Рішення

від 01.03.2024 по справі 761/12868/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12868/23

Провадження № 2/761/2282/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення неустойки; інфляційних втрат; три відсотки річних,

в с т а н о в и в :

В квітні 2023р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 1-9) до відповідача ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», в якому просив суд:

- стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування за порушення строків виконання зобов`язань за договором про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу у розмірі 98963,2 грн., що складається з:

1) 54013,2 грн. - сума основного грошового зобов`язання ;

2) 26682,52 грн. - сума пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором;

3) 2193,08 грн. - 3,0 % річних;

4) 16373,93 грн. - інфляційні втрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 04 вересня 2021р. позивачем було подано відповідачу заяву про приєднання електроустановки певної потужності до Типового договору № Р04092121209 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язувався забезпечити в установленому законом порядку приєднання (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта позивача - будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , код № 3222487001:01:007:5446 від місця забезпечення потужності точки приєднання) об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж системи розподілу у строки, встановлені договором.

На виконання умов договору, позивачем було сплачено відповідачу 54013,2 грн. з ПДВ. Враховуючи дані Технічних умов стандартного приєднання, електроустановка позивача із потужністю 23 кВт відноситься до другого ступеня, для підключення якої п.п. 4.2.4 п. 4.2 розділу ІV Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018р. за № 310 (далі по тексту - Кодекс СР) встановлено строк не більше 60 календарних днів від робочого дня, наступного за днем оплати послуг (тобто 60 календарних днів від 13 вересня 2021р.). Разом з тим, відповідачем умови договору були виконанні в повному обсязі, лише 17 січня 2023р., після численних досудових вимог та скарг позивача до відповідних компетентних органів, зокрема до Державної інспекції енергетичного нагляду України.

В досудовому порядку, в листопаді 2022р., позивач звертався до відповідача, з вимогою про сплату йому, в порядку п. 5.3 укладеного між сторонами договору, неустойки, у вигляді пені та зменшення вартості послуги з приєднання у розмірі 100 %, а також інфляційні втрати та три відсотки річних, на підставі ст. 625 ЦК України.

В грудні 2022р. відповідач повідомив позивача про відмову у задоволенні його заяви - вимоги.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, з метою захисту свого порушеного права, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01 березня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що свої зобов`язання за договором виконав своєчасно та в повному обсязі, заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Наголошував, про запровадження в країні карантину, пов`язаного з пандемією «Covid 19» та введення воєнного стану з лютого 2024р., вплинуло на виконання зобов`язань за договором. Також відповідач зазначав, що відзив, був отриманий Шевченківським районним судом м. Києва, відповідно до відомостей АТ «Укрпошта» 22 червня 2023р.

20 липня 2023р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наголошуючи, що відповідачем, як на стадії досудового врегулювання спору, так і на час розгляду справи в суді, повідомляється недостовірна інформація про належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, яка спростовується матеріалами справи.

Заперечення на відповідь на відзив стороною відповідача не подавались.

22 листопада 2023р. на адресу суду надійшли письмові пояснення сторони відповідача.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом 04 вересня 2021р. позивачем було подано відповідачу заяву про приєднання електроустановки певної потужності до Типового договору № Р04092121209, відповідно до умов якого (п. 2.1.) відповідач зобов`язувався забезпечити в установленому законом порядку приєднання (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта позивача будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , код № 3222487001:01:007:5446 від місця забезпечення потужності точки приєднання) об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж системи розподілу у строки, встановлені договором. Замовник оплачує виконавцю вартість приєднання до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору.

09 вересня 2021р. відповідачем були надані позивачу Технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок ТУ006405090921 1 1014 1 000000 1 та надано розрахунок вартості плати за приєднання.

На виконання умов п. 2.1., 2.2 договору позивачем було сплачено відповідачу вартість зазначеної вище послуги в повному обсязі - 54013,2 грн. з ПДВ, що підтверджується квитанцією банківської установи від 13 вересня 2021р. № 00ХВ-ХХТ2-4М80-54К5, та не спростовано стороною відповідача протягом розгляду справи.

Відповідно до пп. 3.1.4 п.3.1. договору - виконавець послуг зобов`язаний забезпечити в установленому порядку приєднання (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від місця забезпечення потужності точки приєднання) об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж системи розподілу у строки, встановлені Кодексом СР.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач наголошував, що фактично відповідачем були виконані зобов`язання за договором лише 17 січня 2023р., при цьому враховуючи дані Технічних умов стандартного приєднання, електроустановка позивача із потужністю 23 кВт відноситься до другого ступеня, для підключення якої п.п. 4.2.4 п. 4.2 розділу ІV Кодексу СР встановлено строк не більше 60 календарних днів від робочого дня, наступного за днем оплати послуг (тобто до 13 листопада 2021р. включно, враховуючи здійснення оплати позивачем послуг - 13 вересня 2021р.).

Заперечуючи проти позову, у відзиві на позов, сторона відповідача зазначала, що виконала свої зобов`язання за договором у строк - 03 грудня 2021р.

Судом встановлено, що 15 грудня 2021р. позивач, скориставшись сервісом «Єдине вікно», звернувся зі скаргою до Державної інспекції енергетичного нагляду України (далі по тексту - Держенергонагляд) про порушення строків виконання відповідачем договору, та копія скарги була направлена листом від 16 грудня 2021р. № 7/11.2-4089-21 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - НКРЕКП).

Листом від 28 січня 2022р. №635/17.2.3/9-22 НКРЕКП повідомила позивача, що в діях відповідача вбачаються ознаки порушення вимог пункту 2.2. глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 грудня 2017р. № 1470, якими встановлено, що ліцензіат повинен надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», а саме порушення п. 4.2.4 глави 4.2. розділу IV Кодексу CP в частині ненадання замовнику послуги з приєднання до електричних мереж в термін, визначений Кодексом.

Листом від 19 січня 2022р. № 931 відповідач повідомив позивача, що ним всі роботи з приєднання будуть виконані в повному обсязі до 31 січня 2022р.

24 червня 2022р. позивач знову звернувся зі скаргою до Держенергонагляду та НКРЕКП, зі скаргою про порушення строків виконання відповідачем договору. Копія цієї скарги була направлена і відповідачу.

Листом № 04/440/6185 від 27 червня 2022р. та листом №0 4/440/6717 від 13 липня 2022р. відповідач повідомив позивача, що ним всі роботи з приєднання виконані в повному обсязі. Затримку в наданні послуг пояснює форс-мажорними обставинами в зв`язку в введенням в Україні воєнного стану та великою кількістю замовлень.

13 липня 2022р. позивачем було подано до НКРЕКП лист - повідомлення про фальсифікацію відповідачем документів та необхідністю виконання відповідачем усіх зобов`язань за договором.

25 липня 2022р. позивач звернувся вкотре до Держенергонагляду та НКРЕКП з листом - повідомленням про фальсифікацію відповідачем документів.

05 серпня 2022р. відповідачем засобами електронної пошти було надіслано на електронну адресу позивача (ekologspomasz@gmail.com) повідомлення про надання послуги з приєднання (дата складання 03 грудня 2021р.), та листом № 04/440/8941 від 08 вересня 2022р. відповідач знову повідомив, що роботи з приєднання виконані в повному обсязі.

13 вересня 2022р. листом №7/5.1-1922-22 Держенергонагляд повідомив позивача, що виїздом на місце було перевірено фактичне виконання всіх технічних заходів, які передбачені робочим проектом «Реконструкція Л-2, ТП-688 для приєднання до електричних мереж» електроустановок позивача, та було встановлено невиконання відповідачем ряду заходів. Держенергонаглядом зроблено висновок, що відповідачем не виконано всі технічні заходи передбачені Технічними умовами.

14 жовтня 2022р. позивач звернувся зі скаргою до НКРЕКП на бездіяльність відповідача.

Постановою № 1382 від 01 листопада 2022р. НКРЕКП призначив позапланову перевірку відповідача з приводу звернень позивача.

Постановою НКРЕКП від 06 грудня 2022р. № 1619 визнано порушення відповідачем Ліцензійних умов, а саме порушення строків надання послуг з приєднання.

Листом №7/5.1-196-23 від 17 січня 2023р. Держенергонагляд повідомив позивача, що за результатами перевірки станом на 17 січня 2023р. роботи з приєднання відповідачем виконані.

Листом № 5550/14.2.1/9-23 від 21 лютого 2023р. НКРЕКП повідомила позивача, що в діях відповідача вбачаються ознаки порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 грудня 2017р. № 1470, якими встановлено, що Ліцензіат повинен надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень ст. 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», а саме порушення п. 4.2.4 глави 4.2. розділу IV Кодексу CP в частині ненадання замовнику послуги з приєднання до електричних мереж в термін, визначений Кодексом. Також в листі повідомлено, що роботи в повному обсязі виконані відповідачем лише 17 січня 2023р.

Протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною відповідача не було надано до суду жодного належного і допустимого доказу, на спростування вище наведених обставин, щодо встановлення порушення відповідачем строків виконання зобов`язань за договором.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом п. 5.3., 5.4 договору за порушення строків виконання зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості послуги з приєднання за кожний день прострочення.

У разі порушення Виконавцем послуг умов зобов`язання щодо строків надання послуги з приєднання: у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим Договором, від 10 до 20 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 розділу 4 цього Договору, зменшується на 10 відсотків (крім випадків, визначених Кодексом); у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим Договором, від 20 до 120 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 розділу 4 цього Договору, зменшується на 20 відсотків (крім випадків, визначених Кодексом); у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим Договором, більше ніж на 120 календарних днів Виконавець послуг зобов`язаний повернути Замовнику кошти, отримані як попередня оплата (у розмірі 100 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1 розділу 4 цього Договору) (крім випадків, визначених Кодексом).

Сторони не несуть відповідальності за невиконання умов цього Договору, якщо це спричинено дією обставин непереборної сили. Сторона, для якої виконання зобов`язань стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через 10 днів письмово повідомити іншу Сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили. Факт дії обставин непереборної сили підтверджується відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України або її територіальним представництвом. Строк виконання зобов`язань за цим договором у такому разі продовжується на строк дії обставин непереборної сили.

За змістом ст. ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Проценти на неустойку не нараховуються.

Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу).

При зверненні позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача на свою користь, в порядку п. 5.3 договору неустойки (54013,2 грн. - сума основного грошового зобов`язання; 26682,52 грн. - сума пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором), позивач зазначав, що мало місце прострочення виконання зобов`язання зі сторони відповідача у період часу з 14 листопада 2021р. по 17 січня 2023р.

Частиною 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно листа Торгово-промислової палати України (далі по тексту - ТПП) від 28 лютого 2022р. за № 2024/02.0-7.1, на підставі ст.ст. 14, 14? Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022р. строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, суд вважає, що зі сторони відповідача мало місце порушення строків виконання зобов`язань, за договором у період часу з 14 листопада 2021р. по 24 лютого 2022р. без поважних причин.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення п. 5.3, 5.4 договору, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме слід стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 5509,35 грн. за період часу з 14 листопада 2021р. по 24 лютого 2022р., а також враховуючи у цей період часу - прострочки (102 календарні дні), то з відповідача підлягає стягненню 10802,64 грн. - зменшення вартості послуг (20% х 54013,2 грн.); в решті періоду часу з 24 лютого 2022р. по 17 січня 2023р. суд визнає наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що дає підстави для відмови в задоволенні позову за цей період часу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014р. № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018р. № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), в постанові від 08 листопада 2019р. по справі № 127/15672/16-ц.

Таким чином, вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, які нараховані фактично на неустойку суперечить положенням діючого законодавства, а тому в цій частині вимог слід відмовити.

Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

При прийнятті рішення суд також враховує, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,6 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 525, 526, 530, 549, 550, 627, 629, 638 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (код ЄДРПОУ 23243188, місцезнаходження: м. Київ, вул. Стеценка, 1А) про стягнення неустойки; інфляційних втрат; три відсотки річних - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 неустойку за невиконання договору від 04 вересня 2021р. у розмірі 16311 /шістнадцять тисяч триста одинадцять/ грн. 99 коп.; судовий збір у розмірі 1073 /одна тисяча сімдесят три/ грн. 60 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: