Постанова

від 09.09.2024 по справі 500/8176/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/8176/23 пров. № А/857/6816/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 (головуючий суддя Подлісна І.М., м. Тернопіль) по справі за адміністративним позовом Національного заповідника «Замки Тернопілля» до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Національний заповідника «Замки Тернопілля» звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в якому просив визнати протиправними дії щодо ініціювання проведення спеціального розслідування та призначення наказом від 04.09.2023 року №233/ПЗ комісії з спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 31.08.2023 року о 15 год. 00 хв у Національному заповіднику «Замки Тернопілля» з начальником Теребовлянського відділу ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 04.09.2023 №233/ПЗ.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо ініціювання проведення спеціального розслідування та призначення наказом від 04.09.2023 року №233/ПЗ комісії з спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 31.08.2023 року о 15 год. 00 хв у Національному заповіднику «Замки Тернопілля» з начальником Теребовлянського відділу ОСОБА_1

Визнано протиправним та скасовано наказ Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 04.09.2023 №233/ПЗ.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що 01 вересня 2023 року до Mіжрегіонального управління надійшло повідомлення про нещасний випадок від в.о. генерального директора «Замки Тернопілля» в якому зазначено що 31.08.2023 на підприємстві за місцем знаходження - м. Теребовля, вул. Підзамче, Теребовлянський замок стався нещасний випадок з начальником Теребовлянського відділу ОСОБА_1 , вид події: 02.2, причини: 36. Характер ступінь тяжкості травм на даний час не можливо встановити, оскільки відсутній висновок лікувальної установи.

На підставі вищезазначеного, повідомлення та відповідно до вимог пункту 14 Порядку 337, наказом начальника Міжрегіонального управління від 04 вересня 2023 року № 233/ПЗ призначено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку та доручено комісії організувати та провести спеціальне розслідування нещасного випадку з 04 по 22 вересня 2023 року. 25.09.2023 наказом було продовжено строк спеціального розслідування.

29 вересня 2023 року комісією, утвореною наказом Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 04 вересня 2023 року №233/ПЗ, складено акт спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 31 серпня 2023 року о 15:00 год. у Національному заповіднику «Замки Тернопілля», затверджений начальником Міжрегіонального управління 03.10.2023 (далі - Акт).

Відповідно до пункту 4 Акту комісія встановила, що причинами настання події нещасного випадку є організаційні обставини:

-основна: допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці, а саме: потерпілий не пройшов навчання та перевірку знань з охорони праці;

-додаткова: особиста необережність потерпілого.

Відповідно до пункту 8 Акту, особами, що допустили порушення вимог законодавства про охорону праці визнано в.о. генерального директора Національний заповідник «Замки Тернопілля» ОСОБА_2 у зв`язку з допуском до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці начальника Теребовлянського відділу ОСОБА_1 чим порушено вимоги статті 18 Закону України «Про охорону праці», п. 3.16, 3.18 Типового положення про проведення навчання і перевірки знань з охорони праці» та ОСОБА_1 оскільки останній не дбав про особисту безпеку під час огляду стан склепіння бійниці Східної вежі, чим порушив вимоги статті 14 Закону України «Про охорону праці».

Національний заповідник «Замки Тернопілля» листом від 08.11.2023 № 01-02/01-561/1 звернувся до начальника Міжрегіонального управління із вимогою призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку у Національному заповіднику «Замки Тернопілля» що стався 31.08.2023, покликаючись на те, що на час видачі наказу від 04.09.2023 були відсутні передбачені пунктом 10 Порядку №337 підстави для початку спеціального розслідування, зокрема документа що підтверджує ступінь тяжкості травм отриманих потерпілим.

Листом начальника Міжрегіонального управління від 24.11.2023 повідомлено т.в.о. генерального директора Національного заповідника «Замки Тернопілля» що підстав для проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку що стався 31.08.2023 немає.

Зокрема, з інформаційної довідки КНП ТМР «Теребовлянська міська лікарня» від 15.09.2023 № 486 вбачається що перенесенні ОСОБА_1 травми відповідають важкому ступеню важкості.

Звертаючись до суду з позовом позивач стверджує що були відсутні підстави передбаченні пунктом 10 Порядку, зокрема відсутність інформації що спричинили тяжкі наслідки а саме, висновку про ступінь тяжкості травм.

Міжрегіональне управління з такими доводами не погоджується.

Частиною третьою статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.

Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Івано- Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей.

Відповідно до Положення про Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці 23 вересня 2022 року № 172, Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань проводить:

розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.

Під час проведення розслідування нещасних випадків на виробництві Міжрегіональне управління керується вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №337(далі- Порядок 337).

Абзацом першим пункту 8 Порядку 337 передбачено, що у разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов`язаний протягом однієї доби повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абзацах четвертому - дев`ятому цього пункту, зокрема територіальному органові Держпраці, з використанням засобів зв`язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2.

Пунктом 14 Порядку 337 визначено, що Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія).

Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).

Згідно у пункту 10 Порядку, спеціальному розслідуванню підлягають, серед іншого, нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого. Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ.

Оскільки в повідомленні про нещасний випадок від 01.09.2023 генерального директора Національного заповідника «Замки Тернопілля» не було вказано ступінь тяжкості травми, було прийнято рішення про видачу наказу про створення комісії з дотриманням вимог пунктів 14 та 15 Порядку 337.

На підставі цього у назві наказу від 04.09.2023 №233/ПЗ «Про проведення спеціального розслідування нещасного випадку у Національному заповіднику «Замки Тернопілля» не зазначено наслідку (наприклад: із смертельним, із важким).

Для підтвердження чи спростування факту віднесення нещасного випадку, що стався 31.08.2023 в Національному заповіднику «Замки Тернопілля» до такого, що спричинили тяжкі наслідки, голова комісії направив лист у КНП ТМР «Теребовлянська міська лікарня» про надання довідки із зазначенням діагнозу та його коду згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я (МКХ-10) і висновок про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ України від 04.07.2007 № 370, отриманої ОСОБА_1 , а також наявність в організмі потерпілого алкоголю з визначенням ступеня його сп`яніння.

КНП ТМР «Теребовлянська міська лікарня» надала інформаційну довідку від 15.09.2023 №486 на ОСОБА_1 , 1971 р. н., про те, що в процесі клініко-лабораторних, фізикальних та інструментальних методів обстеження у вищевказаного пацієнта діагностовано: Забій головного мозку. Гематома правої лобної частки. Множинні переломи ребер. Субдуральна гематома справа. Перелом склепіння черепу.

Травматичний субарахноїдальний крововилив справа. Травматичний пневмоторакс. Перелом грудного відділу хребта. Фонова ретинопатія та ретинальні судинні зміни. Забій лівої легені. Такі перенесені травми відповідають важкому ступеню важкості травми, згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого МОЗ України від 04.07.2007 № 370.

Цим самим лікарським закладом підтверджено ступінь важкості травми важка травма.

У разі якщо б в процесі розслідування підтвердилось, що травма відноситься до легкого ступеня важкості Міжрегіональним управлінням було б прийнято рішення про скасування наказу щодо проведення розслідування нещасного випадку та прийнято рішення про проведення даного розслідування комісією підприємства, відповідно до вимог Порядку 337.

Однак, на момент проведення розслідування були підстави для подальшого розслідування комісією Міжрегіонального управління, так як комісією отримано підтвердження про те, що травма важка.

Тому, комісією Міжрегіонального управління розслідувано даний нещасний випадок відповідно до вимог Порядку 337.

В процесі проведення розслідування нещасного випадку із важким наслідком від представників підприємства, які були членами комісії спеціального розслідування, не було жодних зауважень до роботи комісії, тому комісією прийнято рішення, без додаванням окремих думок, пов`язати даний нещасний випадок із виробництвом.

Якщо підприємство не погоджується з таким рішенням Міжрегіонального управління, то не подавало б повідомлення про нещасний випадок, а чекало на довідку з лікарні про важкість травми, так як саме на підприємство покладається обов`язок подання повідомлення про нещасний випадок із заповненням всіх графів його затвердженої форми Порядком 337, що призвело б до порушення Національним заповідником вимог абзацу першого пункту 8 Порядку 337, за яке передбачено адміністративний штраф за частиною 6 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема:

Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, на цей час оскаржуваний наказ, як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, сформована ним комісія була допущена до проведення спеціального розслідування та за його наслідками складено акт.

Акт, за формою Н-1 затверджений на підставі дослідження комісією всіх обставин і зібраних в процесі розслідування матеріалів, в тому числі інформації про ступінь важкості травми потерпілого на виробництві.

Члени комісії які делеговані позивачем від підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 брали участь у її роботі та підписали вказаний акт без будь-яких окремих думок, які передбачені згідно Порядку 337, та є невід`ємною частиною акта.

Тому, заявлений позивачем спосіб захисту не є ефективним та не призведе до відновлення його прав. Подібні висновки викладені у постанові ВП ВС від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17.

А також, позивач надаючи повідомлення про нещасний випадок в органи передбачені Порядком 337, зокрема і в Міжрегіональне управління розумів, що згідно Порядку 337 територіальним органом Держпраці утворюється лише спеціальна комісія, яка розслідує нещасні випадки передбачені пунктом 10 Порядку 337, а саме:

нещасні випадки із смертельними наслідками;

групові нещасні випадки;

випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов`язків;

гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;

нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника;

нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;

випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов`язків;

нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;

нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Суд першої інстанції у своєму рішенні посилається на відсутність висновку у вигляді рішення лікарсько-консультативної комісії, яким би була встановлена ступінь важкості травми, однак на запит Міжрегіонального управління від 07.09.2023 лікувальним закладом надано відповідь на запитувану інформацію у формі, яка міститься у матеріалах справи та пунктом 2 лікарським закладом зазначено, що перенесені травми відповідають важкому ступеню важкості травми, згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого МОЗ України від 04.07.2007 № 370, тим самим зроблено висновок.

При цьому, апелянт зазначає, що законодавець обмежує його дії в строках щодо прийняття певних дій чи рішень на підставі підтверджуючих документів. Міжрегіональне управління, як орган державної влади не вправі самостійно надіслати запит в лікувальний заклад, щодо отримання певної інформації, яка слугувала б прийняттю рішення, це право надано лише голові комісії з проведення розслідування. Тому Міжрегіональне управління зобов`язане згідно Порядку 337 наказом створити комісію, призначивши її голову та членів комісії. Голова комісії із спеціального розслідування та її члени виконують свої обов`язки відповідно до вимог пункту 33-35 Порядку 337.

Щодо посилання судом першої інстанції на Порядок 337, який доповнено розділом згідно з Постановою КМУ № 1 від 05.01.2021, зокрема: абзац 2 пункту 141-16. - Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці, передбаченого пунктом 10 цього Порядку, то апелянт зазначає, що даним розділом визначено процедуру розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях, тобто в місцевостях ведення бойових дій.

Пунктом 141-15. передбачено, які саме нещасні випадки розслідуються, зокрема:

нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов`язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об`єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров`я).

Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання.

Пунктом 141-16 передбачено розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних (бойових) дій під час виконання трудових обов`язків за обставин, які не належать до воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об`єктів життєзабезпечення тощо), проводиться комісією (спеціальною комісією) у складі, визначеному пунктами 13 і 15 цього Порядку відповідно.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці, передбаченого пунктом 10 цього Порядку.

У разі потреби строк розслідування може бути обґрунтовано продовжений роботодавцем до отримання необхідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо без відповідного письмового погодження з територіальним органом Держпраці, передбаченого пунктом 30 цього Порядку.

У разі коли роботодавець не має можливості утворити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку, обов`язок щодо проведення такого розслідування покладається на відповідний територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку або місцезнаходженням суб`єкта господарювання, працівником якого є потерпілий.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, зареєстрованого у Мінюсті 23.12.2022 № 1668/39004 із змінами, до таких територій не відноситься Тернопільська область, тому розслідування нещасних випадків на виробництві проводиться на загальних підставах визначених Порядком 337.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховий випадок це нещасний випадок на виробництві з настанням якого виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Комісією, утвореною наказом Міжрегіонального управління, шляхом голосування визнано даний нещасний випадок пов`язаним із виробництвом, потерпіла особа на підставі акту, за формою Н-1 отримує страхові виплати передбачені законодавством.

Визнавши протиправним та скасувавши наказ Міжрегіонального управління від 04.09.2023 № 233/ПЗ «Про призначення комісії з проведення розслідування нещасного випадку, що стався у Національному заповіднику «Замки Тернопілля» призведе до порушення прав на соціальний захист потерпілого на виробництві працівника.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.08.2023 року на території Теребовлянського замку стався нещасний випадок з начальником Теребовлянського відділення Національного заповідника «Замки Тернопілля» ОСОБА_1

01.09.2023 Національним заповідником «Замки Тернопілля» до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було надіслано повідомлення, в якому, поряд з іншим, було вказано, що у зв`язку із відсутністю висновку лікувальної установи встановити характер та ступень тяжкості травм отриманих потерпілим неможливо. Також було зазначено, що Національний заповідник «Замки Тернопілля» звернувся з відповідним запитом до лікувальної установи.

До сьогоднішнього дня Національним заповідником «Замки Тернопілля» від Теребовлянської міської лікарні не отримано відповіді на його запит.

04 вересня 2023 року начальником Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці було видано наказ №233/113 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з начальником Теребовлянського відділення ОСОБА_1 31.08.2023 року о 15 год 00 хв у Національному заповіднику «Замки Тернопілля».

Позивач не погодився із діями Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо ініціювання спеціального розслідування та видання вищезазначеного наказу, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того що пунктом 10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337 встановлений вичерпний перелік нещасних випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню.

Зокрема такому розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливого інвалідністю потерпілого;

- випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов`язків;

- нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;

- нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

Зарахування нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370.

У відповідності до п.7 Порядку документом, що підтверджує ступень тяжкості травм є висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим Наказом МОЗ України від 04.07.2007 N 370.

Отже, Порядком передбачений перелік документів якими встановлюється ступень тяжкості травм постраждалого та вичерпний перелік нещасних випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню.

На момент призначення відповідачем спеціального розслідування та видання наказу від 4.09.2023 року №235/П3 були відсутні передбачені п.10 Порядку №337 підстави для початку спеціального розслідування, оскільки був відсутній, встановлений Порядком №337 документ, що підтверджує ступінь тяжкості травм отриманих потерпілим, а отже було неможливо встановити ступень тяжкості травм, а отже і визначити чи відноситься даний нещасний випадок до випадків визначених в п.10 Порядку, які підлягають спеціальному розслідуванню.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що Постановою КМ №1 від 05.01.2021 Порядок№337 доповнено розділом «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях»

Згідно пункту 141-16 цього розділу встановлено, що розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці, передбаченого пунктом 10 цього Порядку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно ініційоване проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з працівником «Національного заповідника «Замки Тернопілля», та наказом від 04.09.2023 року №233/П3 призначено комісію для проведення такого розслідування, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.

Частиною третьою статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.

Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується і відповідно до Положення про Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці 23 вересня 2022 року № 172 до покладених на нього завдань проводить:

розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.

Порядок проведення розслідування нещасних випадків на виробництві врегульовано Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №337(далі- Порядок 337).

Абзацом першим пункту 8 Порядку 337 передбачено, що у разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов`язаний протягом однієї доби повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абзацах четвертому - дев`ятому цього пункту, зокрема територіальному органові Держпраці, з використанням засобів зв`язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2.

Згідно матеріалів справи позивач дотримався вказаних вимог пункту 8 Порядку 337.

Згідно пункту 10 Порядку 337 спеціальному розслідуванню підлягають, серед іншого, нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого. Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ.

Пунктом 14 Порядку 337 визначено, що Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія).

Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).

Оскільки в повідомленні про нещасний випадок від 01.09.2023 генерального директора Національного заповідника «Замки Тернопілля» не було вказано ступінь тяжкості травми, то відповідно відповідачем, з урахуванням вказаного вище, підставно, з дотриманням вимог пунктів 14 та 15 Порядку 337, прийнято рішення про видачу наказу про створення комісії.

На підставі вище згаданого повідомлення та відповідно до вимог пункту 14 Порядку 337, спірним наказом начальника Міжрегіонального управління від 04 вересня 2023 року № 233/ПЗ призначено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку та доручено комісії організувати та провести спеціальне розслідування нещасного випадку.

Згідно матеріалів справи для підтвердження чи спростування факту віднесення нещасного випадку, що стався 31.08.2023 в Національному заповіднику «Замки Тернопілля» до такого, що спричинили тяжкі наслідки, голова комісії направив лист у КНП ТМР «Теребовлянська міська лікарня» про надання довідки із зазначенням діагнозу та його коду згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я (МКХ-10) і висновок про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ України від 04.07.2007 № 370, отриманої ОСОБА_1 , а також наявність в організмі потерпілого алкоголю з визначенням ступеня його сп`яніння.

Відповідно КНП ТМР «Теребовлянська міська лікарня» надала інформаційну довідку від 15.09.2023 №486 на ОСОБА_1 , 1971 р. н., про те, що в процесі клініко-лабораторних, фізикальних та інструментальних методів обстеження у вищевказаного пацієнта діагностовано: Забій головного мозку. Гематома правої лобної частки. Множинні переломи ребер. Субдуральна гематома справа. Перелом склепіння черепу.

Травматичний субарахноїдальний крововилив справа. Травматичний пневмоторакс. Перелом грудного відділу хребта. Фонова ретинопатія та ретинальні судинні зміни. Забій лівої легені. Такі перенесені травми відповідають важкому ступеню важкості травми, згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого МОЗ України від 04.07.2007 № 370.

Відтак, лікарським закладом підтверджено ступінь важкості травми важка травма, тому були наявні всі підстави для подальшого розслідування комісією Міжрегіонального управління.

З урахуванням зазначеного, колегія судів вважає, що комісією Міжрегіонального управління розслідувано даний нещасний випадок відповідно до вимог Порядку 337.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на підставі дослідження комісією всіх обставин і зібраних в процесі розслідування матеріалів, в тому числі інформації про ступінь важкості травми потерпілого на виробництві, комісією складено та відповідно затверджено Акт за формою Н-1.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що оскаржуваний наказ, як акт індивідуальної дії, реалізовано його застосуванням, сформована ним комісія, яка була допущена до проведення спеціального розслідування та за його наслідками складено акт.

Щодо покликань суду першої інстанції на ту обставину, що Постановою КМ №1 від 05.01.2021 Порядок №337 доповнено розділом «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях» де згідно пункту 141-16 цього розділу розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці, передбаченого пунктом 10 цього Порядку, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що такі покликання є безпідставними, оскільки даним розділом визначено процедуру розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях, тобто в місцевостях ведення бойових дій.

Пунктом 141-15. передбачено, які саме нещасні випадки розслідуються, зокрема:

нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов`язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об`єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров`я).

Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання.

Пунктом 141-16 передбачено розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних (бойових) дій під час виконання трудових обов`язків за обставин, які не належать до воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об`єктів життєзабезпечення тощо), проводиться комісією (спеціальною комісією) у складі, визначеному пунктами 13 і 15 цього Порядку відповідно.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці, передбаченого пунктом 10 цього Порядку.

У разі потреби строк розслідування може бути обґрунтовано продовжений роботодавцем до отримання необхідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо без відповідного письмового погодження з територіальним органом Держпраці, передбаченого пунктом 30 цього Порядку.

У разі коли роботодавець не має можливості утворити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку, обов`язок щодо проведення такого розслідування покладається на відповідний територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку або місцезнаходженням суб`єкта господарювання, працівником якого є потерпілий.

Колегія суддів зазначає, що місце настання нещасного випадку, у даній спірній ситуації, не є районом воєнних (бойових) дій, а подаючи повідомлення про нещасний випадок в Міжрегіональне управління позивач своїми діями заперечив застосування пункту 141-16 Порядку 337.

Також, слід вказати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, зареєстрованого у Мінюсті 23.12.2022 № 1668/39004 із змінами, до таких територій не відноситься Тернопільська область, тому розслідування нещасних випадків на виробництві проводиться на загальних підставах визначених Порядком 337.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи, не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід скасувати, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - задовольнити, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 у справі №500/8176/23 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Національного заповідника «Замки Тернопілля» до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула