Постанова

від 20.02.2024 по справі 910/20216/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/20216/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

позивач - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

представник позивача - Павлов Р.В., в порядку самопредставництва (довіреність від 10.01.2024),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сага 18",

представник відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага 18"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 11.05.2023

у складі колегії суддів: головуючого судді - Кропивної Л.В., суддів - Майданевича А.Г., Руденко М.А.,

у справі за позовом

Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага 18"

про стягнення 3 893 454,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) (дали - Департамент, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага 18" (далі - ТОВ "Сага 18", відповідач) про стягнення 3 893 454,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), в частині сплати пайової участі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 у справі №910/20216/21 у задоволені позовних вимог відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів введення об`єкту в експлуатацію, отже у відповідача в розумінні вимог Закону № 132-IX та Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, не настав термін щодо сплати позивачу таких коштів.

4.1. Суд констатував, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів пайової участі є правомірною, але передчасною.

4.2. Суд, також, вказав на те, що відповідачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт 12.10.2020, за встановлених обставин, враховуючи норми Закону № 132-IX та Порядку, у відповідача виник обов`язок щодо звернення до позивача з заявою про визначення розміру пайової участі до 27.10.2020 (включно).

4.3. Проте, такий обов`язок не є тотожним обов`язку щодо сплати пайової участі.

4.4. За висновками суду отримання ТОВ "Сага 18" дозволу на виконання будівельних робіт 12.10.2020 пов`язано саме зі зміною характеристик (техніко-економічних показників, які змінили клас об`єкту спорудження) об`єкту будівництва, у зв`язку з чим такий об`єкт будівництва не може вважатись тим самим об`єктом, який зафіксовано в деклараціях про початок будівельних робіт, виданих ТОВ "Сагайдачного" та ТОВ "Андріївська".

5. Під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено:

5.1. Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (зі змінами і доповненнями від 19.12.2019 № 460/8033), в якому вказано, що таке рішення діє в частині, що не суперечить пункту 13 та розділу 1 та пункту 2 розділу 2 Закону України від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Порядок).

5.2. Відповідно до п. 2.1 Порядку, замовник - фізична або юридична особа, яка здійснює, має намір здійснювати нове будівництво або реконструкцію об`єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин).

Замовниками в розумінні цього Порядку також є особи, яким у встановленому порядку делеговані функції замовника.

5.3. В усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

5.4. Відповідно до розділу 4 вказаного Порядку, замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкту в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

5.5. Замовник зобов`язаний протягом 10-робочих днів після початку будівництва/реконструкції об`єкта звернутись до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

5.6. Відповідно до п. 4.3 вказаного Порядку, пайова участь сплачується замовником виключно грошовими коштами в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь.

Прийняття об`єкта в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

5.7. Згідно з п. 5.2.1 Порядку, строк (графік) сплати пайової участі визначається з урахуванням пропозицій, наданих замовником, згідно з п. 5.1.1 цього Порядку. При цьому, пайова участь має бути сплачена в повному обсязі до введення об`єкта в експлуатацію.

5.8. Згідно п. 8.1 Порядку замовники несуть відповідальність відповідно до законодавства України за недотримання строків укладення договорів про пайову участь та сплати пайової участі, встановлених законодавством України та цим Порядком.

5.9. Відповідачем 12.10.2020 отримано дозвіл на виконання будівельних робіт за об`єктом «завершення будівництва ділового центру (нове будівництво) на вулиці Сагайдачного, 18 у Подільському районі».

5.10. Об`єкт незавершеного будівництва було придбано за договорами від 05.02.2019, укладеними між відповідачем як покупцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сагайдачного" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андріївська" як продавцями об`єкту незавершеного будівництва, готовність якого в договорах визначена як 20%, нотаріальне посвідчення проведено за № 74 та № 75.

5.11. Декларації про початок будівельних робіт були видані ТОВ «Сагайдачного» та ТОВ «Андріївська» 09.06.2017.

5.12. Позивачем надано експертний звіт № 33/19 від 08.11.2019 щодо розгляду проектної документації за проектом «завершення будівництва ділового центру (коригування) за адресою; вул. П. Сагайдачного, 18 у Подільському районі», замовником будівництва за яким є ТОВ "Сага 18", згідно з яким загальна площа будівлі становить 7 627,40 кв.м., загальна площа паркінгу - 417,30 кв. м.

5.13. Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями та листами щодо укладення договору пайової участі для сплати пайової участі, підписання розрахунків та проекту договору.

5.14. Відповідачем відмовлено у вимогах позивача, з посиланням на зміни в законодавстві, виключення положень щодо обов`язковості укладення договору та з огляду на те, що станом на 01.01.2021 договір про сплату пайової участі не укладено, а також такий об`єкт будівництва не прийнято в експлуатацію.

5.15. Згідно з проектом договору пайової участі, позивачем розмір такої участі визначено в розмірі 3 893 454,00 грн. (п. 1.2 проекту договору), яка (пайова участь) мала бути сплачена замовником до 05.07.2021 включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до дати прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію, в залежності від того, яка дата настане раніше (п. 2.1 проекту договору). Копія проекту надана позивачем до матеріалів справи (том 1 арк. справи 48).

5.16. Такий договір не підписаний зі сторони позивача, а також замовником за таким проектом договору вказано Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Груп Україна".

5.17. Відповідно до розрахунку від 31.05.2021, за яким замовником є ТОВ "Сага 18", позивачем здійснено розрахунок в розмірі 3 893 454,00 грн.

5.18. Вказаний звіт виконано на підставі експертного звіту ТОВ «Укрекспертбудпроект» від 08.11.2019 № 33/19 щодо розгляду проектної документації, виходячи з загальної площі будівлі 7 627,40 кв. м., з яких загальна площа, що підлягає сплаті - 7 210,10 кв. м., норматив (грн.) 13 500, ставка 4%, загальна площа, що не підлягає сплаті - 417,30 кв. м.

5.19. Вказаний проект договору та розрахунок отримано відповідачем 10.06.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0104405329441.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) задоволено.

6.1. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 у справі № 910/20216/22 скасовано.

6.2. Прийнято нове рішення, яким:

6.3. Позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага 18" про стягнення 3 893 454,00 грн., - задоволено.

6.4. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага 18" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3 893 454,00 грн. збитків, завданих внаслідок несплати відповідачем пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, 58 401,81 грн. судового збору.

6.5. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага 18" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 87 602,71 грн. судового збору за подання апеляційної скарги".

7. Постанова мотивована тим, що 05.02.2019 до відповідача, як нового власника об`єкту незавершеного будівництва на підставі договорів купівлі-продажу перейшов обов`язок сплати пайової участі в розумінні вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Такий обов`язок виник у відповідача в силу універсального правонаступництва, підставою якого був договір купівлі - продажу незавершеного будівництва.

8. Суд також вказав на те, що та обставина, що відповідач отримав дозвіл на будівництво у жовтні 2020 року, не скасовує обов`язків відповідача визначених законом.

8.1. Апеляційний господарський суд вказав на помилковість висновку суду першої інстанції відносно настання терміну сплати пайової участі, з огляду на те, що для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. ТОВ "Сага 18" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 910/20216/21, з вимогою рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 у цій справі залишити в силі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/20216/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2023.

11. Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2023 витребувано з Господарського суду Київської області та Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/20216/21, розгляд питання щодо відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 відкладено до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.

12. У зв`язку з відпусткою суддів Васьковського О.В. та Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/20216/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023.

13. Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2023 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

14. 17.11.2023 від ТОВ "Сага 18" надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023.

15. У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/20216/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023.16. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2023 у визначеному складі суддів Клопотання ТОВ "Сага 18" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено.

16.1. Поновлено ТОВ "Сага 18" строк на касаційне оскарження.

16.2. Відкрито касаційне провадження у справі № 910/20216/21 за касаційною скаргою ТОВ "Сага 18" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023.

16.3. Розгляд касаційної скарги призначено на 13.02.2024, про що повідомлено учасників судової справи.

17. 22.01.2024 до Верховного Суду від Департаменту (позивач) надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

18. 13.02.2024 до Суду від ТОВ "Сага 18"надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги з підстав заміни представника у справі, а також Заява про ознайомлення нового представника з матеріалами справи.

19. Ухвалою Верховного Суду від 13.02.2024 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Сага 18" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 910/20216/21.

Судове засідання призначено на 20.02.2024 о 14.30, про що повідомлено всіх учасників судової справи.

20. У зв`язку із запланованою відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/20216/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024.

21. 19.02.2024 до Верховного Суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

21.1. Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

21.2. За змістом частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

21.3. Розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, Верховний Суд відмовляє у задоволенні цього клопотання з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визначених у частині другій статті 202 ГПК України. При цьому Верховний Суд зазначає про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце призначеного на 20.02.2024 засідання суду касаційної інстанції у цій справі, процесуальний закон не містить положень щодо обов`язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи, участь учасників справи та / або їх представників у судовому засіданні судом касаційної інстанції у цій справі обов`язковою не визнавалася, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування та дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

22. Представник Позивача у судовому засіданні 20.02.2024 проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав викладених у відзиві, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

23. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/20216/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Сага 18")

24. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає про порушення норм процесуального права, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин не враховано висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.20211 № 3038-VI та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ХІ, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та постанові Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Доводи позивача

(Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації))

25. Позивач доводить:

25.1. поведінка відповідача є суперечливою щодо визначення моменту отримання ТОВ "Сага 18" статусу замовника будівництва;

25.2. враховуючи дату отримання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013201012320 (12.10.2020), на виконання пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону та Порядку, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, відповідач зобов`язаний був звернутися протягом 10 робочих днів (до 26.10.2020) до Департаменту та сплатити пайовий внесок, однак таке зобов`язання було порушено Відповідачем.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

26.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

27. Предметом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023.

На розгляді колегії суддів Верховного Суду постало питання правомірності стягнення збитків, завданих внаслідок несплати відповідачем пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва у розмірі 3 893 454, 00 грн.

28. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

29. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

30. За статтею 1 вказаного Закону замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

31. Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

32. До 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту врегульовувалися приписами статті 40 вказаного Закону.

32.1. Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

32.2. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

32.3. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

32.4. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію

33. За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

34. Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання.

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.

35. Разом з тим, 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20 вересня 2019 року № 132-IX, якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.

35.1. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

35.2. За змістом цього Закону та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

35.3. Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.

36. Суд зазначає, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

37. Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

38. Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

39. Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

40. Проте, Суд зауважує, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22.

41. Відтак, з метою вирішення спору щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту суд має визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків, момент виникнення зобов`язання.

42. Так, розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що відповідачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт 12.10.2020, враховуючи норми Закону № 132-IX та Порядку, у відповідача виник обов`язок щодо звернення до позивача з заявою про визначення розміру пайової участі до 27.10.2020 (включно).

Такий обов`язок не є тотожним обов`язку щодо сплати пайової участі.

43.1. Також, суд вказав на те, що отримання ТОВ "Сага 18" дозволу на виконання будівельних робіт 12.10.2020 пов`язано саме зі зміною характеристик (техніко-економічних показників, які змінили клас об`єкту спорудження) об`єкту будівництва, у зв`язку з чим такий об`єкт будівництва не може вважатись тим самим об`єктом, який зафіксовано в деклараціях про початок будівельних робіт, виданих ТОВ "Сагайдачного" та ТОВ "Андріївська".

43.2. Матеріали справи не містять доказів введення об`єкту в експлуатацію, отже у відповідача в розумінні Закону № 132-IX та Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, не настав термін щодо сплати позивачу таких коштів.

43. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на законне та обґрунтоване судове рішення.

44. Верховний Суд звертає увагу на необхідності застосування принципу рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 31 постанови Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 910/20010/20).

45. Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

46. В силу положень статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї . Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

47. Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно. Близька за змістом правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 904/3526/20, від 09.02.2022 у справі № 17/169-07.

48. За змістом частини першої статті 282 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

49. Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

50. Проте, постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 вказаним вище вимогам не відповідає з огляду на наступне:

50.1. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що 05.02.2019 до відповідача, як нового власника об`єкту незавершеного будівництва на підставі договорів купівлі-продажу перейшов обов`язок сплати пайової участі в розумінні вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За висновками суду, такий обов`язок виник у відповідача в силу універсального правонаступництва, підставою якого був договір купівлі - продажу незавершеного будівництва.

50.2. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №264/5957/17 зазначила, що правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника). При цьому зауважила, що поняття "правонаступництво юридичної особи", "правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи" і "процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі" мають різний зміст.

50.3. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

50.4. Втім, постанова апеляційного суду не містить правового обґрунтування такого висновку. При цьому, висновок суду щодо переходу обов`язку сплати пайової участі ТОВ "Сагайдачного" та ТОВ "Андріївська" до ТОВ "Сага 18" зроблено без дослідження умов договорів купівлі-продажу від 05.02.2019, зокрема пунктів 6.2.

50.5. Суд апеляційної інстанції належним чином, з посиланням на норми законодавства, не спростував висновків місцевого господарського суду що з моменту отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт 12.10.2020, враховуючи норми Закону № 132-IX та Порядку, у останнього виник обов`язок щодо звернення до позивача з заявою про визначення розміру пайової участі до 27.10.2020 (включно), не навів жодної норми права, яка б передбачала правові наслідки невиконання, або неналежного виконання такого обов`язку.

50.6. При цьому, апеляційний господарський суд не врахував, що обов`язок звернення до позивача з заявою про визначення розміру пайової участі не є тотожним обов`язку щодо сплати пайової участі.

50.7. Зазначаючи про помилковість висновку суду першої інстанції відносно настання терміну сплати пайової участі, суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду викладених, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22.

51. Поміж іншим, як вбачається зі змісту резолютивної частини постанови від 11.05.2023, суд апеляційної інстанції стягнув з ТОВ "Сага 18" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради 3 893 454,00 грн. збитків.

51.1. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність шкоди (збитки це грошове вираження шкоди); причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та завданою шкодою; вина боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов, цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування майнової шкоди не настає.

51.2. Втім, в постанові апеляційного господарського суду не наведено правового обґрунтування для застосування до відповідача такої міри відповідальності.

Висновки за результатами касаційного провадження

52. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

53. Згідно пунктом 1 та пунктом 2 частини 3 статті 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

54. З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги ТОВ "Сага 18", та скасування постанови апеляційної інстанції повністю, з направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду в іншому складі суддів.

55. Під час нового розгляду справи, апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сага 18" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 910/20216/21 скасувати.

3. Справу №910/20216/21 направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

С.В. Жуков