Рішення

від 19.03.2024 по справі 380/16044/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ СУДУ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 рокусправа № 380/16044/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» (далі ПП «АРТ ПОРТАЛ», позивач) до Львівської митниці (далі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/900253/2 від 20.04.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/001358.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 29.02.2023 у справі № 380/16044/23 адміністративний позов задовольнив повністю.

07.03.2024 представник позивача подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 17935). У поданій заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. та судові витрати, понесені за переклади документів та їх завірення у розмірі 2425,00 грн.

13.03.2023 від представника Львівської митниці надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. № 1942). Вважає, що заявлена до відшкодування вартість наданої позивачу послуги є значно завищеною та не співмірною зі складністю справи. Написання позовної заяви не вимагало значної юридичної і технічної роботи для такого високого розміру гонорару. Предмет спору у цій категорії справи не є складним, містить один епізод спірних правовідносин, предметом оскарження у цій справі є сім однотипних рішень про коригування митної вартості, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність процесуальних документів не є важким. Щодо стягнення витрат на переклад документів, зазначає, що витрати на переклад документів не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи, оскільки в ході судового розгляду справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося. Вважає, що такі витрати розподілу не підлягають.

Вирішуючи питання щодо постановлення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в т.ч. якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Частина 1 ст. 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зокрема, ч. 3 і 5 ст. 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому ч. 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що розгляд даної адміністративної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 262 КАС України).

Системний аналіз коментованих норм процесуального закону дає можливість суду дійти висновку, що у справах, розгляд яких проводиться у порядку письмового провадження без виклику сторін, згадана вище заява сторони повинна бути подана до завершення судового розгляду, а відповідні докази (договори, рахунки тощо) не пізніше ніж протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Так, в позовній заяві міститься посилання на те, що розмір судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу буде уточнено шляхом подання акту приймання-передачі наданих послуг у порядку, визначеному КАС України протягом 5 днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення у справі прийнято 29.02.2024 та доставлено до електронного кабінету позивача 14.03.2024. При цьому, заява про ухвалення додаткового рішення подана до суду 06.03.2024.

Тобто позивач у межах визначеного ч. 7 ст. 139 КАС України п`ятиденного строку після ухвалення рішення у цій справі подав докази понесення витрат на оплату правової допомоги, а, отже, строк не пропущено.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосується питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У ч. 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 (надалі - адвокат) та приватним підприємством «Арт Портал»(надалі - клієнт) укладено договір про надання правових послуг від 25.05.2023 № 02/05/23.

Відповідно до п. 1.1 договору від 25.05.2023 № 02/05/23 адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.

Також на підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи №380/16044/23 представник позивача надав:

- копію ордеру серії ВС № 1216610;

- акт виконаних робіт (приймання-передачі наданих послуг) за договором № 02/05/23 ВІД 25.05.2023

- платіжну інструкцію від 06.03.2024 № 117;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частинами 4-6 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача подано детальний опис наданих послуг (надання правової допомоги), зокрема:

- консультації клієнта щодо подання позовної заяви у спорі з Львівською митницею про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900253/2 від 20.04.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001358;

- аналізу документів для подання позовної заяви в спорі з Львівською митницею про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900253/2 від 20.04.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001358;

- складання позовної заяви щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900253/2 від 20.04.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001358;

- складанні відповіді на відзив Львівської митниці на позовну заяву ПП «Арт Портал» про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900253/2 від 20.04.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001358 (справа №380/16044/23).

Суд зауважує, що в матеріалах справи наявна платіжна інструкція від 06.03.2024 № 117 про оплачену вартість правової допомоги в сумі 6425,00 грн., з яких 4000,00 грн. витрати на надання професійної правової допомоги, 2425,00 грн. витрати, пов`язані з перекладом документів з англійської на українську мову.

Приписами Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Норми ст. ст. 134, 139 введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

При вирішенні питання щодо прийняття додаткового судового рішення в цій справі суд бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22, відповідно до якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено ч. 7 ст. 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги ч. ч. 1-4 ст. 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

При цьому суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат та заперечення відповідача, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

У контексті викладеного суд зауважує, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адвокатом участь в судових засіданнях не приймалася. Судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу.

Враховуючи все вищевикладене, розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 04.11.2019(справа №9901/264/19).

У п. 269 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з Львівської митниці становить 2000,00 грн.

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Щодо стягнення витрат, понесених за переклад документів, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати 1) на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Згідно акта виконаних робіт (приймання-передачі наданих послуг) за договором №02/05/23 від 25.05.2023 сторони домовились, що адвокат забезпечить переклад документів у відповідній перекладацькій фірмі для скеруванні позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду та в межах розгляду справи, а клієнт компенсує витрати адвоката, пов`язані з перекладом таких документів.

Послуги з перекладу документів були надані ПП «Азбука Світу» та здійснені з англійської мови на українську мову перекладачем Яриною Закалюжною, з польської мови на українську мову - перекладачем Іриною Березяк та з китайської мови на українську мову - перекладачем Бадзай Л.А.

Загальна вартість послуг перекладу документів та їх завірення від ПП «Азбука Світу» склала 2425,00 грн. Вказане підтверджується рахунками-фактурами №135/07/23 від 04.07.2023, №138/07/23 від 20.07.2023 та актами виконаних робіт (наданих послуг) від 04.07.2023, від 20.07.2023, платіжною інструкцією від 06.03.2024 № 117.

Оцінюючи аргумент відповідача про те, що заявлені до розподілу витрати на послуги з письмового перекладу документів не пов`язані із розглядом справи, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Стаття 10 Конституції України визначає, що державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами. Частинами першою, другою статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. З огляду на зазначені норми, всі докази повинні бути надані суду державною мовою.

Суд розцінює понесені позивачем витрати на залучення перекладача для перекладу письмових доказів як один із різновидів витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме - витрати пов`язані із залученням перекладачів, оскільки такі були понесені для забезпечення повного та всебічного дослідження доказів судом та встановлення фактичних обставин справи.

Тому суд відхиляє аргументи відповідача у зв`язку з їх помилковістю.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 252, 255, 257, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцеві положення, п.п. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь приватного підприємства на користь приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» (код ЄДРПОУ 36738398; місцезнаходження: Львівська область, Пустомитівський район, с. Миколаїв, вул. Львівська, буд. 12) 2000 (дві тисячі) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь приватного підприємства на користь приватного підприємства «АРТ ПОРТАЛ» (код ЄДРПОУ 36738398; місцезнаходження: Львівська область, Пустомитівський район, с. Миколаїв, вул. Львівська, буд. 12) 2425 (дві тисячі чотириста двадцять п`ять) гривень рівно витрат, пов`язаних із залученням перекладача для здійснення перекладу письмових доказів на мову адміністративного судочинства (державну мову).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.03.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна