Рішення

від 22.02.2024 по справі 541/3605/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3605/23

Номер провадження 2/541/94/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 лютого 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючогосудді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

за участіпозивачки ОСОБА_1 ,представника відповідача ОСОБА_2 ,представника третьоїособи АТ «Полтавагаз» ГаркавенкоО.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Миргородської міської ради Полтавської області, треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», про стягнення коштів,-

В с т а н о в и в :

ОСОБА_9 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовною заявою до Миргородської міської ради Полтавської області, треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», про стягнення кошті. Свій позов мотивували тим, що вони є власниками будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 10.06.2010 року, виданого на підставі рішення Миргородської міської ради № 309 від 09.06.2010 року. 03.12.2004 року на підставі Договору дарування сер. ВВС № 502743 від 28.04.2004 р. ОСОБА_9 отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5310900000:50:014:0003, площею 0.890 га, за адресою АДРЕСА_2 (в червні 2010 року номер будинку змінений на будинок АДРЕСА_1 ). Будь-яких обмежень у користуванні земельною ділянкою не встановлено. Після отримання у дарунок земельної ділянки на ній, на підставі дозволу Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Миргородської міської ради від 25.07.2005 року, ними був зведений житловий будинок. Згідно з зазначеним дозволом по краю земельної ділянки проходить лише лінія ЛЕП, жодних обмежень в зв`язку з прокладенням по земельній ділянці газоводу не було зазначено. Не зазначено жодних обмежень і в документах про відповідність зведеного жилого будинку будівельним та іншим нормам: довідка про погодження прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію від 14.05.2010 року вих.№ 224/01-16, сертифікат відповідності державним будівельним стандартам та правилам реєстраційний номер ПТ 000484 від 18.05.2010 року, свідоцтво про право власності на будинковолодіння від 10.06.2010 року. І лише після введення будинку в експлуатацію їм стало відомо про те, що крізь земельну ділянку, на який в 2005 - 2010 роках вони побудували жилий будинок та надвірні побудови, ще в 1994 - 1996 роках був прокладений газовід низького тиску від мережі газоводу середнього тиску, який належить і перебуває на балансі ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (зараз АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз»), до приватних будинків, розташованих по АДРЕСА_3 , а в 2002 році - до будинку 38. Підключення газопостачання до зазначених будинків відбулось з дозволу відповідних органів, що підтверджується рішеннями Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12.01.2011 року (справа № 2-25/11 рік) та від 09.04.2012 року (справа № 2/1620/106/2012). За повідомленням різних інстанцій спірний газовід низького тиску не перебуває на балансі АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», а є власністю громадян власників будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 . Зазначили, що в 2010 році відповідач прийняв в експлуатацію побудований ними жилий будинок і лише після цього їм стало відомо про те, що через належну їм земельну ділянку на незначній відстані від побудованого жилого будинку прокладений газовід низького тиску до жилих будинків по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . В 2012 році Управління архітектури та містобудування Миргородської міської ради листом від 03.02.2012 року № 01-06/77 на адвокатський запит повідомив про те, що квартал вулиці Київська в розроблених картографічних матеріалах (топографічні плани), виготовлених в 1979 році, відсутній не відображені існуючі житлові та нежитлові будівлі та споруди, об`єкти шляхової мережі, наземні інженерні споруди, межі та огорожі станом на 01.01.2012 року, крім садиби по АДРЕСА_1 . Разом з тим, в МБТІ є схема кварталу № 256-а від 10.01.2001 року по АДРЕСА_1 , на який схематично зафіксовані земельні ділянки, в т.ч. № 34, 36, 38. За повідомленням організації, яка має право виконувати роботи з проектування та переносу лінії газоводу, вартість робіт з виготовлення проекту та технічної документації станом на 2021 рік року складає 45 312 грн. 70 коп., але не виключають, що на час розгляду справи судом зазначена вартість може змінитися, тобто збільшитися. Крім того, зазначена організація видала їм 11.11.2019 року Технічні умови на винос ділянки розподільчого газопроводу низького тиску, за дану послугу ОСОБА_9 було сплачено 645,06 грн. Вважають, що відповідач, до повноважень якого та його структурних підрозділів належить право надавати громадянам у користування або власність земельні ділянки, надавати дозвіл на будівництво жилих будинків та інших будівель, інженерних мереж та споруд, а також здійснення контролю за дотриманням норм чинного законодавства щодо користування землею, не забезпечив належного контролю за виконанням проекту прокладення газоводу низького тиску від лінії газоводу середнього тиску, розташованого по АДРЕСА_1 , до жилих будинків громадян, внаслідок чого допустив прокладення газоводу не по запроектованому маршруту газоводу по проїзду між домами, а по земельній ділянці, яка належить громадянину, не отримавши її згоди, при цьому фактичне розташування газоводу не було зафіксовано в технічній містобудівельній документації, не повідомив власника земельної ділянки АДРЕСА_1 про прокладення по його земельній ділянці газоводу, надав дозвіл без будь-яких обмежень на будівництво жилого будинку та надвірних будівель на земельній ділянці, на який прокладено підземний газовід низького тиску, а в подальшому відмовився від вирішення питання щодо переносу лінії газоводу до будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 за свій кошт, пропонуючи вирішувати питання шляхом розірвання договору дарування або шляхом переносу газоводу низького тиску за власний кошт. Допущені відповідачем порушення призвели до необхідності переносу мережі газоводу низького тиску до будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 , але відповідач відмовився замовити та виконати зазначені роботи за кошти місцевого бюджету, що вимагає від них нести матеріальні витрати на оплату послуг по підготовці технічних умов та виготовлення проекту виносу газоводу з земельної ділянки АДРЕСА_1 на територію проїзду, як це передбачалось планом вводу газоводу. Зазначили, що це має стати підставою для відшкодування відповідачем витрат на проведення робіт з виготовлення проекту переносу лінії газоводу з земельної ділянки АДРЕСА_1 на територію проїзду повз зазначеної ділянки до будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , як це було запроектовано раніше, а тому саме відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, має виплатити їм 45957,76 грн. (вже понесені витрати 645,06 грн. вартість оплати послуг з підготовкою технічних умов, та 45312,70 грн. вартість послуг з виготовлення проекту виносу газоводу, які ще треба сплатити). Просили стягнути з Миргородської міської ради на їх користь в рівних частках на відшкодування матеріальної шкоди 45312,70 грн., а також на користь ОСОБА_9 понесені витрати на оплату технічних умов 645,06 грн., та судові витрати в розмірі 1073,60 грн.

Ухвалою суду від 16.11.2023 року цивільну справу прийнято до провадження суддею Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Дністрян О.М. та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.01.2024 р. підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 січня 2011 року у справі 2-25/11, яке набрало законної сили встановлено наступні обставин. На момент прийняття в дар ОСОБА_9 земельної ділянки, вона мала суттєві недоліки, оскільки по ній проходили газопроводи до домоволодінь відповідачів. Відповідно до ст. 721 ЦК України, якщо дарувальнику відомо про недоліки речі, що є дарунком, які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я чи майна обдарованого або інших осіб, він зобов`язаний повідомити про них обдарованого. Зважаючи на вказані положення закону та враховуючи вимоги ст.ст. 4, 319 ЦК України та положення ст. 91 ЗК України, вважає, що законні права та інтереси позивачки порушив саме ОСОБА_10 і не може взяти до уваги твердження представника позивача ОСОБА_1 ,, що ОСОБА_10 не було відомо на момент дарування земельної ділянки про її недоліки, оскільки вказані твердження не підтверджені будь-якими об`єктивними належними доказами по справі. Частинами 4,5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а також обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. При розгляді вище вказаної справи позивачем була ОСОБА_9 , а її представником ОСОБА_11 , відповідачами ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: ВАТ газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», ОСОБА_13 , Миргородська міська рада, відділ Держкомзему України в місті Миргороді. Вважає, що враховуючи дані обставини Миргородська міська рада Полтавської області у даній справі не може виступати відповідачем, оскільки претензії майнового чи немайнового характеру повинні бути пред`явлені належному відповідачу, а саме ОСОБА_10 .. Зазначив, що позивачами не надано жодних доказів перерахування коштів в розмірі 45312,70 грн. будь-якій юридичній особі, яка надає послуги з розробки проектної документації за адресою: АДРЕСА_1 . Навпаки додано лист АТ «Оператора газорозподільної системи «Полтавагаз» від 20.10.2021 року, що рахунок на розробку вище вказаної документації не оплачений. До позовної заяви не додано жодного доказу, який підтвердив причинно-наслідковий зв`язок між діями чи бездіяльністю працівників міської ради, які спричинили до незаконного прокладення газоводу низького тиску від мережі газоводу середнього тиску по іемельній ділянці, яка перебуває в приватній власності громадян за адресою: АДРЕСА_1 . Навпаки позивачі самі вказують у позові, що спірний газовід низького тиску є власністю громадян власників будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 . Даний газовід низького тиску ніколи не перебував на балансі міської ради, роботи щодо його прокладення працівниками міської ради та її структурних підрозділів не виконувались. Тому всі ці обставини виключають будь-яку причетність міської ради до спірного газоводу та оплати робіт пов`язаних з його перенесенням за межі земельної ділянки позивачі Ї, оскільки міська рада не є і не може бути його балансоутримувачем. Просив відмовити ОСОБА_9 та ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог.

Позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що на момент прийняття в дар ОСОБА_9 земельної ділянки, вона особисто зверталась до всіх комунальних служб м. Миргорода для з`ясування, де проходять комунікації даного району, та в плановому відділі газового господарства їм було показано план прокладання газової мережі, яка проходила по провулку. Даруватель ОСОБА_10 їй повідомляв, що ні письмового, ні усного дозволу він нікому не давав. Вважає, що відповідач, дозволяючи їм будувати будинок, не повідомили їх про розташування на належній їм земельній ділянці газопроводу та переклали на них відповідальність за таку недбалість, пропонуючи вирішити питання шляхом розірвання договору дарування або переносу газопроводу низького тиску за власні кошти, заподіявши їм матеріальну шкоду. Просила задовольнити позовні вимоги.

В судовомузасіданні позивачка ОСОБА_1 ,яка дієв своїінтересах тав інтересах позивачки ОСОБА_9 , позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» Гаркавенко О.А. повідомила, що газовід по земельній ділянці по АДРЕСА_1 , побудований ще в 1994 - 1996 роках, будівництво відбувалось на кошти замовника, це газовід не перебуває на балансі АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз». ОСОБА_9 зверталась до них виготовити документацію щодо винесення газоводу з земельної ділянки № НОМЕР_1 , вартість робіт нею не сплачена. В 2021р. їй було направлено повідомлення про зміну вартості, яка була збільшена, рахунок не оплачений.

Від третьої особи ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Інші учасники справи, сповіщені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 відповідно до договору дарування земельної ділянки від 28 квітня 2004 року, укладеного між ОСОБА_14 , що діяв від імені ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 (а.с.18), та виданого на його підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 097316 від 03.12.2004 року (а.с.19), належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0890 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (на даний час № НОМЕР_1 ), цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Вказана земельна ділянка до її отримання в дарунок позивачкою належала ОСОБА_10 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 97 від 27 травня 1996 року (а.с.24).

Згідно рішення Миргородського міськрайонного суду від 12 січня 2011 року (а.с.63), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2011 року (а.с.64), встановлено, що підземні газопроводи-вводи, прокладені по земельній ділянці ОСОБА_9 19.07.1994 року до будинку АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_12 ; 12.09.1996 року до будинку АДРЕСА_1 , що належить на час розгляду справи судом ОСОБА_7 ; 07.09.2002 року до будинку АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_8 є власністю вказаних осіб. Отже вони не є власністю ПАТ Полтавагаз, яке брало участь у тій справі в якості третьої особи.

Також зазначеним рішенням встановлено, що законні права та інтереси позивачки порушив саме ОСОБА_10 і не може взяти до уваги твердження представника позивача ОСОБА_1 , що ОСОБА_10 не було відомо на момент дарування земельної ділянки про її недоліки, оскільки вказані твердження не підтверджені будь-якими об`єктивними належними доказами по справі. На момент отримання в дар земельної ділянки в 2004 році всі відповідачі по справі проживали в належних їм житлових будинках і користувалися природним газом. За таких обставин ОСОБА_9 мала можливість довідатися як про порушення свого права, так і про особу, яка його порушила, за умови якби вона того бажала.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Позивачі,звертаючись досуду зданою позовноюзаявою посилаютьсяна те,що напідставі дозволуУправління архітектурита містобудуваннявиконавчого комітетуМиргородської міськоїради від25.07.2005року,ними бувзведений житловийбудинок.Згідно ззазначеним дозволомпо краюземельної ділянкипроходить лишелінія ЛЕП.Жодних обмеженьв зв`язкуз прокладеннямпо земельнійділянці газоводуне булозазначено,як іне зазначеножодних обмеженьі вдокументах провідповідність зведеногожилого будинкубудівельним таіншим нормам:Довідка пропогодження прийняттяоб`єкта будівництвав експлуатаціювід 1405,2010року вих.№ 224/01-16,Сертифікат відповідностідержавним будівельнимстандартам таправилам реєстраційнийномер ПТ000484від 18.05.2010року,Свідоцтво проправо власностіна будинковолодіннявід 10.06.2010року. В 2010 році відповідач прийняв в експлуатацію побудований ними жилий будинок і лише після цього їм стало відомо про те, що через належну їм земельну ділянку на незначній відстані від побудованого жилого будинку прокладений газовід низького тиску до жилих будинків по АДРЕСА_7 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 .

Вважають, що відповідач, не забезпечив належного контролю за виконанням проекту прокладення газоводу низького тиску від лінії газоводу середнього тиску, розташованого по АДРЕСА_1 , до жилих будинків громадян, внаслідок чого допустив прокладення газоводу не по запроектованому маршруту газоводу по проїзду між домами, а по земельній ділянці, яка належить громадянину, не отримавши її згоди, при цьому фактичне розташування газоводу не було зафіксовано в технічній містобудівельній документації, не повідомив власника земельної ділянки АДРЕСА_1 про прокладення по його земельній ділянці газоводу, надав дозвіл без будь-яких обмежень на будівництво жилого будинку та надвірних будівель на земельній ділянці, на який прокладено підземний газовід низького тиску, а в подальшому відмовився від вирішення питання щодо переносу лінії газоводу до будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 за свій кошт, пропонуючи вирішувати питання шляхом розірвання договору дарування або шляхом переносу газоводу низького тиску за власний кошт.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд враховує, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 12 січня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2011 року, було встановлено, що підземні газопроводи-вводи, прокладені по земельній ділянці ОСОБА_9 19.07.1994 року до будинку АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_12 ; 12.09.1996 року до будинку АДРЕСА_1 , що належить на час розгляду справи судом ОСОБА_7 ; 07.09.2002 року до будинку АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_8 є власністю вказаних осіб. Також зазначеним рішенням встановлено, що законні права та інтереси позивачки порушив саме ОСОБА_10 .

Твердження позивачів про те, що дарувальнику ОСОБА_10 не було відомо про наявність підземних газопроводів на момент дарування земельної ділянки, суд не може прийняти до уваги, оскільки власник зобов`язаний знати про стан та недоліки предмета дарування та свідомо попередити обдарованого про останні.

Поте, що саме внаслідок дій чи бездіяльності працівників Миргородської міської ради, було прокладено газовод низького тиску від мережі газоводу середнього тиску, який перебуває на ба балансі АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» по земельній ділянці АДРЕСА_1 , позивачами не дано жодних доказів, які б це підтверджували.

Враховуючи викладене, суд, встановивши фактичні обставини у справі, дійшов висновку про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не довели, що внаслідок дій чи бездіяльності відповідача були допущені порушення, які призвели до необхідності переносу мережі газоводу, який проходить по земельній ділянці АДРЕСА_1 , внаслідок чого відповідач повинен відшкодувати витрати на оплату послуг по підготовці технічних умов та виготовлення проекту виносу газоводу.

За таких обставин суд вважає, що підстави для задоволення їх позову про відшкодування матеріальної шкоди відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 54, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Миргородської міської ради Полтавської області, треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», про стягнення коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 .;

Відповідач Миргородська міська рада Полтавської області, знаходиться за адресою: вул. Незалежності, буд. 17, м. Миргород Полтавської обл., 37600, код ЄДРПОУ 21051131.

Повний текст рішення складено 29 лютого 2024 року.

Суддя: О. М. Дністрян