Рішення

від 29.02.2024 по справі 924/95/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" лютого 2024 р. Справа № 924/95/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля медфарм", м. Шепетівка Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений гай - ФН", с. Новостав Хмельницької області

про стягнення 25789,84 грн

встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля медфарм" звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений гай - ФН" 25789,84 грн, з яких 24300,00 грн заборгованості з орендної плати, 938,25 грн втрат від інфляції, 551,59 грн 3% річних (з урахуванням заяви від 17.01.2024).

В обґрунтування позову позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди від 28.04.2022 №7. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 16, 94, 280, 386, 396, 525, 526, 610, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. 1-3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Ухвалою суду від 18.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та, зокрема встановлено строк для подання суду відзиву на позов до 05.02.2024.

Від позивача надійшли додаткові пояснення (від 28.02.2024), в яких зазначив про сплату відповідачем орендної плати з 28.04.2022 по 31.07.2022, надавши копію платіжного доручення від 28.04.2022 №337 на суму 5530,00 грн (за оренду приміщення за травень, червень, липень 2022 року та останній місяць оренди), а також повідомив, що станом на 28.02.2024 орендна плата за період з 01.08.2022 по 28.02.2024 не сплачена.

Відповідач відзиву на позов не надав, причини не повідомив. Про судовий розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою Господарського суду Хмельницької області про доставлення ухвали суду від 18.01.2024 в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача 19.01.2024.

З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

28.04.2022 між ТОВ "Поділля медфарм" (орендодавець) та ТОВ "Зелений гай - ФН" (орендар) укладено договір оренди №7 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування приміщення, розташоване за адресою: м. Ізяслав, вул. Незалежності, 11. Площа приміщення складає: кабінет 19 м.кв. Орендар також користується приміщеннями загального користування туалет, коридор 6 м.кв., яка розподіляється пропорційно кількості працюючих кабінетів. Загальна площа користування 25 м.кв.

Приміщення передається в оренду для розміщення офісу (п. 2.1 договору).

За умовами п. 3.2 договору передавання майна в оренду здійснюється за відповідним актом передачі, де має бути зазначений стан майна, що орендується.

Відповідно до п. 4.1 договору строк оренди складає 2 р. 11 місяців з моменту прийняття об`єкту, що орендується, за актом приймання і може бути скорочений або продовжений за згодою сторін.

Орендар сплачує орендну плату в розмірі 1350,00 грн за місяць (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 1 числа кожного місяця.

Орендар після підписання договору оренди сплачує авансом за перший та останній місяць оренди.

Згідно з актом прийому-передачі майна, який є додатком до договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення загальною площею 19 м.кв. за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 11. Майно здається в оренду в придатному для використання стані й приймається без зауважень (згідно з приміткою акт посвідчує факт передачі майна орендарю).

Договір та акт прийому-передачі майна містять підписи представників та відтиски печаток сторін.

У матеріали справи надано виставлені позивачем відповідачу рахунки на оплату орендної плати приміщення №94 від 01.12.2023 на суму 1350,00 грн (за грудень 2023 року), на суму 1350,00 грн (за січень 2024 року).

З огляду на несплату відповідачем орендної плати за договором оренди від 28.04.2022 №7 з 01.08.2022 позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 24300,00 грн (за серпень 2022 року - січень 2024 року), а також 938,25 грн втрат від інфляції та 551,59 грн 3% річних.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як зазначено у ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи слідує, що 28.04.2022 між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем укладено договір №7, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування приміщення, розташоване за адресою: м. Ізяслав, вул. Незалежності, 11. Площа приміщення складає: кабінет 19 м.кв. Приміщення передається в оренду для розміщення офісу (п. п. 1.1, 2.1 договору).

Майно передано орендодавцем та прийнято орендарем відповідно до акта прийому-передачі майна.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З огляду на положення ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. п. 5.1, 5.2 договору орендар сплачує орендну плату в розмірі 1350,00 грн за місяць; орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 1 числа кожного місяця.

Однак відповідач в порушення вищевказаних законодавчих норм та умов договору оренди свої зобов`язання щодо своєчасної щомісячної сплати орендної плати належним чином не виконав.

Так, згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача з орендної плати за період з серпня 2022 року по січень 2024 року (18 місяців) становить 24300,00 гривні.

Доказів, які би спростовували розмір заявленої до стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, у тому числі її часткової оплати, повернення майна орендодавцю, дострокового припинення дії договору оренди, визнання його недійсним тощо, суду не подано.

Крім того, з огляду на прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати позивачем заявлено до стягнення 938,25 грн інфляційних втрат та 551,59 грн 3% річних відповідно до наданого розрахунку.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19)).

Суд, здійснюючи аналіз розрахунку заявлених до стягнення 3% річних, враховуючи положення ч. 1 ст. 253 ЦК України, згідно з якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, та умови п. 5.2 договору, згідно з якими орендна плата сплачується не пізніше 1 числа кожного місяця, зазначає, що нарахування 3% річних можливе лише з 2 числа кожного місця виникнення заборгованості.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, з урахуванням наведеного, за підрахунком суду, здійсненим із використанням ІПС "Законодавство", обґрунтованими та правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача 548,74 грн 3% річних (на заборгованість в сумах по 1350,00 грн за період з 02.08.2022 по 17.01.2024 59,25 грн, за період з 02.09.2022 по 17.01.2024 55,81 грн, за період з 04.10.2022 по 17.01.2024 52,26 грн (01.10.2022 - субота), за період з 02.11.2022 по 17.01.2024 49,04 грн, за період з 02.12.2022 по 17.01.2024 45,71 грн, за період з 03.01.2023 по 17.01.2024 42,16 грн (01.01.2023 - неділя), за період з 02.02.2023 по 17.01.2024 38,83 грн, за період з 02.03.2023 по 17.01.2024 35,72 грн, за період з 04.04.2023 по 17.01.2024 32,06 грн (01.04.2023 - субота), за період з 02.05.2023 по 17.01.2024 28,96 грн, за період з 02.06.2023 по 17.01.2024 25,52 грн, за період з 04.07.2023 по 17.01.2024 21,97 грн (01.07.2023 - субота), за період з 02.08.2023 по 17.01.2024 18,75 грн, за період з 02.09.2023 по 17.01.2024 15,31 грн, за період з 03.10.2023 по 17.01.2024 11,87 грн (01.10.2023 неділя), за період з 02.11.2023 по 17.01.2024 8,54 грн, за період з 02.12.2023 по 17.01.2024 5,21 грн, за період з 02.01.2024 по 17.01.2024 1,77 грн). Відповідно, у позові в частині стягнення 2,85 грн 3% річних необхідно відмовити.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат в сумі 938,25 грн за серпень 2022 року січень 2024 року суд зазначає, що останні нараховані у межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги в частині їх стягнення підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини справи та законодавчі положення у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 24300,00 грн заборгованості з орендної плати, 938,25 грн інфляційних втрат та 548,74 грн 3% річних. У позові в частині стягнення 2,85 грн 3% річних необхідно відмовити.

Доказів на спростування задоволених позовних вимог суду не подано.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому враховуються положення ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля медфарм", м. Шепетівка Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений гай - ФН", с. Новостав Хмельницької області про стягнення 25789,84 грн, з яких 24300,00 грн заборгованості з орендної плати, 938,25 грн втрат від інфляції, 551,59 грн 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений гай - ФН", Хмельницька область, с. Новостав, вул. Зелена, буд. 10 (код 38072658) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля медфарм", Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні (колишня Карла Маркса), буд. 95 (код 39105249) 24300,00 грн (двадцять чотири тисячі триста гривень 00 коп.) заборгованості, 938,25 грн (дев`ятсот тридцять вісім гривень 25 коп.) інфляційних втрат, 548,74 грн (п`ятсот сорок вісім гривень 74 коп.) 3% річних, 2422,13 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 13 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

СуддяВ.В. Виноградова