Постанова

від 28.02.2024 по справі 640/8464/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8464/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Сорочко Є.О.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.

пр-к позивача Трегубова О.С.

пр-к відповідача Ясініцька Т.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Борецької Ольги Леонідівни про ухвалення додаткового рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В :

ПАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки»( далі - ПрАТ «Прилуки» ) звернулось з позовом до Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність ДПС України щодо неприйняття декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) із датою запровадження з 01.01.2020, яка була подана ПрАТ «Прилуки» о 16:22 - 24.12.2019 за кодом J0208901, а також, невидачі відповідної квитанції;

- зобов`язати ДПС України прийняти подану ПрАТ «Прилуки» о 16:22 - 24.12.2019 за кодом J0208901 декларації про встановлені максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) із датою запровадження з 01.01.2020, про що надіслати ПрАТ «Прилуки» відповідну квитанцію;

- зобов`язати ДПС України розмістити на своєму офіційному сайті інформацію про максимальні роздрібні ціни виробника підакцизних товарів на підставі поданої ПрАТ «Прилуки» о 16:22 - 24.12.2019 за кодом J0208901 декларації про встановлені максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) із датою запровадження з 01.01.2020.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року залишити без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача - адвоката Борецької Ольги Леонідівни про ухвалення додаткового рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 131 043,07 грн., понесених у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що судове рішення суду апеляційної інстанції було ухвалено у відкритому судовому засіданні, згідно з ч.3 ст.252 КАС України питання про ухвалення додаткового рішення також підлягає вирішенню у відкритому судовому засіданні.

27 лютого 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача, в якому викладені заперечення відповідача на стягнення витрат на правову (правничу) допомогу.

В судовому засіданні представник позивача заяву про ухвалення додаткової постанови підтримав і просив її задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення заяви про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат заперечував.

Отже, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

В даному випадку, у заяві про розподіл судових витрат представник позивача просить стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки» судові витрати у розмірі 131043,07 грн.

На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги до заяви долучено:

1) договірні документи: Договір від 01.07.2020; Додаткова угода № 1 від 29.12.2020 до Договору; Додаткова угода № 3 від 30.12.2022 до Договору; Додаткова угода № 4 від 30.12.2022 до Договору;

2) документи щодо фактичного надання послуг:

- рахунок № 43800047 від 09.03.2023 на суму 58 802,30 грн, Акт надання послуг від 09.03.2023 на суму58 802,30 грн., розбивка вартості послуг за грудень 2022, платіжне доручення № 000005390 від 12.09.2023 на суму 58802,30 грн.;

- рахунок № 44800027 від 09.02.2024 на суму 72 240,77 грн., Акт надання послуг від 09.02.2024 на суму 72 240,77 грн, розбивка вартості послуг за період з 31.01.2024 по 07.02.2024;

Як вбачається з детального опису послуг із зазначенням витраченого часу, адвокат (Виконавець) надав, а позивач (Замовник) отримав наступну правову допомогу:

- підготовка Відзиву на апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду України від 15.09.2022 у справі №640/8464/20 - 02.12.2022 - 9.2 год. - 40 310,00 грн.;

- подання відзиву на апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду України від 15.09.2022 у справі №640/8464/20 до Шостого апеляційного адміністративного суду. - 05.12.2022 -1.6 год. - 9 280,00 грн.;

- підготовка та участь у судовому засіданні у Шостому апеляційному адміністративному суді (31.01.2024). - 31.01.2024 - 5.8 год. - 34 800,00 грн.;

- підготовка та участь у судовому засіданні у Шостому апеляційному адміністративному суді (07.02.2024). - 07.02.2024 - 8.5 год. - 25 500,00 грн.;

Таким чином, на переконання позивача з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 131 043,07,00 грн.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу в суді апеляційної інстанції не є обґрунтованим (131 043,07,00 грн.) та підлягає зменшенню, виходячи з такого.

Наразі, у постанові від 16.06.2020 року Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявленої представником позивача суми витрат на правову допомогу, колегія суддів враховує те, що спір у цій справі не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів є не значними.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Колегія суддів, визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, враховує, що: справа містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмету доказування; предмет спору в цій справі є нескладним, містить лише один епізод спірних правовідносин, який не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних; обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Щодо суми правової допомоги у розмірі 40 310,00 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу із витраченим часом в 9.2 годин, колегія суддів зазначає, що правова позиція Адвокатского бюро «ПрайсуотерхаусКуперс Лігал» в інтересах позивача та доводи, якими обґрунтовано відзив на апеляційну скаргу аргументовано подібними доводами що й позов та відповідь на відзив. Крім того, колегія суддів зазначає, що подання відзиву на апеляційну скаргу є правом, а не обов`язком сторони.

Таким чином, підготовка відзиву на апеляційної скарги не вимагали великого обсягу аналітичної й технічної роботи, залученням до справи адвокатів в кількості 3 осіб, що вказує на штучне завищення таких витрат.

Щодо суми правової допомоги у розмірі 9 280 грн. за подання відзиву на апеляційну скаргу ДПС України із затраченим 1.6 годин, колегія суддів враховує, що вчинення таких дій як підготовка процесуальних документів, безпосереднє подання їх до суду через ІС «Електронний суд» з позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 04.11.2019 у справі №9901/264/19) у розумінні ст.ст. 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» неможливо вважати самостійними послугами з надання правової (правничої) допомоги, тим більше, що такі документи подано через систему «Електронний суд».

Крім того, на думку колегії суддів, визначений розмір правничої допомоги 60 300 грн. на затрачений 14,30 годинний час з наданих послуг з підготовки та участі адвокатів Адвокатского бюро «ПрайсуотерхаусКуперс Лігал» у судовому засіданні в Шостому апеляційному адміністративному суді не відповідають критеріям розумності та справедливості, оскільки фіксація судового засідання тривала 18 хвилин.

Таким чином, проаналізувавши розрахунок та надані докази, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності розподілу судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, у загальному розмірі - 5000,00 грн., що є співмірним з обсягом наданої адвокатом правничої допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 241, 242, 243, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача - адвоката Борецької Ольги Леонідівни про ухвалення додаткового рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053 м. Київ, Львівська пл., 8) на користь Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки» (ЄДРПОУ: 14333202; адреса: 17502, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Незалежності, 21) витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5000 ( п`ять тисяч ) гривень.

В іншій частині заяви представника позивача - адвоката Борецької Ольги Леонідівни про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

Є.О. Сорочко

(повний текст постанови складено 29.02.2024р.)