Ухвала

від 01.03.2024 по справі 160/20090/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 березня 2024 рокуСправа №160/20090/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про поновлення процесуального строку у справі №160/20090/23 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас Цемент Пром" про визнання протиправними та скасування наказу, спеціального дозволу-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 за № 409 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Кривбас Цемент Пром» (код ЄДРПОУ 41469019);

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.11.2018 за № 6297, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Кривбас Цемент Пром» (код ЄДРПОУ 41469019) для видобування окислених залізистих кварцитів, придатних в якості добавки для цементу, на території ділянки Червона балка в межах ділянки № 3 (між РУ ім. Леніна та ім. Першого Травня) Тернівського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.7 ч.4 ст. 169 КАС України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 залишено без змін.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.01.2024 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у цій справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду. Позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наведенням інших причин в обґрунтування пропуску такого строку з 2018 року (дат прийняття спірного наказу та видачі спеціального дозволу) із наданням відповідних доказів.

08.02.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас Цемент Пром" надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Прокурором 26.02.2024 надано до суду заяву про поновлення процесуального строку.

Подана заява обґрунтована тим, що ухвалою суду від 23.08.2023 вже прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №160/20090/23. З огляду на те, що спірні правовідносини є триваючим правопорушенням, суд вирішив питання строку в ухвалі від 23.08.2023. Прокурор повторно в заяві зазначив, що на дату звернення прокуратури до суду з даним позовом, порушення законодавства тривають, оспорюваний наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 за № 409 та виданий на його підставі спеціальний дозвіл на використання надр від 29.11.2018 за № 6297 є діючими, а отже строк звернення до суду з даним позовом не порушено. Разом з тим, судом необґрунтовано повернуто до стадії відкриття провадження у справі, оскільки, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.01.2024 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у цій справі скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції саме для продовження розгляду, а не на новий розгляд. Також зауважив, що викладені висновки суду в ухвалі від 12.02.2024 не відповідають встановленим обставинам справи, з огляду на наступне. Суд в ухвалі від 12.02.2024 безпідставно дійшов до висновку що вказані правовідносини не є триваючими, пославшись на висновки Верховного Суду у справі № 240/21810/23, оскільки питання триваючих правовідносин не були предметом розгляду Верховим Судом. Звернув увагу суду, що після прийняття Державною службою геології та надр оскаржуваного наказу та видачі спеціального дозволу Дніпропетровська обласна прокуратура не володіла інформацією про недотримання відповідачем вимог законодавства, які порушують інтереси держави. Підстави для звернення Дніпропетровською обласною прокуратурою до суду з позовом про скасування наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 за № 409 та скасування спеціального дозволу на користування надрами від 29.11.2018 за № 6297 виникли лише після отримання від Державної служби геології та надр листом № 4102/03-4/2-23 від 19.07.2023 документів на підставі яких здійснено державну реєстрацію ТОВ «Кривбас Цемент Пром» робіт з геологічного вивчення надр. Сам факт видачі Держгеонадрами спеціального дозволу на користування надрами не може бути підставою для звернення до суду, тому не надає прокурору права на здійснення представницьких повноважень. ТОВ «Кривбас Цемент Пром» всупереч вимог законодавства до заяви про проведення державної реєстрації відповідних робіт спеціальний дозвіл на користування надрами не долучався, що підтверджується документами, доданими до листа 4102/03-4/2-23 від 19.07.2023. Таким чином, на підставі вказаних документів прокурором встановлено, що ТОВ «Кривбас Цемент Пром» не є надрокористувачем в розумінні вимог Кодексу України про надра, відповідно не є суб`єктом, наділеним правом на певний вид надрокористування - геологічне вивчення. З урахуванням викладеного просив поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду з даним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи та поданої заяви, дійшов наступного висновку.

Так, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.01.2024 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у цій справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд звертає увагу, що після надходження матеріалів справи з суду касаційної інстанції розгляд справи продовжено.

Проте, суд, з урахуванням зміни правової позиції Верховного Суду щодо строку звернення до суду з позовами у подібних спірних правовідносинах (справа № 240/21810/23), якої не існувало на час подання прокурором позову та яку суд повинен враховувати відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, дійшов висновку про необхідність повторно розглянути питання дотримання строку звернення до суду та встановлено обставини для залишення позову без руху після відкриття. Прокурору надано право подати заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наведенням інших причин в обґрунтування пропуску такого строку з 2018 року (дат прийняття спірного наказу та видачі спеціального дозволу) із наданням відповідних доказів.

Суд наголошує, що строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними та є обмеженими в часі.

Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що у поданій заяві прокурором викладено лише непогодження з ухвалою суду від 12.02.2024 та жодних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом не наведено та відповідних доказів їх поважності не надано.

Також суд звертає увагу на те, що, відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Положеннями наведеної норми КАС чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Вказана правова позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 травня 2022 року у справі № 826/13250/18.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 у справі «МПП «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами.

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором не доведено існування поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом й поновлення даного строку матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.12.2023 в адміністративній справі №240/21810/23.

Частиною 3 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене, а також ненаведення прокурором причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що така заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Таким чином, з урахуванням висновків суду, клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас Цемент Пром" про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про поновлення процесуального строку у справі №160/20090/23 - відмовити.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас Цемент Пром" про залишення позову у справі №160/20090/23 без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас Цемент Пром" про визнання протиправними та скасування наказу, спеціального дозволу залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Н.Є. Калугіна