Ухвала

від 01.03.2024 по справі 144/172/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 144/172/24

Провадження №11-сс/801/110/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

представника НБУ ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Національного банку України за довіреністю ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 23 січня 2024 року про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2024 за №12024020110000013, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

встановив:

30.01.2024 до Вінницького апеляційного суду надійшла вказана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 23 січня 2024 року та відмову в задоволені клопотання директора ПрАТ «Тростянецький м`ясокомбінат» про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2024 за №12024020110000013 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

На переконання представника НБУ, ухвала слідчого судді незаконна і необґрунтована, оскільки з клопотанням про арешт майна звернулася особа, яка відповідно до ст.171 КПК України не наділена таким правом, а тому слідчий суддя мав би повернути клопотання про арешт майна особі, яка його подала, а не розглядати по суті. В оскаржуваній ухвалі не зазначено якому із критерії речових доказів, визначених ст.98 КПК України, відповідає арештоване майно.

Апелянт зазначає, що об`єктивних підстав вважати, що майно, яке перебуває у власності ПРАТ «Тростянецький м?ясокомбінат» та знаходиться в іпотеці Національного банку, виступало б знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину і відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та віднесено саме до знаряддя вчинення кримінального правопорушення або ж містить на собі ознаки вчиненого кримінального правопорушення, або ж відповідні сліди кримінального правопорушення - немає. Судом не надано жодної оцінки правової підстави для арешту предмету іпотеки, достатності доказів, необхідності забезпечення збереження цього речового доказу, можливого розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідків арешту майна для інших осіб.

У судовому засіданні представник НБУ - ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи.

Представник ПрАТ «Тростянецький м`ясокомбінат» - адвокат ОСОБА_7 заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

Окрім того, 06.02.2024 директор ПрАТ «Тростянецький м`ясокомбінат» ОСОБА_9 подав заперечення на апеляційну скаргу представника НБУ, в якій просив залишити ухвалу слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 23 січня 2024 року без змін.

Заступником начальника СВ ПВ №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 надано матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2024 за №12024020110000013, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Разом з тим, у судові засідання також неодноразово викликався слідчий та прокурор. Так, 12.02.2024 та 19.02.2024 слідчий ОСОБА_10 подав заяви про проведення апеляційного розгляду в його відсутність, та її не задовольняти, пославшись на брак часу та необхідність перебувати на чергуванні в відділенні поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області. Разом з тим, у судові засідання, призначені на 21.02.2024, 01.03.2024, слідчий також не з`явився, про поважні причини своєї неявки апеляційний суд не повідомив.

Натомість прокурор ОСОБА_11 19.02.2024 надіслав до апеляційного суду заяву про проведення судового розгляду в його відсутність, оскільки клопотання про арешт майна подане безпосередньо потерпілим, і прокурором у кримінальному провадженні не погоджувалося, відповідно участь у суді першої інстанції прокурором не забезпечувалася, а стосовно ухвалення судового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги прокурор поклався на розсуд суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника НБУ, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Статтею 24 КПК України гарантується кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За положеннями ч. 1 ст. 395 КПК України ухвали слідчого судді підлягають оскарженню.

Європейський суду прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно з вимогами п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена ухвала слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому. Коло осіб, які вправі оскаржити зазначене судове рішення статтею 309 КПК України прямо не визначене.

Натомість, відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України апеляційну скаргу можуть подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 7 ст. 173 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

За вимогами ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Виходячи із аналізу вказаних правових норм, суб`єктами права на оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна чи відмову в арешті майна є прокурор, цивільний позивач, якщо клопотання подано останнім, підозрюваний, коли арешт накладено на належне йому майно, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження та третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

При цьому, відповідно до вимог п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України учасниками кримінального провадження є сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник;

З урахуванням вказаних положень, колегія суддів вважає, що майно, щодо якого вирішується питання про арешт має належати третій особі (юридичній або фізичній особа) на праві власності. Відповідно власник такого майна може видати довіреність на представництво його інтересів при вирішенні питань, пов`язаних з арештом майна.

Проте, з матеріалів кримінального та судового провадження вбачається, що НБУ не являється власником майна, на яке ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 23.01.2024 накладено арешт. Натомість власником вказаного майна є потерпілий - ПрАТ «Тростянецький м?ясокомбінат», що підтверджується матеріалами кримінального та судового провадження.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Беручи до уваги наведене вище, а також те, що КПК України не передбачає, яке саме рішення має постановити апеляційний суд у випадку відкриття апеляційного провадження та призначення судового розгляду за апеляційною скаргою особи, яка не має права подавати апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду керується ч. 6 ст. 9 КПК України, а також а також висновками, викладеними у Постановах Верховного Суду, які згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року (із змінами та доповненнями) є обов`язковими та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа № 755/10061/18, провадження № 51-1588км19 ) та в Ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа № 569/17036/118), рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку встановлення вже в ході розгляду провадження в апеляційному порядку того, що скаргу подано на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційне провадження, підлягає закриттю.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Національного банку України за довіреністю ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 23 січня 2024 року, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону, у тому числі й таким загальним засадам кримінального провадження як верховенство права та законність і не призведе до порушення конституційних прав та свобод осіб у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 403, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Провадження за апеляційною скаргою представника Національного банку України за довіреністю ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 23 січня 2024 року, якою задоволено клопотання директора ПрАТ "Тростянецький м`ясокомбінат" ОСОБА_9 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2024 за №12024020110000013 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4