Рішення

від 01.03.2024 по справі 910/19039/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2024Справа № 910/19039/23

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроліяпродукт» (38100, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Зіньків, вул. Паркова, буд. 146; ідентифікаційний код: 00687267)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл Трейд» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2; ідентифікаційний код: 43832517)

про стягнення 205318,12 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроліяпродукт» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл Трейд» про стягнення 205318,12 грн, з яких 180345,56 грн основного боргу, 6981,60 грн 3% річних та 17990,96 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл Трейд» з постачання на користь позивача природного газу відповідно до умов Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 припинились у грудні 2021 року, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача надмірно сплачені грошові кошти у сумі 180345,56 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 6981,60 грн 3% річних та 17990,96 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл Трейд» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 19.12.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 відкрито провадження у справі №910/19039/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/19039/23 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку 0600242677070).

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/19039/23.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл Трейд» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укроліяпродукт» (споживач) укладено Договір №15ГС/381-21 постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживача, а споживач - прийняти і сплатити на умовах цього договору газ природний.

Відповідно до п. 1.3 Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 обсяг газу, який постачальник зобов`язується передати, а споживач - прийняти та оплатити, зазначається в додаткових угодах до даного договору на кожен газовий місяць.

Відповідно до п. 1.4 Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 загальна вартість газу, який постачальник передає споживачу, визначається загальною вартістю обсягу фактично переданого газу на підставі актів приймання-передачі газу, вказаних у п. 3.3 договору.

Згідно з п. 2.4 Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, зазначених у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.9 Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 надлишкові кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як попередня оплата.

Відповідно до п. 8.1 Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 цей договір складений у двох примірниках, набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 включно в частині постачання газу, а в іншій частині зобов`язань - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати та/або внести зміни до нього, даний договір вважається автоматично пролонгованим на аналогічних умовах з урахуванням всіх додатків до нього на кожен наступний рік.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл Трейд» з постачання на користь позивача природного газу відповідно до умов Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 припинились у грудні 2021 року, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача надмірно сплачені грошові кошти у сумі 180345,56 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 6981,60 грн 3% річних та 17990,96 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» договір постачання повинен містити такі істотні умови: 1) обов`язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника; 2) обов`язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі; 3) обов`язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними; 4) обов`язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації; 5) обов`язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником; 6) порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

У п. 20 розділу ІІ Правил постачання природного газу зазначено, що споживач зобов`язується: дотримуватись вимог цих Правил; забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами; здійснювати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативних екологічних наслідків тощо в разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) постачання (розподілу/транспортування) природного газу; забезпечувати допуск представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення на територію власних об`єктів для звірки даних фактичного споживання природного газу; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу; інших випадках, передбачених цими Правилами та чинним законодавством.

Передача фактичного обсягу газу за звітний місяць оформлюється сторонами актом прийому-передачі газу (п. 3.3 Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021).

Як вбачається з підписаних між сторонами актів приймання-передачі природного газу, у червні 2021 року позивачем було спожито відповідно до умов Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 природний газ на суму 280870,50 грн, у липні 2021 року - природний газ на суму 329936,24 грн, у серпні 2021 року - природний газ на суму 271870,06 грн, у вересні 2021 року - природний газ на суму 423752,62 грн, у жовтні 2021 року - природний газ на суму 2364404,07 грн, у листопаді 2021 року - природний газ на суму 847711,26 грн, у грудні 2021 року - природний газ на суму 893425,38 грн, що разом становить 5411970,13 грн.

Додатковою угодою №1 від 21.05.2021 сторони визначили обсяг газу на червень 2021 року - 27066,68 м.куб., Додатковою угодою №2 від 22.06.2021 - обсяг газу на липень 2021 року - 31000,00 м.куб., Додатковою угодою №3 від 22.07.2021 - обсяг газу на серпень 2021 року -15300,00 м.куб., Додатковою угодою №4 від 20.08.2021 - обсяг газу на вересень 2021 року - 17000,00 м.куб, Додатковою угодою №5 від 20.09.2021 - обсяг газу на жовтень 2021 року - 32550,00 м.куб, Додатковою угодою №6 від 05.10.2021 - обсяг газу на жовтень 2021 року - 33800,00 м.куб, Додатковою угодою №7 від 20.10.2021 - обсяг газу на листопад 2021 року - 56550,00 м.куб., Додатковою угодою №8 від 25.11.2021 - обсяг газу на грудень 2021 року - 31000,00 м.куб.

У вказаних додаткових угодах сторони визначили строки оплати, зазначивши, що оплата планової вартості газу, що передається, проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку: 30% - не пізніше 10 числа місяця поставки, 30% - не пізніше 20 числа місяця поставки, 30% - не пізніше 30 числа місяця поставки. Остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюються споживачем з постачальником за остаточною ціною до 15-го числа місяця, наступного за газовим місяцем відповідно до рахунку, наданого постачальником.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 позивач спалити відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 5592315,69 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень та платіжних інструкцій, які долучені позивачем до позовної заяви.

Таким чином, позивачем було переплачено грошові кошти у сумі 180345,56 грн (5592315,69 грн - «мінус» 5411970,13 грн).

Відповідно до п. 4.4.2 Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 споживач має право за умови відсутності простроченої заборгованості з цим договором перед постачальником та письмового попередження за 21 день, перейти на постачання газу до іншого постачальника та призупинити дію договору в частині постачання газу або достроково розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку.

Позивач у позовній заяві пояснив, що він змінив постачальника природного газу, у зв`язку з чим звертався до відповідача із заявами про повернення суми надмірно сплачених грошових коштів.

Зокрема, позивачем долучено до матеріалів справи копію листа вих. №109/01-08 від 10.02.2022, адресованого відповідачу, про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 180345,56 грн.

Також, позивачем долучено до позовної заяви копію листа вих. №151/01-08 від 07.04.2022, в кому позивач просить відповідача у зв`язку з припиненням дії Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 повернути суму надмірно сплачених грошових коштів у сумі 180345,56 грн.

12.08.2022 позивач направив відповідачу листа вих. №343/01-08 від 10.08.2022, в якому просив повернути надмірно сплачені грошові кошти у сумі 180345,56 грн. Вказаний лист було отримано відповідачем 15.08.2022.

30.10.2023 та 05.12.2023 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 та повернення надмірно сплачених грошових коштів у сумі 180345,56 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Як вбачається з умов Договору №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021, сторони погодили, що останнім місяцем постачання відповідачем природного газу за вказаним договором є грудень 2021 року.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів постачання природного газу після грудня 2021 року (зокрема, відповідних актів приймання-передачі природного газу).

Оскільки у зв`язку з припиненням постачання природного газу за Договором №15ГС/381-21 постачання природного газу від 21.05.2021 у позивача існувала переплата у розмірі 180345,56 грн, яка не може бути зарахована в оплату за газ у наступних розрахункових періодах так як позивачем було змінено постачальника природного газу, підстави для утримання відповідачем грошових коштів у сумі 180345,56 грн відпала, та відповідач зобов`язаний повернути позивачу вказану суму безпідставно утриманих грошових коштів.

Крім того, у п. 12 Правил постання природного газу зазначено, що розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу. У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період абоповертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

Доказів сплати (повернення) відповідачем грошових коштів у розмірі 180345,56 грн станом на дату розгляду справи у суді матеріали справи не містять, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроліяпродукт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл Трейд» суми основного боргу у розмірі 180345,56 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6981,60 грн за період з 23.08.2022 по 06.12.2023 та інфляційні втрати у розмірі 17990,96 грн за період з вересня 2022 року по жовтень 2023 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості (зокрема, позивачем правильно визначено дату виникнення прострочення з урахуванням ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України), у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроліяпродукт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл Трейд» 6981,60 грн 3% річних та 17990,96 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-оіл Трейд» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2; ідентифікаційний код: 43832517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроліяпродукт» (38100, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Зіньків, вул. Паркова, буд. 146; ідентифікаційний код: 00687267) суму основного боргу у розмірі 180345 (сто вісімдесят тисяч триста сорок п`ять) грн 56 коп., 3% річних у розмірі 6981 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) грн 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 17990 (сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 96 коп. та судовий збір у розмірі 3079 (три тисячі сімдесят дев`ять) грн 77 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак