Рішення

від 29.02.2024 по справі 380/16044/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 рокусправа № 380/16044/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» (далі ПП «АРТ ПОРТАЛ», позивач) до Львівської митниці (далі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/900253/2 від 20.04.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001358.

При обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що між ПП «АРТ ПОРТАЛ» (Україна) (надалі - «покупець») та Ningbo_Wcishan_Duo_Dao_Building_Material_Co.Ltd. (Китай) (надалі - «продавець») укладено контракт №S1/2022 від 05.12.2022, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує будівельні та оздоблювальні матеріали, інструмент та обладнання, інші товари зазначені у рахунках - фактурах (надалі - товар). На виконання вимог цього контракту №S1/2022 від 05.12.2022 згідно рахунка-фактури (інвойсу) № DB23WS001 від 22.02.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 23715,50 дол. США. Страхування вантажу не проводилось. Декларантом до митного оформлення на Львівську митницю була подана електронна митна декларація в режимі ІМ40, якій присвоєно № 23UA209170028035U9 і відповідно до якої було заявлено до митного оформлення товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема: товар «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100 см: Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2, 67500 м2, з трьома червоними лініями та логотипом «ARMMAX». Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/м2., 41600 м2, з трьома червоними лініями. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва: СN». Місць 169 СТ картонні коробки на палетах з ДВП 3.1/DRYU9450172/221/1». за заявленою митною вартістю 1,6382 дол. США/кг. Враховуючи умови контракту №S1/2022 від 05.12.2022 та інвойсу №DB23WS001 від 22.02.2023, поставка товару здійснюється на умовах FOB NINGBO на загальну вартість товару 23715,50 дол. США. Митна вартість товару декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Декларантом одночасно з МД були подані серед інших документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України (далі - МКУ), та додаткові документи, передбачені частинами третьою та четвертою ст. 53 МКУ, що відображаються в графі 44 МД, а саме: декларація митної вартості; пакувальний лист б/н від 22.02.2023; рахунок проформа № DB23WS001 від 06.01.2023; інвойс № DB23WS001 від 22.02.2023; коносамент ZJSM23030178 від 01.03.2023; CMR (автотранспортна накладна) № 701254 від 05.04.2023; сертифікат про походження товару № 23С3302В7089/00002 від 01.03.2023; банківські платіжні документи, що стосуються товару №2 від 19.01.2023 та №7 від 28.03.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційні послуг від Виконавця Договору про такі послуги №СФ-0000024 від 20.03.2023, №СФ-0000025 від 28.03.2023, №СФ-0000027 від 06.04.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №12 від 23.03.2023, №13 від 28.03.2023 та №16 від 07.04.2023; калькуляція транспортних витрат 1-05/04/23 від 05.04.2023; прайс-лист виробника товару б/н від 22.02.2023; висновок про вартісні характеристики товару №11/74 від 06.04.2023; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 22.02.2023; контракт S1/2022 від 05.12.2022; договір транспортного експедирування 30/11-2020 від 30.11.2020; заявку на перевезення №6 від 20.02.2023; лист повідомлення №1-10/04-23 від 08.04.2023; митна декларація країни відправлення 310120230519453675 від 27.02.2023. Однак, Львівською митницею запропоновано позивачу надати додаткові документи, які б підтверджували визначену декларантом митну вартість товару. Декларантом додатково було надано лист - звернення щодо прийняття рішення про підтвердження митної вартості у зв`язку з поданням всіх необхідних ним документів для визначення складової митної вартості товару та інші документи. Проте, Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів яким митний орган встановив вартість за одиниці товару - 2,05 дол. США/кг. При коригуванні щодо товару було застосовано метод 2б (ст. 60 Митного кодексу України), а в основу покладена митна декларація №UA100430/2023/472112 від 03.04.2023. Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001358. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 20.04.2023 № UA209000/2023/900253/2 у сторону збільшення за резервним методом, з чим позивач не погоджується, оскільки ним було належним чином підтверджено митну вартість товару за основним методом, а тому звернувся до суду.

Ухвалою від 25.07.2023 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач позову не визнав. 11.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 6841). Відповідач зазначив, що під час здійснення за митною декларацією від 10.04.2023 № 23UA209170028035U9 опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення документах. Відповідач зазначив, що відповідно до п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місяця ввезення на митну територію України. Щодо твердження позивача про те, що неврахування експедитором 2,5% при виставленні клієнту повідомлено листом від 01.02.2023. Відповідач зазначив, що лист від 01.02.2023 декларантом не надавався, про що свідчить графа 44 митної декларації від 10.04.2023 № 23UA209170028035U9, а долучено позивачем до суду разом з позовною заявою. Крім того, відповідно до п. 7. договору на транспортне експедирування від 30.11.2020 № 30/11-2020 всі зміни, додатки та доповнення до цього договору є його невід`ємною частиною і чинні у разі, якщо вони оформлені у письмовій формі та підписані представниками обох сторін. Будь-яких додатків чи доповнень, якими внесено зміни до договору на транспортне експедирування від 30.11.2020 № 30/11-2020 декларантом не надано. Відповідач зазначає, що суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, які не були предметом дослідження митного органу при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів. Також відповідач зазначає, що до митного оформлення декларант подав коносамент № ZJSM23030178 від 01.03.2023, у рахунку від 27.03.2023 № 0000000349/2023 про навантажувально-розвантажувальні роботи вказаний номер коносаменту, відмінний від поданого коносаменту, який до митного органу не подавався, а знову ж таки, долучив позивач до суду разом з позовною заявою. Відповідач зазначив, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості товару, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товару. Застосовано метод 2б (ст. 60 Митного кодексу України). Відтак, відповідач у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 29.02.2024 суд у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Суд з матеріалів справи встановив, що між ПП «АРТ ПОРТАЛ» (Україна) (надалі - «покупець») та Ningbo_Wcishan_Duo_Dao_Building_Material_Co.Ltd. (Китай) (надалі - «продавець») укладено контракт № S1/2022 від 05.12.2022, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує будівельні та оздоблювальні матеріали, інструмент та обладнання, інші товари зазначені у рахунках - фактурах (надалі - товар).

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 контракту продавець продає покупцю і покупець купує у продавця протягом терміну дії контракту товар у кількості, яка вказується в кожному замовленні.

Відповідно до п.п. 3.1 контракту згідно з умовами цього контракту продавець продає товар згідно з умовами ІНКОТЕРМС-2020 FCA, EXW, FOB,CIF (місце зазначається в рахунку-фактурі на кожну партію товару).

Відповідно до п.п. 4.1 контракту ціна на товар встановлюється в польських злотих або в євро або на кожну окрему партію товару відповідно до рахунків фактур.

Загальна вартість контракту складається з сум доданих рахунків-фактур (п.п. 4.2 п.4 контракту).

Платежі за товар, здійснюються покупцем в доларах США або євро, шляхом банківського переказу на рахунок продавця (п.п. 5.1 п. 5 контракту).

На виконання вимог цього контракту № S1/2022 від 05.12.2022 згідно рахунка-фактури (інвойсу) № DB23WS001 від 22.02.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 23715,50 дол. США. Страхування вантажу не проводилось

ПП «АРТ ПОРТАЛ» подало до Львівської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA209170028035U9, у розділі 31 якої вказала опис товару: «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100 см: Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 160гр/м2., 67500 м2, з трьома червоними лініями та логотипом «ARMMAX». Сітка - жовтого кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145 гр/м2., 41600 м2, з трьома червоними лініями. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва: СN».

Задекларована вартість товару становить 23715,50 дол. США, що згідно з офіційним курсом валюти 36,5686 грн. за 1 долар США становить 1008361,25 грн.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001358 на підтвердження заявленої митної вартості від ПП «АРТ ПОРТАЛ» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як:

- пакувальний лист б/н від 22.02.2023;

- рахунок проформа №DB23WS001 від 06.01.2023;

- інвойс № DB23WS001 від 22.02.2023;

- коносамент ZJSM23030178 від 01.03.2023;

- CMR (автотранспортна накладна) №701254 від 05.04.2023;

- сертифікат про походження товару №23С3302В7089/00002 від 01.03.2023;

- банківські платіжні документи, що стосуються товару №2 від 19.01.2023 та №7 від 28.03.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційні послуг від виконавця договору про такі послуги № СФ-0000024 від 20.03.2023,

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційні послуг від виконавця договору про такі послуги № СФ-0000025 від 28.03.2023,

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційні послуг від виконавця договору про такі послуги №СФ-0000027 від 06.04.2023;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 12 від 23.03.2023,

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №13 від 28.03.2023;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 16 від 07.04.2023;

- калькуляція транспортних витрат 1-05/04/23 від 05.04.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 22.02.2023;

- висновок про вартісні характеристики товару № 11/74 від 06.04.2023;

- розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 22.02.2023;

- контракт S1/2022 від 05.12.2022;

- договір (контракт) про перевезення № 30/11-2020 від 30.11.2020;

- заявку на перевезення № 6 від 20.02.2023;

- лист-повідомлення № 1-10/04-23 від 08.04.2023;

- митна декларація країни відправлення 310120230519453675 від 27.02.2023;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA209170028035U9 від 10.04.2023.

Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації ІМ40ДЕ № 23UA209170028035U9, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару.

У відповідь на цю вимогу позивач 19.04.2024 повідомив відповідача, що були подані абсолютно всі документи для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, і просив відповідно до ст. 255 ч. 2 п.п. 6 Митного кодексу України невідкладно прийняти рішення про визнання заявленої митної вартості товару.

Додатково позивач долучив додаткові документи: рахунок №0000000349/2023 від 27.03.2023; рахунок №0000000350/2023 від 27.03.2023; рахунок Zhejiang Simon International Ljgistics; рахунок 529 від 06.04.2023; договір №16/01/2023 договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.01.2023, договір транспортного експедирування №200521 від 20.05.2021; договір №392-7 від 18.10.2016 року; видаткові накладні №14 від 24.02.2023, №15 від 27.02.2023 в підтвердження реалізації за цим контрактом ідентичного товару.

20.04.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900253/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне. Відповідно до п.3.2 договору на транспортне експедирування від 30.11.2020 № 30/11-2020 розрахунок за послуги надані за межами митної території України, що виплачується експедитором нерезидентам України, виставляється експедитором у гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку, збільшений на 2,5%. Проте у рахунку від 20.03.2023 № ZJSM23030178 наданий виконавцем послуг зазначено суму 1300 доларів США згідно сайту www.minfin.com.ua станом на 20.03.2023 курс продажу долара США становив 36,9343. Отже, 1300*36,9343+2,5%=49214,95 грн., а в рахунку від 20.03.2023 № СФ-0000024 зазначено суму 48014,59 грн., що не відповідає умовам договору. У рахунку від 27.03.2023 № 0000000349/2023 про навантажувально-розвантажувальні роботи вказаний номер коносаменту відмінний від поданого коносаменту, отже є підстави вважати, що дана сума витрат не стосується цієї поставки. Виходячи з вище викладеного декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товарів у частині транспортних витрат чим порушено вимоги положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України. Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів у гр. 22 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп відправника. У 22 графі відсутній підпис і штамп відправника. Також у графі 5 CMR зазначений інший номер коносаменту. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: рахунки на перевезення, видаткові накладні, договори на перевезення. Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість товару. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала № МД № UA100430/2023/472112 від 03.04.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними мінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16 та від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001358 на підтвердження заявленої митної вартості від ПП «АРТ ПОРТАЛ» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як:

- пакувальний лист б/н від 22.02.2023;

- рахунок проформа №DB23WS001 від 06.01.2023;

- інвойс № DB23WS001 від 22.02.2023;

- коносамент ZJSM23030178 від 01.03.2023;

- CMR (автотранспортна накладна) №701254 від 05.04.2023;

- сертифікат про походження товару №23С3302В7089/00002 від 01.03.2023;

- банківські платіжні документи, що стосуються товару №2 від 19.01.2023 та №7 від 28.03.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційні послуг від виконавця договору про такі послуги № СФ-0000024 від 20.03.2023,

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційні послуг від виконавця договору про такі послуги № СФ-0000025 від 28.03.2023,

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційні послуг від виконавця договору про такі послуги №СФ-0000027 від 06.04.2023;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 12 від 23.03.2023,

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №13 від 28.03.2023;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 16 від 07.04.2023;

- калькуляція транспортних витрат 1-05/04/23 від 05.04.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 22.02.2023;

- висновок про вартісні характеристики товару № 11/74 від 06.04.2023;

- розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 22.02.2023;

- контракт S1/2022 від 05.12.2022;

- договір (контракт) про перевезення № 30/11-2020 від 30.11.2020;

- заявку на перевезення № 6 від 20.02.2023;

- лист-повідомлення № 1-10/04-23 від 08.04.2023;

- митна декларація країни відправлення 310120230519453675 від 27.02.2023;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA209170028035U9 від 10.04.2023.

Додатково позивач долучив додаткові документи: рахунок №0000000349/2023 від 27.03.2023; рахунок №0000000350/2023 від 27.03.2023; рахунок Zhejiang Simon International Ljgistics; рахунок 529 від 06.04.2023; договір №16/01/2023 договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.01.2023, договір транспортного експедирування №200521 від 20.05.2021; договір №392-7 від 18.10.2016 року; видаткові накладні №14 від 24.02.2023, №15 від 27.02.2023 в підтвердження реалізації за цим контрактом ідентичного товару.

Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне. Відповідно до п.3.2 договору на транспортне експедирування від 30.11.2020 № 30/11-2020 розрахунок за послуги надані за межами митної території України, що виплачується експедитором нерезидентам України, виставляється експедитором у гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку, збільшений на 2,5%. Проте у рахунку від 20.03.2023 № ZJSM23030178 наданий виконавцем послуг зазначено суму 1300 доларів США згідно сайту www.minfin.com.ua станом на 20.03.2023 курс продажу долара США становив 36,9343. Отже, 1300*36,9343+2,5%=49214,95 грн., а в рахунку від 20.03.2023 № СФ-0000024 зазначено суму 48014,59 грн., що не відповідає умовам договору. У рахунку від 27.03.2023 № 0000000349/2023 про навантажувально-розвантажувальні роботи вказаний номер коносаменту відмінний від поданого коносаменту, отже є підстави вважати, що дана сума витрат не стосується цієї поставки. Виходячи з вище викладеного декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товарів у частині транспортних витрат чим порушено вимоги положень ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України. Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів у гр. 22 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп відправника. У 22 графі відсутній підпис і штамп відправника. Також у графі 5 CMR зазначений інший номер коносаменту. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. На вимогу декларантом надіслано: рахунки на перевезення, видаткові накладні, договори на перевезення. Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість товару. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала № МД № UA100430/2023/472112 від 03.04.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що відповідно до п. 3.2 договору на транспортне експедирування від 30.11.2020 № 30/11-2020 розрахунок за послуги надані за межами митної території України, що виплачується експедитором нерезидентам України, виставляється експедитором у гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку, збільшений на 2,5%. Проте у рахунку від 20.03.2023 № ZJSM23030178, наданому виконавцем послуг зазначено суму 1300 доларів США, згідно сайту www.minfin.com.ua станом на 20.03.2023 курс продажу долара США становив 36,9343 грн. Отже, 1300*36,9343+2,5%=49214,95 грн., а в рахунку від 20.03.2023 № СФ-0000024 зазначено суму 48014,59 грн., що не відповідає умовам договору.

Суд встановив, що 30.11.2020 між ТзОВ «ТРАНСПЛЮС» (надалі-експедитор) та ПП «АРТ ПОРТАЛ» укладено договір транспортного експедирування №30/11-2020.

Відповідно до розділу 3 договору транспортного експедирування, який регулює порядок розрахунків, зокрема, п. 3.1., послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов`язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом на умовах 100 % передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку у термін, передбачений п.3.2. цього договору.

Згідно з п. 3.2. договору рахунок за послуги, надані за межами митної території України, а також інші витрати, що виплачуються експедитором нерезидентам України та/або їх українським агентам на користь нерезидентів, виставляються експедитором у гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку, збільшений на 2,5 %. Рахунок за послуги, надані на території України та зі інші можливі додаткові витрати на території України, виставляються експедитором у гривнях по курсу НБУ на дату оформлення рахунку.

Згідно з п. 3.3. договору вартість послуг експедитора узгоджується сторонами у додатках/заявках/рахунках, які є невід`ємною частиною договору. Розмір додаткових витрат, затрат, інших платежів, які необхідно зробити експедитору для виконання своїх обов`язків за договором в інтересах клієнта, узгоджуються сторонами у додатках/заявках/рахунках до договору або шляхом обміну оригінальними листами, факсимільними і електронними повідомленнями.

Згідно п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до приписів щодо заповнення графи 20 декларації митної вартості, встановлених Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування товарів декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати:

рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

Відповідно до калькуляції транспортних витрат від 05.04.2023 №1-5/04/23 вартість транспортування до Gdansk (Польща) та експедиторські послуги за межами України (у Польщу) по контейнеру DRYU9450172, що прямував по коносаментах ZJSM23030178, EGLV143353590208 складає, зокрема фрахт Ningbo (Китай) - Gdansk (Польща) - 48014,59 грн., ПДВ не обкладається.

Підтвердженням витрат експедитора є рахунок-фактура №СФ-0000024 від 20.03.2023 на суму 48014,59 грн.

Між тим морський фрахт за межами України склав 1300 доларів США, що по курсу продажу долара США 36,9343 грн./дол. США на міжбанківському валютному ринку України на дату виставлення рахунку 20.03.2023, і дорівнює 1300*36,9343=48014,59 грн., що повністю відповідає у сумі графі морський фрахт за межами території України 48014,59 грн., у рахунку № СФ-0000024 від 20.03.2023.

Як зазначив у позовній заяві позивач, саме ця сума понесених витрат експедитором були виставлені експедитором в рахунку клієнту № СФ-0000024 від 20.03.2023 за погодженням сторін відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3 договору № 30/11-2020 експедирування.

Суд також враховує, що ТзОВ «ТРАНСПЛЮС» повідомило ПП «АРТ ПОРТАЛ» листом від 01.02.2023 вих.№010223 щодо умов п. 3.2 договору № 30/11-2020 транспортного експедирування від 30.11.2020, що оплату за надані послуги здійснювати згідно виставлених нами рахунків за надані послуги у гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку без збільшення на 2,5 %.

Зазначена сума 48014,59 грн. у рахунку клієнта № СФ-0000024 від 20.03.2023 виплачена позивачем відповідно до умов договору за погодженням сторін та підтверджується документально.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що зазначив, що лист від 01.02.2023 декларантом не надавався при митному оформленні, про що свідчить графа 44 митної декларації від 10.04.2023 № 23UA209170028035U9, а долучений позивачем до суду разом з позовною заявою.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України наявне право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 (справа № 804/5445/17).

Проте, при наданні вимоги про надання додаткових документів митний орган не зазначав щодо сумнівів щодо виставленого рахунку експедитором у сумі 48014,59 грн. за морський фрахт, проте зазначив про таке вже в оскаржуваному рішенні, що змусило позивача спростовувати наведені судження відповідача вже під час судового розгляду.

Між тим, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що у рахунку від 27.03.2023 № 0000000349/2023 про навантажувально-розвантажувальні роботи вказаний номер коносаменту відмінний від поданого коносаменту, отже є підстави вважати, що дана сума витрат не стосується цієї поставки. Виходячи з вище викладеного декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товарів у частині транспортних витрат чим порушено вимоги положень ч. 21 ст. 58 МК України.

Згідно зі ст. ст. 133, 135 Кодексу торгового мореплавства України за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов`язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом. Умови договору морського перевезення, не викладені в коносаменті, обов`язкові для одержувача, якщо в коносаменті зроблено посилання на документ, в якому вони викладені.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Кодексу торгового мореплавства України після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов`язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Таким чином, видача коносамента здійснюється після приймання вантажу, тобто коли вантаж перебуває у віданні перевізника. Вважається, що вантаж перебуває у віданні перевізника після того, як він фактично прийнятий на борт судна або надійшов на склад лінійної компанії в чеканні судна.

З огляду на викладене, суд встановив, що коносамент це документ, що підтверджує прийом перевізником вантажу на борт судна, який, у подальшому, є підставою для отримання одержувачем такого вантажу у порту прийому.

Водночас, коносамент сам по собі не є документом, що підтверджує складові митної вартості товару, що перевозиться на морському судні, він не містить у собі відомостей про ціну товару та обов`язковість його подання при митному оформленні не передбачена ч. 2 ст. 53 МК України, а тому зазначена відповідачем підстава для коригування митної вартості товару є неправомірною.

Як зазначив в позовній заяві позивач, при оформлені морського перевезення вантажу, згідно сталої морської практики, як один з варіантів оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading).

Лінійний коносамент видається морським перевізником, підписується представником судноплавної компанії та передається експедитору. Лінійний коносамент підтверджує перевезення певного вантажомісця судноплавною лінією (перевізником) на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту.

Відповідно відправником був оформлений лінійний коносамент під №143353590208 щодо перевезення вантажу із зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором (в даному випадку китайським) зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. В даному випадку, експедитором був виданий домашній коносамент №.

На підставі договору №392-7 про надання послуг по організації морських перевезень внутрішньоторгових та транзитних вантажів від 18.10.2016 між ТзОВ «ТРАНСПЛЮС» - (замовник) та ТзОВ «БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД» (виконавець), останнім виставлено, зокрема, рахунок №0000000349/2023 від 27.03.2023 на суму 8839,50 грн.

ТзОВ «БІ ЕС ЕЙ ЮКРЕЙН ЛТД», як виконавцем послуг з навантажно-розвантажувальних робіт, зазначено лінійний коносамент під №143353590208. У рахунку зазначено контейнер DRYU9450172, що підтверджує відповідну поставку товару.

Крім цього, листом від 24.04.2023 експедитором ТзОВ «ТРАНСПЛЮС» зазначено, що лінійний коносамент є внутрішнім документом між експедиторами та морським перевізником і в них немає прямого обов`язку надавати його замовнику їхніх послуг.

Суд зазначає, що декларантом з митною декларацією додано коносамент № ZJSM23030178 від 01.03.2023. Вказаний товаросупровідний документ містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, складеним щодо поставки на користь ПП «АРТ ПОРТАЛ» товару на підставі зовнішньоекономічного контракту, зокрема назва контейнеру його номер, судно на якому здійснювалось перевезення повністю співпадає із відповідними відомостями, зазначеними в рахунку № 000000349/2023 про навантажно-розвантажувальні роботи. Назва контейнеру та його номер також співпадає із відповідними відомостями експортній декларації № 310120230519453675, коносаменті № ZJSM2303017, у транспортній накладній зазначено - контейнер № DRYU9450172. Крім, цього в калькуляції (довідка) транспортних витрат №1-05/04/23 від 05.04.2023 також вказано номер партії товари та зазначено коносамент, який поданий митному органу.

Враховуючи наведене, митний орган мав змогу пересвідчитись в обґрунтованості зазначених номеру коносаменту наданого до митного оформлення та зазначеного у в рахунку № 0000000349/2023 про навантажно-розвантажувальні роботи, та переконатись, що дана сума витрат стосується саме цієї поставки (партії товару).

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів у гр. 22 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп відправника. У 22 графі відсутній підпис і штамп відправника.

В графі 23 CMR передбачено проставлення підпису та штампу перевізника (не відправника).

Відповідно до ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна».

При цьому використання печатки не є обов`язковим ні за українським законодавством, ні законодавством країни - відправника, відтак відсутність печатки на CMR не може вважатися дефектом документа, який впливає на його чинність. При цьому, факт проставлення або не проставлення підпису та/або штампу перевізника товару жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару.

Між тим суд встановив, що графа 1 CMR №791254 містить реквізити відправника (у графі 1), що дає змогу ідентифікувати такого.

Митний орган також зазначив, що у графі 5 CMR зазначений інший номер коносаменту.

Вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки зазначений у графі 5 CMR № 701254 коносамент ZJSM23030178, який поданий декларантом митному органу разом з митною декларацією.

Суд також не може оминути увагою й те, що у оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що за основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за МД № UA100430/2023/472112 від 03.04.2023.

За правилами ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Суд зазначає, що ані текст рішень митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами по МД UA100430/2023/472112 від 03.04.2023.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Львівська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стала вказана митна декларація.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ст. 64 МК України у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, про наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що якщо у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, це жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

Відтак, це є ще однією з підстав для висновку про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару в розрізі обставин цієї справи є неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідні положення ч. 2 ст. 2 КАС України Львівською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були.

Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900253/2 від 20.04.2023 є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Суд також встановив, що підставою для оформлення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.04.2023 № UA209000/2023/900253/2 стало коригування Львівською митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у митній декларації ІМ40ДЕ № 23UA209170028035U9.

Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 20.04.2023 № UA209000/2023/900253/2 є протиправним та підлягає скасуванню, тож і сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2023/001358 теж є незаконною, а тому позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування належить задовольнити.

Щодо судового збору, то відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то у позовній заяві позивач заявив про попередній (орієнтовний) розрахунок таких. Питання щодо розподілу цих судових витрат буде вирішуватися судом після надання позивачем відповідних доказів.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 19-20, 22, 25-26,72-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900253/2, прийняте Львівською митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2023/001358, прийняту Львівською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1; код ЄДРПОУ 43971343) на користь приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» (код ЄДРПОУ 36738398; місцезнаходження: Львівська область, Пустомитівський район, с. Миколаїв, вул. Львівська, буд. 12) судовий збір у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень рівно.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 29.02.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна