Ухвала

від 29.02.2024 по справі 420/22910/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 лютого 2024 р. м. ОдесаСправа № 420/22910/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,

розглянувши з власної ініціативи питання щодо можливості зупинення провадження у справі №420/22910/23

У С Т А Н О В И В:

У проваджені П`ятого апеляційного адміністративного суду знаходиться апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року у справі №420/22910/23 за позовом керівника Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року по справі №420/22910/23 відкрито апеляційне провадження та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Як з`ясовано судом апеляційної інстанції, що предметом оскарження у справі №420/22910/23 є бездіяльність Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» щодо утримання у неналежному технічному стані, не придатному для використання за цільовим призначенням, захисної споруди цивільного захисту №81111, яка знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Університетська, 132-а.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 року №3262, згідно із якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, апеляційним судом установлено, що ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року справу №260/4199/22 за позовом Керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Комунального некомерційне підприємство "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжгірської селищної ради, про зобов`язання вчинити певні дії, вирішено передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

До такого висновку, Верховний Суд дійшов з огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 53 КАС України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII в частині повноважень прокурора щодо захисту інтересів держави шляхом реалізації права на звернення в особі суб`єкта владних повноважень до суду із позовом.

Так, аналогічними що й у справі № 820/4717/16, яка була предметом перегляду Великої Палати, був суб`єктний склад, предмет та підстави позову у справах № 820/5164/15 та 825/1682/15-а, у яких Верховний Суд констатував про обов`язок балансоутримувача щодо зберігання майна цивільної оборони та підтримання його у належному стані, а у випадку пошкодження - приведення у стан готовності до експлуатації (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 25.07.2019 та від 24.06.2020 відповідно).

Разом із тим, у постановах від 27.04.2020 у справі № 826/10807/16, від 12.08.2020 у справі № 820/1381/17, від 24.06.2020 у справі № 820/5875/16 та від 09.08.2019 у справі № 520/2796/19 Верховний Суд у складі колегії суддів цієї ж судової палати Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для звернення до адміністративного суду прокурора в інтересах держави (за наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції) з позовом про зобов`язання власника суб`єкта господарювання забезпечити виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також вимог приписів уповноваженого органу.

У цих постановах Верховний Суд констатував, що здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, які, у визначений законом спосіб, реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

У подальшому колегією суддів цієї ж Судової палати у постановах від 03.08.2023 у справі № 260/4120/22, від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22, від 29.08.2023 у справі № 160/9125/22, від 05.09.2023 у справі №260/4044/22 сформовано правову позицію, що приписами Кодексу цивільного захисту України не передбачено право ДСНС на звернення до суду як позивача із заявленими позовними вимогам, відтак у прокурора також немає права на звернення до суду з такими вимогами в особі цього органу.

Враховуючи наведену вище судову практику, що сформувалася серед різних судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час застосування статті 53 КАС України та статті 23 Закону № 1697-VII, колегія суддів у справі № 260/4199/22 уважала, що у зазначених справах Верховний Суд дійшов протилежних за змістом висновків щодо можливості/неможливості звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави.

Крім того, в контексті забезпечення захисту публічних інтересів, який вочевидь наявний у цій справі, необхідно зауважити на підході застосованому Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 826/2793/18, у якій для Верховного Суду не стало перешкодою для захисту інтересів держави («публічного інтересу»), відсутність спеціальної правової норми про право органу виконавчої влади (Державіаслужби) на звернення до суду на захист інтересів держави (публічних інтересів) у сфері, що належить до її компетенції у порядку загальної норми, передбаченої статтею 28 Закону № 3166-VI, яка наділяє центральні органи влади правом звертатися до суду з метою реалізації своїх повноважень.

Як слідує зі змісту ухвали Верховного Суду від 25 вересня 2023 року по справі №380/1907/23, судом касаційної інстанції вказано про те, що спірним питання у цій справі є наявність або відсутність у керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області права звернення до суду в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Закарпатській області із позовом до КНП про зобов`язання вчинити дії, зокрема шляхом приведення у стан готовності захисної споруди з метою використання її за призначенням.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уважала за необхідне задовольнити клопотання заступника Генерального прокурора та передати справу №260/4199/22 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.02.2024 року справу №260/4199/22 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Питання зупинення провадження в справі врегульовано статтею 236 КАС України, частиною першою якої визначено перелік підстав, за яких суд обов`язково зупиняє провадження у справі, а частиною другою за яких суд має право зупинити провадження.

Відповідно до положень пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Передбачена пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України підстава зупинення провадження у справі покликана забезпечити єдність судової практики у спорах з подібними правовідносинами.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що предмет розгляду даної справи та справи №260/4199/22 є подібним, а наявність факту перегляду об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних до даної справи правовідносинах, в силу положень п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України є підставою для зупинення провадження по даній справі.

Враховуючи те, що у правовому висновку, сформульованому у рішенні об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, має визначатися спосіб застосування норми права у спірних правовідносинах, яке у свою чергу сприяє однаковому правозастосуванню у судовій практиці, суд апеляційної інстанції уважає за необхідне застосувати положення ст. 236 КАС України та зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням судом касаційної інстанції по справі №260/4199/22.

Керуючись ст. 236, 308, 311, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі №420/22910/23 до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі №260/4199/22.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Т.М. Танасогло А.В. Крусян