Ухвала

від 01.03.2024 по справі 910/5323/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5323/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г. О. - головуюча, Губенко Н. М., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного агентства резерву України

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді: Мельник В. І.

від 01.09.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Майданевич А. Г., Сулім В. В., Гаврилюк О. М.

від 15.01.2024

у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Державного агентства резерву України

про стягнення 758 040,82 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 758 040,82 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 910/5323/23, задоволено позовні вимоги. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість у розмірі 758 040 (сімсот п`ятдесят вісім тисяч сорок) грн 82 коп., судовий збір в розмірі 11 370 (одинадцять тисяч триста сімдесят) грн 61 коп.

14 лютого 2024 року Відповідач подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 910/5323/23.

Проаналізувавши доводи та аргументи, викладені у касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що Скаржник не згоден як з постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, так і з рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2023 у справі № 910/5323/23.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у сумі 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 758 040,82 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2023 рік (500 х 2 684,00 грн = 1 342 000,00грн).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

У касаційній скарзі скаржник не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути переглянуто у касаційному порядку.

З урахуванням зазначеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 910/5323/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 910/5323/23.

2. Надіслати копії ухвали учасникам справи.

3. Надіслати Державного агентства резерву України касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова