Постанова

від 28.02.2024 по справі 357/8258/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 357/8258/19

провадження № 61-15311св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Сидори»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фермерське господарство «Пролісок», фермерське господарство «Дари Ланів», державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Марценюк Леся Анатоліївна, на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М., від 05 жовтня 2023 року і виходив з наступного.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У липні 2019 року ПОСП «Сидори» звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФГ «Пролісок», ФГ «Дари Ланів», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння і користування та внесення змін до договору оренди землі.

2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 30 липня 2014 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПОСП «Сидори» було укладено договір оренди землі № б/н, за яким відповідачі передали позивачу земельну ділянку площею 2,85 га з кадастровим номером 3220486000:04:011:0010, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на десять років. 22 грудня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О. В. було проведено державну реєстрацію права оренди на підставі рішення за індексним номером 18201041. ПОСП «Сидори» наполягало, що протягом усього часу дії договору оренди користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату. Проте починаючи з лютого 2018 року відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вчиняють дії, спрямовані на позбавлення ПОСП «Сидори» права користування земельною ділянкою за договором оренди. За поданою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28 лютого 2018 року скаргою наказом № 728/5 від 15 березня 2018 року було скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:011:0010 за ПОСП « Сидори».

3. Позивач вказував, що у подальшому, 05 березня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 уклали з ТОВ «Еліта-2010» договір оренди № 48 цієї ж земельної ділянки. ПОСП « Сидори» звернулося до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним. Після звернення до суду з вказаним позовом, 04 грудня 2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ « Еліта-2010» був укладений договір про розірвання зазначеного договору оренди від 05 березня 2018 року. Після цього ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі договору поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, посвідченого 27 листопада

2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуднік І. В., здійснили поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0010 на дві земельні ділянки площею по 1,425 га кожна з кадастровими номерами 3220486000:04:011:0046 та 3220486000:04:011:0045. 11 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

4. 10 грудня 2018 року ОСОБА_2 уклав договір оренди земельної ділянки № 3С, за яким передав в оренду ФГ «Пролісок» земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:011:0046 та того ж дня ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки № 3С, за яким передав в оренду з ФГ «Дари Ланів» земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:011:0045. 14 грудня 2018 року державний реєстратор Ілюшина М. О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ «Дари Ланів» та ФГ «Пролісок».

5. Позивач вказував, що скасування Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за підприємством права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:011:0010, що виникло на підставі договору оренди, не припинило це право і жодним чином не вплинуло на його дійсність, договір оренди є дійсним, а тому права

ПОСП «Сидори», як законного орендаря, підлягають судовому захисту.

6. З урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 3С від 10 грудня

2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Пролісок» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0046 загальною площею 1,425 га;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 3С від 10 грудня

2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Дари Ланів» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0045 загальною площею 1,425 га;

- скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0046 загальною площею 1,425 га, індексний номер 44614676 від 14 грудня 2018 року та припинити право оренди ФГ «Пролісок» на цю земельну ділянку;

- скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0045 загальною площею 1,425 га, індексний номер 44613870 від 14 грудня 2018 року та припинити право оренди ФГ «Дари Ланів» на цю земельну ділянку;

- витребувати з незаконного володіння ФГ «Дари Ланів» та ФГ «Пролісок» на користь ПОСП «Сидори» земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:011:0046 та 3220486000:04:011:0045, які розташовані у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

- внести зміни до договору оренди землі № б/н від 30 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПОСП «Сидори», шляхом його викладення у новій редакції, як зазначено у позовній заяві (з урахуванням поділу земельних ділянок), в тому числі й акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Основний зміст та мотиви судових рішень суду першої інстанції

7. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 02 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог ПОСП «Сидори» відмовлено.

8. Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у цій справі задоволено. Стягнуто з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500 грн. Стягнуто з ПОСП «Сидори» на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500 грн.

9. Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року заяву ФГ «Пролісок» про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у цій справі задоволено. Стягнуто з ПОСП «Сидори» на користь ФГ «Пролісок» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право оренди на підставі укладеного 30 липня 2014 року між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 договору оренди землі було у встановленому законом порядку зареєстровано, однак наказом Міністерства юстиції України № 728/5 від 15 березня 2018 року рішення державного реєстратора № 18201041 від 22 грудня 2014 року про реєстрацію права оренди за позивачем скасовано. Після скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди держава офіційно не визнає і не підтверджує факту набуття позивачем права оренди на спірну земельну ділянку, належну відповідачам, оскільки відповідні відомості виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

11. Місцевий суд вказав, що наявність договору оренди землі, який не набув чинності, не свідчить про те, що його сторони набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цього договору, а відтак не є перешкодою для власників земельних ділянок для їх поділу, укладення іншого договору оренди землі з іншим орендарем. Скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0010 за позивачем свідчить про відсутність у нього права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваними договорами оренди як на момент укладення зазначених договорів так і на момент пред`явлення позову.

12. Суд першої інстанції також виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - скасування рішення державного реєстратора, яке вичерпало свою дію, не призведе до поновлення його прав, а тому є неналежним способом захисту.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року апеляційні скарги ПОСП «Сидори» задоволено частково.

14. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 02 листопада 2020 року та додаткові рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ПОСП «Сидори» задоволено частково.

15. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 3С

від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Пролісок» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0046 загальною площею 1,425 га.

16. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 3С

від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Дари Ланів» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0045 загальною площею 1,425 га.

17. Скасовано рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 1,425 га з кадастровим номером 3220486000:04:011:0046, індексний номер: 44614676 від 14 грудня 2018 року за ФГ «Пролісок».

18. Скасовано рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 1,425 га з кадастровим номером 3220486000:04:011:0045, індексний номер: 44613870 від 14 грудня 2018 року за ФГ «Дари Ланів».

19. У задоволенні позовних вимог ПОСП «Сидори» до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ФГ «Пролісок», ФГ «Дари Ланів» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування, внесення змін до договору оренди землі відмовлено. У задоволенні позовних вимог

ПОСП «Сидори» до державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. відмовлено.

20. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право орендаря

ПОСП «Сидори» порушено, а тому позовні вимоги про визнання відповідних договорів оренди недійсними та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права оренди відповідачів є обґрунтованими. Уклавши 30 липня 2014 року договір оренди землі, який містить всі істотні умови, передбачені статтею 15 Закону України «Про оренду землі», ПОСП «Сидори» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 висловили своє волевиявлення на укладення договору у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, шляхом складання та скріплення підписом письмового документа. Суд першої інстанції не врахував, що норма статті 18 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації, втратила чинність з 01 січня 2013 року. Крім того, районний суд помилково ототожнив поняття «державної реєстрації договору оренди землі» з «державною реєстрацією права оренди». Умова договору оренди про його державну реєстрацію, за відсутності на час його укладення в чинному законодавстві України відповідної правової норми та порядку такої реєстрації, не несе для сторін жодного юридичного значення.

21. Також апеляційний суд вказав, що скасована у подальшому Міністерством юстиції України державна реєстрація права оренди за

ПОСП «Сидори» сама по собі не свідчить про те, що договір не укладено, чи що договір між сторонами автоматично припиняється, як і про те, що позивач не має право оспорити договір, укладений ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з іншими орендарями, за наявності чинного договору оренди тієї ж земельної ділянки.

22. Оскільки державна реєстрація права оренди ПОСП «Сидори» не здійснена, позовні вимоги про витребування спірних земельних ділянок визнані передчасними.

23. У задоволенні позовних вимог ПОСП «Сидори» до державного реєстратора відмовлено, оскільки він є неналежним відповідачем у цій справі.

Узагальнені доводи касаційних скарг

24. 26 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Марценюк Л. А., через систему «Електронний суд» звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року в частині задоволення позовних вимог та залишити в цій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2020 року без змін.

25. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявники зазначають неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13,

від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі

№ 905/1926/16, від30 січня 2019 рокуу справі № 569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 рокуу справі № 916/3156/17, від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 та у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 686/2073/19-ц, від 15 вересня 2021 року у справі № 357/8095/19, від 12 травня 2022 року у справі № 357/8242/19, від 26 липня 2023 року у справі № 357/8085/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказують, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

26. Заявники стверджують, що під час вирішення спору судами неправильно застосовано положення статей 6, 202, 204, 210, 640 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України, статті 6 Закону України «Про оренду землі».

27. Для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, з якими закон пов`язує набрання чинності договору і можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

28. Заявники звертають увагу на те, що зареєстроване право оренди землі є речовим правом. Використання земельної ділянки неможливе без державної реєстрації права оренди, оскільки немає правових підстав для цього. Апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19.

29. Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно втрачаються відповідні правові наслідки, скасовується державна реєстрація речового права і особа відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 125 ЗК України вважається такою, що не має відповідного речового права. Відповідно право оренди ПОСП «Сидори» не є поновленим.

30. Також заявники просять передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу або уточнення правових висновків.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

31. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 357/8258/19.

32. Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

33. У поданому відзиві на касаційну скаргу ПОСП «Сидори» посилається на те, що доводи касаційних скарг не спростовують правильного по суті рішення апеляційного суду. При вирішенні спору апеляційним судом у повному обсязі досліджено наявні у матеріалах справи докази, правильно враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19. Скасування подібного наказу Міністерства юстиції України у судовому порядку не було визначальною обставиною, що обумовила прийняття Великою Палатою Верховного Суду судового рішення, адже для вирішення справи № 357/8277/19, так само як і цієї справи, вирішальне значення має те, чи набрав чинності договір оренди землі, на якому ґрунтуються позовні вимоги, згідно із законодавчим регулюванням, що діє з 01 січня 2013 року.

34. ПОСП «Сидори» вказує, що відсутність державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не свідчить про те, що договір оренди землі не укладено, як і про те, що орендар за таким договором не має права оспорити договір, укладений орендодавцем з іншим орендарем, а навпаки, орендар має таке право з огляду на дійсність договору оренди землі, укладеного ним раніше з власником земельної ділянки.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

35. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної власності належала земельна ділянки кадастровий номер 3220486000:04:011:0010 площею 2,85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

36. 30 липня 2014 року між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № б/н, за яким останні передали позивачу в оренду земельну ділянку площею 2,85 га з кадастровим номером 3220486000:04:011:0010 строком на 10 років, зі сплатою орендної плати, яка нараховується та видається орендарем в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 381, 44 грн. Сторони погодили на ступні умови: оранка, культивація, збір зернових на присадибній ділянці орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, у розмірі 200 грн, у разі смерті орендодавця допомога на поховання у розмірі 500 грн або продукти на цю суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 2 роки за взаємною згодою сторін.

37. Згідно з пунктом 37 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

38. 22 грудня 2014 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О. В. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ПОСП «Сидори» за індексним номером 18201041.

39. Наказом Міністерства юстиції України № 728/5 від 15 березня 2018 року задоволена колективна скарга громадян, в тому числі ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , та серед іншого скасовано рішення від 22 грудня 2014 року державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О. В. за індексним номером 18201041 про державну реєстрацію права оренди за

ПОСП «Сидори» на належну ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 3220486000:04:011:0010, яке було зареєстроване на підставі договору оренди від 30 квітня 2014 року. Підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за

ПОСП «Сидори» стало звернення власників земельних ділянок до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України із скаргою, яка обґрунтована тим, що договори оренди із ПОСП «Сидори» були зареєстровані за відсутності необхідних на те документів, зокрема, без підписаних власниками земельних ділянок договорів, заяв на вчинення реєстраційних дій, відповідних оплат за вчинення реєстраційних дій та інше.

40. Скасування речового права ПОСП «Сидори» на вищезазначену земельну ділянку здійснено державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Аврамченко С.С. 15 березня 2018 року, індексний номер рішення: 40128149.

41. 05 березня 2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Еліта-2010» було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки № 48 строком до 05 березня 2028 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40138224 від 15 березня 2018 року, державний реєстратор

КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю. Ю.

42. 30 липня 2018 року ПОСП «Сидори» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі № 48 від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Еліта-2010», і скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

43. 04 грудня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Еліта-2010» уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі

від 05 березня 2018 року.

44. 10 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ «Дари Ланів» було укладено договір № 3С оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0045 загальною площею 1,425 га.

45. Також 10 грудня 2018 року між ОСОБА_2 та ФГ «Пролісок» було укладено договір № 3С оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0046 загальною площею 1,425 га.

46. Згідно з листом міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 163/121-19 від 04 липня 2019 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 здійснили поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0010 на дві, площею по 1,425 га кожна з кадастровими номерами 3220486000:04:011:0046 та 3220486000:04:011:0045.

47. 11 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про закриття об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 2,850 га з кадастровим номером 3220486000:04:011:0010, індексний номер рішення: 44545113, підстава: виділ частки з об`єкта нерухомого майна, договір поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, серія та номер: 3110, виданий 27 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Дуднік І. В.

48. 14 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. було прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди вказаних земельних ділянок за ФГ «Дари Ланів» та ФГ «Пролісок».

49. 19 квітня 2019 року ПОСП «Сидори» направило ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 пропозицію (оферту) про внесення змін до договору оренди землі № б/н від 30 липня 2014 року, в якій, посилаючись на істотні зміни договору оренди, наполягало на внесенні змін в частині, що ідентифікують об`єкт оренди, а саме: кадастрових номерів та площі орендованих земельних ділянок, сформованих внаслідок поділу земельної ділянки, яка була першочергово передана в оренду підприємству; документів, які підтверджують право власності орендодавця на такі земельні ділянки; нормативної грошової оцінки кожної із земельних ділянок та залежного від неї розміру орендної плати.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

50. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

51. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою

статті 411 цього Кодексу.

52. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

53. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

54. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

55. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

56. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

57. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

58. У статті 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

59. У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним з яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).

60. Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

61. Згідно зі статтею 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

62. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

63. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав (стаття 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

64. Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

65. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

66. Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

67. Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

68. За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).

69. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

70. Істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

71. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

72. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

73. Як встановлено судами, 30 липня 2014 року між ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № б/н, за яким останні передали позивачу в оренду земельну ділянку площею 2,85 га з кадастровим номером: 3220486000:04:011:0010 строком на 10 років.

74. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

75. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

76. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

77. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

78. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, правильно виходив з того, що ПОСП «Сидори» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , уклавши договір оренди землі 30 липня 2014 року, висловили своє волевиявлення на укладення договору в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, шляхом складання та скріплення підписом письмового документа, а скасована у подальшому Міністерством юстиції України державна реєстрація права оренди за ПОСП «Сидори» сама по собі не свідчить про те, що договір не укладено, чи що договір між сторонами автоматично припиняється, як і про те, що позивач не має право оспорити договір, укладений ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з іншими орендарями, за наявності чинного договору оренди тієї самої земельної ділянки.

79. Подібні правові висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 19 грудня 2018 року у справі № 291/422/17 (провадження № 61-29047св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 291/426/17 (провадження № 61-32794св18).

80. Окрім зазначеного, слід звернути увагу на те, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2021 року у справі № 357/3844/20 визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 728/5 від 15 березня 2018 року, зокрема в частині яка стосується колективної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Підставою для часткового скасування наказу стало пропущення встановленого у частині третій статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» строку для подання скарги, за наявності доказів про обізнаність скаржників щодо оскаржуваних реєстраційних дій ще в 2016 році.

81. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

82. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

83. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_2 здійснили поділ належної їм земельної ділянки площею 2,850 га з кадастровим номером 3220486000:04:011:0010, яка перебувала в оренді у позивача, на дві площею по 1,425 га кожна з кадастровим номерами: 3220486000:04:011:0045 та 3220486000:04:011:0046. У подальшому власники земельних ділянок уклали договори оренди зазначених земельних ділянок з ФГ «Пролісок» та ФГ «Дари Ланів», за наявності чинного договору оренди землі з ПОСП «Сидори», чим було порушено право орендаря, а тому позовні вимоги ПОСП «Сидори» про захист права оренди є обґрунтованими.

84. Велика Палата Верховного Суду зазначала, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (див. постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18).

85. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 визначила, що якщо під час дії першого договору оренди земельної ділянки був укладений другий договір з іншим орендарем і право останнього зареєстроване, то суд зможе захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати своє право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте таку можливість первинний орендар матиме лише тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди.

86. За відсутності реєстрації права оренди первинного орендаря у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди землі за договором оренди, укладеним у період дії первинного договору, підлягають задоволенню, якщо на час ухвалення рішення суду первинний орендар матиме чинне право оренди та зможе його зареєструвати.

87. У пункті 37 договору оренди землі, укладеного 30 липня 2014 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ПОСП «Сидори», сторони визначили, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.

88. Водночас положення статті 18 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації, втратила чинність з 01 січня 2013 року.

89. Враховуючи вказані обставини, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що умова договору оренди про його державну реєстрацію, за відсутності на час його укладення в чинному законодавстві України відповідної правової норми та порядку такої реєстрації, не несе для сторін юридичного значення.

90. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, у частині того, що виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

91. Таким чином, строк оренди на час розгляду справи судами не сплив, про що правильно зауважено судом апеляційної інстанції. Водночас відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не заявляли вимог про розірвання договору оренди з ПОСП «Сидори», не просили визнати його недійсним.

92. Апеляційним судом зроблені правильні висновки про те, що поділ земельної ділянки не припиняє права оренди на неї орендаря. Оскільки уся передана в оренду земельна ділянка була поділена, договір оренди земельної ділянки 30 липня 2014 року не припинив своєї дії.

93. Подібні висновки у спірних правовідносинах узгоджуються з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справі № 357/7692/19 (провадження № 61-7157св21), у справі № 357/8104/19 (провадження № 61-399св21), у справі № 357/8232/19 (провадження № 61-2189св21).

94. Вирішуючи спір, апеляційний суд врахував висновки, висловлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справі № 357/8232/19 (провадження № 61-2189св21), а також правильно застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження 14-65цс22).

95. Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні.

96. Колегія суддів, надаючи оцінку оскарженому судовому рішенню апеляційного суду на предмет його законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносин, та дійшов обґрунтованого висновку про захист прав орендаря.

97. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

98. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

99. Враховуючи, що касаційні скарги до задоволення не підлягають, підстави для стягнення із ПОСП «Сидори» на користь відповідачів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 судових витрат зі сплати судового збору, а також витрат на професійну правничу допомогу адвоката відсутні.

100. Щодо витрат на професійну правничу допомогу ПОСП «Сидори» у суді касаційної інстанції слід зазначити наступне.

101. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

102. Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

103. Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

104. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

105. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

106. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

107. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

108. Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (частина восьма статті 141 ЦПК України).

109. Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

110. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, надану АО «ЕВЕРЛІГАЛ» у суді касаційної інстанції, ПОСП «Сидори» подало ордер на надання правничої допомоги у Верховному Суді серії АІ № 1500760, виданий АО «ЕВЕРЛІГАЛ» 24 листопада 2023 року, додаткову угоду № 23/11/17-01 від 17 листопада 2023 року до договору про надання правової допомоги № 18/12-09 від 22 грудня 2018 року. У вказаній додатковій угоді сторони погодили, що адвокатське об`єднання надає клієнту професійну правничу допомогу щодо представлення його інтересів у справі № 357/8258/19 під час її розгляду в суді касаційної інстанції, що включає, зокрема, але не виключено: аналіз касаційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , підготовку і подання відзивів від імені клієнта на касаційні скарги, підготовку необхідних процесуальних документів та вчинення інших дій. Сторони визначили, що розмір винагороди за надання професійної правничої допомоги становить 600, 00 Євро. До поданого відзиву надано рахунок на оплату № 215 від 17 листопада 2023 року на суму 23 583, 24 грн, а також докази оплати - платіжну інструкцію № 70609699 від 21 листопада 2023 року на суму 23 583, 24 грн.

111. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд зобов`язаний оцінити обсяг витрат на адвокатські послуги, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, чи була їх сума обґрунтованою.

112. Враховуючи складність справи, стадію судового розгляду, порядок здійснення касаційного провадження, судову практику у спірних правовідносинах, ймовірний час, витраченим адвокатом на складення відзиву на касаційні скарги, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи співмірність вартості реальних послуг з правничої допомоги зі складністю справи, Верховний Суд вважає справедливим та пропорційним стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПОСП «Сидори» витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції по 2 500 грн з кожного.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Марценюк Леся Анатоліївна, залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року залишити без змін.

3. Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» (код ЄДРПОУ 32638083) по

2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції з кожного.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович