача сплати гонорару успіху в сумі 14 307 052,01грн, визначеного п.9 Додаткової угоди у розмірі 0,5% від суми заборгованості, що існувала до початку процедури фінансової реструктуризації та була врегульована відповідно до Плану реструктуризації.
Відповідач на виконання умов договору частково здійснив погашення заборгованості з оплати гонорару успіху в сумі 3000 000грн (в тому числі ПДВ). Решта суми боргу в розмірі 11 307 052,01 грн (в т.ч.ПДВ) відповідачем сплачена не була. Позивач, листом від 18.11.2020 звернувся до відповідача з вимогою погасити наявну заборгованість зі сплати гонорару успіху в сумі 11 307 052,01 грн та виставив рахунок-фактуру від 18.11.2020 для оплати. Оскільки вимога відповідачем задоволена не була позивач направив на адресу відповідача повторні вимоги від 12.01.2021, 19.01.2021, 27.09.2021, 04.10.2021, 23.10.2021, 15.11.2021, 11.01.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення.
Зазначені вимоги відповідачем залишені без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.
Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.901-907 Цивільного кодексу України.
За приписами ст.901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п.1 ст. 903 ЦК, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст.905 ЦК).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідо до ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Як зазначалось, умовами п.9 Додаткової угоди №1 від 12.12.2018 сторони встановили, що за умови виконання послуг, передбачених п.1 цієї додаткової угоди клієнт сплачує фірмі гонорар успіху, передбачений п.6.5 генерального договору про надання юридичних послуг №15-05/18 від 12.12.2018, у розмірі 0,5% від суми заборгованості, що існувала до початку процедури фінансової реструктуризації та була врегульована відповідно до плану реструктуризації.
Як встановлено матеріалами справи, позивач на виконання умов Договору та Додаткової угоди до нього надав відповідачу послуги обумовлені п.1 Додаткової угоди про що сторонами були складені та підписані відповідні акти приймання передачі наданих послуг від 30.08.2019, від 21.11.2019, від 18.05.2020, від 26.05.2020 (а.с.33-36 Т.1). В актах сторони зазначили, що зобов`язання сторін були виконані ними повністю та сторони не мають будь-яких майнових або інших претензій одна до одної.
Як обумовлено п.7.1 договору клієнт повинен сплатити ціну послуг на підставі одержаного рахунку, який може виставлятися фірмою щомісячно або, якщо сторони окремо про це домовляться, після завершення надання послуг (певних етапів надання послуг) клієнт повинен сплатити рахунок фірмі протягом 5 днів з дня одержання.
Позивачем були виставлені відповідні рахунки-фактури відповідачу для оплати, а саме: №26/12-1 від 26.12.2018 (передплата), №17/4-2 від 17.04.2019 (передплата), №22/5-2 від 22.05.2019, №18/9-3 від 18.09.2019, № 08/04-4 від 08.04.2020.
Відповідач у відповідності до умов договору здійснив оплату наданих послуг (за вищезазначеними актами приймання-передачі) в повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за січень 2010- травень 2020. Позивачем даний факт не заперечується.
Отже на підставі вищенаведеного, суд доходить висновку, що позивач належним чином надав послуги передбачені умовами п.1 Додаткової угоди, а відповідач в свою чергу їх прийняв та оплатив.
Разом з тим, умовами п.п.6.1. п.6 Договору сторони встановили, що ціна послуг складається з винагороди (плати за надані юридичні послуги), гонорару успіху та відшкодування витрат.
Пунктом 6.5 генерального договору передбачено, що сторони можуть домовитись про розмір гонорару успіху, що визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору.
Сторони домовились, що за умови виконання послуг, передбачених п.1 цієї додаткової угоди клієнт сплачує фірмі гонорар успіху, передбачений п.6.5 генерального договору про надання юридичних послуг №15-05/18 від 12.12.2018, у розмірі 0,5% від суми заборгованості, що існувала до початку процедури фінансової реструктуризації та була врегульована відповідно до плану реструктуризації.
Отже, дослідивши умови договору, суд дійшов висновку, що право на гонорар успіху у позивача виникає за результатом повного виконання послуг, обумовлених пунктом 1 додаткової угоди №1 до договору.
Як вище встановлено судом, позивач взяті на себе обов`язки передбачені пунктом 1 додаткової угоди №1 до договору виконав у повному обсязі, а отже у позивача виникло право вимагати з відповідача сплати гонорару успіху, а у відповідача - обов`язок сплатити обумовлену договором суму.
Відповідно до домовленості сторін сума гонорару успіху, яку зобов`язався виплатити відповідач розраховується у розмірі 0,5% від суми заборгованості, що існувала до початку процедури фінансової реструктуризації та була врегульована відповідно до плану реструктуризації.
Відповідно до Заяви про фінансову реструктуризацію, що була подана до секретаріату фінансової реструктуризації відповідачем за № 2019-09-04/095 від 04.09.2019, розмір заборгованості перед залученим кредитором станом на початок процедури фінансової реструктуризації складав 2 384 508 668,47 грн.
В подальшому, між АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та відповідачем було підписано 02.03.2020 План реструктуризації у процедурі фінансової реструктуризації грошових зобов`язань ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком». Умовами ст. 2.01 Розділу 2 Плану реструктуризації зафіксовано, що станом на дату укладення цього Договору грошове зобов`язання Позичальника перед банком за Генеральною угодою та Кредитним договором становить 2 510 098 006,80грн та складається з основного боргу - 1 565 487 435,50 грн, нарахованих та несплачених процентів - 641 658 713,78 грн, нарахованих та несплачених комісій за управління контргарантією за кредитним договором - 302 951 857,52 грн.
Отже відповідно до умов укладеного договору та суми заборгованості, що існувала до початку процедури фінансової реструктуризації та була врегульована відповідно до плану реструктуризації - 2 384 508 668,47грн, сума гонорару успіху складає 11 922 543,34 грн.(без ПДВ).
Умовами п.6.8 договору сторони встановили, що у випадку, якщо на ціну послуг відповідно до законодавства України повинні нараховуватись додаткові податки чи будь-які інші збори, ціна послуг збільшується на суму таких податків або зборів.
Відповідно до п.п. а, б п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно п.п. 14.1.185 п. 14.1. ст. 14 ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (ст. 194 ПКУ).
Відповідно до п.188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Отже виходячи з приписів вищенаведених норм законодавства та умов договору, суд доходить висновку, що гонорар успіху є складовою частиною вартості наданих позивачем послуг за генеральним договором, а отже сума гонорару успіху включається до бази оподаткування ПДВ операції з постачання таких послуг, а отже на суму гонорару успіху в розмірі 11 922 543,34грн. нараховується сума ПДВ у розмірі 20%, що складає 14 307 052,01грн.
Таким чином розмір зобов`язання відповідача щодо сплати гонорару успіху складає 14 307 052,01грн з урахуванням ПДВ.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач заборгованість зі сплати гонорару успіху частково погасив 22.06.2020 у розмірі 3000 000грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за червень 2020 - вересень 2021 та не заперечується позивачем. Таким чином не сплаченою залишилась сума гонорару успіху у розмірі 11 307 052,01грн.
Позивач листом від 18.11.2020 звернувся до відповідача з вимогою щодо виконання зобов`язань з оплати заборгованості за надані послуги в якої просив погасити заборгованість зі сплати гонорару успіху у сумі 11 307 052, 01грн (з яких 1 884 508, 67 грн ПДВ) не пізніше семи днів від дня пред`явлення даної вимоги. Також позивачем було виставлено Рахунок-фактура №18/11-20 від 18.11.2020 на суму 11 307 052, 01грн.
Зазначена вимога разом з рахунком була відправлена на адресу відповідача 18.11.2020 листом з описом вкладення та вручена останньому 08.12.2020.
З урахуванням приписів п.7.1. договору відповідач повинен був здійснити оплату отриманого рахунку до 13.12.2020 включно.
Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено матеріалами справи, сплату заборгованості в сумі 11 307 052, 01грн. за пред`явленою вимогою відповідач не здійснив, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.
Таким чином, відповідач свої зобов`язання за генеральним договором щодо оплати гонорару успіху не виконав, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 11 307 052, 01грн грн.
Щодо стягнення з відповідача пені в розмір 705 374,16 грн, 3 % річних в розмірі 355 939,79 грн та 1 132 438,97 грн інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Приписами ст.611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами п.7.3.договору передбачено, що у випадку, якщо клієнтом буде прострочена оплата за рахунком протягом 30 календарних днів з дня надання рахунку клієнту, фірма має право вимагати сплати клієнтом пені від суми боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, за весь період прострочення.
Приймаючи до уваги те, що Рахунок-фактура №18/11-20 від 18.11.2020 на суму 11 307 052, 01грн. відповідачем був отриманий 08.12.2020, то прострочення виконання оплати у відповідності до п.7.1. почалось з 14.12.2020.
Позивач, керуючись приписами п.7.3. Договору заявив вимоги про сплату пені відповідачем за період з 26.01.2021 по 09.07.2021 в сумі 705 374,16грн.
Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Зазначеною нормою права передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 доповнено Розділ IX Прикінцеві положення ГК України п. 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятою відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який був неодноразово продовжений.
Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Резюмуючи викладене, право позивача на нарахування пені, було продовжене на період дії карантину, тому нарахування пені за визначений позивачем період з 26.01.2021 по 09.07.2021 в сумі 705 374,16грн. є правомірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи, що судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати гонорару успіху, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ґрунтуються на нормах закону.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних за визначений позивачем період з 09.01.2021 по 26.01.2022 господарський суд дійшов висновку, що останній є методологічно та арифметично вірним, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 355 939,79г грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період з січня 2021 по грудень 2021, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично та методологічно вірним, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1 132 438,97 грн.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Евріс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" про стягнення 11 307 052,01 грн - заборгованості по сплаті гонорару успіху, 705 374,16 грн - пені, 355 939,79 грн - 3 % річних, 1 132 438,97 грн - інфляційних втрат, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (місцезнаходження: 20382, Черкаська область, Уманський район, село Ладижинка, пров. Козацький, буд. 17, ідентифікаційний код 32794511 ; електронна адреса:ds@altcom.ua) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Евріс" (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 52, ідентифікаційний код 41521136; електронна адреса: office@evris.law) 11 307 052,01 грн - заборгованості по сплаті гонорару успіху, 705 374,16 грн - пені, 355 939,79 грн - 3 % річних, 1 132 438,97 грн - інфляційних втрат, судовий збір в розмірі 202 512,08грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).м
В судовому засіданні 26.02.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2024.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.С. Зельман
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117371082 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань інші договори |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Зельман Юлія Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні