Постанова

від 27.02.2024 по справі 501/2514/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1344/24

Справа № 501/2514/22

Головуючий у першій інстанції Смирнова В.В.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Лупши В.В.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3

на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 березня 2023 року, ухваленеІллічівським міським судом Одеської області у складі: судді Смирнова В.В. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області, про приведення об`єкту нерухомості у відповідність до проектувальної документації,

в с т а н о в и в:

У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що Відповідачу ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110800000:03:001:0533 (відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.11.2018 № НВ-5107099002018) Управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Чорноморської міської ради було надано будівельний паспорт на будівництво дачного будинку з прибудовою господарської будівлі, реєстраційний номер 013-18-24 від 28.09.2020 реєстраційний номер ЄДЕССБ ВР01: НОМЕР_1 (далі - Будівельний паспорт).

На підставі вказаного Будівельного паспорту відповідачу відділом ДАБК ВК ЧМР Одеського району Одеської області (далі - Відділ ДАБК) було зареєстроване повідомлення про початок виконання будівельних робіт, будівництво яких здійснюється на підставі Будівельного паспорта від 08 жовтня 2020 року за № ОД 051201008352.

Листом від 11 лютого 2022 року № 013-17 (вх. № 01-08/49 від 11 лютого 2022 року) Управління архітектури та містобудування повідомило, що замовником ОСОБА_2 подані недостовірні відомості в ескізних намірах забудови щодо меж сусідньої ділянки та розташованих на ній об`єктів, а саме: на топографічній зйомці взагалі не вказана суміжна земельна ділянка та будівлі, які на ній розташовані.

У зв`язку з наявністю недостовірних даних, будівництво об`єкта «Будівництво дачного будинку з прибудовою господарської будівлі» за адресою: АДРЕСА_1 , кад. № 5110800000:03:001:0533, по відношенню до сусідньої земельної та будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є позивач ОСОБА_1 , відбувається з істотними порушеннями будівельних норм та значно шкодить майну позивача.

На об`єкті встановлено порушення ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порушення п. 6.1.41, п. 6.1.39 та табл. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

На вимоги позивача, відповідач не реагує, та з огляду на зазначене, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав, а тому просив зобов`язати ОСОБА_2 привести будівництво дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер: 5110800000:03:001:0533 у відповідність до виданого управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Чорноморської міської ради будівельного паспорту на будівництво дачного будинку з прибудовою господарської будівлі, реєстраційний номер 013-18-24 від 28 вересня 2020 року, реєстраційний номер ЄДЕССБ ВР01: НОМЕР_1 . Розподілити судові витрати.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовна заява оформлена та подана позивачем до суду із суттєвими порушеннями вимог ЦПК, що позивач обрав не належний спосіб захисту своїх прав та інтересів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, позивач не навів належних і достатніх обґрунтувань щодо порушення його прав або інтересів в результаті здійснення відповідачем будівництва та не надав суду належних та достатніх доказів, що можуть підтвердити наявність таких порушень, тому просив відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області надійшли пояснення на позовну заяву про задоволення позовної заяви позивача, посилаючись на те, що Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області вважає, що оскільки замовником ОСОБА_2 були подані недостовірні відомості в ескізних намірах забудови щодо меж сусідньої ділянки та розташованих на ній об`єктів та управлінням архітектури та містобудування на підставі цих даних був виданий будівельний паспорт на будівництво дачного будинку з прибудовою господарської будівлі, реєстраційний номер 013-18-24 від 28 вересня 2020 року, а відділом ДАБК зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, серії ОД № 051201008352 від 08 жовтня 2020 року та на об`єкті будівництва було встановлено порушення ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порушення п. 6.1.41, п. 6.1.39 та табл. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» - то будівельний паспорт реєстраційний номер 013-18-24 від 28 вересня 2020 року і реєстрація повідомлення про початок будівельних робіт серії ОД № 051201008352 від 08 жовтня 2020 року мають бути скасовані.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області, про приведення об`єкту нерухомості у відповідність до проектувальної документації задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 привести будівництво дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер: 5110800000:03:001:0533 у відповідність до виданого управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Чорноморської міської ради будівельного паспорту на будівництво дачного будинку з прибудовою господарської будівлі, реєстраційний номер 013-18-24 від 28 вересня 2020 року, реєстраційний номер ЄДЕССБ ВР01: НОМЕР_1 . Вирішено судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, необ`єктивним та упередженим, ухваленим без повного та всебічного з`ясування обставин, які мають значення для справи та просить скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 березня 2023 року повністю та скасувати заходи забезпечення позову, що були застосовані ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14 вересня 2022 року. Стягнути судовий збір у розмірі 1488,60 грн.

Доводами апеляційної скарги є те, що всі судові засідання судом першої інстанції проводились без присутності учасників справи, оскільки в суді був запроваджений порядок про зупинення розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу із забороною їх пропуску до залів судових засідань, тому всі процесуальні документи надавались та отримувались через електронні засоби комунікації; позовна заява позивача не відповідала вимогам ч. 2 ст. 185, ч. 7 ст. 177 ЦПК і суд першої інстанції не звернув уваги та не надав їм належної правової оцінки, чим порушив вимоги норм ЦПК України та ухвалою суду від 28 вересня 2022 року прийняв позовну заяву позивача та відкрив провадження у справі.

Всі недоліки заяви про забезпечення позову та позовної заяви були залишені судом без дослідження та уваги і не були враховані після того, як відповідач детально зазначив в клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, у відзиві на позовну заяву та у клопотанні про витребування доказів; не врахований висновок Верховного Суду у справі № 205/5252/19 від 03 травня 2022 року щодо обов`язкового скріплення всіх поданих у електронній формі процесуальних заяв ЄЦП; не сплачено судовий збір позивачем за подання до суду заяви про забезпечення позову.

До того ж судом порушено вимоги ч. 2 ст. 158 ЦПК України щодо строків розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Суд не врахував норми матеріального права, що вказують на відсутність у позивача законних прав та підстав на пред`явлення теперішнього позову, та в оскаржуваному рішенні залишив без уваги всі доводи та докази відповідача стосовно відсутності у позивача законних прав та підстав на звернення до суду з відповідним позовом, оскільки таким правом наділені відповідні органи державного архітектурно-будівельного контролю або місцевого самоврядування як власники земельної ділянки, а позивач вже скористався своїм правом звернення до ДАБК; крім того, суд не дав оцінки підставам проведення позапланової перевірки органів ДАБК; суд не зазначив у своєму рішенні всі доводи відповідача, що не відповідає приписам ст. 265 ЦПК України; також суд не врахував наявності адміністративних справ № 420/4583/22 та № 420/10914/22, які розглядались в той час в П`ятому апеляційному адміністративному суді та Одеському окружному адміністративному суді, про які зазначив відповідач, і в яких позивач був учасником, як третя особа, предметом яких було визнання протиправними та скасування постанови та Припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, скасування будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, і у задоволенні позовів було відмовлено; суд в порушення вимог ст. 19 та п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України не звернув уваги на те що категорія таких справ не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відносяться до компетенції адміністративних судів, і не закрив провадження у справі; описова частина оскаржуваного рішення не відповідає вимогам п. 1 ч. 3 ст. 265 ЦПК України; висновок про вплив розпочатих будівельних робіт по будівництву багатоповерхової будівлі на технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій належного позивачу дачного будинку, який виконаний експертом з технічного обстеження будівель та споруд ОСОБА_4 , не може бути визнаний належним та допустимим доказом, оскільки не зазначено про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду, експертне дослідження проводилось взагалі без повідомлення та залучення відповідача, на підставі архівних фотографій, а не на підставі фактичних обставин та справжніх доказів щодо виконання відповідачем всіх необхідних підготовчих дій та робіт по укріпленню стінки суміжної земельної ділянки та перед початком розробки котловану; крім того, позивачем за кошт відповідача у вересні 2021 року було обстежене свій будинок на предмет визначення його технічного стану та впливу на нього будівництва дачного будинку відповідача, в ході якого з`ясовано порушення ДБН щодо відстані до межі суміжної земельної ділянки, відсутність опалення, гідроізоляції стін, незначне заглиблення фундаменту, самовільну будову сараю, фізичний знос складає 35%, загальний технічний стан задовільний, для підтримання нормальних експлуатаційних властивостей об`єкту необхідно підсилення фундаменту та проведення капітального ремонту з метою усунення невідповідності фактичних існуючих конструктивних рішень, що в цілому спростовує висновок, наданий позивачем.

Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто з нього на користь держави 1073 грн судового збору, коли за матеріалами справи судовий збір сплачено в розмірі 992,40 грн, який відповідає розміру судового збору за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився.

Положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 223, 372 ЦПК України). Явка відповідача обов`язковою не визнавалася.

Колегія суддів відхиляє як необґрунтоване клопотання позивача ОСОБА_1 від 26 лютого 2024 року про відкладення розгляду справи, яке мотивоване знаходженням позивача за кордоном та бажанням брати особисту участь у розгляді апеляційної скарги та давати особисті пояснення з огляду на виключність справи для нього, на підтвердження чого надає копії авіаквитку про прибуття до Молдови 03 березня 2024 року.

У справі, що переглядається, саме позивач є ініціатором судового провадження, за яким провадження у справі відкрито 28 вересня 2022 року, апеляційне провадження відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 квітня 2023 року, копію якої позивачем отримано 10 травня 2023 року, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення (а.с. 198 т. 2), розгляд справи призначений на 25 липня 2023 року о 15.30 год.

Після чого розгляд справи неодноразово відкладався на 25 липня 2023 року, на 10 жовтня 2023 року, на 17 жовтня 2023 року, на 28 листопада 2023 року, на 30 січня 2024 року, врешті - на 27 лютого 2024 року о 13.30 год, у тому разі і через відсутність відомостей про належне повідомлення позивача - 25 липня 2023 року та 28 листопада 2023 року (повернення рекомендованого відправлення за закінченням терміну зберігання).

Відповідач, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи 27 лютого 2024 року о 13.30 год, про що свідчить рекомендоване повідомлення кур`єрської служби доставки про вручення поштового відправлення (а.с. 24 т. 3) та, будучи належно ознайомленим із апеляційною скаргою ще у травні 2023 року, не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, у той час, коли ЦПК внормовано, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи тощо виключно в заявах по суті справи, якими, зокрема є відзив (частина 1, 2 статті 174 ЦПК України).

Явка позивача не визнавалася апеляційним судом обов`язковою.

Отже, вказане не відповідає меті своєчасного розгляду справи з дотриманням прав всіх учасників справи на розгляд їх справи у розумні строки.

Поняття розумний строк є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (№51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Враховуючи те, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, який сплинув 27 червня 2023 року, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи наведене, в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи слід відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає право людини до свого приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції. З урахуванням загальних принципів, передбачених практикою ЄСПЛ, необхідно зауважити: якщо в Конвенції прямо не визнається право на здорове та спокійне середовище для життя, то у випадках, коли людина безпосередньо і серйозно стурбована незручностями, спричиненими іншими особами (поведінка сусідів, функціонування промислових об`єктів тощо), може виникнути питання щодо порушення статті 8 Конвенції. Порушення права на повагу до житла не обмежується конкретними фізичними порушеннями, такими як несанкціоноване проникнення в будинок особи, а також включає такі посягання, які не є конкретними чи фізичними, наприклад, шум, запахи або інші форми втручання. Серйозне порушення може призвести до порушення права людини на повагу до житла, якщо це заважає користуватися зручностями свого житла. Такі порушення необхідно розглядати не лише в аспекті права особи на матеріальний об`єкт/простір, але і як право на отримання задоволення від користування таким об`єктом. З метою оцінки факту порушення права особи на повагу до житла потрібно визначити, чи досягли незручності того мінімального рівня, необхідного для встановлення втручання у права особи на повагу до житла та приватного життя. Оцінка цього мінімуму є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність та тривалість незручностей, їх фізичні чи психічні наслідки.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб чи завдати шкоди довкіллю. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням права в інших формах.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (частини перша-п`ята статті 319 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому шкоди.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно дост. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, сьомої статті 376 ЦК України, які є правовою підставою для звернення позивача до суду, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесення особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, статті 3 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16 зроблено висновок, що «право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу)».

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно державного акту на земельну ділянку, ОСОБА_1 , належить земельна ділянка в розмірі 0,0362 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено Державним Актом на право власності на земельну ділянку (т. 1 а.с. 19-21), на якій розташований двоповерховий дачний будинок загальною площею 228,4 кв.м, житловою пощею 158,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2224208051000, на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_2 , виданий 17 червня 2008 року Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради (а.с. 21 т. 1).

Власником сусідньої із позивачем земельної ділянки із кадастровим № 5110800000:03:001:0533 за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач ОСОБА_2

ОСОБА_2 . Управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Чорноморської міської ради 28 вересня 2020 року видано будівельний паспорт на будівництво дачного будинку з прибудовою господарської будівлі, реєстраційний номер 013-18-24 від 28 вересня 2020 року, реєстраційний номер ЄДЕССБ ВР01: НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110800000:030010533) (т. 1 а.с. 6-8).

Відповідно до вказаного будівельного паспорту вказано загальну площу будівлі 282,0 кв.м, площу забудови 256,56 кв.м, житлову площу 164 кв.м (т. 1 а.с. 9-16, т. 2 а.с. 86-89).

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу надання відповідачем під час отримання Будівельного паспорту недостовірних даних щодо суміжної земельної ділянки та розташованих на ній будівель позивача, через близькість його розташування, з порушенням технології проведення робіт по закріпленню грунтів основи фундаменту у мовах щільної забудови будівництво ОСОБА_5 відбувається з істотними порушеннями будівельних норм, і будинок позивача зазнає руйнувань та пошкоджень з відповідного боку, і оскільки таке будівництво здійснюється з відхиленнями від будівельного паспорту та наміри забудови не можуть бути реалізовані у порядку ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», вважає ефективним способом захисту своїх прав зобов`язання відповідача привести будівництво у відповідність до будівельного паспорту.

На обґрунтування позову позивач посилається на те, що листом від 11 лютого 2022 року № 013-17 (вх. № 01-08/49 від 11 лютого 2022 року) Управління архітектури та містобудування повідомило позивача, що замовником ОСОБА_2 подані недостовірні відомості в ескізних намірах забудови щодо межі сусідньої ділянки та розташованих на ній об`єктів, а саме: на топографічній зйомці взагалі не вказана суміжна земельна ділянка та будівлі, які на ній розташовані.

Згідно заяви ОСОБА_1 до голови ЧМР Одеського району Одеської області від 04 січня 2022 року, зазначено що при будівництві на сусідній дільниці його дачний будинок зазнав значних руйнувань, просить прийняти відповідні закону міри (т. 1 а.с. 17-18, т. 2 а.с. 82).

Згідно висновку на замовлення ОСОБА_1 , зробленого до звернення позивача до суду ПП «Укрспецпроект-1», щодо впливу розпочатих будівельних робіт по будівництву багатоповерхової будівлі на технічний стан несучих і огороджувальних конструкцій двоповерхового дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено про виникнення пошкоджень зазначеного дачного будинку унаслідок розпочатих будівельних робіт близько розташованої будівлі (т. 1 а.с. 22-52).

Відповідно наказу № 01-05/06 від 04 лютого 2022 року ВК ДАБК видав наказ про проведення позапланового заходу за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 90-91).

Згідно акту № 06 від 17 лютого 2022 року, складеного Відділом ДАБК Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, за результатами заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо земельної ділянки, власник ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 зазначено про наявні порушення ДБН та неспівпадіння геометричних показників забудови з показниками будівельного паспорту (т. 1 а.с. 31-52, т. 2 а.с. 3-50, 98-105).

Відповідно листа № 013-17 від 11 лютого 2022 року ВК ЧМР управління Архітектури та Містобудування звернулось до начальника ВДАБКВК ЧМР Одеського району Одеської області щодо виданого будівельного паспорту на будівництво дачного будинку з прибудовами, на ім`я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , так як виявлено недостовірні відомості власником щодо сусідньої ділянки (т. 1 а.с. 29-30).

Відповідно договору про проведення обстеження № 092021-01 від 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ПП «Дельта-Консалтінг» та ОСОБА_2 уклали договір про визначення технічного стану приватного майна за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 187-188).

Згідно акта прийому-передачі виконаних робіт з обстеження за договором № 092021-1 від 20 вересня 2021 року підписано ОСОБА_1 , ПП «Дельта-Консалтінг» та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 189).

Згідно технічного висновку про технічний стан конструкції дачного будинку літ. «А», «Е» за адресою: АДРЕСА_1 зазначено про фізичний знос належного позивачу будинку у 35 відсотків.

Задовольняючи позовні вимоги та зобов`язуючи відповідача привести будівництво дачного будинку до виданого будівельного паспорту, суд виходив із встановлення того, що будівництво на об`єкті здійснюється з відхиленням від будівельного паспорту та наміри забудови не можуть бути реалізовані у порядку ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає вказані висновки такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та матерілах справи з огляду на таке.

Розглядаючи справи, суд має керуватися такими засадами цивільного судочинства як диспозитивність, коли суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), та змагальності, що передбачає обов`язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Отже, саме позивач, звертаючись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, визначає таке, обирає спосіб захисту таких своїх прав та має довести вказані обставини.

Вважаючи порушеними свої права наданням відповідачем під час отримання будівельного паспорту недостовірних даних щодо суміжної земельної ділянки та розташованих на ній будівель позивача, через що спірне будівництво відбувається з істотними порушеннями будівельних норм і будинок позивача зазнає руйнувань та пошкоджень, позивач одночасно просить захистити свої права шляхом обов`язку відповідача привести таке будівництво у відповідність до будівельного паспорту, одночасно посилаючись на необґрунтованість видачі такого паспорту.

За змістом ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил, з огляду на положення законів України «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі №6-1721цс16 зроблено висновок, що «право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу)».

Аналогічна правова позиція неодноразово була підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі №127/27333/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі№369/8107/15-ц, від 20 листопада 2019 року у справі№685/1537/17-ц, від 10 червня 2020 року у справі№127/11492/16-ц, від 27 січня 2021 року у справі №308/8116/13-ц.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина шоста статті 81 ЦПК України встановлює, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, судом може бути призначена експертиза або відповідні висновки експертів можуть надаватися суду сторонами (стороною), у разі підготовлення їх на замовлення такого учасника справи (статті 102, 103 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, з огляду на суб`єктний склад сторін, обов`язковому доведенню підлягав факт наявності порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача у зв`язку із будівництвом на суміжній земельній ділянці.

Натомість останнім не доведено обставин, яким він обґрунтовує порушення своїх прав у цій справі, зокрема, що спірне будівництво загрожує пошкодженням та руйнацією його будинку саме внаслідок відхилення такого будівництва від будівельного паспорту.

Так, з наданого позивачем Висновку про вплив розпочатих будівельних робіт по будівництву багатоповерхової будівлі на технічний стан несучих і огороджувальних конструкцій двоповерхового дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не вбачається зв`язок пошкоджень будинку позивача із тим, що спірне будівництво на суміжній земельній ділянці відбувається із відхиленням від будівельного паспорту.

Вказаний висновок не є висновком судової експертизи у розумінні вимог ст. 102 ЦПК України.

Статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6ст. 106 ЦПК Українизазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з ч. 5ст. 106 ЦПК Україниу висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

При цьому докази підстави проведення вказаних робіт експертом позивачем не надано, зазначено лише замовника фізичну особу ОСОБА_1 та посилання на лист-замовлення, такий висновок додано до позовної заяви, що свідчить про його складення до звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.

Отже, дослідження об`єкту здійснено експертом ОСОБА_4 до пред`явлення позову у цій справі за зверненням ОСОБА_1 , висновок б/н складено на замовлення фізичної особи ОСОБА_1 , який на той час не був учасником справи, тому такий висновок не є висновком експерта, а за своїм змістом є письмовим доказом.

Слід зазначити, що у вказаному висновку як письмовому доказі відсутній докладний опис проведених експертом досліджень стосовно будинку позивача, експерт не оглядав і не досліджував будівництво відповідача на належній останньому земельній ділянці, не повідомляв відповідача про необхідність такого огляду і дослідження, не зазначив про відхилення будівництва від будівельного паспорту та його самочинність та не виснував, чи призведе перебувадова об`єкту у відповідності із будівельним паспортом до припинення порушення прав позивача.

З іншого наявного у справі письмового доказу Технічного висновку щодо технічного стану конструкції дачного будинку літ. «А», «Е» та господарських споруд «Д» та «Ж» за адресою: АДРЕСА_1 , та впливу на нього нового будівництва дачного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складеного ЧП «Дельта-Консалтінг», який так само є письмовим доказом у справі, виснувано, що для підтримання нормальних експлуатаційних властивостей об`єкту обстеження необхідно виконати підсилення фундаменту (враховуючи особливості грунтів, глибину нормативну 0,8 м та фактичну (зі слів ОСОБА_1 0,5 м), та провести капітальний ремонт з метою усунення невідповідності фактично існуючих конструктивних рішень діючим нормативним рішенням у бідівництві. Виконання рекомендацій даного звіту забезпечить експлуатаційну придатність конструкції дачної будівлі на період строку їх експлуатації за умови усунення зафіксованих при обстеженні дефектів та пошкоджень (т. 1 а.с. 83-111, 190-218).

Згідно Договору № 092021-01 на проведення обстеження від 20 вересня 2021 року, вказаний висновок замовлений фізичною особою ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно звіту за результатами інженерно-геологічних вишукувань, зробленого ФОП « ОСОБА_6 » в травні 2020 року на об`єкті, за адресою: АДРЕСА_2 , діл. № 22 № 8-5-20-ІГ зазначено про постійне підтоплення території вишукувань (т. 1 а.с. 68-82, 175-186).

Отже, слушним є посилання відповідача на те, що перед початком виконання будівельних робіт на своїй земельній ділянці, ним замовлено виконання робіт з інженерно-геологічних вишукувань, та ФОП ОСОБА_6 була розроблена схема укріплюючого шпунтового ряду, який виключить просідання та осипання грунтів, а також на його замовлення 18 жовтня 2021 року проведено обстеження дачного будинку Приватним підприємством «Дельта-Консалтінг», яким наданий технічний висновок про технічний стан конструкцій дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та впливу на нього нового будівництва дачного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Будь-яких клопотань про призначення по справі експертизи щодо предмету доказування - що пошкодження та руйнація будинку позивача мають місце через самочинне будівництво відповідача, яке здійснбється із відхиленням від Будівельного паспорту позивачем не заявлено.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність належних та допустимих доказів, які можуть бути взяті до уваги судом в підтвердження обставин, які входять до предмету доказування у даній справі, заслуговують на увагу.

Крім того, слушним є і посиланням відповідача на не взяття судом до уваги того, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року у справі 420/4583/22, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування постанови задоволено та визнано протиправною та скасовано постанову № 01-07/10 від 03 березня 2022 року по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_2 накладений штраф у розмірі 5950,00 грн та закрите провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Предметом розглядуваної справи була постанова, винесена відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на підставі акту перевірки № 06 від 17 лютого 2022 року, в якому зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання у сфері містобудівної діяльності», п.11 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі № 420/10914/22, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року, у задоволенні адміністративного позову Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 , про скасування будівельного паспорту та реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, включення його з Реєстру відмовлено повністю.

Предметом вказаної справи було скасування будівельного паспорту реєстраційний номер НОМЕР_3 від 28 вересня 2020 року, виданий на об`єкт будівництва: Будівництво дачного будинку з прибудовою господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , кад. № 5110800000:03:001:0533, замовник ОСОБА_2 ; та скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт № ОД 051201008352 від 08 жовтня 2020 року, виданого відділом держаного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, замовником якого є ОСОБА_2 для будівництва дачного будинку з прибудовою господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110800000:03:001:0533) та виключити його з Реєстру будівельної діяльності.

Колегія суддів зазначає, що у разі відхилення від будівельного паспорту за умови не доведення позивачем як власником суміжної земельної ділянки порушення його прав саме таким відхилення, не свідчить про порушення прав позивача на безпечні умови проживання або негативний вплив будівництва на експлуатацію його будинку, за відсутності відповідних доказів цих обставин.

З відповідним позовом щодо недотримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва відповідача не позбавлений можливості звернутися уповноважений на це орган, якому делеговані повноваження щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Натомість, по теперішній справі вказане, як-то близькість об`єкту будування до межі земельних ділянок та інше, не є предметом розглядуваної справи.

При цьому, помилковим є довід апеляційної скарги про відсутність у позивача матеріального права на звернення до суду із вимогами щодо самочинного будівництва відповідача, оскільки таке може мати місце, проте лише за умови доведення порушення його законних прав та інтересів таким будівництвом.

Натомість, доводи апеляційної скарги про порушення судом правил підсудності не заслуговують на увагу, оскільки згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини. Отже, в даному випадку діє правило виключної підсудності, що дотримано позивачем під час подання позову, та належним судом є саме Іллічівський міський суд Одеської області.

Як помилковим і посилання заявника на те, що теперішній спір необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку йдеться про захист права власності позивача як фізичної особи під час самочинного будівництва.

Вказана невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права у відповідності до вимог п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до вимог ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат, стягнуши з позивача на користь відповідача понесені і документально підтверджені витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1488,60 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області, про приведення об`єкту нерухомості у відповідність до проектувальної документації,відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 1488,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 01 березня 2024 року.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А.Коновалова

Ю.П. Лозко