Постанова

від 22.02.2024 по справі 160/17222/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/17222/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 (суддя першої інстанції Олійник В.М.) в адміністративній справі №160/17222/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія «БМ-ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія «БМ-ГРУП» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №934 від 03.01.2023 року;

зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК «БМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 37146545) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є безпідставним, оскільки відповідачем не наведено належних та допустимих доказів в підтвердження інформації про здійснення позивачем ризикових операцій. Крім того, позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. З урахуванням наведеного вважає, що рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню в повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 позовну заяву задоволено

Відповідач, Головне управління ДПС у м. Києві, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія «БМ-ГРУП» 18.08.2010 року зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа та перебуває на податковому обліку в органах ДПС України.

Видами економічної діяльності позивача є:41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний);43.91 Покрівельні роботи;43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.;4 6.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами;4 6.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг;82.29 Організування конгресів і торговельних виставок;68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.

Основним видом діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №934 від 03.01.2023 року.

Відповідно до даного рішення позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку по п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на

додану вартість Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Підставою для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку в рішенні зазначено: наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій: у ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ-ГРУП» недостатня кількість найманих працівників (за даними звіту 4-ДФ), необхідних для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах; не здійснює придбання супутніх послуг (транспортування, зберігання тощо) в достатніх обсягах. «ТОРГІВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ-ГРУП» без наявної розумної економічної причини оформлювало придбання великої кількості килимів, пісків, папіру, які у подальшому не реалізовувались. Також, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ-ГРУП» оформлювало операції з реалізації клеїв, тканин та штучної трави на ризикових контрагентів-покупців: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» (код 24919883), ТОВ «СПВ ІНВЕСТ» (код 39231417), та операції з придбання тканин, профілю сталевого, рекламних послуг, вантажно-розвантажувальних робіт, суборенди приміщення від ризикових контрагентів-постачальників: ТОВ «ІМПОРТЕКС-2020» (код 44099562), ТОВ «СТАЛЬПРОМ УКРАЇНА» (код 40896248), ТОВ «ВЕСТ-РЕН» (код 42126997), ТОВ «ХІМСНАБСЕРВІС» (код 34413329), ТОВ «БМ-СПОРТ» (код 42770057).

За результатами розгляду запиту позивача на отримання публічної інформації від 27.03.2023 року, Головне управління ДПС у м. Києві листом за вих. №236/ЗПІ/26-15-18-06-08 від 31.03.2023 року повідомило, зокрема, що за результатами проведеного моніторингу ГУ ДПС у м. Києві встановлено, що ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ- ГРУП» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з наявністю у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: у ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО- БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ-ГРУП» недостатня кількість найманих працівників (за даними звіту 4-ДФ), необхідних для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах; не здійснює придбання супутніх послуг (транспортування, зберігання тощо) в достатніх обсягах. ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ-ГРУП» без наявної розумної економічної причини оформлювало придбання великої кількості килимів, пісків, папіру, які у подальшому не реалізовувались. Також, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ-ГРУП» оформлювало операції з реалізації клеїв, тканин та штучної трави на ризикових контрагентів-покупців: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» (код 24919883), ТОВ «СПВ ІНВЕСТ» (код 39231417), та операції з придбання тканин, профілю сталевого, рекламних послуг, вантажно-розвантажувальних робіт, суборенди приміщення від ризикових контрагентів-постачальників: ТОВ «ІМПОРТЕКС-2020» (код 44099562), ТОВ «СТАЛЬПРОМ УКРАЇНА» (код 40896248), ТОВ «ВЕСТ-РЕН» (код 42126997),ТОВ «ХІМСНАБСЕРВІС» (код 34413329), ТОВ «БМ-СПОРТ» (код 42770057).

ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ-ГРУП» 03.01.2023 через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України направлено Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості № 934 від 03.01.2023, в якому зазначено, що підприємство відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Витяг з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 03.01.2023 № 4 додається.

Перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ-ГРУП» щодо відповідності Критеріям ризиковості платника податку проводилась за період 2022 року.

Не погоджуючись із рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №934 від 03.01.2023 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості приймається податковим органом за результатом отримання інформації, яка визначає саме ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних, а не взагалі будь-яких господарських операцій та за будь-який період діяльності суб`єкта господарювання.

У спірному рішенні податковим органом не вказано, що спірне рішення прийнято за результатом отриманням інформації по господарським операціям під час реєстрації будь-яких податкових накладних.

Будь-яких належних і допустимих доказів, на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податку.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платником податку, щодо якого податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, є необґрунтованим.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача №934 від 03.01.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків підлягають задоволенню.

Крім того, в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Як передбачено п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 №1165 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Також, пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Приписами пункту 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Тобто, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Зокрема, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку в рішенні зазначено: наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій: у ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ-ГРУП» недостатня кількість найманих працівників (за даними звіту 4-ДФ), необхідних для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах; не здійснює придбання супутніх послуг (транспортування, зберігання тощо) в достатніх обсягах. «ТОРГІВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ-ГРУП» без наявної розумної економічної причини оформлювало придбання великої кількості килимів, пісків, папіру, які у подальшому не реалізовувались. Також, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БМ-ГРУП» оформлювало операції з реалізації клеїв, тканин та штучної трави на ризикових контрагентів-покупців: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» (код 24919883), ТОВ «СПВ ІНВЕСТ» (код 39231417), та операції з придбання тканин, профілю сталевого, рекламних послуг, вантажно-розвантажувальних робіт, суборенди приміщення від ризикових контрагентів-постачальників: ТОВ «ІМПОРТЕКС-2020» (код 44099562), ТОВ «СТАЛЬПРОМ УКРАЇНА» (код 40896248), ТОВ «ВЕСТ-РЕН» (код 42126997), ТОВ «ХІМСНАБСЕРВІС» (код 34413329), ТОВ «БМ-СПОРТ» (код 42770057).

В свою чергу, оскаржуване рішення №934 від 03.01.2023 не містить відомостей, яка податкова інформація слугувала підставою для визнання господарської діяльності позивача ризиковою.

Відповідачем не надано будь-яких документів на підтвердження наявності інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Так, відповідачем ні у спірному рішенні, ні у витязі з протоколу, ні у листі за вих. №236/3111/26-15-18-06-08 від 31,03.2023 року не зазначено: яка кількість найманих працівників у ТОВ Торгівельно-будівельна компанія БМ-ГРУП за даними звіту 4-ДФ із посиланням на періоди; якими фактами та документами підтверджується неможливість здійснення господарської діяльності позивача саме з тією кількістю працівників та супутніх послуг, яку останній мав у різних періодах; чи досліджувалось контролюючим органом інформація щодо залучення позивачем підрядників за відповідними договорами; як саме визначаються, на думку відповідача, достатні обсяги.

Також, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Схожа правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.07.2021 №520/111/20 та №520/480/20.

Разом з тим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, відповідач не навів переліку документів для позивача, які фактично могли б спростувати сумніви відповідача у ризиковості цієї операції.

Колегія суддів, також враховує, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Крім того, Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

В свою чергу, з наданого відповідачем витягу з протоколу не вбачається, який саме пакет документів необхідно було надати позивачу для виключення з категорії ризикових платників податків.

При цьому колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

В свою чергу, контролюючим органом прийнято рішення без зазначення необхідного пакету документів і яке базується на припущеннях, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у виключенні позивача з числа ризикових.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 934 від 03.01.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

В свою чергу, посилання на те, що контрагенти позивача є ризиковими, не може слугувати підставою для віднесення позивача до статусу "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків, оскільки суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 в адміністративній справі №160/17222/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 лютого 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров