Постанова

від 13.02.2024 по справі 27/104б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 27/104б (905/793/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра і гарантія"

на рішення Господарського суду Донецької області (суддя О.В. Чернова) від 02.10.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Н.О. Мартюхіна, судді: В.В. Россолов, О.В. Плахов) від 30.11.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра і гарантія"

до фізичної особи -підприємця Бондаренко Ірини Олександрівни

про визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення

у межах справи за заявою ОСОБА_1

до боржника фізичної особи-підприємця Бондаренко Ірини Олександрівни

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник позивача- не з`явився,

представник відповідача - не з`явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 25.08.2010 Господарський суд Донецької області ухвалив порушити за заявою ОСОБА_1 провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця Бондаренко Ірини Олександрівни (далі - Боржник) за правилами статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тощо.

07.09.2010 Господарський суд Донецької області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити щодо нього ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Толчеєва Олексія Юрійовича.

1.2. 26.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра і гарантія" (далі - Позивач) подало позов про:

- визнання недійсним договору від 26.10.2016 купівлі-продажу, укладеного між Боржником (Відповідач) та ОСОБА_2 , реєстрові серія та номер 1909, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Баженовою Ларисою Василівною (індексний номер 32125245) (далі - Договір);

- відновити становище сторін, яке існувало до порушення права на момент винесення рішення Ворошилівського районного суду міста Донецька від 01.02.2013 про стягнення заборгованості в сумі 965 974 грн 49 коп. шляхом скасування державної реєстрації - рішення приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Баженової Лариси Василівни (індексний номер 32125245) щодо реєстрації Договору.

1.3. Позов обґрунтований фіктивністю оспорюваного Договору, оскільки Відповідач відчужила за цим договором належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Квартира), з метою уникнення звернення стягнення на це майно, яке є предметом іпотеки за відповідним договором, укладеним в забезпечення виконання Відповідачем кредитних зобов`язань за укладеним нею кредитним договором з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Банк" (право вимоги якого за кредитним договором перейшло до Позивача), тоді як зобов`язання за кредитним договором Відповідач не виконав, про що ухвалено судове рішення про стягнення з Відповідача боргу в сумі 963 057 грн 39 коп.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1. 02.10.2023 Господарський суд Донецької області постановив рішення (залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2023) про відмову в позові.

2.2. Судові рішення мотивовані недоведенням Позивачем факту укладення саме Відповідачем оспорюваного Договору та відчуження Квартири за цим договором, копія якого відсутня у справі, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі права власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек тощо відсутні записи про право власності або інше речове право Відповідача на Квартиру, тоді як містяться докази щодо права власності інших осіб на цю Квартиру у різні періоди часу.

Також судові рішення мотивовані неналежним способом захисту порушеного права Позивача у спірних правовідносинах, оскільки на дату розгляду справи та на дату набуття (30.05.2018) Позивачем права вимоги до Відповідача за кредитним договором, зобов`язання за яким забезпечувались іпотекою відчуженої за Договором Квартири Відповідача, були відсутні відомості щодо обтяження цього майна, а Позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", що набувало права вимоги до Відповідача та кредитора до того, як ці права набув Позивач, не вчиняли жодних дій щодо відновлення записів про обтяження речового права за відповідним договором іпотеки, тому не відбулось поновлення державної реєстрації обтяження відповідного речового права. При цьому суди вказали, що належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є вимога про визнання права іпотекодержателя.

2.3. Підтримавши наведені висновки, апеляційний суд додав про неналежний склад відповідачів, оскільки Позивач, визначаючи відповідачем одну сторону Договору (Відповідача), між тим не заявив про залучення у справі іншої сторони Договору - ОСОБА_2 .

3. Встановлені судами обставини

3.1. 04.12.2007 між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - Банк) та Боржником (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № СМ-SME108/236/2007 (далі - Кредитний договір), відповідно до пункту 2 якого Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник приймає його на наступних умовах, зокрема, розмір кредиту 124000 доларів США, дата остаточного повернення кредиту 04.12.2017; цільове використання кредиту придбання нерухомого майна.

3.2. На забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки № РМ-SME108/236/2007 від 04.12.2007 (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до пункту 1.1 Договору іпотеки для забезпечення повного і своєчасного виконання Іпотекодавцем боргових зобов`язань, Іпотекодавець цим надає Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, визначене у статті 3 цього договору.

Предметом іпотеки за цим договором є трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить Іпотекодавцю на праві власності, та підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 04.12.2007, посвідченим 04.12.2007 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Задорожною І.Г. (пункт 3.1 Договору іпотеки).

Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Задорожною І.Г. 04.12.2007 та зареєстровано в реєстрі за № 5713, а також накладено заборону відчуження Квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Боржнику, до припинення чи розірвання Договору іпотеки, заборона відчуження зареєстрована в реєстрі за № 449.

3.3. 27.05.2011 між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до пункту 3.3 якого, до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли права: 1) право вимоги сум основного боргу; 2) право вимоги сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу; 3) право вимоги штрафних санкцій; 4) право нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу.

3.4. Заочним рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 01.02.2013 у справі № 0508/13679/12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до Боржника про стягнення заборгованості за Кредитним договором задоволено: вирішено стягнути з Відповідача (Боржника) на користь позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна") заборгованість за Кредитним договором у сумі 963 057 грн 39 коп. та судовий збір у сумі 2 917 грн 10 коп., а всього 965 974 грн 49 коп.

3.5. 30.05.2018 між Позивачем (далі - Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - Клієнт) укладено договір факторингу, відповідно до пункту 1.1 якого клієнт передає (відступає) фактору право грошової вимоги, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, стає кредитором за кредитним договором.

До матеріалів справи долучено документ за підписом фактора і клієнта, за змістом якого Відповідач, Кредитний договір, загальна сума основного боргу 4 029 154 грн 00 коп.

3.6. 25.06.2018 між Позивачем (далі первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, відповідно до пункту 1.1 якого, у зв`язку з укладенням між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем договору факторингу від 30.05.2018, № б/н, первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає, права вимоги за договорами іпотеки, перелік предметів іпотеки яких наведений у додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до додатку №1 до договору відступлення прав за договорами іпотек, Позивачу передано право вимоги за Договором іпотеки, предмет іпотеки трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 57,2 кв. м, житлова площа 39,0кв.м.

Договір відступлення прав за договорами іпотек посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 945.

3.7. До матеріалів справи долучено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого станом на 01.09.2022, щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

В розділі відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно міститься така інформація: реєстраційний номер майна 15497013; тип майна квартира, трикімнатна; адреса нерухомого майна АДРЕСА_1 ; загальна площа (кв.м.) 57,2, житлова площа (кв.м.) 39,0; загальна вартість нерухомого майна (грн) 56458,00; номер запис 480 в книзі: 8/58дк-180; дата прийняття рішення про державну реєстрацію 07.05.2012, дата внесення запису 07.05.2012, ПІБ ОСОБА_3 ; форма власності приватна; частка власності 1/1; підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу, 1385, 14.03.2012, посвідчено приватним нотаріусом Мангушем А.М.

3.8. В розділі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно міститься актуальна інформація про право власності на нерухоме майно: номер запису про право власності 17177541, тип права власності право власності, дата, час державної реєстрації 26.10.2016 13:27:05, державний реєстратор приватний нотаріус Баженова Лариса Василівна, Краматорський районний нотаріальний округ, Донецька обл.; підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32125242 від 31.10.2016 10:39:38, приватний нотаріус Баженова Лариса Василівна, Краматорський районний нотаріальний округ, Донецька обл.; підстава для державної реєстрації договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1909, виданий 26.10.2016, видавник: приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Баженова Л.В.; форма власності приватна; розмір частки 1/1; власники ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 29.12.2001, видавник: Ворошиловський РВ УМВС України в місті Донецьку.

Відомості про реєстрацію іншого речового права, про державну реєстрацію іпотеки, про державну реєстрацію обтяжень щодо спірного нерухомого майна відсутні.

3.9. Ухвалою господарського суду від 18.07.2023 клопотання Позивача про витребування доказів задоволено.

Витребувано у Донецького обласного державного нотаріального архіву у строк до 04.08.2023 включно докази: належним чином засвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.10.2016, укладений між Відповідачем та ОСОБА_2 , реєстрові номер та серія: 1909, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Баженовою Ларисою Василівною (індексний номер 32125245); належним чином засвідчені документи про експертну оцінку майна з доказами перерахування коштів на виконання вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.10.2016.

3.10. 09.08.2023 від Донецького обласного державного нотаріального архіву надійшов лист про те, що приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Баженовою Ларисою Василівною не передавалися на зберігання документи.

3.11. Інших клопотань від Позивача про витребування спірного Договору не надходили.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 28.12.2023 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 та рішення Господарського суду Донецької області від 02.10.2023 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди порушили положення статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми права, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, оскільки суди в оскаржуваних рішеннях не зазначили, чому є неналежним обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права іпотекодержателя на Квартиру (оскарження Договору, за яким іпотекодавець продав цю квартиру).

5.2. Крім того, скаржник вказав на помилковий висновок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, що Позивач не має права звернути стягнення на Квартиру у процесі банкрутства Боржника, зазначаючи, що предмет іпотеки не входить до ліквідаційної маси банкрута, тоді як матеріали справи не містять розширеної довідки з відповідного реєстру речових прав, проте у судовому рішенні вказано про відсутність обтяження нерухомого майна на момент відступлення (продажу) предмету іпотеки на підставі витягу, який отримав Позивач вже після відступлення йому майнових прав за відповідним договором іпотеки, а суд не надав оцінку вказаним фактам.

При цьому скаржник, зазначаючи про порушення норм процесуального права, вказав, що суд першої інстанції, вважаючи відсутність обтяження на момент відступлення (продажу) предмету іпотеки істотною обставиною справи, не встановив цей факт на підставі належних та допустимих доказів, і не з`ясував істотну обставину справи.

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо захисту права іпотекодержателя

6.1. Суди встановили, що предметом спору у цій справі за вимогами Позивача є Договір (купівлі-продажу Квартири), стороною якого Позивач не є, а підставою - захист права Позивача як іпотекодержателя на відчужену за Договором Квартиру.

Водночас, за вимогами Позивача було залучено як відповідача лише Боржника, який, за ствердженням Позивача, є стороною оспорюваного правочину.

У зв`язку з цим Суд звертається до процесуального регулювання визначення сторін у справі про недійсність двостороннього правочину

6.2. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Статтею 47 ГПК України передбачено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

6.3. У висновках щодо застосування положень статей 4, 45, 50 ГПК України, сформульованих в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, Суд зазначив, що належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача покладений на іншу особу - належного відповідача. Звідси належним суб`єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.

6.4. Крім цього, Верховний Суд неодноразово зазначав, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (див. зокрема постанови від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 04.10.2023 у справі № 335/14924/18, від 29.11.2023 у справі № 461/91/19).

6.5. У зв`язку із викладеним та враховуючи встановлені судами обставини:

- щодо заявлення Позивачем як заінтересованою особою вимог про недійсність Договору - двостороннього правочину з купівлі-продажу Квартири, із зазначенням, що Позивач не є стороною оспорюваного Договору;

- щодо залучення у справі як відповідача лише Боржника, як стверджуваного Позивачем продавця Квартири за Договором, однак без визначення Позивачем (за його вимогою про залучення у справі) як відповідача іншої сторони Договору - ОСОБА_2 (покупця) (пункти 1.2, 3.8);

- щодо відомостей в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про рішення від 07.05.2012 про державну реєстрацію права власності на Квартиру за фізичною особою ОСОБА_3 , форма власності приватна; частка власності 1/1; підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу, 1385, 14.03.2012 (пункт 3.7);

Суд погоджується із висновками судів в оскаржуваних рішеннях про заявлення Позивачем вимог до Боржника як неналежного відповідача та незалучення належного відповідача у спірних правовідносинах, так як:

- Боржниця не є стороною оспорюваного Договору, оскільки не могла відчужити за ним Квартиру у 2016 році, оскільки власником цього майна з 2012 року, тобто до вчинення у 2016 році оспорюваного правочину, була інша особа, а не Боржниця;

- Позивач не визначив та не залучив у справі належного відповідача - іншу сторону оспорюваного Договору (покупця) - ОСОБА_2 , тоді як визначення відповідача (відповідачів) при зверненні із вимогами у господарському процесі є правом Позивача, а суд позбавлений права на цю процесуальну ініціативу (частина друга статті 48 ГПК України).

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними висновками апеляційного суду (пункт 2.3).

6.6. У постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Отже заявлення Позивачем вимог у цій справі до неналежного відповідача без залучення належного відповідача є самостійною підставою для відмови Позивачу у позові у спірних правовідносинах.

6.7. Поряд з цим Суд погоджується також із висновками судів про обрання Позивачем неналежного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах з огляду на таке.

Підставою для вимог Позивача у спірних правовідносинах стали обставини відчуження - вибуття з власності Боржниці Квартири як предмету іпотеки та відсутність відомостей щодо цього майна у відповідному Державному реєстрі, тоді як Квартира є предметом іпотеки та забезпечує кредитні зобов`язання Боржника, право вимоги щодо яких набув Позивач, який у зв`язку з цим апелює до набуття ним прав іпотекодержателя Квартири з метою домогтися отримання задоволення вимог до Боржника (погашення боргу за кредитними зобов`язаннями) за рахунок вказаного предмета іпотеки (пункти 3.1-3.6).

Отже метою звернення Позивача у спірних правовідносинах є захист та відновлення його прав іпотекодержателя Квартири з метою задоволення Позивачем вимог до Боржника за рахунок Квартири як предмета іпотеки.

У зв`язку з цим Суд звертається до встановлених законом правил задоволення вимог щодо зобов`язання, виконання якого забезпечено іпотекою майна боржника.

6.8. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України "Про іпотеку").

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише в разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (частини шоста та сьома статті 3 Закону України "Про іпотеку").

6.9. Водночас, згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

6.10. Щодо застосування зазначених положень Закону України "Про іпотеку" Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 сформулювала такі висновки:

- виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру не впливає на чинність іпотеки; іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі;

- запис про іпотеку не може бути відновлений із моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя;

- за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень; за таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають;

- у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишилася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна; після набрання чинності рішенням суду в разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя;

- у справі з належною вимогою (зокрема, про визнання прав іпотекодержателя) суд має враховувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження; відсутність у Державному реєстрі іпотек зазначених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно.

При цьому, у справі про визнання права іпотекодержателя позивач не позбавлений права доводити недобросовісність кінцевого набувача предмета іпотеки, а при вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки.

6.11. У зв`язку з викладеним, враховуючи встановлені судами обставини, що:

- Квартира була передана Боржником в іпотеку в забезпечення кредитних зобов`язань Боржника, право вимоги щодо яких набув Позивач (пункти 3.1-3.6);

- проте, Квартира була неодноразово відчужена (у 2012 році та у 2016 році), а право власності на неї наразі належить ОСОБА_2 (пункти 3.7, 3.8);

- обтяження щодо Квартири, зокрема, іпотека наразі не зареєстровані (пункт 3.8);

- ні ТОВ "ОТП Факторинг Україна", ні Позивач, як набувач права вимоги до Боржника за кредитними зобов`язаннями, забезпеченими іпотекою Квартири, не вчиняли жодних дій для відновлення записів про обтяження речового права на Квартиру за відповідним договором іпотеки;

Суд погоджується із висновками судів в оскаржуваних рішеннях про обрання Позивачем у спірних правовідносинах неналежного способу захисту порушених прав, оскільки ні недійсність оспорюваного Договору, ні будь-якого іншого договору, за якими відчужувалась Квартири, зі скасуванням державної реєстрації відповідного речового права на Квартиру за кожним її власником (після Боржника), між тим не призведе до відновлення щодо Квартири запису про іпотеку, а, відповідно не призведе до відновлення стверджуваного Позивачем права іпотекодержателя цього нерухомого майна, а тому не призведе до ефективного способу захисту у спірних правовідносинах.

Тобто, якщо Позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту є звернення з вимогою про визнання Позивачем права іпотекодержателя стосовно предмета іпотеки, після задоволення якої судовим рішенням до відповідного державного реєстру вноситься запис про іпотекодержателя. При цьому запис про іпотеку не може бути відновлений із моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя.

Отже, якщо особа вважає себе іпотекодержателем, право якого порушене, належним способом захисту є звернення до суду з позовом про визнання права іпотекодержателя, а не оспорення підстав набуття іншими особами прав на предмет іпотеки, що має місце у спірних правовідносинах.

Дійшовши наведених висновків, які також були наведені в оскаржуваних судових рішеннях, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункти 5.1-5.2), зокрема і в тій частині, в якій скаржник стверджує про незазначення судами причин, за яких обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права іпотекодержателя на Квартиру (оскарження Договору, за яким іпотекодавець продав цю квартиру) є неналежним, оскільки цей аргумент скаржника спростовується змістом оскаржуваних рішень, в яких суди навели конкретні роз`яснення з посиланням на відповідні висновки Верховного Суду (пункт 6.10).

6.12. А тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, висновки в яких зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, тоді як скаржник не довів порушення цими судами норм матеріального і процесуального права та не спростував відповідних висновків.

6.13. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

6.14. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра і гарантія" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 та рішення Господарського суду Донецької області від 02.10.2023 у справі № 27/104б (905/793/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк