Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.
справа № 357/8258/19 (провадження № 61-8286 ск 24)
01 липня 2024 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу представника Фермерського господарства «Пролісок» - адвоката Косяка Вячеслава Миколайовича на постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2024 року у справі за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Пролісок», Фермерського господарства «Дари Ланів», Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння і користування, внесення змін до договору оренди землі,ухвалою від 01 липня 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою з підстав її необґрунтованості.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
2. Статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
3. Також відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
4. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
5. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
6. Так, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
7. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
8. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2024 року - 3 028,00 грн.
9. Таким чином, отримавши касаційну скаргу та встановивши, що вона оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України та подана в строки встановленні статтею 390 ЦПК України, на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі в першу чергу колегія суддів також має встановити ціну позову та наявність підстав для відкриття касаційного провадження з урахуванням положень пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
10. Предметом спору у справі № 357/8258/19 є майно - земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:011:0046 та 3220486000:04:011:0045, які розташовані у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області;.
11. Отже позов містить майнові вимоги та, відповідно, ціну позову.
12. Водночас звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою представника Фермерського господарства «Пролісок» - адвокат Косяк В. М., не вказав ціну позову що є зловживанням процесуальними правами, адже адвокат, який представляє інтереси клієнта в судах, не може не розуміти характер позову та не знати вимог ЦПК України, зокрема, щодо права та порядку звернення із касаційною скаргою до Верховного Суду.
13. В свою чергу колегія суддів приймаючи рішення про відмову у відкритті касаційного провадження, не дотримавшись процедури встановленої ЦПК України, не встановила ціни позову, зокрема, шляхом постановлення суддею-доповідачем ухвали про залишення касаційної скарги без руху та надання скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання суду, підтвердженої належними доказами, інформації про ціну позову та не вирішила питання чи підлягає оскаржуване судове рішення касаційному оскарженню в цілому, враховуючи вимоги пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
14. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
15. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
16. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
17. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
18. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
За таких обставин, вважаю, що оскільки спір у цій справі стосується майнових прав, суддя-доповідач встановивши, що ціна позову в касаційній скарзі не вказана, мав залишити касаційну скаргу без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання суду, підтвердженої належними доказами, інформації про ціну позову та у випадку, якщо Верховним Судом було б встановлено, що ціна позову у справі 357/8258/19 не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відмовити у відкритті касаційного провадження саме з підстав того, що оскаржуване судове рішення не підлягає касаційному оскарженню в силу прямого припису ЦПК України.
Суддя В. В. Пророк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 12.07.2024 |
Номер документу | 120313947 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Пророк Віктор Васильович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні