Рішення

від 21.02.2024 по справі 500/8176/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8176/23

21 лютого 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національного заповідника "Замки Тернопілля" до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшли позовна заява Національного заповідника "Замки Тернопілля" до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 вересня 2023 року начальником Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було видано наказ №233/113 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з начальником Теребовлянського відділення Кісь Ю.О. 31.08.2023 року о 15 год 00 хв у Національному заповіднику «Замки Тернопілля».

Позивач вважає дії Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо ініціювання спеціального розслідування та видання вищезазначеного наказу протиправним.

Ухвалою суду від 26.12.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 09.01.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

На момент проведення розслідування були підстави для подальшого розслідування комісією Міжрегіонального управління, так як комісією отримано підтвердження про те, що травма важка.

Тому комісією Міжрегіонального управління розслідувано даний нещасний випадок відповідно до вимог Порядку 337.

В процесі проведення розслідування нещасного випадку із важким наслідком від представників підприємства не було жодних зауважень до роботи комісії, тому комісією прийнято рішення, без додаванням окремих думок, пов`язати даний нещасний випадок із виробництвом.

Якщо підприємство не погоджується з таким рішенням Міжрегіонального управління, то не подавало б повідомлення про нещасний випадок, а чекало на довідку з лікарні про важкість травми, так як саме на підприємство покладається обов`язок подання повідомлення про нещасний випадок із заповненням всіх графів його затвердженої форми Порядком 337, що призвело б до порушення вимог абзацу першого пункту 8 Порядку 337.

Крім того, на цей час оскаржуваний наказ, як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, сформована ним комісія була допущена до проведення спеціального розслідування та за його наслідками складено акт. Члени комісії які делеговані позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 брали участь у її роботі та підписали вказаний акт без будь-яких зауважень.

Тому, заявлений позивачем спосіб захисту не є ефективним та не призведе до відновлення його прав. Подібні висновки викладені у постанові ВП ВС від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 22.01.2024 року судом ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 21.02.2024 о 11:30 год.

Сторони в судове засідання не з`явилися, однак подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду клопотання сторін у справі в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

31.08.2023 року на території Теребовлянського замку стався нещасний випадок з начальником Теребовлянського відділення Національного заповідника «Замки Тернопілля» ОСОБА_3

01.09.2023 року Національним заповідником «Замки Тернопілля» до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було надіслано повідомлення, в якому, поряд з іншим, було вказано, що у зв`язку із відсутністю висновку лікувальної установи встановити характер та ступень тяжкості травм отриманих потерпілим неможливо. Також було зазначено, що Національний заповідник «Замки Тернопілля» звернувся з відповідним запитом до лікувальної установи.

До сьогоднішнього дня Національним заповідником «Замки Тернопілля» від Теребовлянської міської лікарні не отримано відповіді на його запит.

04 вересня 2023 року начальником Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було видано наказ №233/113 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з начальником Теребовлянського відділення ОСОБА_3 31.08.2023 року о 15 год 00 хв у Національному заповіднику «Замки Тернопілля».

Позивач не погодився із діями Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо ініціювання спеціального розслідування та видання вищезазначеного наказу, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІ1 «Про охорону праці».

Пунктом 10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337 встановлений вичерпний перелік нещасних випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню.

Зокрема такому розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливого інвалідністю потерпілого;

- випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов`язків;

- нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;

- нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

Зарахування нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370.

Пунктом 3 Порядку визначено, що медичний висновок - висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу.

У відповідності до п.7 Порядку документом, що підтверджує ступень тяжкості травм є висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим Наказом МОЗ України від 04.07.2007 N 370.

Отже, Порядком передбачений перелік документів якими встановлюється ступень тяжкості травм постраждалого та вичерпний перелік нещасних випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню.

На момент призначення відповідачем спеціального розслідування та видання наказу від 4.09.2023 року №235/П3 були відсутні передбачені п.10 Порядку №337 підстави для початку спеціального розслідування, оскільки був відсутній, встановлений Порядком №337 документ, що підтверджує ступінь тяжкості травм отриманих потерпілим, а отже було неможливо встановити ступень тяжкості травм, а отже і визначити чи відноситься даний нещасний випадок до випадків визначених в п.10 Порядку, які підлягають спеціальному розслідуванню.

Також суд зауважує, що на сьогоднішній день також відсутній висновок у вигляді рішення лікарсько-консультативної комісії, яким би була встановлена ступень тяжкості травм потерпілого.

За таких обставин, 04.09.2023 року були відсутні, встановлені Порядком №337, підстави для ініціювання відповідачем проведення спеціального розслідування та призначення комісії для проведення такого розслідування.

Крім того, Постановою КМ №1 від 05.01.2021 Порядок№337 доповнено розділом «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях»

Згідно пункту 14116 цього розділу встановлено, що розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці, передбаченого пунктом 10 цього Порядку.

З огляду на викладене, відповідачем протиправно ініційоване проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з працівником «Національного заповідника «Замки Тернопілля», та наказом від 04.09.2023 року №233/П3 призначено комісію для проведення такого розслідування.

Суд вважає, що протиправне ініціювання відповідачем проведення спеціального розслідування та призначення комісії такого розслідування, порушує права позивача оскільки він є роботодавцем особи яка постраждала від нещасного випадку, а результати неправомірно ініційованого спеціального розслідування, здійсненого неправомірно призначеною комісією, матимуть вплив на права та обов`язки позивача, а також можуть спричинити незаконне покладення відповідальності на посадових осіб Національного заповідника «Замки Тернопілля».

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то позивачу слід вішкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо ініціювання проведення спеціального розслідування та призначення наказом від 04.09.2023 року №233/ПЗ комісії з спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 31.08.2023 року о 15 год. 00 хв у Національному заповіднику «Замки Тернопілля» з начальником Теребовлянського відділу Кісь Юрієм Орестовичем

Визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 04.09.2023 року №233/ПЗ.

Стягнути на користь Національного заповідника "Замки Тернопілля" за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці сплачений судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, відповідно до квитанції № 782 від 18.12.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 23 лютого 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Національний заповідник "Замки Тернопілля" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Богдана Хмельницького, 6,м. Збараж,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,47302 код ЄДРПОУ/РНОКПП 21146541);

відповідач:

- Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (місцезнаходження/місце проживання: вул. Івана Франка, 4,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76018 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44840602).

Головуючий суддяПодлісна І.М.