Ухвала

від 04.03.2024 по справі 464/939/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/939/24

пр № 2/464/707/24

У Х В А Л А

04 березня 2024 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу № 464/939/24 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, учасниками у якій виступають:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп»,

у с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із даним позовом в порядку цивільного судочинства, в якому просить стягнути з відповідача 161748,38 грн нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Суддя ухвалою від 14 лютого 2024 року позовну заяву залишив без руху з наданням строку для усунення недоліків.

У силу приписів ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Водночас судом з`ясовано, що у відкритих та загальнодоступних відомостях з Єдиного державного реєстру судових рішень наявна ухвала Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року, залишена без змін постановою північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2020 року, відкрито провадження у справі № 910/5548/19 про банкрутство відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» (код за ЄДРПОУ 30221264) у зв`язку із загрозою його неплатоспроможності.

Указане також підтверджується відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ведеться у відповідності із Законом України«Про державнуреєстрацію юридичнихосіб,фізичних осіб підприємців та громадських формувань») станом на 28 лютого 2024 року.

Як передбачено ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 367/4695/20, від 10 січня 2024 року у справі № 201/15806/15-ц сформульовано правову позицію про те, що предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст.19 ЦПК України (справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 201/15806/15-ц).

Відповідно до ст.7Кодексу Україниз процедурбанкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (ч.2).

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених участині другійцієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19, від 10 січня 2024 року у справі № 201/15806/15-ц.

За вимогами п.8 ч.1 ст.20Господарського процесуальногокодексу України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

Зважаючи на викладене, спори про стягнення заробітної плати, спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, вирішуються в межах справи про банкрутство в порядку господарського судочинства. Схожа позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 квітня 2022 року, справа № 199/8174/20.

Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 15січня 2020року посправі №607/6254/15-цзробила правовийвисновок,відповідно до якого захист прав осіб, які мають вимоги до банкрута, полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд загальної юрисдикції повинен був передати справу до суду господарської юрисдикції, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство, що спрятиме позивачу у доступі до правосуддя та захисту його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення до господарського суду.

На підставі викладеного та висновків Верховного Суду, які є обов`язковими для врахування, суд приходить до рішення, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Застосовуючи положення ч.9 ст.10 ЦПК України щодо аналогії права справу, в порядку ст.31 ЦПК України слід передати до Господарського суду міста Києва для розгляду у межах справи про банкрутство відповідача.

Керуючись ст.ст.31, 258-260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и л а :

Цивільну справу № 464/939/24 передати до Господарського суду міста Києва для розгляду у межах справи № 910/5548/19 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» (код за ЄДРПОУ 30221264)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 04 березня 2024 року.

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги- після залишення її без задоволення.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО