Рішення

від 01.03.2024 по справі 580/12530/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року справа № 580/12530/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/12530/23 за позовом дочірнього підприємства «Умань-агро» (вул. Грушевського 61, с. Гереженівка, Уманський район, Черкаська область, 20356, ЄДРПОУ 34571712) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправним і скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

27.12.2023 вх. №58505/23 позивач (представник позивача - адвокат Яцкевіч Тетяна Леонідівна за довіреністю) у позовній заяві (надійшла через підсистему Електронний суд ЄСІТС 26.12.2023) просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.08.2023 №0078040403 у сумі 84257.14 грн.

01.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), запропонував позивачеві протягом трьох робочих днів надати до суду розрахунок сплати судового збору.

04.01.2024 вх.843/24 представник позивача зазначила, що за вимогу немайнового характеру сплачений юридичною особою судовий збір у сумі 2684 грн (квитанція від 22.12.2023 №9754-6942-0783-5864).

Верховний Суд у справі № 826/5165/16 зазначив: контролюючий орган приймає податкове повідомлення рішення за формою, що передбачає зміну майнового стану платника податків, як-то форми «Р», «В1», «В2», «В3», «В4» тощо.

Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом МФУ 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254 передбачене ППР за формою Н: за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної, визначених статтею 201 Кодексу в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або невиконання податкового повідомлення - рішення: щодо попередження платника податку - продавця контролюючим органом про необхідність складання та/або реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або виправлення помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу №2755.

Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, що поданий юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру, який подано юридичною особою, 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, що має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).

За вимогу майнового характеру у цій справі щодо оскарження ППР щодо штрафних санкцій належить сплатити: 84257.14х1.5%= 1263.86 грн, проте не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 2684 грн.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що за результатом камеральної перевірки ()акт від 19.07.2023 №7333/23-00-04-03-04/34571712 виявлені контролюючим органом порушення, яке платник не допускав, заперечення від 03.08.2023 №231 належним чином не перевірив, тому ППР від 18.08.2023 №0078040403 є протиправним. ДП «Умань-агро» в установлені законом строки направило 15.01.2023 на реєстрацію ПН №44, 45, 46, 47, 49, 50, проте квитанції (з невідомих платнику податків причин) у межах операційного дня згідно п.201.10 Кодексу №2755, Порядку №1246 не надійшло від відповідача. Позивач покликається на висновки Верховного Суду у справі №160/10558/19, що під час розгляду справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження ПН в ЄРПН, а дата їх відправлення.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав. 15.01.2024 вх. № 2531/24 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що факт несвоєчасної реєстрації ПН в 1 день зафіксований актом камеральної перевірки (за граничним терміном 15.01.2023 були зареєстровані в ЄРПН 16.01.2023). 07.08.2023 у запереченнях до акта (зареєстровані вх.25118/6) зазначено позивачем: ПН за 22.12.2022, 23.12.2022 та 24.12.2022 відправлені на реєстрацію 15.01.2023, а зареєстроовані в ЄРПН 16.01.2023. Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийняте ППР форми «Н» 18.08.2023 №0078040403 - застосовано правомірно штрафні санкції в розмірі 10% та 2% у сумі 84257.14 грн.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Платник податків «Умань-агро» (ІПН 345717123052) займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

В акті від 19.07.2023 №7333/23-00-04-03-04/34571712, що скерований платнику (ідентифікатор 0600033570624) встановлено, що зареєстровані з порушенням строку ПН від 31.12.2021 №71 на 19 днів (дата реєстрації в ЄРПН 15.06.2022 - граничний 15.01.2022 - у сумі 2791.69 грн; від 22.12.2022 №44 на 1 день (16.01.2023- 15.01.2023) у сумі 319212.27, від 22.12.2022 №45 на 1 день (16.01.2023- 15.01.2023) у сумі 171192.97, від 23.12.2022 №47 на 1 день (16.01.2023- 15.01.2023) у сумі 116289.77, від 23.12.2022 №46 на 1 день (16.01.2023- 15.01.2023) у сумі 59604.38, від 24.12.2022 №49 на 1 день (16.01.2023- 15.01.2023) у сумі 122513.48, від 24.12.2022 №50 на 1 день (16.01.2023- 15.01.2023) у сумі 50856.84, від 28.02.2023 №43 на 39 днів (20.03.2023 - 23.04.2023) у сумі 435.16, від 28.02.2023 №32 на 8 днів (16.01.2023- 15.01.2023) у сумі 114.37) на підставі абз 1 п.120-1.1 ст.120-1 розділу ІІ Кодксу №2755 у сумі 842461.4 грн та 549.53 грн на підставі абз.2 п.120-1.1 ст.120-1 розділу ІІ Кодксу №2755 з урахуванням п.90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу №2755 за виявлені порушення: встановлено відсутність реєстрації в ЄРПН протягом граничного строку.

Відповідно до розрахунку штрафу до ППР сума ПДВ та санкції: за ПН №71 - 2791.69 у розмірі 2% 279.17 грн; ПН №44 319212.27 у розмірі 10 % 31921.23 грн; ПН №50 50856.84 у розмірі 10 % 5085.68 грн, ПН №47 116289.77 у розмірі 10 % 11628.98 грн, ПН № 46 59604.38 у розмірі 10 % 5960.44 грн, ПН №49 122513.48 у розмірі 10 % 12251.35 грн, ПН №45 171192.97 у розмірі 10 % 17119.3 грн, ПН №32 22.87 у розмірі 2% 2.29 грн, ПН №43 87.03 у розмірі 2 % 8.7 грн, загальна сума 84257.14.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem. За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.

Згідно з підпунктом 14.1.133 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755 операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ, який вступив в дію 27.05.2022 внесено зміни до підпункту 69.18 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПКУ, якими визначено, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години. Таким чином на період воєнного, надзвичайного стану законодавством було скорочено операційний день з 20 години до 18 години.

Згідно з п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс №2755), Єдиний реєстр податкових накладних (далі ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу №2755 платник податків, зокрема, зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Кодексу №2755 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу №2755 на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу №2755 порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246). Відповідно до пункту 2 Порядку податкова накладна - електронний документ, що складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс №2755) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. До Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням: кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 6 червня 2017року № 557 (далі Порядок № 557), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронний цифровий підпис, Про інформацію, Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, Про телекомунікації, визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу (п.1 Порядку). Відповідно до п.2 розділу І Порядку № 557 друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа. Операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. Перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Відповідно до наказу ДПС України від 14 червня 2012 року №516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та обробки податкової звітності платників податків», що розроблено на підставі вимог чинного законодавства та яким регламентуються всі операції з приймання та обробки податкової звітності, податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ (центр обробки електронних звітів) в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв`язку без подання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 «Про подання електронної податкової звітності».

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанови від 14 серпня 2018 року справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 2 липня 2019 у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

У постанові Верховного Суду від 12 липня 2019 у справі № 0940/1600/18 суд касаційної інстанції за результатами системного аналізу норм матеріального права дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2019 у справу №809/1040/17 дійшов висновку, що оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.

Згідно з пп. 69.18 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу №2755 тимчасово (приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години), на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, платник податку не може зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день, у тому числі, якщо такий день є граничним днем їх реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З аналізу положень Кодексу №2755, Порядків № 1246 та №557 передбачено, що податковим законодавством визначений обов`язок надіслання платником податку звітності саме у межах операційного дня, що у спірних відносинах виконано вчасно платником податку щодо ПН №44, 45, 46, 47, 49, 50 (роздруківка про направлення ПН згідно квитанцій 15.01.2023 в 12:10, 12:11 - 5 штук) і прийнято/отримано в ЄРПН не пізніше наступного - першого робочого дня:16.01.2023 в 13:27 (документ доставлений до центрального рівня ДПС України в 08:48:26, 08:48:50, 08:50:08, 08:49:45, 08:48:44, 08:49:46), тому у цій частині спірне ППР не є обгрунтованим.

Згідно з частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Частина 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Верховний Суд 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18 ЄДРСР 108724557 зазначив: підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня. Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.42-1.1 ст.42 Кодексу №2755 електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема: автоматизованості - максимальної автоматизації процесів створення, прийняття, реєстрації, оброблення, зберігання документів, оброблення та відображення даних (показників) документів та інших облікових даних платника податків; спрощення процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорення електронного документообігу між ними.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч.3 ст.7 КАС України).

Відповідно до п.42-1.5 ст.42 Кодексу №2755, починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

Європейська конвенція про обчислення строків (ETS №76) визначає: під час обчислення строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, що вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, що настає після них.

Відповідно до п.49.20 ст.49 Кодексу №2755 якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Суд вважає, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд встановив, що в акті перевірки щодо ПН №71 визначено 19 днів пропущеного строку за період з 15.01.2022 до 15.06.2022, що є нелогічним та помилковим, позаяк йдеться фактично про помилку у періоді січень-червень, що є більшим ніж 19 днів; щодо ПН №43 зазначена сума 435.16 грн, проте у розрахунку до ППР - 87.01, а також щодо ПН №32 сума 114.37 грн, проте у розрахунку до ППР - 22.87, що сторони не обгрунтували. Під час обчислення санкції за ПН щодо розміру 2% - результат нарахування визначений від 1%, що не може підтвердити обгрунтованість визначених штрафних санкцій платнику податку у цій частині спірного ППР.

Суд відхиляє необгрунтовані доводи відповідача і суперечливі висновки акта камеральної перевірки та немотивовані розрахунки до податкового повідомлення-рішення форми «Н» Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.08.2023 №0078040403, позаяк має місце несприятливе для особи - користувача електронного кабінету платника податку тлумачення строку направлення ПН для реєстрації в ЄРПН в операційний день (є вихідним 15.01.2023 - неділя) та визнає рішення з розбіжними сумами ПДВ для розрахунку/обчисленням періоду у ПН №71 протиправним і таким, що належить скасувати.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позов задоволено повністю, позивачем сплачено судовий збір у сумі грн (платіжне доручення від № ) суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС України у Черкаській області судові витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2684 грн.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.08.2023 №0078040403 у сумі 84257.14 грн.

Стягнути на користь дочірнього підприємства «Умань-агро» (вул. Грушевського 61, с. Гереженівка, Уманський район, Черкаська область, 20356, ЄДРПОУ 34571712) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: дочірнє підприємство «Умань-агро» [вул. Грушевського 61, с. Гереженівка, Уманський район, Черкаська область, 20356, ЄДРПОУ 34571712];

відповідач: Головне управління ДПС у Черкаській області [вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 44131663].

Рішення суду складене 01.03.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА