Рішення

від 29.02.2024 по справі 140/36482/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/36482/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовський О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімгелаксі» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімгелаксі» (далі ТзОВ «Хімгелаксі») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.10.2023 №UA205050/2023/000686/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.10.2023 №UA205050/2023/033623.

В обґрунтування позову позивач вказав, що ТзОВ «Хімгеласі» здійснило з території Польщі імпорт товару, а саме: продукти неорганічної хімії: - сульфат нікелю 6-водний (nickel sulphate 6-hydrate) - 1300 кг (52 мішки/25кг), вмістом 22,00% у вигляді кристалів зеленого кольору, номер СА8: 10101-97-0, номер партії: 23/09/014/80, згідно митної декларації №23UA205050066054U4.

Ввезення товарів на митну територію України відбулося на підставі Договору № 2709 від 27.09.2022, укладеного між CENTRUM METAL ODCZYNNIKI CHEMICZNE-MIDAS INVESTMENY SPOLKA Z OGRANICZOVA ODPOWIEDZIALNOSCIA SPOLKA KOMANDYTOWA і ТзОВ «Хімгелаксі». Умовами поставки визначено FСА, вартість товару включає в себе вартість завантаження, маркування та вартість всіх митних формальностей, умови оплати - передплата перед завантаженням (пункт 5 Договору № 2709 від 27.09.2022). Позивачем було здійснено оплату товару в розмірі 7098 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.09.2023 №105.

Для митного оформлення даного товару були надані усі документи, що в повній мірі підтверджують заявлену митну вартість ввезеного товару, однак, 02.10.2023 від Волинської митниці надійшло повідомлення, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: вартість товару згідно інвойсу від 28.09.2023 №(S)FSE-7/09/2023/SІ (далі- Інвойс) не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення; в Інвойсі вказано дату оплати - 28.09.2023, надано платіжну інструкцію №105 від 20.09.2023, яка окрім того, не завірена банком; пунктом 3 Договору від 01.09.2022 № 01/09-22 передбачено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в Замовленнях на перевезення і вказуються в рахунках-фактурах перевізника, однак, даних документів не надано; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1618 не містить конкретних посилань, де можна було б перевірити твердження, що заявлений рівень ціни відповідає поточній кон`юнктурі ринку.

Після отримання вказаного листа позивач направив до Волинської митниці листа із поясненнями, а також копію платіжної інструкції від 20.09.2023 №105, завірену АТ «КБ «Глобус», копію замовлення на перевезення та рахунку фактури перевізника ТзОВ «Енерджі Євротрейд».

Однак, 03.10.2023 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000686/2 від 03.10.2023, картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033263 від 03.10.2023 із зазначенням причини відмови «неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у статті 53 МК України».

Позивач не погоджується із такими рішеннями й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. При цьому у повідомленні митного органу не зрозумілі причини для витребування документів, перелік яких зазначений в статті 53 МК України, без обґрунтування, які складові митної вартості потрібно підтвердити та в чому полягають сумніви митного органу.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Як наслідок, картка відмови у митному оформленні випуску товарів також є протиправною.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити, зазначивши, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно МД №UA205050066054U4 встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: вартість товару згідно інвойсу від 28.09.2023 №(S)FSE-7/09/2023/SІ не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення; в інвойсі вказано дату оплати - 28.09.2023, надано платіжну інструкцію №105 від 20.09.2023, окрім того, дана платіжна інструкція не була завірена банком; пунктом 3 Договору від 01.09.2022 №01/09-22 передбачено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в Замовленнях на перевезення і вказуються в рахунках - фактурах перевізника, даних документів не було надано; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1618 не містить конкретних посилань, де можна було б перевірити твердження, що заявлений рівень ціни відповідає поточній кон`юнктурі ринку. Вищевказані розбіжності слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.

Крім того, за вказаною МД відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР 105-2, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.

Відповідач зауважив, що наявність розбіжностей у документах є достатньою підставою у розумінні частини третьої статті 53 МК України для витребування додаткових документів.

У зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Декларантом на вимогу митного органу було надано: рахунок на оплату від 29.09.2023 №237, платіжну інструкцію №105 від 20.09.2023, завірену банком, замовлення на перевезення від 26.09.2023 №26/09-2. Проте, платіжну інструкцію №105 від 20.09.2023 неможливо ідентифікувати, як оплату за дану поставку, так як дата оплати не відповідає даті оплати, вказаній в інвойсі, а також дана платіжна інструкція не містить посилання на проформу чи на інвойс. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 03.10.2023 №03.10/23.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, які декларантом неспростовані, а також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до статті 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які мітилася в ЄАІС Держмитслужби на рівні 6,84 доларів США за кг (МД № UA205050/2023/052796).

З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення та картка відмови відповідає вимогам митного законодавства, є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

27.09.2022 між компанією CENTRUM METAL ODCZYNNIKI CHEMICZNE-MIDAS INVESTMENY SPOLKA Z OGRANICZOVA ODPOWIEDZIALNOSCIA SPOLKA KOMANDYTOWA і ТзОВ «Хімгелаксі» укладено договір №2709, за умовами якого покупець купує товар відповідно до інвойсів до цього договору, які є невід`ємною частиною, ціна на товари, вказані в інвойсах встановлюється в доларах США або євро, умови платежу передплата перед завантаженням.

02.10.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на умовах DAP товару продукти неорганічної хімії: сульфат нікелю 6-водний (nickel sulphate 6-hydrate), 1300 кг (52 мішки/25 кг), у вигляді кристалів зеленого кольору із вмістом Ni 22,00%, номер CAS -10101-97-0, номер партії 23/09/014/80, дата виробництва вересень 2023 року, декларант в інтересах ТзОВ «Хімгелаксі» подав МД №23UA205050066054U4. Митна вартість товару становить 7098 доларів США (еквівалентно 260563,92 грн) (графи 12, 22 митної декларації). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 260563,92 грн.

До митної декларації додано (графа 44 МД): доповнення №1 до МД №23UA205050066054U4; МД країни відправника № 23PL301010Е1366112 від 29.09.2023; довідку про транспортні витрати ТзОВ «ЕНЕРДЖІ ЄВРОТРЕЙД» № 28/09/01 від 28.09.2023; договір про перевезення вантажів територією України та у міжнародному сполученні №01/09-22 від 01.09.2022; договір №2709 від 27.09.2022; додаткова угода №1 від 25.04.2023 до договору №2709 від 27.09.2022; експортний інвойс від 28.09.2023 року №(S)FSЕ-7/09/2023/SІ; розрахунок ціни від 19.09.2023; лист ТзОВ «Хімгелаксі» №25/09 від 25.09.2023; специфікація №671/09/2023 до договору №2709 від 27.09.2022; платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №105 від 20.09.2023; пропозиція продажу від 19.09.2023; проформа-інвойс №28-71/09/2023 від 20.09.2023; картка сертифікату якості від 20.09.2023; СМR накладна №6751321; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1618.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Позивач надав копію платіжної інструкції від 20.09.2023 №105, завірену АТ «КБ «ГЛОБУС», копію замовлення на перевезення та рахунку-фактури перевізника ТзОВ «ЕНЕРДЖІ ЄВРОТРЕЙД», у заяві від 03.10.2023 №03.10/23 надав письмові пояснення, просив завершити митне оформлення товару.

03.10.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №205050/2023/000686/2, митну вартість оцінюваного товару визначено в сумі 6,84 доларів США за одиницю, усього 8892,00 доларів США.

Як зазначено у графі 33 вказаного рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. А саме: вартість товару згідно інвойсу від 28.09.2023 №(S)FSE-7/09/2023/SІ не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення. В Інвойсі вказано дату оплати 28.09.2023. Надано платіжну інструкцію №105 від 20.09.2023. Окрім того, дана платіжна інструкція не була завірена банком. Пунктом 3 Договору від 01.09.2022 №01/09-22 передбачено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в Замовленнях на перевезення і вказуються в рахунках- фактурах перевізника. Даних документів не було надано. Висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1618 не містить конкретних посилань, де можна було б перевірити твердження, що заявлений рівень ціни відповідає поточній кон`юнктурі ринку.

Декларантом на вимогу було надано: рахунок на оплату від 29.09.2023 №237, платіжну інструкцію №105 від 20.09.2023, завірену банком, замовлення на перевезення від 26.09.2023 №26/09-2. Окремо вказуємо, на те, що платіжну інструкцію №405 від 20.09.2023 не можливо ідентифікувати, як оплату за дану поставку, так як дата оплати не відповідає даті оплати, вказаній в інвойсі, а також дана платіжна інструкція не містить посилання на проформу чи на інвойс. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 03.10.2023 №03.10/23.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами частини шостої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МКУ) та методу 2г (стаття 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості становить 6,84 доларів США за кг (МД від 02.08.2023 №UА205050/2023/052796).

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у митному оформленні (випуску) товару № UA205050/2023/033623.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205050066448U від 04.10.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбаченістаттею 53 МК Українидокументи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: доповнення №1 до МД №23UA205050066054U4; МД країни відправника № 23PL301010Е1366112 від 29.09.2023; довідку про транспортні витрати ТзОВ «ЕНЕРДЖІ ЄВРОТРЕЙД» №28/09/01 від 28.09.2023; договір про перевезення вантажів територією України та у міжнародному сполученні №01/09-22 від 01.09.2022; договір №2709 від 27.09.2022; додаткова угода №1 від 25.04.2023 до договору №2709 від 27.09.2022; експортний інвойс від 28.09.2023 року №(S)FSЕ-7/09/2023/SІ; розрахунок ціни від 19.09.2023; лист ТзОВ «Хімгелаксі» №25/09 від 25.09.2023; специфікація №671/09/2023 до договору №2709 від 27.09.2022; платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №105 від 20.09.2023; пропозиція продажу від 19.09.2023; проформа-інвойс №28-71/09/2023 від 20.09.2023; картка сертифікату якості від 20.09.2023; СМR накладна №6751321; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1618.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті53, пункту 2 частини п`ятої статті54 МК Українивідповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другоюстатті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбаченихстаттею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей53,54 МК УкраїниВерховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цьому рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації було надано фактуру (інвойс), який є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належить до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі), та у митній декларації країни відправлення не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов договору від 27.09.2023 №2709 валютою платежу є долари США або євро. Згідно з наданим до митного оформлення інвойсом вартість товару визначалась в доларах США, при цьому товар відправлявся з Польщі, то відповідно у експортній митній декларації вартість було конвертовано у національну валюту - злоті, що відповідає положенням митного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Стосовно доводів митного органу про те, що платіжну інструкцію від 20.09.2023 №105 не можна ідентифікувати як оплату за дану поставку, оскільки в інвойсі вказано дату оплати 28.09.2023, а оплата проведена 20.09.2023, платіжна інструкція не була завірена банком суд зазначає наступне.

Як слідує із матеріалів справи 20.09.2023 постачальником товару було виставлено проформу-інвойс №ZS-71/09/2023 на суму 7098,00 доларів США, строк оплати до 28.09.2023. ТзОВ «Хімгелаксі» 20.09.2023 здійснило оплату товару в розмірі 7098,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією № 105 від 20.09.2023. В подальшому постачальником був виставлений експортний інвойс від 28.09.2023 №(S)FSЕ- 7/09/2023/SI, в якому вказано термін виконання оплати, тобто в строк до 28.09.2023, а не дату оплати, на чому наполягає відповідач, що відповідає умовам поставки визначених у специфікації №671/09/2023 та контракту №2709 від 27.09.2022, а саме передплата товару перед завантаженням. Також в подальшому на вимогу митного органу позивачем було надано відповідачу належним чином завірену АТ «КБ «ГЛОБУС» копію платіжної інструкції №105 від 20.09.2023.

Однак, як зазначає відповідач у спірному рішенні, платіжна інструкція не містить посилання на проформу чи на інвойс.

Суд не приймає до уваги такі твердження відповідача як підставу для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки за цим платіжним документом можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, при цьому у призначенні платежу зазначено передоплата за хімічні добрива, контракт №2709 від 27.09.2022, сума оплати відповідає сумі, зазначеній в інвойсі, що і дозволяє ідентифікувати оплату за товар, заявлений до митного оформлення, при цьому при здійснення платежу інвойс міг бути не зазначений помилково.

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору, а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях.

Разом з тим, суд зазначає, що на вимогу митного органу позивачем було надано документи, передбачені пунктом 3 договору від 01.09.2022 №01/09-22, а саме: замовлення на перевезення і рахунок-фактуру перевізника.

Твердження відповідача про те, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 26.09.2023 №1618 не містить конкретних посилань, де можна було б перевірити твердження, що заявлений рівень ціни відповідає поточній кон`юнктурі ринку, суд також до уваги не приймає, оскільки, як слідує із вказаного висновку, він був здійснений на підставі аналізу даних торгівельних площадок, мережі інтернет, а також цінової пропозиції ДП «Укрпромзовнішекспертиза» до самої компанії виробника, що усуває будь-які сумніви в упередженості аналізу або результатів зробленого висновку.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Натомість у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA205050/2023/052796 від 02.08.2023), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача 03.10.2023 №UA205050/2023/000686/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №520/3246/20, від 19 серпня 2020 року у справі №140/754/19).

Оскільки картка відмови в митному оформленні (випуску) товару від 03.10.2023 №UA205050/2023/033623 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 03.10.2023 №UA205050/2023/000686/2, яке судом визнано протиправним і скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімгелаксі» (01103, місто Київ, бульвар Дружби народів, будинок 22, квартира 32, ідентифікаційний код юридичної особи 44619095) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці від 03.10.2023 №UA205050/2023/000686/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.10.2023 №UA205050/2023/033623.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський