ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
25 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20090/23Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року в адміністративній справі №160/20090/23 (головуючий суддя І першої інстанції Калугіна Н. Є.) за позовом за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбас Цемент Пром» про визнання протиправними та скасування наказу, спеціального дозволу,-
В С Т А Н О В И В :
07.08.2023 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбас Цемент Пром», в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 за № 409 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Кривбас Цемент Пром» (код ЄДРПОУ 41469019);
- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.11.2018 за № 6297, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Кривбас Цемент Пром» (код ЄДРПОУ 41469019) для видобування окислених залізистих кварцитів, придатних в якості добавки для цементу, на території ділянки Червона балка в межах ділянки № 3 (між РУ ім. Леніна та ім. Першого Травня) Тернівського району Дніпропетровської області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.7 ч.4 ст. 169 КАС України.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 залишено без змін.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.01.2024 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у цій справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у задоволенні заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про поновлення процесуального строку у справі №160/20090/23 відмовлено, позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у Дніпропетровської обласної прокуратури не було підстав для скерування запитів в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у 2018 році лише на підставі факту існування наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 № 409 та спеціального дозволу на користування надрами від 29.11.2018 № 6297, наданого ТОВ «Кривбас Цемент Пром». У даному випадку, сам факт прийняття Держгеонадрами оспорюваних рішень та вчинення відповідних дій, не може свідчити про порушення інтересів держави, оскільки вказаний державний орган відповідно до законодавства не наділений повноваженнями щодо прийняття таких рішень та видачі таких документів. Підстави для звернення до суду виникли лише після встановлення відомостей, що свідчать про порушення інтересів держави, а саме після отримання від Державної служби геології та надр листом № 4102/03-4/2-23 від 19.07.2023 документів, на підставі яких здійснено державну реєстрацію ТОВ «Кривбас Цемент Пром» робіт з геологічного вивчення надр та їх ретельного опрацювання. Прокурором встановлено порушення вимог закону у сфері надрокористування та подано відповідний позов до суду у строки, визначені КАС України.
Державна служба геології та надр України надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ухвала суду від 01.03.2024 року є обгрунтованою, прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права, висновки суду відповідають обставинам справи. Зазначила, що оскаржувані наказ та спеціальний дозвіл були опубліковані на офіційному веб-сайті Держгеонадра, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до повномасштабного вторгнення росії на територію нашої країни. Відтак, оскаржувані документи, на отримання яких посилався позивач як на підставу для поновлення строку для звернення до суду з позовом, перебували в загальному доступі. Крім того, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введене в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Водночас, триваюча пасивна поведінка позивача після прийняття оскаржуваного протоколу, спеціального дозволу та ознайомлення позивачем з матеріалами кримінального провадження лише у 2023 році не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.
ТОВ «Кривбас Цемент Пром» також надало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що прокуратура України, як єдина система, маючи пряму вказівку у рішенні РНБО України від 19.03.2021, введеним в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, який набрав чинності 26.03.2021, починаючи з вказаної дати мала всі підстави для звернення до суду та, маючи об`єктивний доступ до інформації щодо погодження та надання спірного спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Кривбас Цемент Пром» у 2018 році, прокуратура мала реальну можливість подавати запити до державних органів. В тому числі Держгеонадр, ДКЗ, у тому числі щодо протоколу ДКЗ, який входив до пакету документів для надання спірного спеціального дозволу протягом 2021 року. Отже, принаймні в 2021 році прокурору було відомо про наявність обставин, з якими він пов`язує порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду з цим позовом.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута в порядку статті 311 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, ч. 1 ст. 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав ( наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980р.).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Отже, перебіг строку звернення до суду із позовом, у випадках звернення з позовом суб`єкта владних повноважень, розпочинається з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Залишаючи без розгляду позов керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не доведено існування поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом й поновлення даного строку матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказані висновки колегія суддів вважає обгрунтованими, зважаючи на наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратури» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно із ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Водночас, визначальним при вирішенні питання щодо дотримання прокурором строку звернення з позовом до суду, є встановлення обставин, які свідчать про те, коли прокурор був обізнаний чи повинен був бути обізнаний про наявність оскаржуваних рішень (протоколу та спеціального дозволу).
Основним аргументом прокурора у якості підстав для поновлення строків звернення до суду, є те, що після прийняття Державною комісією по запасах корисних копалин оскаржуваного протоколу та видачі спеціального дозволу на користування надрами Дніпропетровська обласна прокуратура не володіла інформацією про порушення інтересів держави.
Водночас, встановлені судом першої інстанції обставини, підтвердженні матеріалами справи, свідчать про те, що до суду оскаржується наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 № 409 та спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий Державною службою геології та надр України 29.11.2018 за № 6297.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.
Дніпропетровська обласна прокуратура листом від 23.06.2023 року вих.№12-293вих-23, з посиланням на Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, звернулася до Державної служби геології та надр України з проханням надати інформацію про те, чи мало ТОВ «Кривбас Цемент Пром» зазначену п. 1.4 Порядку документа та належним чином засвідчені їх копії.
Отже, з огляду на рішення РНБО від 19.03.2021, у позивача з 2021 року виникли підстави для перевірки документів, які було витребувано у Державної служби геології та надр України листом від 23.06.2023 року вих.№12-293вих-23.
При цьому, оскаржувані позивачем наказ та спеціальний дозвіл були опубліковані на офіційному веб-сайті Держгеонадра, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до повномасштабного вторгнення росії на територію України. Відтак, оскаржувані документи, на необхідність отримання яких посилався позивач, як на підставу для поновлення строку для звернення до суду з позовом, перебували в загальному доступі
Водночас позивачу недостатньо лише посилатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення таких й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом трьох місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Колегія суддів зазначає, що звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.
Водночас дата отримання (17.08.2023) прокурором від Держгеонадра відповіді на запит від 23.06.2023 №12-293вих-23 не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22 та від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про пропуск прокурором строку звернення з позовом до суду, який визначений ч.2 ст.122 КАС України та з огляду на відсутність підстав для поновлення такого строку, правильно зазначив про наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених ч.4 ст.123 КАС України.
З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року в адміністративній справі №160/20090/23 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року в адміністративній справі №160/20090/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддяС.В. Чабаненко
суддяС.В. Білак
суддяІ.В. Юрко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121906013 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чабаненко С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Калугіна Наталія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Калугіна Наталія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні