Рішення

від 28.02.2024 по справі 748/4469/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/106/24 Єдиний унікальний № 748/4469/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2024 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретарів Крошки І.С., Базарної М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про зміну способу та порядку участі батька у вихованні сина,

в с т а н о в и В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_2 ,у якомупросить змінитиспосіб тапорядок йогоучасті,як батька, увихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначивши йогонаступним чином: беззгоди дитини,без присутностіматері дитини ОСОБА_2 таінших осіб,за місцемпроживання батька ОСОБА_1 здня вступурішення взаконну силу: щомісяцякожну другута четвертусуботу з12.00по 15.00год.;щорічно підчас літніхканікул одинмісяць -липень (з01по 31липня)для спільноговідпочинку батьката сина;щорічно підчас зимовихсвят -з 10.00год.2січня до18.00год.7січня дляспільного відпочинкубатька тасина;на деньнародження ОСОБА_4 -три годинипоспіль упроміжку між11.00год.до 17.00год.спільного святкуваннябатька тасина умісцях,визначених забажанням дитини.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 25 лютого 2020 року між ним та відповідачем було укладено шлюб. До укладення шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син, ОСОБА_3 . Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 19 липня 2021 року шлюб між сторонами розірвано. Зазначає, що, незважаючи на постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року, якою визначено спосіб участі батька у вихованні сина, він позбавлений можливості повноцінно бачитись зі своїм малолітнім сином через перешкоди з боку відповідача, яка не виконує належним чином рішення суду, за визначеним судом місцем виконання: АДРЕСА_1 . Вказує, що не має можливості вільно спілкуватись з дитиною, приймати участь у його вихованні, дозвіллі на рівних правах з його мамою. Відповідач не виконує рішення суду, створює всі умови для повного перешкоджання в його побаченнях із сином, що порушує не тільки його права як батька, а й суперечить інтересам дитини.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

05 грудня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що твердження позивача у позовній заяві не відповідають дійсним обставинам справи, є надуманими та грунтуються на припущеннях, не підтверджені належними та допустимими доказами, докази надані позивачем, ґрунтуються на матеріалах, які умисно сфальсифіковані службовими особами. Вважає, що позивач має на меті помститися їй та її рідним, за те, що з нього стягуються аліменти на дитину, а також, що відкрито кримінальне провадження за несплату аліментів. Зазначає, що ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, має психічні розлади, через які дитина його боїться та не хоче з ним спілкуватись. Відповідач має заборгованість по сплаті аліментів, у зв`язку з чим порушено кримінальне провадження за ч.1 ст. 164 КК України. Вважає, що акти державного виконавця є сфальсифікованими, містять викривлену інформацію та таку, що не відповідає дійсності, вона була на роботі, а відповідач не погоджувався перенести зустрічі.

04 грудня 2023 року позивачем подано відповідь на відзив, у якому він позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Зазначає, що відповідач вказала неправдиву інформацію, з обставинами, викладеними у відзиві, він не погоджується, вони є надуманими. Алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин він не вживає. Приєднані до справи світлини мали місце за часів перебування їх у шлюбі, тобто майже 5 років тому, і які розглядались як доказ у справі про визначення способу участі батька у вихованні дитини. Постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності погашена за строком давності, вважає, що відповідач навмисно створює доказову базу з метою порушення рівності прав батьків у спілкуванні з дитиною.

11 січня 2024 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких вона спростовує доводи позивача та просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Зазначив, що постановою апеляційного суду визначено спосіб участі батька у спілкуванні з сином, однак відповідач навмисно створює умови, щоб не виконувати рішення суду, чим перешкоджває у спілкуванні його та сина, домовитись з відповідачем щодо зустрічей неможливо. Стверджує, що з березня 2023 року він мав побачення з сином всього один раз, з квітня по червень відповідач зазначала, що вони живуть біля м. Львова, адресу не надавала, тому він не мав змоги бачитись з дитиною. Після цього він звернувся до виконавчої служби для примусового виконання рішення суду. Зазначає, що спілкування з дитиною за присутності відповідача або її матері не виходить, бо вони не дають проявити увагу та ніжність до дитини, як тільки син проявляє до нього увагу, відповідач одразу погрожує дитині серйозною розмовою, як батько поїде. За участі державного виконавця побачення проходили у хаті, при цьому державного виконавця до хати не впускали, пояснюючи тим, що забороняє бабуся. Він звертався і до органу опіки, але там відповіли, що не мають повноважень бути присутніми при спілкуванні. На його думку, відповідач має співмешканця, має свою сім`ю та хоче, позбавляючи спілкування, щоб син забув свого батька. Стверджує, що за умов, визначених постановою суду, він не має можливості спілкуватись зі своїм сином, у цьому йому перешкоджає відповідач та її мати.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Відповідач наполягає, що саме дитина не виявляє бажання спілкуватись з батьком. Відповідач дитині нічим не допомагає, одяг, ліків не купує, має заборгованість по сплаті аліментів. Враховуючи вік дитини, відповідач вважає доцільним спілкування дитини з батьком у її присутності. Зазначає, що позивач не може знайти спільну мову з сином, створює таку атмосферу, що дитина не хоче з ним спілкуватись, зловживає спиртними напоями, поводить себе неадекватно. Наполягає, що була зайнята на роботі, про що попереджала завчасно позивача, тому зустрічі з дитиною не відбувались.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позовних вимог покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_5 , матір відповідача, надала суду покази, що дитині ще зарано спілкуватись з батьком без матері. Про зустрічі позивач та відповідач домовляються, він приїзжджає до них додому, їх зустрічі проходять у присутності її доньки. На День народження ОСОБА_4 позивач приїхав та влаштував їм лайку за столом.

Свідок ОСОБА_6 , сестра матері відповідача, надала суду покази, що після жовтня 2023 року позивач не відвідує дитину. На дні народження хлопчика, позивач сидів з ними за столом, дитина біля нього "крутилась", він його, навіть, не обійняв.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з наданої суду копії свідоцтва про народження малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с.8).

Згідно Акту обстеження умов проживання від 22 серпня 2023 року та довідки характеристики, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає в житловому будинку, який належить її матері ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . ЇЇ малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), фактично проживає разом з матір`ю та бабусею. Будинок знаходиться у задовільному стані, має належні умови для проживання, складається із 4 житлових кімнат, в приміщенні є газове опалення та електропостачання. Дитина має належне місце для сну та відпочинку, забезпечена всім необхідним для проживання та повноцінного розвитку, є в наявності одяг, взуття, іграшки, продукти харчування в достатній кількості (а.с.79).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року рішення Чернігівськогорайонного судуЧернігівської областівід 08вересня 2022року змінено,визначено ОСОБА_1 способи участіу вихованніта спілкуваннііз малолітнімсином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та призначенонаступні дніта години:щомісяця кожнудругу тачетверту суботу-з 12.00по 15.00год.у присутностіматері, ОСОБА_2 ,за місцемпроживання дитинив смт.Олишівка,з урахуваннямбажання дитини,режиму днята стануздоров`ядитини; надні народженнядитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -три годинипоспіль упроміжку між11:00год.до 17:00год.,спільного святкуваннябатька тасина вмісцях,визначених забажанням дитини,у присутностіматері, ОСОБА_2 ;святкові дні(з02січня по07січня кожногороку) з11.00год до17.00год.,у присутностіматері ОСОБА_2 ;влітку,на періодлітньої відпустки ОСОБА_1 -14календарних днів,у присутностіматері ОСОБА_2 ;на часдії воєнногостану,без вивезеннядитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за межінаселеного пункту,в якомупроживає дитина.При неможливостівиконання графіку,батько завчасноповідомляє матірдитини,а матір батькадитини. (а.с.16-24).

З постанови суду вбачається, що шлюб між сторонами розірвано 19 липня 2021 року за рішенням Святошинського районного суду м. Києва.

З актів державного виконавця Козелецького ВДВС при примусовому виконанні виконачого листа Чернігівського апеляційного суду № 759/18934/21, виданого 16 травня 2023 року про визначення способу участі батька у вихованні дитини, вбачається, що 10 червня 2023 року, 24 червня 2023 року, побачення з сином згідно рішення суду не відбулось, оскільки боржника не було вдома.( а.с. 12,13) 01 жовтня 2023 року ( а.с. 15) побачення з сином не відбулось з вини боржника, без зазначення нею причин, 25 листопада 2023 року побачення не відбулось, боржника вдома не було, бабуся повідомила, що онук захворів.( а.с. 54).

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції про права дитини).

Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно достатті 15 Закону України "Про охорону дитинства"дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Статтею 141 СК Українипередбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідностатті 153 СК Українипередбачеає, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Застаттею 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Частинами першою та другоюстатті 159 СК Українипередбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Батько, який проживає окремо від дітей, зобов`язаний брати участь у їх вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дітьми, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дітей до батька, вік дітей, стан їх здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дітьми, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьмастатті 7 СК України,стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства).

Відповідно до частини другоїстатті 155 СК Українибатьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини, практика якого відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"і частини четвертоїстатті 10 ЦПК Українизастосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з матір`ю в с. Олишівка Чернігівського району Чернігівської області, батько дитини проживає у м. Києві. Батьки дитини не досягли згоди щодо участі батька ОСОБА_1 , який проживає окремо від дитини, у її вихованні. Порядок участі батька у вихованні дитини, встановлений постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року, не виконується належним чином, що вбачається з актів державного виконавця ( а.с. 12,13, 15,54) та в принципі, і не заперечується сторонами у ході судового розгляду.

Крім того,з прослуханих судомаудіозаписів тавідеозаписів вбачається,що матір відповідача влаштувала сварку з позивачем, дозволяє нецензурну лайку у присутності дитини, на неодноразові телефонні дзвінки позивача 21 квітня, 28 квітня, 05 травня, 10 травня, 15 травня, 26 травня, 02 червня, 09 червня, 16 червня, 23 червня 2023 року відповідач зазначає, що зустріч не відбудеться, вона працює.

З довідки ТОВ " ЛЕКС ТМ" від 30 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 з 05 червня 2023 року по 11 червня 2023 року, з 19 червня 2023 року по 25 червня 2023 року працювала згідно графіка. ( а.с. 77).

Таким чином, з досліджених доказів судом встановлено, що встановлений постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року порядок участі батька у вихованні сина не виконується належним чином з причини зайнятості матері дитини на роботі у дні, відведені для спілкування батька з дитиною.

Маючи бажання спілкуватись з дитиною та з причини невиконання рішення суду, позивач звернувся до суду з позовом про зміну способу участі батька у вихованні дитини.

Відповідно до частин четвертої та п`ятоїстатті 19 СК Українипри розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Тож, враховуючи зазначені у позовній обставини, судом запропоновано управлінню (службі) у справах дітей Олишівської селищної ради надати висновок щодо способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином - ОСОБА_8 .

Рішенням виконавчого комітету Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 17 січня 2024 року, як органу опіки та піклування, затверджено висновок щодо участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

щомісяця кожну другу та четверту суботу з 11.00 до 16.00, в населеному пункті за місцем проживання дитини в присутності матері ОСОБА_2 або бабусі ОСОБА_5 ;

святкові дні (Великдень, Новий рік, Різдво) - з 11.00 до 17.00 в населеному пункті за місцем проживання дитини в присутності матері ОСОБА_2 або бабусі ОСОБА_5 ;

дні народження дитини - з 11.00 до 17.00 в присутності матері ОСОБА_2 або бабусі ОСОБА_5 ;

влітку, на період літньої відпустки батька - 14 календарних днів, але на час військового стану не рекомендовано перевозити дитину за межі населеного пункту, в якому проживає дитина. При неможливості виконання графіку батько завчасно повідомляє матір, а мати - батька дитини (а.с. 130-132 ).

Наданий на запит суду висновок органу опіки та піклування є аналогічним з висновком, скерованим до суду при попередньому розгляді справи, про що сторони повідомили суд у судовому засіданні.

Суд частково не погоджується з даним висновком органу опіки і піклування з огляду на доводи позивача про перешкоди з боку відповідача у його спілкуванні з сином саме через зайнятість її на роботі у дні, відведені для такого спілкування, а також відсутності підстав для спілкування батька з сином у присутності іншої особи, матері дитини.

Відповідно до п. 72Постанови КМ України від 24.09.2008 N 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини»під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Європейський судз правлюдини зауважує,що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, параграф 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у, кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, параграф 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач посилається, що тривалий час із відповідачкою виникають непорозуміння щодо його участі у вихованні їх спільного сина, його відвідуванню сина за місцем проживання відповідача, а саме у будинку її матері, створюються штучні перешкоди зі сторони відповідачки для нормального спілкування з дитиною, рішеня суду належним чином не виконується.

Зазначені доводи, на думку суду, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні поясненнями позивача та відповідача, прослуханим судом аудіозаписом розмов позивача та відповідача. ( а.с. 25, 57,82)

Натомість, не знайшли свого підтвердження доводи відповідача щодо неадекватної, неврівноваженої, негативної поведінки ОСОБА_1 по відношенню до свого сина, що вбачається з відео та аудіо записів переглянутих судом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано і матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження нестійкого психічного стану ОСОБА_1 , зловживання ним спитрними напоями. Твердження відповідача спростовуються довідками КНП « Клінічна лікарня « Психіатрія», Київської міської наркологічної клінічної лікарні « Соціотерапія» з яких вбачається, що ОСОБА_1 на обліку в лікаря-нарколога не перебуває, за наркологічною допомогою не зверталась та за медичною допомогою до психоневрологічного відділення не звертався.( а.с. 47,48). Надані відповідачем фотографії позивача, виконані п`ять років тому, були предметом розгляду справи про визначення способу участі батька у вихованні дитини та не доводять ту обставину, що ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2022 року у справі № 663/724/19 наголосив на тому, що створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні дитини та спілкуванні з нею мають наслідком руйнування зв`язків із сім`єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.

При вирішенніспору,враховуючианаліз наведенихнорм права,зокрема йпрактики Європейськогосуду зправ людини,позицію батьката матері,яка заперечує протизміни,способу тапорядку участіпозивача увихованні дитини,але зурахуванням запропонованихі неюумов -відповідачем категорично заперечується переданнямалолітньої дитини батьковіз виїздомза місцемйого проживаннядо м.Києва уперіод воєнногостану, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дітьми та участь у їх вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, сімейні обставини та фактори, які впливають на участь батька у вихованні дітей, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Підстав для присутності іншої особи - відповідача, при спілкуванні позивача з дитиною, з урахуванням віку дитини ( шість років), відсутності доказів щодо нестійкого психічного стану ОСОБА_1 , зловживання ним спитрними напоями, неможливості належного спілкування батька з сином у присутності його матері, що підтверджується переглянутим судом відеозаписом, судом не встановлено. Крім того, зайнятість відповідача на роботі перешкоджає спілкуванню позивача з сином у її присутності у дні, відведені для цього попереднім рішенням суду.

Отож, врахувавши наведені вище обставини, суд вважає за можливе, визначити спосіб участі батька у спілкуванні з сином без присутності матері, що, на думку суду, можливо в силу віку дитини та відповідатиме інтересам дитини. Однак, враховуючи, що позивач проживає в м. Києві, а дитина проживає в смт. Олишівка Чернігівської області, суд вважає, що в період дії воєнного стану таке спілкування з можливістю вивезення дитини з місця його постійного проживання можливе виключно з письмової згоди матері дитини.

За встановлених судом обставин, суд вважає за можливе змінити спосіб та порядок участі позивача у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 ,визначений постановоюЧернігівського апеляційногосуду від06березня 2023року, але без присутностіматері ОСОБА_2 , асаме: щомісяця кожну другу та четверту суботу - з 12.00 до 15.00 год. без присутності матері ОСОБА_2 , з урахуванням бажання дитини, режиму дня та стану здоров`я дитини, на час дії воєнного стану - без вивезення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі населеного пункту, у якому проживає дитина; у День народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - три години поспіль, у проміжку між 11:00 год. до 17:00 год., спільного святкування батька та сина в місцях, визначених за бажанням дитини, без присутності матері ОСОБА_2 , на час дії воєнного стану - з можливістю вивезення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі населеного пункту, в якому проживає дитина, виключно за письмової згоди матері ОСОБА_2 ; святкові дні (з 02 січня по 07 січня кожного року) - з 11.00 год до 17.00 год. без присутності матері ОСОБА_2 , на час дії воєнного стану - з можливістю вивезення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі населеного пункту, в якому проживає дитина, виключно за письмової згоди матері ОСОБА_2 ; щорічно під час літніх канікул, у липні - 14 календарних днів без присутності матері ОСОБА_2 , на час дії воєнного стану - з можливістю вивезення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі населеного пункту, в якому проживає дитина, виключно за письмової згоди матері ОСОБА_2 .

Зміна саме на такий способ та порядок участі у спілкуванні та вихованні дитини не суперечить інтересам дитини та є таким, що відповідатиме віковим потребам малолітньої дитини, та за сумлінного відношення батька до виконання свого обов`язку, буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання сина.

Разом з тим суд зазначає, що зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, його прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків дитини у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні їх сина.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 60, 88, 208, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165 Сімейного кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про зміну способу та порядку участі батька у вихованні сина задовольнити частково.

Змінити спосіб та порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений постановою Чернігівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року.

Визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні із малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином:

- щомісяця кожну другу та четверту суботу - з 12.00 до 15.00 год. без присутності матері ОСОБА_2 , з урахуванням бажання дитини, режиму дня та стану здоров`я дитини, на час дії воєнного стану - без вивезення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі населеного пункту, у якому проживає дитина;

- у День народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - три години поспіль, у проміжку між 11:00 год. до 17:00 год., спільного святкування батька та сина в місцях, визначених за бажанням дитини, без присутності матері ОСОБА_2 , на час дії воєнного стану - з можливістю вивезення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі населеного пункту, в якому проживає дитина, виключно за письмової згоди матері ОСОБА_2 ;

- святкові дні (з 02 січня по 07 січня кожного року) - з 11.00 год до 17.00 год. без присутності матері ОСОБА_2 , на час дії воєнного стану - з можливістю вивезення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі населеного пункту, в якому проживає дитина, виключно за письмової згоди матері ОСОБА_2 .

- щорічно під час літніх канікул, у липні - 14 календарних днів без присутності матері ОСОБА_2 , на час дії воєнного стану - з можливістю вивезення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі населеного пункту, в якому проживає дитина, виключно за письмової згоди матері ОСОБА_2 .

При неможливості виконання графіку, батько завчасно повідомляє матір дитини, а матір батька дитини.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 01 березня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Хоменко Л.В.