Постанова
від 23.08.2024 по справі 380/21780/23
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/21780/23 пров. № А/857/7566/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Курильця А.Р., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 380/21780/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Потабенко В.А. 29 лютого 2024 року за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Львів Львівської області, дата складення повного тексту судового рішення 29 лютого 2024 року), -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» (далі також - ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі також митниця, відповідач), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2023 № UA209000/2023/000163/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.07.2023 № UA209000/2023/000172/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.07.2023 № UA209000/2023/000174/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.07.2023 № UA209000/2023/000176/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2023 № UA209000/2023/000180/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.08.2023 № UA209000/2023/000186/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.08.2023 № UA209000/2023/000197/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2023 № UA209000/2023/000203/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 31.08.2023 № UA209000/2023/000210/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2023 № UA209000/2023/000222/2.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовували заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТОВ не в повному обсязі та містять розбіжності, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню. Таким чином, посадові особи митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Тобто вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тими ж доводами, що й відзив на позовну заяву.

У відповідь на подану апеляційну скаргу позивач подав відзив, у якому заперечує проти вимог скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.02.2022 ТОВ (покупець) та компанією «CERRAD», Poland (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 01/02/2022, предметом якого є визначення умов продажу виробником товарів, що виготовляються компаніями з групи компаній виробника, що входять до торгової пропозиції виробника і далі іменуються вироби, на території України.

14.07.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) № (S)FSE-29/07/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10528,18 євро.

17.07.2023 позивач подав до митниці електронну митну декларацію № 23UA209190034242U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2023/000370 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір від 01.02.2022 № 01/02/2022;

- Рахунок-проформа від 12.07.2023 № ZS-130/07/23/DEX;

- Рахунок-фактура (Інвойс) від 14.07.2023 № (S)FSE-29/07/23/DEX;

- Платіжна інструкція від 13.07.2023 № 104JBKLN7 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті № MUR 104;

- Платіжна інструкція від 09.06.2023 № 224;

- Платіжна інструкція від 16.06.2023 № 230;

- Договір на перевезення від 01.05.2022 № 17/2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 14.07.2023 № 4193;

- Автотранспортна накладна 939052 від 14.07.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення від 14.07.2023 № 23PL341010E0212432;

- Прайс лист від 14.07.2023 № (S)FSE-29/07/23/DEX;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

17.07.2023 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000163/2.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 20.07.2023№ UA209000/2023/000172/2, то суд першої інстанції встановив таке.

19.07.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) № (S)FSE-39/07/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10760,50 євро.

20.07.2023 позивач подав до митниці електронну митну декларацію № 23UA209190034858U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2023/000377 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір від 01.02.2022 № 01/02/2022;

- Рахунок-проформа від 14.07.2023 № ZS-171/07/23/DEX;

- Рахунок-фактура (Інвойс) від 19.07.2023 № (S)FSE-39/07/23/DEX;

- Платіжна інструкція від 17.07.2023 № 105JBKLN7 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті № MUR 105;

- Платіжна інструкція від 27.04.2023 № 188;

- Платіжна інструкція від 26.05.2023 № 212;

- Договір на перевезення від 07.02.2022 № 07/02/2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 19.07.2023 № 237/1;

- Автотранспортна накладна б/н від 19.07.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення від 19.07.2023 № 23PL341010E0216259;

- Прайс лист від 19.07.2023 № (S)FSE-39/07/23/DEX;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

20.07.2023 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000172/2.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 24.07.2023 № UA209000/2023/000174/2, то суд першої інстанції встановив таке.

20.07.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) № (S)FSE-47/07/23/DEX відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10343,81 євро.

24.07.2023 позивач подав до митниці електронну митну декларацію № 23UA209190035435U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2023/000386 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір від 01.02.2022 № 01/02/2022;

- Рахунок-проформа від 13.07.2023 № ZS-142/07/23/DEX;

- Рахунок-фактура (Інвойс) від 20.07.2023 № (S)FSE-47/07/23/DEX;

- Платіжна інструкція від 17.07.2023 № 106JBKLN7 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті №MUR 106;

- Платіжна інструкція від 09.06.2023 № 224;

- Платіжна інструкція від 16.06.2023 № 230;

- Договір на перевезення від 01.05.2022 № 17/2022;

- Договір на перевезення від 03.02.2019 № 03/2019;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 20.07.2023 № 4327;

- Автотранспортна накладна від 20.07.2023 № 938939;

- Копія митної декларації країни відправлення від 20.07.2023 № 23PL341010E0217732;

- Прайс лист від 20.07.2023 № (S)FSE-47/07/23/DEX;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

24.07.2023 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000174/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 № 01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 24000 грн. що становить 106,19 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 200 грн. що становить 3,33 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Отже, очевидним є факт, що рахунок від 20.07.2023 № 4327 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення № 23PL341010E0217732 від 20.07.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 20.07.2023 № (S)FSE-47/07/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000176/2 від 28.07.2023, то суд першої інстанції встановив таке.

26.07.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) № (S)FSE-78/07/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар, на загальну суму 12202,73 євро.

27.07.2023 позивач подав до митниці електронну митну декларацію № 23UA209190036089U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2023/000388 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір від 01.02.2022 № 01/02/2022;

- Рахунок-проформа від 24.07.2023 № ZS-256/07/23/DEX;

- Рахунок-фактура (Інвойс) від 26.07.2023 № (S)FSE-78/07/23/DEX;

- Платіжна інструкція від 25.07.2023 № 108JBKLN7 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті № MUR 108;

- Платіжна інструкція від 27.04.2023 № 188;

- Платіжна інструкція від 26.05.2023 № 212;

- Договір на перевезення від 07.02.2022 № 07/02/2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 26.07.2023 № 244/2;

- Автотранспортна накладна б/н від 26.07.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення від 26.07.2023 № 23PL341010E0225136;

- Прайс лист від 26.07.2023 № (S)FSE-78/07/23/DEX;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000176/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: в пункті 3 контракту від 01.02.2021 № 01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 24000 грн. що становить 106,19 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн. що становить 16,66 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 26.07.2023 № 244/2 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення № 23PL341010E0225136 від 26.07.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 26.07.2023 № (S)FSE-78/07/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2023 № UA209000/2023/000180/2, то суд першої інстанції встановив таке.

04.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) № (S)FSE-2/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 12296,32 євро.

08.08.2023 позивач подав до митниці електронну митну декларацію №23UA209190038015U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2023/000412 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір від 01.02.2022 № 01/02/2022;

- Рахунок-проформа від 02.08.2023 № ZS-9/08/23/DEX;

- Рахунок-фактура (Інвойс) від 04.08.2023 № (S)FSE-2/08/23/DEX;

- Платіжна інструкція від 03.08.2023 № 110JBKLN8 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті № MUR 110;

- Платіжна інструкція від 09.06.2023 № 224;

- Платіжна інструкція від 16.06.2023 № 230;

- Договір на перевезення від 01.05.2022 № 17/2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 04.08.2023 № 4709;

- Автотранспортна накладна від 04.08.2023 № 939155;

- Копія митної декларації країни відправлення від 04.08.2023 № 23PL341010E0236020;

- Прайс лист від 04.08.2023 № (S)FSE-2/08/23/DEX;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

08.08.2023 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000180/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 № 01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 24000 грн. що становить 106,19 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн. що становить 16,66 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 04.08.2023 № 4709 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення № 23PL341010E0236020 від 04.08.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 04.08.2023 № (S)FSE-2/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 10.08.2023 № UA209000/2023/000186/2, то суд першої інстанції встановив таке.

07.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) № (S)FSE-4/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10620,98 євро.

09.08.2023 позивач подав до митниці електронну митну декларацію № 23UA209190038260U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2023/000419 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір від 01.02.2022 № 01/02/2022;

- Рахунок-проформа від 03.08.2023 № ZS-19/08/23/DEX;

- Рахунок-фактура (Інвойс) від 07.08.2023 № (S)FSE-4/08/23/DEX;

- Платіжна інструкція від 04.08.2023 № 111JBKLN8 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті № MUR 111;

- Платіжна інструкція від 27.04.2023 № 188;

- Платіжна інструкція від 26.05.2023 № 212;

- Договір на перевезення від 07.02.2022 № 07/02/2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 08.08.2023 № 262/1;

- Автотранспортна накладна б/н від 08.08.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення від 08.08.2023 № 23PL341010E0237654;

- Прайс-лист від 07.08.2023 № (S)FSE-4/08/23/DEX;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

10.08.2023 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000186/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 № 01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 24000 грн. що становить 106,19 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн. що становить 16,66 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 08.08.2023 № 262/1 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення № 23PL341010E0237654 від 08.08.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 07.08.2023 № (S)FSE-4/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 22.08.2023 № UA209000/2023/000197/2, то суд першої інстанції встановив таке.

21.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) № (S)FSE-60/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 11976,16 євро.

22.08.2023 позивач подав до митниці електронну митну декларацію № 23UA209190040513U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2023/000436 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір від 01.02.2022 № 01/02/2022;

- Рахунок-проформа від 14.08.2023 № ZS-153/08/23/DEX;

- Рахунок-фактура (Інвойс) від 21.08.2023 № (S)FSE-60/08/23/DEX;

- Платіжна інструкція від 18.08.2023 №113JBKLN8 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті № MUR 113;

- Платіжна інструкція від 27.04.2023 № 188;

- Платіжна інструкція від 26.05.2023 № 212;

- Договір на перевезення від 07.02.2022 № 07/02/2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 21.08.2023 № 283;

- Автотранспортна накладна б/н від 21.08.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення від 21.08.2023 № 23PL341010E0250804;

- Прайс-лист від 21.08.2023 № (S)FSE-60/08/23/DEX;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

22.08.2023 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000197/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 № 01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 244 км, а вартість 24000 грн. що становить 98,36 грн/км, відстань по території України 70 км, а вартість 1000 грн. що становить 14,28 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 21.08.2023 № 283 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення № 23PL341010E0250804 від 21.08.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 21.08.2023 № (S)FSE-60/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2023 № UA209000/2023/000203/2, то суд першої інстанції встановив таке.

25.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) № (S)FSE-81/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10445,64 євро.

28.08.2023 позивач подав до митниці електронну митну декларацію № 23UA209190041556U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2023/000439 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір від 01.02.2022 № 01/02/2022;

- Рахунок-проформа від 18.08.2023 № ZS-219/08/23/DEX;

- Рахунок-фактура (Інвойс) від 25.08.2023 № (S)FSE-81/08/23/DEX;

- Платіжна інструкція від 23.08.2023 № 114JBKLN8 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті № MUR 114;

- Платіжна інструкція від 09.06.2023 № 224;

- Платіжна інструкція від 16.06.2023 № 230;

- Договір на перевезення від 03.02.2019 № 03/2019;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 25.08.2023 № 5232;

- Автотранспортна накладна від 25.08.2023 № 938798;

- Копія митної декларації країни відправлення від 25.08.2023 № 23PL341010E0257386;

- Прайс-лист від 25.08.2023 № (S)FSE-81/08/23/DEX;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

28.08.2023 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000203/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 № 01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 23273 грн. що становить 102,97 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн. що становить 16,66 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 25.08.2023 № 5232 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення № 23PL341010E0257386 від 25.08.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 25.08.2023 № (S)FSE-81/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 31.08.2023 № UA209000/2023/000210/2, то суд першої інстанції встановив таке.

29.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) № (S)FSE-93/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар, на загальну суму 10678,16 Євро.

31.08.2023 позивач подав до митниці електронну митну декларацію № 23UA209190042243U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000443 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір від 01.02.2022 № 01/02/2022;

- Рахунок-проформа від 23.08.2023 № ZS-265/08/23/DEX;

- Рахунок-фактура (Інвойс) від 29.08.2023 № (S)FSE-93/08/23/DEX;

- Платіжна інструкція від 28.08.2023 № 115JBKLN8 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті № MUR 115;

- Платіжна інструкція від 27.04.2023 № 188;

- Платіжна інструкція від 26.05.2023 № 212;

- Договір на перевезення від 07.02.2022 № 07/02/2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 29.08.2023 № 298;

- Автотранспортна накладна б/н від 29.08.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення від 30.08.2023 № 23PL341010E0260887;

- Прайс-лист від 29.08.2023 № (S)FSE-93/08/23/DEX;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

31.08.2023 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000210/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 № 01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 244 км, а вартість 24000 грн. що становить 98,36 грн/км, відстань по території України 70 км, а вартість 1000 грн. що становить 14,28 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 29.08.2023 № 298 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення № 23PL341010E0260887 від 30.08.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 29.08.2023 № (S)FSE-93/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки на оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2023 № UA209000/2023/000222/2, то суд першої інстанції встановив таке.

31.08.2023 в межах виконання контракту сторонами оформлено інвойс (рахунок-фактуру) № (S)FSE-107/08/23/DEX, відповідно до якого позивачу продано товар на загальну суму 10465,43 євро.

07.09.2023 р. позивач подав до митниці електронну митну декларацію № 23UA209190043511U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2023/000475 на підтвердження заявленої митної вартості ТОВ разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір від 01.02.2022 № 01/02/2022;

- Рахунок-проформа від 29.08.2023 № ZS-317/08/23/DEX;

- Рахунок-фактура (Інвойс) від 31.08.2023 № (S)FSE-107/08/23/DEX;

- Платіжна інструкція від 01.09.2023 № 116JBKLN9 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті № MUR 116;

- Платіжна інструкція від 18.08.2023 № 290;

- Платіжна інструкція від 10.08.2023 № 288;

- Платіжна інструкція від 29.08.2023 № 296;

- Договір на перевезення від 01.05.2022 № 17/2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги від 04.09.2023 № 5449;

- Автотранспортна накладна 939989 від 05.09.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення від 05.09.2023 № 23PL341010E0267630;

- Прайс-лист від 31.08.2023 № (S)FSE-107/08/23/DEX;

- Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

07.09.2023 митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000222/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В пункті 3 контракту від 01.02.2021 № 01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось; Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат непропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 226 км, а вартість 24000 грн. що становить 106,19 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн. що становить 16,66 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій «Облік і калькулювання собівартості перевезень» визначено: «Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального». Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 04.09.2023 № 5449 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу. В експортній декларації країни відправлення № 23PL341010E0267630 від 05.09.2023 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі від 31.08.2023 № (S)FSE-107/08/23/DEX. Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеної законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Листом від Cerrad Sp. Z o. o. до ТОВ зазначено надання знижок у розмірі до 20% від вартостей попередніх. Також на замовлення від 03.04.2023 зазначено про надання додаткової знижки у розмірі 20% (крім наданих знижок. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання такої знижки. Подані додатково банківські рахунки про оплату за транспортні послуги не стосуються даної поставки товару.

Не погоджуючись із згаданими рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості є неправомірним.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно вимог частини другої статті 2 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з огляду на таке.

Згідно з частиною першої статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України передбачено, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

У цій справі позивач, подавши десять митних декларацій, визначив митну вартість товарів за ціною договору.

Проте, відповідач, всупереч поданих документів, застосував метод визначення вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та прийняв спірні рішення про коригування митної вартості.

Як видно зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів серед підстав для їхнього прийняття було те, що у пункті 3 контракту від 01.02.2021 № 01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось.

Однак, замовлення до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у замовленні може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє позивач. І таке замовлення не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Більше того, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) замовлення до зовнішньоекономічного контракту.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед переліку немає замовлень чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд першої інстанції правильно встановив, що до митного оформлення по кожній поставці товару подавались фактури-проформи: від 13.07.2023 № ZS-142/07/23/DEX; від 24.07.2023 № ZS-256/07/23/DEX; від 02.08.2023 № ZS-9/08/23/DEX; від 03.08.2023 № ZS-19/08/23/DEX; від 14.08.2023 № ZS-153/08/23/DEX; від 18.08.2023 № ZS-219/08/23/DEX; від 23.08.2023 № ZS-265/08/23/DEX; від 29.08.23/DEX № ZS-317/08/23/DEX, які за своєю суттю є попереднім інвойсом та існують для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо. І лише після затвердження рахунків-проформ складається комерційний інвойс. Тому надані до митного оформлення фактури-проформи можна вважати замовленнями.

Усі витрати на товар, які були понесені ТОВ за контрактом № 01/02/2022 від 01.02.2022, включені у заявлену митну вартість. Отже, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару.

У рішеннях про коригування митної вартості товарів від 20.07.2023 № UA209000/2023/000172/2 та від 17.07.2023 № UA209000/2023/000163/2 митний орган звернув увагу на те, що умовою придбання товару є подання замовлення. Між замовленням та рахунком-фактурою встановлено розбіжності щодо ваги брутто/нетто товару, однак фактурна вартість товару співпадають в обох документах.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що вартість придбаного позивачем товару розраховувалась не від ваги плитки, а від її площі. Ці показники повністю відповідають в проформі та рахунку-фактурі. Митний орган в оскаржуваних рішеннях визначав митну вартість також від площі товару. Різниця у вазі брутто/нетто (100-150 кг) обґрунтовується тим, що при виставленні проформи вказується вага при ідеальних умовах зберігання (вологості) відповідного товару, а при виписці рахунку-фактури зазначається реальна вага товару, готового до відправки.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості митний орган зауважив відсутність документального підтвердження обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до надання знижки для позивача.

Разом з тим, до митного оформлення за кожною поставкою товару позивачем подавався Лист від 03.04.2023 року від Cerrad Sp. z o. o., в якому були зазначені причини, чому Cerrad Sp. z o. o. надав знижку ТОВ.

Також у всіх рішеннях про коригування митної вартості, в якості підстави прийняття їх відповідач висловив зауваження щодо розбіжностей між сумою, вказаною в експортних деклараціях, та в інвойсах.

Однак, відповідач у рішеннях про коригування митної вартості не обґрунтовує, чому здійснює порівняння статистичної вартості в митних деклараціях країни експорту з ціною вказаною у рахунках-фактурах, а не із заявленою митною вартістю позивачем.

Також, згідно з приписами Інструкції щодо заповнення митних декларацій, яка діє в Республіці Польща, статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»). Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена. В експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаних операцій позивачем було визначено умови поставки FCA Starchowice, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортних декларацій включала вартість продажу та вартість доставки з Starchowice до українсько-польського кордону. Таким чином, фактурна вартість (вартість товару) та статистична вартість, зазначена в митній декларації при умовах поставки FCA Starachowice, не можуть співпадати.

Колегія суддів погоджується з проведеним позивачем аналізом наданих до митного оформлення експортних декларацій країни відправлення та рахунків-фактур (інвойсів), відповідно до якого різниця між вартостями, зазначеними в експортних деклараціях та вартостями, що зазначені в інвойсах, є транспортними витратами, понесеними позивачем за перевезення товару від Starchowice до українсько-польського кордону.

Варто також зазначити, що відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у графі 42 митної декларації з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару, а у графі 46 митної декларації зазначається у валюті України поділене на 1000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється. Окрім цього, митна декларація країни відправлення за змістом частини другої статті 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більш того позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Також у рішеннях про коригування митної вартості товарів, як підставу їх прийняття відповідач зазначив зауваження щодо непропорційності розбитого розміру транспортних витрат щодо всього кілометражу.

Апеляційний суд зазначає, що розмір транспортних витрат відрізняється, оскільки у вартість витрат по іноземній території (Польща), на відміну від витрат по території України, включається час очікування на перетин кордону проживання, харчування, стояння в черзі, проїзд платними дорогами тощо. Окрім того, вартість палива за кордоном є більшою, ніж в Україні. Витрати на транспортування товару від польського Starachowice до українсько-польського кордону включені в митну вартість відповідно до умов поставки FCA. Таким чином, заявлена митна вартість є більшою, і відповідно більшими є платежі, що сплачуються декларантом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

У оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості від 10.08.2023 № UA209000/2023/000186/2; від 22.08.2023 № UA209000/2023/000197/2; від 28.08.2023 № UA209000/2023/000203/2; від 31.08.2023 № UA209000/2023/000210/2; від 07.09.2023 № UA209000/2023/000222/2 відповідач посилається на те саме джерело інформації для коригування митної вартості МД від 07.08.2023 № UА403030/2023/19231, де митна вартість такого товару становить 0,67 дол. США за кг. Однак в рішенні про коригування митної вартості від 10.08.2023 № UA209000/2023/000186/2 вказує вартість за одиницю товару 11,2414 євро за квадратний метр; в рішенні про коригування митної вартості від 22.08.2023 № UA209000/2023/000197/2 вказує вартість за одиницю товару 11,7591 євро за квадратний метр; в рішенні про коригування митної вартості від 28.08.2023 № UA209000/2023/000203/2 вказує вартість за одиницю товару 11,4863 євро за квадратний метр; в рішенні про коригування митної вартості від 31.08.2023 № UA209000/2023/000210/2 вказує вартість за одиницю товару 11,4416 євро за квадратний метр; в рішенні про коригування митної вартості від 07.09.2023 № UA209000/2023/000222/2 вказує вартість за одиницю товару 11,2679 євро за квадратний метр.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 року у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10.10.2019 у справі № 809/1469/16.

Крім цього, будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15 слід зауважити, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постанові від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Частиною сьомою статті 54 МК України обумовлено, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору (контракту), як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, суд першої інстанції виходив з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів. Усі обставини були перевірені судом з дослідженням доказів, з урахуванням положень договору щодо умов поставки та оплати, на підставі оцінки яких суд першої інстанції зробив правильний висновок, що доводи митниці не підтвердилися.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Відповідач в порушення вимог статті 77 КАС України не довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору. Зазначене, в свою чергу, дає підстави вважати, що оспорювані рішення про коригування митної вартості є протиправними, і доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції.

Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.

Інших доводів на підтвердження правомірності своїх дій відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 380/21780/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді А. Р. Курилець В. Я. Качмар


Суд	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	23.08.2024
Оприлюднено	26.08.2024
Номер документу	121183744
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/21780/23

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 23.08.2024 по справі 380/21780/23ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/21780/23

Постанова від 23.08.2024

Постанова
від 23.08.2024 по справі 380/21780/23
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД