Рішення

від 22.02.2024 по справі 544/2944/23

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/2944/23

пров. № 2/544/163/2024

Номер рядка звіту 65

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 лютого 2024 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Сайко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Костенко Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду на вул. Соборній,41 м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

у с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що проживає в квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 . Цю квартиру він отримав під час роботи в АК № 2 АТП 1662 з червня 1988 р. по березень 2002 р. Автоколона обслуговувала будівельну організацію ПМК-67 у м. Пирятині Полтавської області. Після ліквідації ПМК-67, цей будинок обслуговує комунальне підприємство КП «Каштан» м. Пирятин. Між ним та КП «Каштан» укладено договір найму житла. Зазначає, що в подальшому він планує приватизувати свою квартиру. В його квартирі з 19.05.2016 року зареєстрований син його дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часу реєстрації ОСОБА_2 за вказаною адресою проживав до квітня 2018 року, а потім залишив місце проживання. Місце його теперішнього находження позивачу невідоме. Оскільки відповідач відсутній у квартирі без поважних причин понад один рік, він втратив право на користування житловим приміщенням, тому позивач вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення йому судової повісти з документами за місцем відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, які йому були вручені адміністрацією місця утримання. Відповідачу надано строк для подачі відзиву, однак останній своїм правом не скористався, відзиву до суду не надіслав, пояснень по суті справи не надав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Пирятинської міської ради - у судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без його участі, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, КП «Каштан» у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 . Представник підтвердив, що після ліквідації підприємства ПМК-67 будинок, у якому знаходиться квартира позивача, передано на баланс КП «Каштан».

Судом в порядку ст.ст. 90, 230 ЦПК України для встановлення фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, була допитана свідок ОСОБА_4 , яка є дружиною позивача та яка пояснила, що після того як її син ОСОБА_2 отримав паспорт, його прописали у квартирі позивача АДРЕСА_2 . У 2018 році син переїхав з квартири та поселився у своєї співмешканки у с.Новоселівка Пирятинського району, де проживав у неї більше року до затримання у 2020 році. Наразі син відбуває покарання в місцях позбавлення волі, про даний позов він знає, не заперечує проти його задоволення.

Свідок ОСОБА_5 , який суду пояснив, що відповідач ОСОБА_2 проживав у квартирі позивача по АДРЕСА_1 до 2018 року, а потім переїхав до своєї цивільної дружини.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що є сусідкою сім`ї ОСОБА_7 . До 2018 року разом з ними проживав син ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , а потім він добровільно з`їхав з квартири.

Суд, вислухавши позивача, допитавши свідків, з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 зареєстрований та є наймачем квартири АДРЕСА_2 , на підставі договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, укладеного 05.11.2023 із Комунальним підприємством «Каштан» (а. с.10, 13-15).

У відповідності до довідки №П 33221 від 15.11.2023, виданої Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області, ОСОБА_1 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім нього, до складу зареєстрованих осіб входить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований у квартирі з 19.05.2016 (а.с.10).

Вказана квартира на час розгляду справи не приватизована та перебуває у комунальній власності Пирятинської територіальної громади Полтавської області в особі Пирятинської міської ради (а.с. 17).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Статтею 65 ЖК України передбачено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Встановлено та не заперечується позивачем, що відповідач ОСОБА_2 у встановленому законом порядку набув право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 .

Стаття 71 ЖК Української РСР установлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. Згідно ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Частиною 3 ст. 71 ЖК УРСР передбачені випадки зберігання жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, а саме 1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби;

перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п`яти років перебування на дійсній військовій службі; 2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; 3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому

будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім`ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи

піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних

Силах України та інших військових формуваннях; 4) виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов`язків; 5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них; 6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому; 7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї. Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім`ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.

Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2022 року у справі 344/19735/19 (провадження № 61-13123св21) зазначено, що Верховний Суд виходить з того, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи у жилому приміщення понад шість місяців та поважність причин такої відсутності.

Також, за ст. 107 ЖК України, наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім`ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Пленум Верховного Суду України у п. 11постанови № 2 від 12 квітня 1985 "Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України" роз`яснив, що на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресовування кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт і постійна там прописка, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Факт непроживання відповідача у квартирі з 2018 року підтверджується зібраними у справі доказами. Як встановлено судом, останній добровільно залишив квартиру, у якій зареєстрований, обрав інше постійне місце проживання та втратив право користування спірним житлом.

Реєстрація відповідача в помешканні позивача за вищевказаною адресою фактично перешкоджає позивачу в реалізації його прав, які підлягають відновленню шляхом визнання відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.

Встановивши дані обставини, виходячи з доведеності позивачем факту відсутності ОСОБА_9 у спірній квартирі понад шість місяців (до взяття його під варту) саме без поважних причин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання відповідача таким, що в силу положень статей 71, 72 ЖК України втратив право користування спірним житлом.

Керуючись ст. 12, 258, 263, 265, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2 , наймачем якої є ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01.03.2024.

Суддя О.О.Сайко