Рішення

від 21.02.2024 по справі 380/8592/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 рокусправа № 380/8592/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддяКедик М.В.,

секретар судового засіданняМоляща Т.В.,

за участю:

представник позивача Горонний О.О.,

представник відповідача Палій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Гетьман до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Гетьман (далі ТОВ НВП Гетьман) звернулося до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС (далі відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 лютого 2021 року:

(форма В4) № 0007330007 сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 99 410 592 грн,

(форма В1) № 0008330007 сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 958 130 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 979 065 грн,

(форма Р) № 0009330007 сума збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями 11 012 506,23 грн та за штрафними санкціями 5 506 253,12 грн,

податкове повідомлення-рішення № 10133000701 від 29 квітня 2021 року сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11 012 506,23 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 101 250,62 грн,

податкове повідомлення-рішення № 10233000701 від 29 квітня 2021 року сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 958 130 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 995 813 грн.

Львівський окружний адміністративний суду рішенням від 12 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, позов задоволив частково; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17 лютого 2021 року № 0007330007; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29 квітня 2021 року № 10133000701; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29 квітня 2021 року № 10233000701; стягнувза рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ НВП Гетьман судові витрати у вигляді судового збору в сумі 13 620 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 03.07.2023 касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнив частково; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 380/8592/21 скасував, а справу направив на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

24.07.2023 справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 31.07.2023 суддя прийняла до провадження справу № 380/8592/21.

Ухвалою від 25.10.2023 суд задовольнив заяву представника позивача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог; позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Гетьман в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.02.2021 № 0008330007, № 0009330007 - залишив без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про нереальність господарських операцій із ТОВ Калуш Бровар Дистриб`юшен (нова назва ТОВ Бір Ком), ТОВ Актіон Україна, ТОВ Імпульс Схід, ТОВ СТК Авангард, ТОВ Фамарі, ТОВ ТД Гранд Опт Продукт є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 15.08.2023 (вх. 62601), у якому зазначає, що господарські операції з ТОВ Калуш Бровар Дистриб`юшен (нова назва ТОВ Бір Ком), ТОВ Актіон Україна, ТОВ Імпульс Схід, ТОВ СТК Авангард, ТОВ Фамарі, ТОВ ТД Гранд Опт Продукт оформлялись документально тільки для формування податкового кредиту позивача та подальшого бюджетного відшкодування. Тому вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені правомірно і підстав для їх скасування немає.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив від 06.09.2023 (вх. № 68065), у якому зазначає, що в період здійснення господарських операцій ТОВ «Калуш Бровар Дистриб`юшен» (нова назва ТОВ «БІР КОМ»), TOB «АКТІОН УКРАЇНА», ТОВ «Імпульс Схід», TOB «СТК АВАНГАРД», ТОВ «ФАМАРІ», ТОВ «ТД «ГРАНД ОПТ ПРОДУКТ» були включені до ЄДРПОУ. Разом з тим, господарські правовідносини між позивачем і контрагентами належним чином підтверджуються відповідними первинними документами, висновки в Акті перевірки про непідтвердження факту здійснення господарських операцій безпідставні, оскільки умови договорів виконані сторонами, а господарські зобов`язання виконані належним чином. Крім того, на позивача не може бути покладено обов`язок контролювати господарську діяльність його контрагентів.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Гетьман (код ЄДРПОУ 31804036) з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року (вх. № 9306902791 від 20.11.2020) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки, 19.01.2021 контролюючий орган склав акт № 4/28-10-52-10/31804036.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету: встановлено порушення платником податків: пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі ПК України), у результаті чого підприємством: занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за жовтень 2020 року у сумі 11 012 506,23 грн; завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2020 року у сумі 9 958 130, грн; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за жовтень 2020 року у сумі 99 410 592 грн.

02.02.2021 за вих. № 63 позивачем подані письмові заперечення на акт перевірки, до яких приєднано ряд письмових доказів.

Відповідач листом № 314/6/33-00-07-02-02 від 16.02.2021 надав відповідь на заперечення, відповідно до якої зазначено, що за результатами розгляду заперечення комісією з розгляду спірних питань, заперечень та пояснень до актів перевірок прийнято рішення: висновки акту перевірки від 19.01.2021 № 4/28-10-52-10/31804036 є правомірними, аргументи в запереченні ТОВ НВП Гетьман (код ЄДРПОУ 31804036) від 02.02.2021 № 63 та надані додаткові документи не спростовують висновку акту перевірки.

Контролюючий орган 17.02.2021 на підставі висновків акту перевірки від 19.01.2021 № 4/28-10-52-10/31804036 прийняв наступні податкові повідомлення-рішення:

1) податкове повідомлення-рішення (форма ПС) № 0006330007, сума штрафних (фінансових) санкцій у розмір 510 грн;

2) податкове повідомлення-рішення (форма В4) № 0007330007, сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 99 410 592 грн;

3) податкове повідомлення-рішення (форма В1) № 0008330007, сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 958 130 грн, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 979 065 грн;

4) податкове повідомлення-рішення (форма Р) № 0009330007, сума збільшення грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями за платежем податок на додану вартість у розмірі 11 012 506,23 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 5 506 253,12 грн.

Позивач, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до Державної податкової служби України із скаргою від 26.02.2021 вих. № 129.

Рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 27.04.2021 № 9517/6/99-00-06-01-02-06, скаргу задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.02. 2021 № 0006330007; від 17.02.2021 № 0008330007, № 0009330007, у частині застосування штрафних санкцій, які перевищують розмір визначений пунктом 123.1 статті 123 ПК України, у редакції, що діє з 01.01.2021, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення № 0007330007 залишено без змін.

У зв`язку із наведеним вище, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення (форма Р) № 10133000701 від 29 квітня 2021 року, сума збільшення грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями за платежем податок на додану вартість у розмірі 11 012 506,23 грн, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 101 250,62 грн; та податкове повідомлення-рішення № 10233000701 (форма В1) від 29.04.2021, сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 958 130 грн, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 995 813 грн.

Не погодившись із в податковими повідомленнями-рішеннями від 17.02.2021 № 0007330007, від 29.04.2021 № 10133000701, від 29.04.2021 № 10233000701, позивач оскаржив їх до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 зазначеного Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі у тексті - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Також, відповіднодо статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Тобто, зарахування здійснюється у зв`язку із здійсненням операції платника податку шляхом реалізації його товарів, виконаних ним робіт, наданих ним послуг, які є підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

У спірних правовідносинах податковий орган висновками у акті перевірки поставив під сумнів факт реальності господарських операцій ТОВ НВП Гетьман, із його контрагентами ТОВ Калуш Бровар Дистриб`юшен (нова назва ТОВ Бір Ком), ТОВ Актіон Україна, ТОВ Імпульс Схід, ТОВ СТК Авангард, ТОВ Фамарі, ТОВ ТД Гранд Опт Продукт.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ Калуш Бровар Дистриб`юшен (нова назва ТОВ Бір Ком), ТОВ Актіон Україна, ТОВ Імпульс Схід, ТОВ СТК Авангард, ТОВ Фамарі, ТОВ ТД Гранд Опт Продукт позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.

Між ТОВ НВП Гетьман (покупець) і ТОВ Калуш Бровар Дистриб`юшен (код ЄДРПОУ 39806821) (постачальник) 03.01.2020 укладений договір поставки № 3-01/20 (т. 9 а. с. 228), згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, номенклатура та характеристики якого визначаються у видаткових накладних, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 3.5. Договору, товар вважається переданим та переходить у власність покупця з моменту підписання сторонами чи їх уповноваженими представниками відвантажувальних документів (видаткових накладних, ТТН).

Між ТОВ НВП Гетьман (покупець) і ТОВ Актіон Україна (код ЄДРПОУ 32801209) (постачальник) 14.11.2019 укладений договір поставки № 14-11/19 (т. 13 а. с. 215), згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця (постачати) у зумовлені строки товари, згідно з специфікацією та/чи накладними, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар, оплачувати його на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.4. Договору, товар вважається переданим та переходить у власність покупця з моменту підписання сторонами чи їх уповноваженими представниками відвантажувальних документів (видаткових накладних, ТТН).

Між ТОВ НВП Гетьман (покупець) та ТОВ Імпульс Схід (код ЄДРПОУ 40824037) (продавець) 15.04.2020 укладений договір № 5-35 (т. 3 а. с. 164), за яким продавець зобов`язується передати у власність покупця продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої, обладнання та/або непродовольчі товари в асортименті відповідно до переданої продавцем комерційної пропозиції, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар.

Відповідно до пункту 1.2.4. Договору, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару уповноваженому представнику покупця і підписання останнім накладних (товарно-транспортних накладних або інших документів) про приймання-передачу товару.

Між ТОВ НВП Гетьман (покупець) та ТОВ СТК Авангард (код ЄДРПОУ 42621186) (постачальник) 01.06.2020 укладений договір поставки № 27153 (т. 2 а. с. 55). Згідно з пунктом 1.1. Договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, відповідно до заявок покупця поставляти товар та оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідних видаткових накладних.

Відповідно до пункту 1.4. цього договору, право власності на товар і ризик випадкової загибелі або псування переходить до покупця в момент отримання товару, що фіксується датою оформлення видаткової накладної.

Між ТОВ НВП Гетьман (покупець) та ТОВ Фамарі (код ЄДРПОУ 43281819) (продавець) 15.09.2020 укладено Договір № 15/09 (т. 8 а. с. 25), за яким продавець зобов`язується передати у власність покупця продукцію, іменовану надалі товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його за умовами даного Договору.

Відповідно до пунктів 3.5., 3.6., 3.7. цього Договору, право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару. Моментом передачі товару вважається дата вручення товару покупцю або перевізнику. Одночасно з товаром продавець повинен передати покупцю видаткові накладні.

Між ТОВ НВП Гетьман (покупець) та ТОВ ТД Гранд Опт Продукт (код ЄДРПОУ 42662966) (постачальник) 23.03.2020 укладено договір поставки № 2302/03/2020 (т. 2 а. с. 43). Відповідно до п. 1.1. цього Договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю у замовленні договором строки товари (розчинники та розріджувальні складні органічні), які вказані постачальником в накладних та рахунках, далі по тексту товар, а покупець зобов`язується прийняти обумовлений товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами Договору.

Відповідно до пункту 1.4. цього Договору, покупець може замовити товар в усній формі, або письмово (факсом/електронною поштою). Підтвердженням надання покупцем замовлення та прийняття цього замовлення постачальником до виконання, сторони домовились вважати виставлення постачальником рахунку та оплата цього рахунку покупцем, в тому числі по електронній пошті сканкопії, або передання товару постачальником за видатковою накладною та прийом цього товару покупцем за цією видатковою накладною.

На підтвердження реальності виконання зазначених вище договорів, укладених з ТОВ Калуш Бровар Дистриб`юшен (нова назва ТОВ Бір Ком), ТОВ Актіон Україна, ТОВ Імпульс Схід, ТОВ СТК Авангард, ТОВ Фамарі, ТОВ ТД Гранд Опт Продукт, позивачем до перевірки надано копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 63, платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи.

При цьому ТОВ НВП Гетьман за фактом здійснення придбання товару отримано складені продавцями ТОВ Калуш Бровар Дистриб`юшен, ТОВ Актіон Україна, ТОВ Імпульс Схід, ТОВ СТК Авангард, ТОВ Фамарі, ТОВ ТД Гранд Опт Продукт податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Копії податкових накладних та реєстр податкових накладних на підтвердження їх реєстрації долучено до матеріалів справи.

При цьому, в акті перевірки контролюючим органом не заперечується, що усі податкові накладні отримані ТОВ НВП Гетьман від вищевказаних постачальників, які були включені до Додатку 5 декларації з ПДВ за жовтень 2020 року, зареєстровано автоматизованою системою моніторингу ризикових податкових накладних на рівні ДПС України.

Суд зазначає, що саме на етапі реєстрації податкових накладних податковий орган уповноважений досліджувати господарські операції та платників податків (постачальників) на предмет відповідності їх критеріям ризиковості.

Водночас, відповідачем не подано суду доказів того, що при реєстрації податкових накладних податковим органом було віднесено вказані в них господарські операції чи контрагентів позивача до категорії ризикових.

Вказане свідчить про відсутність будь-яких об`єктивних ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства зі сторони задекларованих ТОВ НВП Гетьман постачальників.

Щодо зазначення контролюючим органом в акті перевірки, що до перевірки не надано документів щодо підтвердження фактичної передачі ТМЦ від ТОВ НВП Гетьман до ТОВ ТД Гетьман Львів, суд зазначає таке.

Згідно з актом перевірки та матеріалів справи до перевірки позивачем наданий Розподільчий баланс активів, власного капіталу та зобов`язань ТОВ НВП Гетьман, що передаються до ТОВ ТД Гетьман Львів, складений станом на 01.09.2020 та затверджений Протоколом Загальних Зборів Учасників ТОВ НВП Гетьман № 08-10/2020 від 08.10.2020, договір по зберіганню отриманих ТМЦ/товарів ТОВ ТД Гетьман Львів від ТОВ НВП Гетьман від 08.10.2020.

Відповідно до п.1.1 Договору зберігання від 08.10.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Гетьман Львів (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП Гетьман (зберігач), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Зберігач зобов`язується прийняти від Поклажодавця і за плату зберігати майно останнього, а також повернути Поклажодавцю відповідне майно в схоронності в обумовлений Договором строк.

Згідно з п. 1.2 п.1.3 цього Договору визначено, що майно, що передається на зберігання вказується в актах приймання передачі до даного Договору. Майно передане Поклажодавцем на зберігання залишається у власності Поклажодавця і не породжує для нього права власності на нього у Зберігача. Докладний перелік майна, що передається на зберігання, його кількість і вартість мають бути визначені в актах приймання передачі до даного Договору.

Місце зберігання: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Келецька, 121 (п. 1.5 цього Договору).

Згідно з договором оренди нежитлового приміщення від 02.01.2020 (т.17 а.с.219-223), ТОВ НВП Гетьман орендує в ФОП ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 10979,70 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Келецька, 121.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем разом із запереченнями на акт перевірки були надані акти прийому-передачі розподільчого балансу від 08.10.2020 №№ 25, 55, 61, 63, 64, 65, 66, 67, 70, 71, 72, 83, 84, 85, 86, 87, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 99, 100, 101 та акт приймання-передачі № 1 до договору зберігання від 08.10.2020.

Згідно з актом приймання-передачі майна від 08.10.2020 товар, який було передано на відповідальне зберігання - алкогольні напої, а тому доводи відповідача про обмежений термін придатності товару є безпідставними.

Згідно з актом повернення з відповідального зберігання від 28.01.2021 № 1/01-2021 до Договору зберігання від 08.10.2020 ТОВ «НВП «Гетьман» повернуло ТОВ «Торговий дім «Гетьман Львів» з відповідального зберігання перелічене в акті майно.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Тому наведене вище спростовує твердження контролюючого органу про відсутність документального підтвердження фактичної передачі ТМЦ від ТОВ НВП Гетьман до ТОВ ТД Гетьман Львів.

Щодо відсутності сертифікатів походження зернових культур, то суд зазначає таке.

Умовами укладених договорів щодо постачання товарів з контрагентами ТОВ «НВП «Гетьман», зокрема, договором від 15.04.2020 № 5-35 ТОВ «Імпульс Схід» передбачено, що якість та відповідність товару підтверджується сертифікатом якості (відповідності), копія якого на вимогу покупця надається в момент поставки (передачі) товару (пункт 1.4.1 Договору).

Відповідно до умов договору купівлі продажу від 16.09.2020 № 15/09, укладеного між Товариством та ТОВ «Фамарі», якщо покупець не виставив претензію про недоліки або недостачу товару протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, сторони вважають, що він прийняв товар без претензій до якості та кількості. Відповідно до п.3.4. цього ж договору визначено що, якщо якість Товару не відповідає вищевказаним вимогам, продавець за власний рахунок гарантує заміну Товару в терміни, що будуть обумовлені сторонами, але не більше, ніж 30 календарних днів.

Пунктом 2.3 Договору поставки від 14.11.2019 № 14-11/19 укладеного між Товариством та ТОВ «Актіон Україна» зазначено, що при встановленні невідповідності якості чи кількості товару інформації, яка зазначена в товаросупровідних документах, покупець зобов`язаний у присутності представника Постачальника, скласти відповідний акт згідно з вимогами чинного законодавства. Подібні умови передбачені договором від 03.01.2020 № 3-01/20, укладеного між Товариством та ТОВ «Калуш Бровар Дистриб`юшен», договором від 01.06.2020 №27153 між Товариством та TOB «СТК АВАНГАРД» та договором від 23.03.2020 № 2302/03/2020 між Товариством та ТОВ «Торгівельний дім «Гранд Опт продукт».

Жоден з вказаних договорів не встановлює обов`язку для контрагентів позивача надавати йому як покупцеві сертифікати якості та відповідності товару під час поставки останнього.

Позивач долучив до матеріалів справи сертифікати якості товарів (т. 31 а. с. 118-120).

При цьому суд зазначає, що сертифікати якості на товар не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції. Тому, відсутність таких сертифікатів не може підтверджувати відсутність господарської операції, що узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 12.02.2021 у справі № 804/2317/18.

В акті перевірки контролюючий орган також вказує на допущені недоліки в оформленні видаткових накладних, однак наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 24.05.2019 №826/7423/16, від 08.06.2022 у справі №560/4131/19.

Щодо твердження відповідача про недоліки у ТТН, суд зазначає таке.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 27.08.2018 (справа №804/2952/14), від 18.102019 (справа №813/300/16) товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Відсутність товарно-транспортної накладної або оформлення її з певними дефектами сама по собі не свідчить про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому.

Аналогічного висновок викладений також і в постанові ВС від 16.08.2022 у справі № 320/10521/20.

Доводи відповідача щодо недоліків товарно-транспортних накладних є безпідставними, оскільки товарно-транспортні накладні не є обов`язковими документами при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже недоліки у товарно-транспортних накладних не можуть бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених позивачем з контрагентами, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими первинними документами (видатковими накладними), які наявні в матеріалах справи.

Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні складали вантажовідправники та перевізники, тож позивач не несе відповідальність за недоліки у їх оформленні.

Щодо відсутності складських документів та попередніх заявок на поставку товару, то суд зазначає таке.

Так, контролюючий орган зазначав, що позивачем не було представлено складських документів, а саме договору на зберігання майна у м. Києві, оскільки значна частина товару відправлялась у м. Київ. Згідно з даними ТТН по ТОВ «Калуш Бровар Дистриб`юшен» пункт розвантаження товару - м. Київ, пр. Перемоги, 26-6.

Суд звертає увагу, що позивач надав копію договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2020, згідно з яким ТОВ «НВП «Гетьман» є орендарем частини нежитлового приміщення загальною площею 595,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 26-Б, приміщення 162а.

Окрім того, в матеріалах справи міститься довідка про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 148911, яке знаходиться за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 26-Б.

Щодо стосується контрагента ТОВ «Фамарі» та підтвердження розвантаження у м. Вінниці по вул. Келецька, 121, позивач долучив копію договору оренди нежитлового приміщення № 01/2020 від 02.01.2020, згідно з яким ТОВ «НВП «Гетьман» є орендарем частини нежитлового приміщення загальною площею 10979,70 кв.м, що знаходиться за адресою: Вінницька область, вул. Келецька, 121, а також було долучено довідку про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП №148884, яке знаходиться за адресою Вінницька область, м. Вінниця, вул. Келецька,121.

Щодо ненадання ТОВ «НВП «Гетьман» попередніх заявок на поставку для перевірки контролюючому органу, то суд встановив, що замовляння здійснювалися із контрагентами в усному порядку.

Окрім цього, такі умови були передбачені договорами між Товариством та контрагентами, а саме відповідно до договору поставки від 23.03.2020 № 2302/03/2020 між Товариством та ТОВ «Торгівельний дім «Гранд Опт продукт», п.1.4 покупець може замовити Товар в усній формі, або письмово (факсом/електронною поштою».

Відповідно до п. 2.2 договору від 14.11.2019 № 14-11/19 між Товариством та ТОВ «Актіон Україна», покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв`язку.

Суд зазначає, що всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом у України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

При цьому, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Подібні висновки міститься в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 804/939/16 (адміністративне провадження № К/9901/376/17), від 26.06.2018 у справі № 826/3006/14 (адміністративне провадження № К/9901/2453/18), від 27.11.2018 у справі № 826/11629/1 (адміністративне провадження №К/9901/50057/18) від 06.11.2018 у справі № К/9901/3443/18.

Покликання контролюючого органу на відсутність основних фондів, матеріально технічних і технологічних можливостей для проведення відповідних обсягів робіт контрагентами не заслуговують на увагу, оскільки висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація носить інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку.

Крім того, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. У разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №К/9901/873/18, від 05.10.2022 у справі №640/18151/19.

Щодо посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу узагальненої податкової інформації, суд не приймає до уваги, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Указана правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 15.06.2022 у справі № 420/4836/19.

Посилання відповідача на внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали судів у кримінальних провадженнях, які, на думку відповідача, доводять той факт, що контрагенти позивача задіяні у протиправному фінансово-економічному механізмі, мають ознаки фіктивності та проводять незаконні фінансові операції, суд відхиляє, оскільки відповідачем не доведено, що у вказаних кримінальних провадженнях ухвалено обвинувальні вироки щодо осіб, причетних до діяльності цих суб`єктів, та з висновками щодо спірних господарських операцій чи щодо пов`язаності цих суб`єктів з позивачем, або щодо причетності або обізнаності позивача з приводу незаконної діяльності цих суб`єктів.

Сам по собі факт того, що контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення, не є доказом протиправного формування витрат та податкового кредиту і не тягне за собою правових наслідків для позивача (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №826/18952/14).

Також у постанові від 10.03.2020 у справі №280/373/19 Верховний Суд дійшов висновку, що посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують підприємства контрагентів позивача суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки, по-перше, в зазначених кримінальних провадженнях відсутні вироки, а по - друге, відомості отримані під час досудового розслідування кримінального правопорушення, не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків.

Верховний Суд у постанові від 12.04.2018 по справі №808/2360/17 зазначає, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17.

Твердження податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Водночас, у цій справі відповідачем не доведено, а судом не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість. Будь-яких обґрунтованих претензій до наданих позивачем під час податкової перевірки документів, їх змісту чи обсягу, контролюючим органом в цій справі не пред`явлено.

ГУ ДПС у Львівській області не подано і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення вказаним ТОВ розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення спірних поставок ТОВ НВП Гетьман та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення від 17.02.2021 № 0007330007, від 29.04.2021 № 10133000701, від 29.04.2021 № 10233000701, є протиправними та підлягають скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Гетьман (вул. Львівська, 176, смт. Великий Любінь, Городоцький район, Львівська область, 81555, ЄДРПОУ 31804036) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ ВП 44045187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.02.2021

№ 0007330007.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.04.2021 № 10133000701.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.04.2021 № 10233000701.

Стягнути з Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Гетьман 13620,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 01.03.2024.

Суддя Кедик М.В.