Ухвала

від 29.02.2024 по справі 120/2450/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

29 лютого 2024 р.Справа № 120/2450/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницький завод залізобетонних виробів" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України

ВСТАНОВИВ:

28.02.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницький завод залізобетонних виробів" та ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника ТОВ "Хмільницький завод залізобетонних виробів" - ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю в юридичної особи несплаченого протягом 240 календарних днів податкового боргу в сумі 3371979,09 грн.

Ухвалою від 29.02.2024 позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницький завод залізобетонних виробів" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України залишено без руху та запропоновано позивачу у строк до 15:30 год. 29.02.2024 усунути виявлені судом недоліки, шляхом:

- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску такого строку з доказами на їх обґрунтування;

- надання доказів надсилання/вручення ТОВ "Хмільницький завод залізобетонних виробів" податкової вимоги про необхідність сплати податкового боргу, який перевищує 1 мільйон гривень;

- надання доказів несплати ТОВ "Хмільницький завод залізобетонних виробів" податкового боргу, який перевищує 1 мільйон гривень, протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

29.02.2024 ГУ ДПС у Вінницькій області подало до суду клопотання на виконання вимог ухвали від 29.02.2024, в якому представник позивача наголосив, що позивачем подано саме позовну заяву в порядку загального провадження, а не заяву у порядку визначеному статтею 283 КАС України, а тому тримісячний строк звернення не пропущений. Зазначив, що податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок звернення, зокрема в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України, з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві). Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини 4 статті 283 КАС України, у зв`язку з наявністю спору про право. Відмова у відкритті провадження, відповідно до частини 5 цієї статті дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі звернення до суду податковим органом, а тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. Також вказав, що відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України у податкового органу був відсутній обов`язок надіслання податкової вимоги ТОВ "Хмільницький завод залізобетонних виробів" повторно.

Ознайомившись із поданих клопотанням, приходжу до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, з огляду на наступне.

Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

У відповідності з пунктом 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

При цьому суд звертає увагу, що статтю 87 ПК України доповнено наведеним вище пунктом 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30.11.2021 №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", який набрав чинності з 01.01.2022 (далі - Закон №1914-IX).

Крім цього, Законом №1914-IX частину першу статті 283 КАС України доповнено пунктом 7, згідно з яким, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Також цим Законом Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 "Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України".

Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Отже, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Із викладених у позовній заяві доводів та долучених до неї доказів вбачається, що у зв`язку з виникненням податкового боргу контролюючим органом за місцем обліку ТОВ "Хмільницький завод залізобетонних виробів" було сформовано податкову вимогу форми "Ю" №0000061-1312-0232 від 04.04.2023 на суму 584441,45 грн., яку в подальшому направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідна податкова вимога не була вручена ТОВ "Хмільницький завод залізобетонних виробів" та повернулась на адресу податкового органу з відміткою поштового відділення зв`язку: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

В даному випадку, така відмітка про неможливість вручення поштового відправлення проставлена 01.05.2023.

Таким чином 240 календарний день з моменту вручення платнику податкової вимоги сплинув 27.12.2023.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративний позовом у даній справі 28.02.2024.

Надаючи оцінку питанню дотриманням позивачем строку звернення до суду, суд враховує, що пункт 7 частини 1 статті 283 КАС України встановлює правило, за яким провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника у праві виїзду за межі України.

Отже, згадані норми п. 7 ч. 1 ст. 283 КАС України передбачають право податкового органу звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, яке кореспондує з приписами п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України. При цьому конкретизовані особливості, за якими здійснюється судове провадження у таких справах, визначені статтею 289-2 КАС України.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що усі наведені норми введено у дію згідно Закону України від 30.11.2021р. № 1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", яким до Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України внесено відповідні зміни та вони регулюють однопредметні правовідносини.

В свою чергу статтею 283 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, зокрема частиною другою визначено, що заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Вказана норма ч. 2 ст. 283 КАС України є спеціальною нормою порівняно зі ст. 122 КАС.

Суд звертає увагу на те, що норма ст. 289-2 КАС України, як і норма п. 7 ч.1 ст. 283 КАС України, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України.

Разом з тим, стаття 87 Податкового кодексу України не визначає з заявою або позовною заявою має звертатись до суду контролюючий орган за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Визначаючи характер поданої заяви, суд виходить з того, що стаття 289-2 КАС України містить конкретну підставу для звернення до суду - несплату податкового боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. А стаття 283 КАС України (п. 7 ч. 2) такої вимоги не містить та пов`язує звернення до суду податкового органу з виконанням ним визначених законом повноважень.

Слід зазначити, що норми ст. 289-2 КАС України не встановлюють інших строків звернення до суду, ніж передбачені ч. 2 ст. 283 КАС України, визначаючи необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, які дозволяє уникнути передчасному зверненню до суду податкового органу з позовом про обмеження виїзду керівника платника податків - боржника до спливу строку, коли платник податків має можливість самостійно сплатити податковий борг.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах заява або позовна заява має бути подана виключно з підстав, визначених п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України, та в разі її подання - з дотриманням вимог ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто у строк не більше 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Отже, незалежно від формулювання назви такої заяви (позовна заява чи заява) така має бути подана податковим органом з дотриманням строку, визначеного ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Аналогічний висновок підтримується й апеляційними адміністративними судами (зокрема Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 520/2787/22).

При цьому, дійсно положеннями ч. 5 ст. 283 КАС України визначено, що відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Із наведеного слідує, що дійсно податковий орган наділений повноваженнями звернутись до суду в загальному порядку із заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон, однак лише після та у випадку, якщо судом уже було відмовлено у відкритті провадження за заявою, поданою в порядку ст. 283 КАС України.

Крім того, як самостійно зазначає позивач, такий загальний порядок звернення до суду врегульовано ст. 289-2 КАС України.

Втім, варто зазначити, що положеннями ст. 289-2 КАС України встановлено ще коротші терміни розгляду судом відповідної категорії заяв (48 годин), аніж положеннями ст. 283 КАС України (не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду).

Таким чином, посилання представника позивача на те, що звернення в порядку ст. 283 КАС України відбувається лише з метою термінового розгляду заяви є необґрунтованими, адже розгляд заяви в порядку ст. 289-2 КАС України також є терміновим та не може перевищувати 48 годин.

Поряд із цим, застосування до даної категорії заяв тримісячного строку звернення до суду, як на цьому наполягає представник позивача, фактично нівелює віднесення законодавцем даної категорії справ до таких, які потребують термінового розгляду.

Крім того, суд критично оцінює доводи податкового органу про його можливість самостійно визначати форму, в якій він здійснює звернення до суду, адже вони не доведені посиланням на відповідні нормативні акти, які б наділяли його повноваження обирати альтернативні шляхи звернення до суду із заявами про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон.

Також, положеннями п. 4 ч. 2 ст. 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити, окрім іншого, підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника.

Як уже було зазначено вище, підставою для застосування обмежувальних заходів щодо керівника юридичної особи є факт несплати такою юридичною особою податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Окрім того, положеннями п. 4 ч. 2 ст. 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та, окрім іншого, повинна містити підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника.

Як уже було зазначено вище, із аналізу положень п. 87.13 ст. 87 ПК України та ст. 289-2 КАС України слідує, що підставою для застосування обмежувальних заходів щодо керівника юридичної особи є факт несплати такою юридичною особою податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

В даному ж випадку, як слідує із позовної заяви, підставою для застосування обмежувальних заходів щодо керівника юридичної особи є податкова вимога форми "Ю" №0000061-1312-0232 від 04.04.2023, яка вважається врученою платнику податків 01.05.2023.

Втім, як видно із даної податкової вимоги форми "Ю" №0000061-1312-0232 від 04.04.2023, останньою повідомлено керівника ТОВ "Хмільницький завод залізобетонних виробів" про те, що станом на 03.04.2023 сума його податкового боргу становить 584441,45 грн.

Відповідна обставина, на переконання суду, є важливою, адже підставою для звернення до суду із вимогами застосування обмежувальних заходів щодо керівника юридичної особи є факт несплати такою юридичною особою податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, протягом 240 календарних днів, а не наявність у юридичної особи станом на день подання відповідного позову податкового боргу, який перевищує 1 мільйон гривень.

До того ж, не отримавши податкову вимогу про сплату податкового боргу, який перевищує 1 мільйон гривень, керівник такої особи залишається не обізнаним про можливість застосування до нього наслідків, визначених п. 87.13 ст. 87 ПК України, у разі несплати такого боргу протягом 240 календарних днів.

З огляду на викладене, ухвалою від 29.02.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки, в тому числі шляхом надання доказів надсилання/вручення ТОВ "Хмільницький завод залізобетонних виробів" податкової вимоги про необхідність сплати податкового боргу, який перевищує 1 мільйон гривень.

Втім, на виконання вимог даної ухвали, представник позивача повідомив, що відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України у податкового органу був відсутній обов`язок надіслання податкової вимоги ТОВ "Хмільницький завод залізобетонних виробів" повторно.

Крім того, в ухвалі суду від 29.02.2024 також вказано про необхідність надання доказів несплати ТОВ "Хмільницький завод залізобетонних виробів" податкового боргу, який перевищує 1 мільйон гривень, протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, адже саме дані обставини є підставою для звернення до суду із позовом про застосування обмежувальних заходів щодо керівника юридичної особи.

Проте, на виконання вимог ухвали, доказів несплати ТОВ "Хмільницький завод залізобетонних виробів" податкового боргу, який би перевищував 1 мільйон гривень, протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, представником позивача надано не було.

Наведені вище обставини, свідчать про невиконання позивачем вимог ухвали суду від 29.02.2024.

Відповідно до частини 3 статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали від 29.02.2024 залишились невиконаними, на думку суду, наявні підстави для повернення такої заяви позивачу.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 283, 289-2 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницький завод залізобетонних виробів" та ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 283 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна