Рішення
від 29.02.2024 по справі 380/21780/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 рокусправа № 380/21780/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» (далі - ТзОВ «Керамік Плюс», позивач) до Львівської митниці (далі - Львівська митниця, відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000163/2 від 17.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000172/2 від 20.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000174/2 від 24.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000176/2 від 28.07.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000180/2 від 08.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000186/2 від 10.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000197/2 від 22.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000203/2 від 28.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000210/2 від 31.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000222/2 від 07.09.2023.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що 01.02.2022 між ТзОВ «Керамік Плюс», Україна (покупець) та компанією «CERRAD», Poland (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №01/02/2022, предметом якого є визначення умов продажу виробником товарів, що виготовляються компаніями з групи компаній виробника, що входять до торгової пропозиції виробника і далі іменуються вироби, на території України. На виконання даного договору позивач здійснював імпорт та подальше митне оформлення ввезеного товару. У період від 17.07.2023 по 07.09.2023 відносно позивача Львівською митницею було складено десять рішень про коригування митної вартості товару. Так, митним органом були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Позивач натомість зазначає, що надав усі необхідні документи, які підтверджують числові значення митної вартості товару та дають можливість обчислити її, однак відповідач такі документи не врахував. Крім того, Львівська митниця протиправно, без належних на те підстав, вимагала в позивача надати додаткові документи та без жодних підстав здійснила коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 20.09.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач позову не визнав. 03.10.2023 надійшов відзив на позовну заяву (вх. 74847), в якому відповідач зазначив, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовували заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТзОВ «Керамік Плюс» не в повному обсязі та містять розбіжності, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню. Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Зважаючи на викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 29.02.024 суд у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.02.2022 ТзОВ «Керамік Плюс», Україна (покупець) та компанією «CERRAD», Poland (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №01/02/2022, предметом якого є визначення умов продажу виробником товарів, що виготовляються компаніями з групи компаній виробника, що входять до торгової пропозиції виробника і далі іменуються вироби, на території України.

14.07.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №(S)FSE-29/07/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10528,18 євро.

17.07.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190034242U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000370 на підтвердження заявленої митної вартості ТзОВ «Керамік Плюс» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022;

- Рахунок-проформа №ZS-130/07/23/DEX від 12.07.2023;

- Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-29/07/23/DEX від 14.07.2023;

- Платіжна інструкція №104JBKLN7 від 13.07.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 104;

- Платіжна інструкція №224 від 09.06.2023;

- Платіжна інструкція №230 від 16.06.2023;

- Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №4193 від 14.07.2023;

- Автотранспортна накладна 939052 від 14.07.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0212432 від 14.07.2023;

- Прайс лист №(S)FSE-29/07/23/DEX від 14.07.2023;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

17.07.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000163/2.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000172/2 від 20.07.2023, то суд зазначає таке.

19.07.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №(S)FSE-39/07/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10760,50 євро.

20.07.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190034858U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000377 на підтвердження заявленої митної вартості ТзОВ «Керамік Плюс» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022;

- Рахунок-проформа №ZS-171/07/23/DEX від 14.07.2023;

- Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-39/07/23/DEX від 19.07.2023;

- Платіжна інструкція №105JBKLN7 від 17.07.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 105;

- Платіжна інструкція №188 від 27.04.2023;

- Платіжна інструкція №212 від 26.05.2023;

- Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №237/1 від 19.07.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 19.07.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0216259 від 19.07.2023;

- Прайс лист №(S)FSE-39/07/23/DEX від 19.07.2023;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

20.07.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000172/2.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000174/2 від 24.07.2023, то суд зазначає таке.

20.07.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №(S)FSE-47/07/23/DEX відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10343,81 євро.

24.07.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190035435U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000386 на підтвердження заявленої митної вартості ТзОВ «Керамік Плюс» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022;

- Рахунок-проформа №ZS-142/07/23/DEX від 13.07.2023;

- Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-47/07/23/DEX від 20.07.2023;

- Платіжна інструкція №106JBKLN7 від 17.07.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 106;

- Платіжна інструкція №224 від 09.06.2023;

- Платіжна інструкція №230 від 16.06.2023;

- Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022;

- Договір на перевезення №03/2019 від 03.02.2019;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №4327 від 20.07.2023;

- Автотранспортна накладна №938939 від 20.07.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0217732 від 20.07.2023;

- Прайс лист №(S)FSE-47/07/23/DEX від 20.07.2023;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

24.07.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000174/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення , зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 24 000 грн. що становить 106,19 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 200 грн. що становить 3,33 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Отже, очевидним є факт, що рахунок від 20.07.2023 №4327 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення №23PL341010E0217732 від 20.07.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 20.07.2023 №(S)FSE-47/07/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ «Керамік Плюс» зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000176/2 від 28.07.2023, то суд зазначає таке.

26.07.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №(S)FSE-78/07/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар, на загальну суму 12202,73 євро.

27.07.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190036089U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000388 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ «Керамік Плюс» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022;

- Рахунок-проформа №ZS-256/07/23/DEX від 24.07.2023;

- Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-78/07/23/DEX від 26.07.2023;

- Платіжна інструкція №108JBKLN7 від 25.07.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 108;

- Платіжна інструкція №188 від 27.04.2023;

- Платіжна інструкція №212 від 26.05.2023;

- Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №244/2 від 26.07.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 26.07.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0225136 від 26.07.2023;

- Прайс лист №(S)FSE-78/07/23/DEX від 26.07.2023;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000176/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення , зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 24000 грн. що становить 106,19 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн. що становить 16,66 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 26.07.2023 №244/2 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення №23PL341010E0225136 від 26.07.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 26.07.2023 №(S)FSE-78/07/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ «Керамік Плюс» зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000180/2 від 08.08.2023, то суд зазначає таке.

04.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №(S)FSE-2/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 12296,32 євро.

08.08.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190038015U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000412 на підтвердження заявленої митної вартості ТзОВ «Керамік Плюс» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022;

- Рахунок-проформа №ZS-9/08/23/DEX від 02.08.2023;

- Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-2/08/23/DEX від 04.08.2023;

- Платіжна інструкція №110JBKLN8 від 03.08.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 110;

- Платіжна інструкція №224 від 09.06.2023;

- Платіжна інструкція №230 від 16.06.2023;

- Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №4709 від 04.08.2023;

- Автотранспортна накладна №939155 від 04.08.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0236020 від 04.08.2023;

- Прайс лист №(S)FSE-2/08/23/DEX від 04.08.2023;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

08.08.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000180/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення , зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 24000 грн. що становить 106,19 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн. що становить 16,66 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 04.08.2023 №4709 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення №23PL341010E0236020 від 04.08.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 04.08.2023 №(S)FSE-2/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ «Керамік Плюс» зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000186/2 від 10.08.2023, то суд зазначає таке.

07.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №(S)FSE-4/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10620,98 євро.

09.08.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190038260U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000419 на підтвердження заявленої митної вартості ТзОВ «Керамік Плюс» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022;

- Рахунок-проформа №ZS-19/08/23/DEX від 03.08.2023;

- Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-4/08/23/DEX від 07.08.2023;

- Платіжна інструкція №111JBKLN8 від 04.08.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 111;

- Платіжна інструкція №188 від 27.04.2023;

- Платіжна інструкція №212 від 26.05.2023;

- Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №262/1 від 08.08.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 08.08.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0237654 від 08.08.2023;

- Прайс-лист №(S)FSE-4/08/23/DEX від 07.08.2023;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

10.08.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000186/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення , зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 24000 грн. що становить 106,19 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн. що становить 16,66 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 08.08.2023 №262/1 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення №23PL341010E0237654 від 08.08.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 07.08.2023 №(S)FSE-4/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ «Керамік Плюс» зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000197/2 від 22.08.2023, то суд зазначає таке.

21.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №(S)FSE-60/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 11976,16 євро.

22.08.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190040513U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000436 на підтвердження заявленої митної вартості ТзОВ «Керамік Плюс» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022;

- Рахунок-проформа №ZS-153/08/23/DEX від 14.08.2023;

- Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-60/08/23/DEX від 21.08.2023;

- Платіжна інструкція №113JBKLN8 від 18.08.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 113;

- Платіжна інструкція №188 від 27.04.2023;

- Платіжна інструкція №212 від 26.05.2023;

- Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №283 від 21.08.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 21.08.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0250804 від 21.08.2023;

- Прайс-лист №(S)FSE-60/08/23/DEX від 21.08.2023;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

22.08.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000197/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 244 км, а вартість 24000 грн. що становить 98,36 грн/км, відстань по території України 70 км, а вартість 1000 грн. що становить 14,28 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 21.08.2023 №283 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення №23PL341010E0250804 від 21.08.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 21.08.2023 №(S)FSE-60/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ «Керамік Плюс» зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000203/2 від 28.08.2023, то суд зазначає таке.

25.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №(S)FSE-81/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10445,64 євро.

28.08.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190041556U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000439 на підтвердження заявленої митної вартості ТзОВ «Керамік Плюс» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022;

- Рахунок-проформа №ZS-219/08/23/DEX від 18.08.2023;

- Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-81/08/23/DEX від 25.08.2023;

- Платіжна інструкція №114JBKLN8 від 23.08.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 114;

- Платіжна інструкція №224 від 09.06.2023;

- Платіжна інструкція №230 від 16.06.2023;

- Договір на перевезення №03/2019 від 03.02.2019;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №5232 від 25.08.2023;

- Автотранспортна накладна 938798 від 25.08.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0257386 від 25.08.2023;

- Прайс-лист №(S)FSE-81/08/23/DEX від 25.08.2023;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

28.08.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000203/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 23273 грн. що становить 102,97 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн. що становить 16,66 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 25.08.2023 №5232 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення №23PL341010E0257386 від 25.08.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 25.08.2023 №(S)FSE-81/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ «Керамік Плюс» зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000210/2 від 31.08.2023, то суд зазначає таке.

29.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №(S)FSE-93/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар, на загальну суму 10 678,16 Євро.

31.08.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190042243U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000443 на підтвердження заявленої митної вартості ТзОВ «Керамік Плюс» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022;

- Рахунок-проформа №ZS-265/08/23/DEX від 23.08.2023;

- Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-93/08/23/DEX від 29.08.2023;

- Платіжна інструкція №115JBKLN8 від 28.08.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 115;

- Платіжна інструкція №188 від 27.04.2023;

- Платіжна інструкція №212 від 26.05.2023;

- Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №298 від 29.08.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 29.08.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0260887 від 30.08.2023;

- Прайс-лист №(S)FSE-93/08/23/DEX від 29.08.2023;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

31.08.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000210/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 244 км, а вартість 24000 грн. що становить 98,36 грн/км, відстань по території України 70 км, а вартість 1000 грн. що становить 14,28 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 29.08.2023 №298 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення №23PL341010E0260887 від 30.08.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 29.08.2023 №(S)FSE-93/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ «Керамік Плюс» зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000222/2 від 07.09.2023, то суд зазначає таке.

31.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) №(S)FSE-107/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10465,43 євро.

07.09.2023 р. позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190043511U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000475 на підтвердження заявленої митної вартості ТзОВ «Керамік Плюс» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022;

- Рахунок-проформа №ZS-317/08/23/DEX від 29.08.2023;

- Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-107/08/23/DEX від 31.08.2023;

- Платіжна інструкція №116JBKLN9 від 01.09.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 116;

- Платіжна інструкція №290 від 18.08.2023;

- Платіжна інструкція №288 від 10.08.2023;

- Платіжна інструкція №296 від 29.08.2023;

- Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №5449 від 04.09.2023;

- Автотранспортна накладна 939989 від 05.09.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0267630 від 05.09.2023;

- Прайс-лист №(S)FSE-107/08/23/DEX від 31.08.2023;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

07.09.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000222/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 24000 грн. що становить 106,19 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн. що становить 16,66 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 04.09.2023 №5449 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення №23PL341010E0267630 від 05.09.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 31.08.2023 №(S)FSE-107/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ «Керамік Плюс» зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки про оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є

умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні- експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої

митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30.10.1947, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі № 540/2605/18, від 07.02.2023 у справі № 804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 «Про захист особи відносно актів адміністративних органів» урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є: - право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом; - виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача. Зокрема, на це вказує формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості.

До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд у своїй постанові від 12.04.2018 у справі №820/2014/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цій справі суд встановив, що позивач, подавши десять митних декларацій, визначив митну вартість товарів за ціною договору.

Проте, відповідач, всупереч поданих документів, застосував метод визначення вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000163/2 від 17.07.2023; рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000172/2 від 20.07.2023; рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000174/2 від 24.07.2023; рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000176/2 від 28.07.2023; рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000180/2 від 08.08.2023; рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000186/2 від 10.08.2023; рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000197/2 від 22.08.2023; рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000203/2 від 28.08.2023; рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000210/2 від 31.08.2023; рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000222/2 від 07.09.2023.

Як видно зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000174/2 від 24.07.2023, №UA209000/2023/000176/2 від 28.07.2023, №UA209000/2023/000180/2 від 08.08.2023, №UA209000/2023/000186/2 від 10.08.2023, №UA209000/2023/000197/2 від 22.08.2023, №UA209000/2023/000203/2 від 28.08.2023, №UA209000/2023/000210/2 від 31.08.2023, №UA209000/2023/00222/2 від 07.09.2023 серед підстав для їхнього прийняття було те, що у п. 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось.

З цього приводу суд зазначає, що замовлення до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у замовленні може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє позивач. І таке замовлення не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Більше того, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) замовлення до зовнішньоекономічного контракту.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед переліку немає замовлень чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд встановив, що до митного оформлення по кожній поставці товару подавались фактури-проформи: №ZS-142/07/23/DEX від 13.07.2023; №ZS-256/07/23/DEX від 24.07.2023; №ZS-9/08/23/DEX від 02.08.2023; №ZS-19/08/23/DEX від 03.08.2023; №ZS-153/08/23/DEX від 14.08.2023; №ZS-219/08/23/DEX від 18.08.2023; №ZS-265/08/23/DEX від 23.08.2023; ZS-317/08/23/DEX від 29.08.23/DEX, які за своєю суттю є попереднім інвойсом та існують для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо. І лише після затвердження рахунків-проформ складається комерційний інвойс. Тому надані до митного оформлення фактури-проформи можна вважати замовленнями.

Усі витрати на товар, які були понесені ТзОВ «Керамік Плюс» за контрактом №01/02/2022 від 01.02.2022, включені у заявлену митну вартість. Отже, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000172/2 від 20.07.2023 та №UA209000/2023/000163/2 від 17.07.2023 митний орган звернув увагу на те, що умовою придбання товару є подання замовлення. Між замовленням та рахунком-фактурою встановлено розбіжності щодо ваги брутто/нетто товару, однак фактурна вартість товару співпадають в обох документах.

Суд вважає слушними аргументи позивача про те, що вартість придбаного позивачем товару розраховувалась не від ваги плитки, а від її площі. Ці показники повністю відповідають в проформі та рахунку-фактурі. Митний орган в оскаржуваних рішеннях визначав митну вартість також від площі товару. Різниця у вазі брутто/нетто (100-150 кг.) обґрунтовується тим, що при виставленні проформи вказується вага при ідеальних умовах зберігання (вологості) відповідного товару, а при виписці рахунку-фактури зазначається реальна вага товару, готового до відправки.

В усіх десятьох оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган зауважив відсутність документального підтвердження обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання знижки для позивача.

Суд встановив, що до митного оформлення за кожною поставкою товару подавався Лист від 03.04.2023 року від Cerrad Sp. z o. o., в якому були зазначені причини, чому Cerrad Sp. z o. o. надав знижку ТзОВ «Керамік Плюс».

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 23.11.2022 у справі №810/2547/17, в якій зазначено, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанова від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, постанова від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17).

Також Верховний Суд у постанові від 01.04.2021 у справі № 826/10755/16 зауважив, що єдиною підставою яка слугувала підставою для прийняття спірних в даній справі рішень про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, стали доводи відповідача про суттєву знижу, яка надана продавцем-нерезидентом позивачу, що коливалась в розмірі 94-96%. В даному разі, колегія суддів погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, ознайомившись із матеріалами справи вважає, що така знижка була передбачена додатковими угодами до договору №АТМ15FSU249/00F8041500000E від 19.03.2015, і обумовлена значними обсягами придбання позивачем продукції в такого продавця у попередні періоди, а також тим, що така продукція є застарілою. Вказані обставини засвідчені в листі продавця, що був адресований позивачу. Натомість відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено обґрунтування скоригованої ціни товару, а міститься лише посилання на наявність спеціальної ціни, встановленої позивачу його контрагентом на імпортовані товари, при цьому не вказано жодних доказів, які підтверджують неправомірність її встановлення або фіктивність, та не враховано приписів статей 189, 190 Господарського кодексу України щодо договірного порядку встановлення цін суб`єктами господарювання на товари, реалізація яких здійснюється за вільними цінами.

Також у всіх рішеннях про коригування митної вартості товарів, в якості підстави прийняття їх відповідач висловив зауваження щодо розбіжностей між сумою, вказаною в експортних деклараціях, та в інвойсах.

Суд наголошує, що відповідач у рішеннях про коригування митної вартості не обґрунтовує, чому здійснює порівняння статистичної вартості в митних деклараціях країни експорту з ціною вказаною у рахунках-фактурах, а не із заявленою митною вартістю позивачем.

Також суд бере до уваги приписи Інструкції щодо заповнення митних декларацій, яка діє в Республіці Польща, відповідно до якої статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»). Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена. В експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаних операцій позивачем було визначено умови поставки FCA Starchowice, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортних декларацій включала вартість продажу та вартість доставки з Starchowice до українсько-польського кордону. Таким чином, фактурна вартість (вартість товару) та статистична вартість, зазначена в митній декларації при умовах поставки FCA Starachowice, не можуть співпадати.

Також суд бере до уваги проведений позивачем аналіз наданих до митного оформлення експортних декларацій країни відправлення та рахунків-фактур (інвойсів), відповідно до якого різниця між вартостями, зазначеними в експортних деклараціях та вартостями, що зазначені в інвойсах, є транспортними витратами, понесеними позивачем за перевезення товару від Starchowice до українсько-польського кордону.

Варто зазначити, що відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 42 митної декларації з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару, а у графі 46 митної декларації зазначається у валюті України поділене на 1 000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється. Окрім цього, митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більш того позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Також у рішеннях про коригування митної вартості товарів, в якості підстави їх прийняття відповідач зазначив зауваження щодо непропорційності розбитого розміру транспортних витрат щодо всього кілометражу.

Суд не може оминути увагою те, що розмір транспортних витрат відрізняється, оскільки у вартість витрат по іноземній території (Польща), на відміну від витрат по території України, включається час очікування на перетин кордону проживання, харчування, стояння в черзі, проїзд платними дорогами тощо. Окрім того, вартість палива за кордоном є більшою, ніж в Україні. Також суд погоджується з позицією позивача щодо того, що витрати на транспортування товару від польського Starachowice до українсько-польського кордону включені в митну вартість відповідно до умов поставки FCA. Таким чином, заявлена митна вартість є більшою, і відповідно більшими є платежі, що сплачуються декларантом.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000172/2 від 20.07.2023 в якості підстави прийняття такого рішення відповідач вказав на відсутність в CMR від 19.07.2023 реєстраційного номеру транспортного засобу, що не дає можливості впевнитись в маршруті переміщення та вартості транспортних витрат.

Суд наголошує, що у Законі України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та в ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) перелічені дані, які повинна містити вантажна накладна. Здійснивши аналіз даної статті доходимо до висновку, що реєстраційний номер транспортного засобу не є обов`язковим реквізитом, який повинна містити товарно-транспортна накладна. Відсутність в CMR інформації про реєстраційний номер транспортного засобу не свідчить про наявність розбіжностей, ознак підробки та не впливає на розмір вартості товарів, заявлений позивачем.

Суд звертає увагу на постанову Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №380/1221/2020, в якій зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Крім цього, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

Відтак, суд висновує, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд також не може оминути увагою й те, що в усіх десятьох рішеннях про коригування митної вартості товарів Львівська митниця визначала вартість за одиницю товару за квадратний метр в Євро, однак як джерело інформації використовувала митні декларації, де вартість подібного товару встановлена в дол. США за кг. Окрім цього, позивачем імпортувався один і той самий товар керамічна плитка в оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості №UA209000/2023/000163/2 від 17.07.2023; №UA209000/2023/000174/2 від 24.07.2023; №UA209000/2023/000176/2 від 28.07.2023; №UA209000/2023/000180/2 від 08.08.2023 відповідач посилається на те саме джерело інформації для коригування митної вартості МД №UА209170/2023/30547 від 20.04.2023, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг. Проте в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000163/2 від 17.07.2023 вказує вартість за одиницю товару 10,2700 євро за квадратний метр; в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000174/2 від 24.07.2023 вказує вартість за одиницю товару 11,2893 євро за квадратний метр; в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000176/2 від 28.07.2023 вказує вартість за одиницю товару 11,1854 євро за квадратний метр; рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000180/2 від 08.08.2023 вказує вартість за одиницю товару 11,0040 євро за квадратний метр.

У оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості №UA209000/2023/000186/2 від 10.08.2023; №UA209000/2023/000197/2 від 22.08.2023; №UA209000/2023/000203/2 від 28.08.2023; №UA209000/2023/000210/2 від 31.08.2023; №UA209000/2023/000222/2 від 07.09.2023 відповідач посилається на те саме джерело інформації для коригування митної вартості МД №UА403030/2023/19231 від 07.08.2023, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг. Однак в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000186/2 від 10.08.2023 вказує вартість за одиницю товару 11,2414 євро за квадратний метр; в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000197/2 від 22.08.2023 вказує вартість за одиницю товару 11,7591 євро за квадратний метр; в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000203/2 від 28.08.2023 вказує вартість за одиницю товару 11,4863 євро за квадратний метр; в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000210/2 від 31.08.2023 вказує вартість за одиницю товару 11,4416 євро за квадратний метр; в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000222/2 від 07.09.2023 вказує вартість за одиницю товару 11,2679 євро за квадратний метр.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. В даному ж випадку з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано вищу митну вартість, ніж мінімальну, яка була наявна у митного органу.

Проаналізувавши обставини, що встановлені у цій справі суд зазначає, що надані декларантом документи виключали обґрунтовані сумніви митного органу в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано наведені приписи ч. 2 ст. 2 КАС України при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Керамік Плюс», оскільки рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000163/2 від 17.07.2023; №UA209000/2023/000172/2 від 20.07.2023; №UA209000/2023/000174/2 від 24.07.2023; №UA209000/2023/000176/2 від 28.07.2023; №UA209000/2023/000180/2 від 08.08.2023; №UA209000/2023/000186/2 від 10.08.2023; №UA209000/2023/000197/2 від 22.08.2023; №UA209000/2023/000203/2 від 28.08.2023; №UA209000/2023/000210/2 від 31.08.2023; №UA209000/2023/000222/2 від 07.09.2023 підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 19-20, 22, 25-26, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000163/2 від 17.07.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000172/2 від 20.07.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000174/2 від 24.07.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000176/2 від 28.07.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000180/2 від 08.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000186/2 від 10.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000197/2 від 22.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000203/2 від 28.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000210/2 від 31.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000222/2 від 07.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» (код ЄДРПОУ 39459965; місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Промислова, 60) сплачений при подачі позову до суду судовий збір у сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім гривень) 20 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.02.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна


Дата ухвалення рішення	29.02.2024
Оприлюднено	04.03.2024
Номер документу	117377254
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/21780/23

Ухвала від 29.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Затолочний Віталій Семенович

Ухвала від 29.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Затолочний Віталій Семенович

Ухвала від 02.04.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Затолочний Віталій Семенович

Ухвала від 29.02.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Потабенко Варвара Анатоліївна

Рішення від 29.02.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Потабенко Варвара Анатоліївна

Ухвала від 20.09.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Потабенко Варвара Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 29.02.2024 по справі 380/21780/23ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/21780/23

Ухвала від 29.04.2024

Ухвала від 29.04.2024

Ухвала від 02.04.2024

Ухвала від 29.02.2024

Рішення від 29.02.2024

Ухвала від 20.09.2023

Рішення
від 29.02.2024 по справі 380/21780/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД