СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2024 року Справа № 480/8439/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8439/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Суми, Сумська область, 40030), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради VIII скликання XXXI сесії від 14 грудня 2022 року № 3343-МР «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності Сумської міської територіальної громади за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0374 га».
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Сумської міської ради № 2269-МР від 24.12.2008 р. ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,0850 га.
На підставі вищезазначеного рішення, позивачкою замовлено, а ПП МЕГАПОЛІС виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09.07.2013 р., яка в подальшому 04.09.2013 р. зареєстрована в Державному земельному кадастрі земельна ділянка за кадастровим номером 5910136600:18:005:0032, площею 0,0905 га, за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Сумської міської ради № 4446-МР від 03.06.2015 р., № 4946-МР від 16.10.2015 р., № 708-МР від 27.04.2016 р. позивачці неодноразово відмовлялося в затвердженні вищезазначеного погодженого проекту землеустрою.
За результатами судового оскарження, постановами Зарічного районного суду м. Суми: від 17.08.2015 р. по справі № 5223/279/15-а; від 21.01.2016 р. по справі № 591/8086/15-а; від 16.12.2016 р. по справі № 591/5302/16-а, вищезазначені рішення Сумської міської ради скасовані, а також зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути проект землеустрою щодо відведення позивачці спірної земельної ділянки.
Проте, незважаючи на вищезазначені обставини, рішенням Сумської міської ради № 1833-МР від 22.02.2017 р. надано дозвіл на розроблення технічної документації департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради щодо поділу вищезазначеної земельної ділянки, площею 0,0905 га, кадастровий номер 5910135600:18:005:0032, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
У зв`язку з чим, земельна ділянка за кадастровим номером 5910135600:18:005:0032 була видалена з публічної кадастрової карти, внаслідок державної реєстрації земельних ділянок площею 0,0394 га, з кадастровим номером 5910136600:18:005:0036 та земельної ділянки, площею 0,0511 га, з кадастровим номером 5910136600:18:005:0040, яка була здійснена на підставі рішення Сумської міської ради № 1833-МР від 22.02.2017 р.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.01.2019, що залишене без змін постановою Сумського апеляційного суду від 09.04.2019 та постановою Верховного Суду від 11.11.2020 року в справі №592/10064/18, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Сумської міськради, КП Сумижилкомсервіс про визнання рішень недійсними та визнано недійсними рішення Сумської міськради від 21.06.2017 №2278-МР Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та від 28.02.2018 №3137-МР Про надання Комунальному підприємству Сумижилкомсервіс Сумської міської ради в постійне користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою відновлення раніше зареєстрованої земельної ділянки, у грудні 2020 року позивачка звернулася до Міськрайонного управління у м. Суми та Сумської області з заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, а саме про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0905 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Повідомленням від 16.12.2020 р. за № ПВ-5900029702020 позивачці відмовлено в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з таких підстав: документи подані не в повному обсязі, відсутня документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа (частина 4 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр), підписана із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису сертифікованим інженером-землевпорядником технічними засобами телекомунікації (пункт 110-1 Постанови КМУ № 1051 від 17.10.2012 р. Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 року по справі № 480/9552/20 (яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 року), позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т.В., оформлене у формі повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 16.12.2020 за № ПВ - 5900029702020, яким відмовлено у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Зобов`язано Державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т.В. прийняти заяву від 02.12.2020 та зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку щодо якої розроблений проект землеустрою, який поданий разом із заявою ОСОБА_1 02.12.2020 державному кадастровому реєстратору ГУ Держгеокадастру уСумській області ОСОБА_2 шляхом присвоєння нового кадастрового номеру. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1681,60 гривень.
Згідно відповіді Державного кадастрового реєстратора відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т.В. від 07.10.2022 року зазначено, про перетин з ділянкою 5910136600:18:005:0057, площа співпадає на 41,2308% та, що згідно даних Національної кадастрової системи земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:18:005:0057 сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (03.19), розроблена ДП Центр Державного земельного кадастру на підставі рішення VІІІ скликання IV сесії Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року № 452-МР.
Рішенням VIII скликання IV сесії Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року № 452-МР прийнято рішення провести інвентаризацію земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням VIII скликання XXXI сесії Сумської міської ради від 14 грудня 2022 року № 3343-МР затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 площею 0, 0374 га.
Позивач зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 480/934/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023, визнано протиправним та скасовано рішення рішення Сумської міської ради восьмого скликання четвертої сесії Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року № 452-МР Про інвентаризацію земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 та надання Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40456009) дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель зазначених у пункті 1 рішення.
Враховуючи вищезазначене, позивачка вважає, що рішення VIII скликання XXXI сесії Сумської міської ради від 14 грудня 2022 року № 3343-МР «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності Сумської міської територіальної громади за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0374 га» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.08.2023 поновлено позивачу строку звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, отримавши копію ухвали про відкриття провадження у справі 11.08.2023 (а.с. 70), у встановлений судом строк відзиву на позов не надав.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що рішенням Сумської міської ради № 2269-МР від 24.12.2008 р. ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,0850 га (а.с. 8).
ПП МЕГАПОЛІС виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09.07.2013 р., яка в подальшому 04.09.2013 р. зареєстрована в Державному земельному кадастрі земельна ділянка за кадастровим номером 5910136600:18:005:0032, площею 0,0905 га, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9-11).
В подальшому Сумською міською радою позивачці неодноразово відмовлялося в затвердженні вищезазначеного погодженого проекту землеустрою.
За результатами судового оскарження, постановами Зарічного районного суду м. Суми: від 17.08.2015 р. по справі № 5223/279/15-а (а.с. 14); від 21.01.2016 р. по справі № 591/8086/15-а (а.с. 15-16); від 16.12.2016 р. по справі № 591/5302/16-а (а.с. 17-18), рішення Сумської міської ради про відмову у затвердженні проекту землеустрою скасовані, а також зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути проект землеустрою щодо відведення позивачці спірної земельної ділянки.
Рішенням Сумської міської ради № 1833-МР від 22.02.2017 р. надано дозвіл на розроблення технічної документації департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради щодо поділу вищезазначеної земельної ділянки, площею 0,0905 га, кадастровий номер 5910135600:18:005:0032, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.01.2019 у справі № 592/10064/18 визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 21.06.2017 № 2278- МР Про погоджень технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яким погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Департаменту забезпечення ресурси: платежів Сумської міської ради (40456009) за адресою: м. Суми, вул. Гончарна. 31/1, площею 0,0905 га кадастровий номер 5910136600:18:005:0032, категорія та функціональне призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови Сумської міської ради для будівництва та обслуговування жило будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в комунальній власно- територіальної громади м. Суми, на дві земельні площами: 0,0394 га і 0,0511 га. Визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 28.02.2018 № 3137-МР Про надані Комунальному підприємству Сумижилкомсервіс Сумської міської ради в постійне користувань земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , яким надано в постійне користування Комунальному підприємству Сумижилкомсервіс Сумської міської ради (34328815) земельну ділянку адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0394 га кадастровий номер 5910136600:18:005:0036 категорія та функціональне призначення: за рахунок земель житлової та громадської забудови Сумської міської ради під розміщеним дитячим майданчиком (а.с. 20-24).
Зазначена постанова залишена без змін постановою Сумського апеляційного суду від 09.04.2019 (а.с. 25-27) та постановою Верховного Суду від 11.11.2020 року (а.с. 28-34).
В подальшому рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 року по справі № 480/9552/20 (яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 року), позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т.В., оформлене у формі повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 16.12.2020 за № ПВ - 5900029702020, яким відмовлено у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Зобов`язано Державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т.В. прийняти заяву від 02.12.2020 та зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку щодо якої розроблений проект землеустрою, який поданий разом із заявою ОСОБА_1 02.12.2020 державному кадастровому реєстратору ГУ Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_2 шляхом присвоєння нового кадастрового номеру (а.с. 35-38, 39-43).
На виконання вищезазначеного рішення державний кадастровий реєстратор відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т.В. надала відповідь від 07.10.2022 року, в якій зазначено про перетин з ділянкою 5910136600:18:005:0057, площа співпадає на 41,2308% та, що згідно даних Національної кадастрової системи земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:18:005:0057 сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (03.19), розроблена ДП Центр Державного земельного кадастру на підставі рішення VІІІ скликання IV сесії Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року № 452-МР (а.с. 44).
Рішенням VІІІ скликання IV сесії Сумської міської ради від 24.02.2021 року за №451-МР скасовано рішення Сумської міської ради від 24.12.2008 року за № 2269-МР Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 .
Рішенням VІІІ скликання IV сесії Сумської міської ради від 24.02.2021 № 452-МР вирішено провести інвентаризацію земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 , площа земельної ділянки буде уточнена при розробленні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та надати Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40456009) дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель зазначених у пункті 1 рішення.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі № 480/7831/21 визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради від 24.02.2021р. за № 451-МР Про скасування рішення Сумської міської ради від 24.12.2008року за № 2269-МР Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с. 46-49).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 по справі № 480/934/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023, визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради восьмого скликання четвертої сесії Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року № 452-МР Про інвентаризацію земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 та надання Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40456009) дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель зазначених у пункті 1 рішення (а.с. 50-55).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивачка просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради VIII скликання XXXI сесії Сумської міської ради від 14 грудня 2022 року № 3343-МР «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності Сумської міської територіальної громади за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0374 га».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно (ч. 1 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Частиною 1 та 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Так, спірні правовідносини виникли у зв`язку із прийняттям Сумською міською радою рішення про надання дозволу Департаменту забезпечення ресурсних платежів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) за адресою АДРЕСА_2 , за наявності у позивача розробленого проекту землеустрою на наведену земельну ділянку.
Таким чином, основні питання які виникають під час розв`язання наведеного спору є:
- Чи можливе надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки.
- Наявності (відсутності) порушення прав (інтересів) особи, якій першій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку.
- Правових наслідків надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність регулюється статтями 116,118 ЗК України. Цей порядок полягає в такому:
Згідно ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Таким чином аналізуючи зміст наведених норм, звертаючись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа звертається до власника земельної ділянки - держави або територіальної громади (в особі відповідного органу) з пропозицією про надання у власність земельної ділянки.
У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).
Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»).
Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити об`єкт власності.
Таким чином, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність в майбутньому.
Так, у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.
Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проєкту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета власності - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.
Затвердження проєкту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета власності - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 по справі № 480/934/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023, визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради восьмого скликання четвертої сесії Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року № 452-МР Про інвентаризацію земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 та надання Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40456009) дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель зазначених у пункті 1 рішення. У свою чергу, у випадку незаконності рішення про інвентаризацію земель та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації, прийняте за його результатами рішення про затвердження технічної документації із землеустрою підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Зважаючи на наведене, порушення закону під час прийняття рішення про інвентаризацію земель та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації зумовлює скасування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини встановлені судом у справі № 620/8695/21 мають преюдиціний характер в силу положень ч. 4 ст. 78 КАС України та не підлягають повторному доказуванню у цій справі, тому суд повторно їх не встановлює.
Також суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.11.1999 по справі "Brumarescu v. Romania" ("Брумареску проти Румунії") та від 24.07.2003 по справі "Ryabykh v. Russia" ("Рябих проти Росії"), відповідно до яких, одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд бере до уваги відсутність відзиву на адміністративний позов з боку Сумської міської ради та кваліфікує його як визнання позову.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є таким, що не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів та не намагався довести правомірностісвоєї позиції у даній справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, щорішення VIII скликання XXXI сесії Сумської міської ради від 14 грудня 2022 року № 3343-МР «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності Сумської міської територіальної громади за адресою м. Суми, вул. Гончарна, 31/1, площею 0,0374 га» є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із частиною 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від26вересня 2018 року у справі № 826/14072/17, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
На підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.12.2020 року (далі -Договір), укладений між адвокатом Дяковським О.С. і Тур Л.М. (а.с. 59-60), ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 61) та квитанцію до платіжної інструкції про сплату ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 3500,00 грн. (а.с. 62).
Так, відповідно до пункту 1.1 Договору виконавець приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги обумовленого цим договором виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що оплата послуг виконавця визначаєтьсяя сторонами в акті прийому - передачі наданих послуг, що є підставою для оплати послуг на користь виконавця, в акті прийому - передачі формується ціна послуги.
Отже, наданий суду договір між позивачем та адвокатом не свідчить про досягнення його сторонами угоди щодо розміру гонорару та порядку його обчислення, втім ціна послуги формується в акті прийому - передачі послуг.
Проте, позивачем не надано до суду акту наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 02.12.2020 року, також у матеріалах справи відсутній розрахунок витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт (надання адвокатських послуг) в межах даної справи.
Водночас, з наданого позивачем договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.12.2020 року неможливо встановити з достовірністю, що зазначені у ньому послуги надані саме у справі № 480/8439/23.
Отже, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що такі витрати не підтверджені документально, а отже не підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради судові витрати у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради VIII скликання XXXI сесії «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності Сумської міської територіальної громади за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0374 га» від 14 грудня 2022 року № 3343-МР.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради (40030, м.Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117378471 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні