Постанова

від 21.02.2024 по справі 639/3524/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

21 лютого 2024 року

м. Харків

справа № 639/3524/17

провадження № 22-ц/818/187/24, № 22-ц/818/177/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії Маміної О.В. Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Носової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи:Сьома Харківськадержавна нотаріальнаконтора, ОСОБА_3 ,Громадська організація«Фонд допомогиОлени Орєхової»про визнаннядоговору довічногоутримання недійснимта зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,треті особи:Сьома Харківськадержавна нотаріальнаконтора (вподальшому реорганізованав ЧетвертуХарківську міськудержавну нотаріальнуконтору), ОСОБА_3 ,Громадська організація«Фонд допомогиОлени Орєхової»про усуненняперешкод виконаннядоговору довічногоутримання, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2022 року та на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 вересня 2023 року ухвалені суддею Барковою Н.В.,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому просила захистити її цивільне право шляхом розірвання (припинення)договору довічного утримання від 07.10.2016 року,посвідченого державним нотаріусомСьомої Харківської державної нотаріальної конториАгасян Віолеттою Грачиківною,реєстр. № 6-995, визнати за нею право власностіна квартиру АДРЕСА_1 та скасувати заборону відчуження вказаної квартири.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що вона є дитиною війни та інвалідом ІІ групи, страждає численними захворюваннями, небезпечними для життя, 06.03.2013 року перенесла геморагічний інсульт з правостороннім геміпарезом, лікувалася у КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. пр. О.І. Мєщанінова». У період з 15.10.2013 року по 24.10.2013 року перебувала на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ «Харківська міська лікарня № 3» з діагнозом:«Дисциркуляторна енцефалопатія III ступеня (гіпертонічна) з лікворно-венозною дисциркуляцією, вестибуло-атактичним синдромом, легкими когнітивними порушеннями. Наслідки перенесеного геморагічного інсульту (2013 р.) з формуванням внутрішньо мозкової гематоми в лівій гемісфері головного мозку, з правостороннім геміпарезом».Після цього позивач продовжувала своє лікування амбулаторно. До грудня 2014 року ОСОБА_1 фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_2 спільно з її сином, ОСОБА_5 , що передчасно помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті сина ОСОБА_1 залишилася зовсім одна, була позбавлена будь-якої допомоги, як матеріальної, так і фізичної. Передчасна смерть сина дуже негативно вплинула на фізичний, емоційний та психічний стан позивача. В грудні 2014 року у ОСОБА_1 порушився сон, з`явилася тривога, страх, хвилювання. У період з 02.02.2015 року по 02.03.2015 року ОСОБА_1 у значно неурівноваженому психічному стані вперше потрапила до психіатричного стаціонару КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» з діагнозом:«Органічний маячний розлад, ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, СН І ст., Дисциркуляторнаенцефалопатія III ступеня (гіпертонічна) з лікворно-венозноюдисциркуляцією».Виписана з закладу 02.03.2015 з незначним покращенням. У період з 26.11.2015 по 05.12.2015 перебувала на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ «Харківська міська лікарня № 3» з діагнозом:«Дисциркуляторнаенцефалопатія III ступеня (гіпертонічна) з лікворно-венозноюдисциркуляцією, вестибуло-атактичним синдромом, легкими когнітивними порушеннями. Наслідки перенесеного геморагічного інсульту (2013 р.) з формуванням внутрішньо мозкової гематоми в лівій гемісфері головного мозку, з правостороннім геміпарезом».Виписана з закладу 24.10.2013 без позитивної динаміки, зі збереженням вестибуло-атактичного, лікворно-гіпертензивного синдромів, правобічного геміпарезу.

ОСОБА_1 через спогади про сина продала квартиру, в якій з ним мешкала, та придбала іншу квартиру на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 01.09.2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. за реєстром №3261.

Одного разу позивач почула з радіопередачі про існування Громадської організації «Фонд допомоги Олени Орєхової», що заснована у 2015 році, провідним напрямком діяльності якого єсприяння людям похилого віку в укладенні договорів довічного утримання. Такі договори дозволяють малозабезпеченим пенсіонерам значно покращити свій рівень життя, гідно зустріти старість, проживаючи довічно у своєму помешканні. ОСОБА_1 зателефонувала до зазначеної організації та юристи Фонду організували та забезпечили позивачці укладення Договору довічного утримання. В зазначений день юристи (куратори) Фонду доставили на таксі ОСОБА_1 до Сьомої ХДНК. До цього часу ОСОБА_1 ніколи не бачила громадянина ОСОБА_2 , разом з яким прибула і його дружина ОСОБА_3 . Разом з позивачем була присутня ОСОБА_6 .

Перед укладанням оспорюваного Договору довічного утримання від 07.10.2016 року, посвідченого державним нотаріусом Сьомої ХДНК Агасян В.Г., відбулося знайомство ОСОБА_1 з родиною відповідача ОСОБА_2 . Як вказує позивач, у плідній бесіді відповідач спільно з його дружиною всіляко обіцяв позивачу постійний догляд за нею, за її харчуванням та лікуванням, підтримання в належному стані її квартири, сплату квартплати за комунальні послуги, щомісячне грошове забезпечення у розмірі1 прожиткового мінімуму на одну особу.На жовтень 2016 року ця сума в Україні становила 1 399грн.Відповідно до умов договору, що були оговорені сторонами, відповідач зобов`язувався не менше ніж двічі на тиждень особисто (або через свою дружину) фізично у відчужуваній квартирі по АДРЕСА_3 надавати позивачу всіляку допомогу, у тому числі: прання білизни, придбання продуктів харчування, ліків, вологе прибирання та інші дії, пов`язані з підтриманням квартири (сантехнічних приладь, меблів, електрики, обладнання) у належному стані. Однак, як вказує позивач,зазначених дій пов`язаних з доглядом та утриманням позивача,відповідач, окрім щомісячного грошового забезпечення позивача у розмірі 900 грн. та щомісячної сплати квартплати за комунальні послугине здійснює,жодного разу відповідач не приходив до квартири, в якій мешкає позивач. Разом з тим, позивач вказує, що під час укладання оспорюваного договору була введена в оману відповідачем та Фондом, оскільки вона вірила всьому тому, що їй було сказано та обіцяно, ОСОБА_1 всіляко довіряючи відповідачу, зміст наданого нотаріусом на підписання Договору не читала, оскільки була переконана відповідачем про фактичний догляд за нею та її житлом в майбутньому.

Після того як позивач, звернувшись до дружини відповідача, почула, що їй ніхто фізично допомагати не буде, а грошові кошти вона буде отримувати постійно лише у розмірі 900 гривень, ОСОБА_1 почала уважно вчитуватись у договір і зрозуміла, що була жорстоко обманута відповідачем. Після цього у позивача зіпсувався настрій, погіршився сон, вона почала нервувати, порушилась координація.

Отже, як зазначено в позові, що на момент 05.10.2016 року так і на момент укладення договору 07.10.2017 року позивач не могла правильно усвідомлювати свої дії, проте «ХМПНД №16» відмовив у видачі довідки про психічний стан позивача, а нотаріус таку довідку не вимагала.

Коли фізичний стан позивача знов погіршився за направленням КЗОЗ «ХМПНД №16» від 04.05.2017 №130 позивач була знову направлена на лікування до психіатричного стаціонару КЗОЗ «ХОКПЛ №3» з діагнозом «органічний депресивний стан», лікування відбувалось в період з 04 по 24 травня 2017 року.

Посилаючись на положення ст.ст. 755, 756, 230 ЦК України позивач вважає, що відповідач при укладанні оспорюваного договору ввів її в оману, оскільки обставини постійного догляду за нею, фізичної допомоги у придбанні продуктів харчування, медикаментів, прання білизни, прибирання у квартирі, лікування, підтримання в належному стані квартири, в якій мешкає позивач, не вказані в оспорюваному договорі, однак мають істотне значення для життя позивача. Зазначені обставини були і залишаються основними у волевиявленні позивача щодо довічного утримання.

В подальшому позивач до початку розгляду справи по суті змінила предмет позову (т.2 а.с.219-220), залишивши за основу обґрунтування позовних вимог, що викладені в первісній позовній заяві, однак просила захистити її цивільне право шляхом визнання договору довічного утримання від 07.10.2016 року, укладеного під впливом обману, недійсним, визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 , скасувати заборону відчуження дано квартири, накладену 07.10.2016 року держаним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г., покласти на відповідача судові витрати.

27.09.2017 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Сьома Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , Громадська організація «Фонд допомоги Олени Орєхової» про усунення перешкод щодо виконання договору довічного утримання, в якому останній просив зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 щодо входу та знаходження у кв. АДРЕСА_1 для виконання договору довічного утримання від 07.10.2016 року та передати ОСОБА_2 комплект нових ключів від вхідних дверей вказаної квартири АДРЕСА_4 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати щодо підготовки зустрічної позовної заяви та розгляду її по суті у суді.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилався на те, що ОСОБА_1 чинить ОСОБА_2 та його жінці ОСОБА_3 перепони та перешкоди щодо виконання умов вказаного договору довічного утримання від 07.10.2016 року. Так, приблизно в лютому 2017 року ОСОБА_1 заявила ОСОБА_2 та його жінці ОСОБА_3 , що вона не може проживати у кв. АДРЕСА_1 , бо їй заважає собака, яку утримують сусіди по квартирі. На думку ОСОБА_2 це було штучно надумано ОСОБА_1 для подальших кроків щодо невизнання нею договору довічного утримання від 07.10.2016 року. Приблизно у березні - квітні 2017 року ОСОБА_1 , як йому зараз відомо, зверталася до ГО «Фонд допомоги Олени Орєхової» за консультацією щодо загальних підстав розірвання Договору довічного утримання. Приблизно у квітні 2017 року ОСОБА_1 заявила ОСОБА_2 та його жінці ОСОБА_3 , що не бажає проживати у вказаній квартирі та що їй потрібні гроші на купівлю іншого житла. Приблизно в цей же час ОСОБА_1 стала під різними приводами уникати зустрічі з ОСОБА_2 та його дружиною. У травні 2017 року ОСОБА_1 заявила ОСОБА_2 та його жінці ОСОБА_3 , що вона зверталася до свого ріелтора, що продав її квартиру після смерті сина, та домовилася з ним про продаж квартири АДРЕСА_4 , в якій вона зараз проживає, і що вона не визнає право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру і останнього в квартиру не пустить. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з позовною заявою «про розірвання Договору довічного утримання, укладеного під впливом обману» у Жовтневий районний суд м. Харкова. Отже з початку червня 2017 року ОСОБА_1 чинить перешкоди ОСОБА_2 у виконанні вказаного Договору довічного утримання від 07.10.2016 року, а саме: змінила замок на вхідній двері квартири АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим, ОСОБА_2 , як власник вказаної квартири, не має можливості зайти у вказану квартиру; заборонила приходити ОСОБА_2 та його дружині ОСОБА_7 до неї у вказану квартиру та не відчиняє їм двері, не впускає до квартири, не надає ОСОБА_2 , як власнику вказаної квартири, можливостей виконувати відповідні господарчі дії та роботи, пов`язанні з утриманням вказаної квартири; відмовляється від договору довічного утримання від 07.10.2016 та надання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чи третіми особами, що діють за їх дорученням, здійснювати піклування та будь-яку допомогу.

Рішенням Жовтневого районногосуду м.Харкова від01серпня 2022року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Сьома Харківська державна нотаріальна контора (в подальшому реорганізована в Четверту Харківську міську державну нотаріальну контору), ОСОБА_3 , Громадська організація «Фонд допомоги Олени Орєхової» про визнання договору довічного утримання недійсним відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Сьома Харківська державна нотаріальна контора(в подальшому реорганізована в Четверту Харківську міську державну нотаріальну контору), ОСОБА_3 , Громадська організація «Фонд допомоги Олени Орєхової» про усунення перешкод виконання договору довічного утримання відмовлено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 вересня 2023 року провадження за заявою ОСОБА_4 про заміну сторони у цивільній справі №639/3524/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Сьома Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , Громадська організація «Фонд допомоги Олени Орєхової» про визнання договору довічного утримання недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Сьома Харківська державна нотаріальна контора (в подальшому реорганізована в Четверту Харківську міську державну нотаріальну контору), ОСОБА_3 , Громадська організація «Фонд допомоги Олени Орєхової» про усунення перешкод виконання договору довічного утримання закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , також просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про заміну сторони у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачка під час укладення оспорюваного договору була введена в оману відповідачем та Громадською організацією «Фонд допомоги Олени Орєхової», вказує, що довіряла відповідачу та зміст наданого нотаріусом договору не читала. ОСОБА_1 розраховувала на отримання від відповідача ОСОБА_2 довічного догляду, якого вона потребує за віком та станом здоров`я та помилялася з приводу своїх прав та обов`язків. Вказує, що як на момент 05.10.2016 року так і на момент укладення договору 07.10.2017 року позивач не могла правильно усвідомлювати свої дії. Вказує, що суд першої інстанції не викликав та не допитав свідків, зокрема представника Фонду Банного, нотаріуса Агасян В.Г., ОСОБА_8 , не допитав експертів, що складали висновок судової психіатричної експертизи, які вдалися до надання суперечливих висновків психічного стану ОСОБА_1 на час укладання договору довічного утримання. Стосовно незгоди з ухвалою суду першої інстанції зазначає, що рішення по справі від 01 серпня 2022 року перебуває на стадії апеляційного оскарження, для того, щоб його оскаржити правонаступник повинен отримати процесуальний статус у справі, отже вважає, що позивач, яка померла повинна бути замінена правонаступником. Звертає увагу суду на те, що спірні правовідносини допускають правонаступництва. Зазначає, що суд не застосував закон, який підлягав застосуванню.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , тому рішення лише в цій частині і переглядається судом апеляційної інстанції.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи узадоволенні позовнихвимог,суд першоїінстанції виходивз того,що позивачем ОСОБА_1 не доведенофакт активногоабо пасивногообману збоку відповідача ОСОБА_2 щодо майбутніхта вподальшому закріпленихв договоріістотних йогоумов. Крім того, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 не надано належних та достатніх доказів на підтвердження наявності фактів перешкоджання з боку ОСОБА_1 у здійсненні ОСОБА_2 прав та обов`язків за договором, в тому числі не надано доказів щодо необхідності надання ключів від вхідних дверей у кв. АДРЕСА_1 саме для виконання договору довічного утримання, виходячи зі змісту закріплених у в ньому умов.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною війни, пенсіонером та з 1995 року - особою з інвалідністю II групи за загальним захворюванням, що підтверджується копією пенсійного посвідчення Відділу соціального захисту населення Жовтневого району м. Харкова від 23.11.1995 року №147982/126 (т. 1а.с. 11), копією довідки Червонозаводської МСЕКвід 21.09.1995 року №314309 (т.1 а.с.12) та копією паспорту (т.1, а.с. 9).

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого невр. Відділення №7376 у період з 06.03.2013 року по 15.03.2013 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.. проф.. О.І. Мєщанінова» з діагнозом:«геморагічний інсульт в лівій півкулі головного мозку з правостороннім гемипарезом, елементами моторної афазії, ДисциркуляторнаенцефалопатіяІІ ступеня, церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба 3 ст., ішемічна хвороба серця, кардіосклероз. Проведено лікування, рекомендовано спостереження невропатолога, терапевта, ендокринолога за місцем проживання (т.1 а.с.44).

У період з 15.10.2013 року по 24.10.2013 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ «Харківська міська лікарня № 3» з діагнозом:«Дисциркуляторнаенцефалопатія III ступеня (гіпертонічна) з лікворно-венозноюдисциркуляцією, вестибуло-атактичним синдромом, легкими когнітивними порушеннями. Наслідки перенесеного геморагічного інсульту (2013 р.) з формуванням внутрішньо мозкової гематоми в лівій гемісфері головного мозку, з правостороннім геміпарезом».Виписана з закладу 24.10.2013 без позитивної динаміки, зі збереженням вестибуло-атактичного, лікворно-гіпертензивного синдромів, правобічного геміпарезу, що підтверджується випискою КЗОЗ «Харківська міська лікарня № 3» від 24.10.2013 року із медичної карти № 3012 (т.1, а.с.13).

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №22 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 03.03.1967 року. Батьками зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, про що зроблено відповідний актовий запис №17848 та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 15.12.2014 року (т.1 а.с.15).

У період з 21.01.2015 року по 28.01.2015 року згідно з випискою із медичної карти хворого №204 ОСОБА_1 знаходилась на лікування в стаціонарі КЗОЗ «Міська лікарня №3» була госпіталізована у зв`язку з погіршенням після смерті сина, виписана без позитивної динаміки (т.1 а.с.45).

У період з 02.02.2015 року по 02.03.2015 року ОСОБА_1 потрапила вперше до психіатричного стаціонару КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» у зв`язку з тим, що після смерті сина в грудні 2014 року порушився сон, з`явилась тривога, страх, хвилювання, наприкінці січня 2015 року почала розмовляти з померлим сином, говорити, що він живий, стала ідеомоторно неупорядочена, розбила вікно, намагалась кудись йти-бігти, родичі викликали МШД, госпіталізована за добровільною згодою, встановлено діагноз:«Органічний маячний розлад, ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, СН І ст., Дисциркуляторна енцефалопатія III ступеня (гіпертонічна) з лікворно-венозноюдисциркуляцією».Виписана з закладу 02.03.2015 року, за час знаходження пацієнтки в стаціонарі її стан поліпшився, емоціональний фон вирівнявся, маячневі ідеї редуцирувались, сон, апетит достатні, продуктивної психотичної соматики немає, була виписана зі стаціонару у супроводі сестри, що підтверджується епикризом КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» від 11.03.2015 року із медичної карти стаціонарного хворого №718 (т.1 а.с.17).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 01.09.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Хаславською К.В. за р.№3261 ОСОБА_1 придбала у власність у ОСОБА_10 двохкімнатну квартиру АДРЕСА_5 . Як вказано в п.3 договору, ринкова вартість цього нерухомого майна згідно звіту про незалежну оцінку від 20.08.2015 року становить 558668, 00 грн. В пункті 4 договору закріплено, що продаж квартири вчинено за суму 604010,11 грн., що на день укладення цього договору за курсом НБУ є еквівалентом 27700, 00 доларів США (т.1 а.с.121-124).

З 15.09.2015 року ОСОБА_1 одна постійно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідками дільниці 44 КП «Жилкомсервіс» (т.1 а.с.10, 243).

КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 22» ОСОБА_1 надано висновок ВКК № 1579 від 13.11.2015 року з діагнозом:«Дисциркуляторнаенцефалопатія III ступеня (гіпертонічна) з лікворно-венозноюдисциркуляцією, вестибуло-атактичним синдромом, легкими когнітивними порушеннями. Наслідки перенесеного геморагічного інсульту (2013 р.) з формуванням внутрішньо мозкової гематоми в лівій гемісфері головного мозку, з правостороннім геміпарезом».За станом здоров`я протипоказані: тяжка фізична праця, праця на висоті, біля вогню та води, праця з рухомими механізмами, праця в нічний час,психо-емоційні навантаження(т.1, а.с.16).

В період з 26.11.2015 року по 05.12.2015 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ «Харківська міська лікарня № 3» з діагнозом:«Дисциркуляторнаенцефалопатія III ступеня (гіпертонічна) з лікворно-венозноюдисциркуляцією, вестибуло-атактичним синдромом, легкими когнітивними порушеннями. Наслідки перенесеного геморагічного інсульту (2013 р.) з формуванням внутрішньо мозкової гематоми в лівій гемісфері головного мозку, з правостороннім геміпарезом».Виписана з закладу без позитивної динаміки, зі збереженням вестибуло-атактичного, лікворно-гіпертензивного синдромів, правобічного геміпарезу, що підтверджується випискою КЗОЗ «Харківська міська лікарня № 3» від 05.12.2015 року із медичної карти № 3273 (т.1а.с. 18).

Згідно з виписним епікризом №647 ОСОБА_1 з 11.06.2016 року по 20.06.2016 року знаходилась на стаціонарному лікування в терапевтичному відділенні ХГКБ№31, динаміка позитивна (т.1. а.с.46)

На підставі заяви ОСОБА_1 від 27.09.2016 року про можливість укладання договору довічного утримання на умовах матеріального забезпечення у зв`язку з важким матеріальним станом, невистачанням засобів на лікування та їжу, оплату комунальних послуг, та згідно з додатком до заяви №1, що містить побажання позивача про отримання одноразового грошового утримання в розмірі 55000 грн., щомісячної виплати у розмірі 900 грн. та оплати комунальних послуг (т.1 а.с. 244, 245), між ОСОБА_1 та Громадською організацією «Фонд допомоги Олени Орєхової» 07.10.2016 року було укладено договір супроводження договору довічного утримання (т.1 а.с.242).

На виконання договору супроводження ОСОБА_1 заповнено анкету від 07.10.2016 року, яка в тому числі містить побажання відчужувача за майбутнім договором отримати одноразову виплату при підписанні договору 60000,00 грн., а також отримувати розмір щомісячного платежу 900 грн. на карту Приватбанку і орієнтовний розмір платні за квартиру 525 грн., а також вказівки відчужувача по ритуальному обряду (а.с.246-248)

Як зазначено в довідці Київського міського психоневрологічного диспансеру №1 від 05.10.2016 року №1168/1 за підписом Головного лікаря ОСОБА_11 , станом на 05.10.2016 року ОСОБА_1 , яка мешкає: АДРЕСА_3 , на диспансерному обліку знаходиться, за допомогою не зверталась, дієздатна, згідно свого психічного стану може виконувати нотаріальні дії (т.1 а.с.241).

Як вбачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №635 ОСОБА_1 з 23.02.2017 року по 04.03.2017 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в КЗОЗ «Міська лікарня №3», виписана з покращенням, головні болі турбують менше (т.1 а.с.47)

На звернення ОСОБА_1 від 08.06.2017 року головний лікар КЗОЗ «Харківського міського психоневрологічного диспансеру №16» надав 08.06.2017 року за №867 наступну відповідь: «ви знаходитесь на консультативному обліку в КЗОЗ «ХМ ПНД№16» з 05.10.2016 р. після виписки зі стаціонара КЗОЗ ХОКПБ №3 (з 02.02.2015 по 02.03.2015), ваше звернення до диспансеру було пов`язано з необхідністю надати до фонду Орєхової довідку про стан Вашого здоров`я, у видачі довідки було відмовлено, лікування не призначалось. Повторна госпіталізація в КЗОЗ ХОКПБ №3 (з 06.05.2017 по 24.05.2017) відбулась за вашою заявою». Додатки: копія виписки КЗОЗ ХОКПБ №3 від 11.03.2015 №33/3 та копія виписки КЗОЗ ХОКПБ №3 від 01.06.2017 №3318 (т.1 а.с.22-24).

07.10.2016 року ОСОБА_1 на ім`я державного нотаріуса Сьомої харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. складена письмова заява, в якій ОСОБА_1 просить посвідчити договір довчного утримання, який вона бажає підписати з ОСОБА_2 , вказує, що умови договору її повністю влаштовують, її рішення є добровільним, обдуманим, вона знаходиться в повному розумі та твердій пам`яті та повною мірою розуміє свої дії, вказує про свою обізнаність щодо того, що право власності на її квартиру переходить до утримувача, взамін чого вона залишається проживати у своїй квартирі, отримуючи щомісячно гроші та оплату комунальних послуг. Заява складена нею власноручно. (т.1 а.с.228)

Отже 07.06.2016 року між ОСОБА_1 (відчужувач) та ОСОБА_2 (набувач) укладено договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Сьомої харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. за р.№6-996.

За договором ОСОБА_1 передає у власність, а набувач ОСОБА_2 отримує у власність квартиру номер АДРЕСА_1 , та взамін чого ОСОБА_2 зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням довічно на умовах цього договору. Зокрема, відповідно до п.7 договору ОСОБА_2 зобов`язався довічно фінансово утримувати ОСОБА_1 , тобто забезпечувати грошовими ресурсами, на які відчужувач буде самостійно забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, тощо. Сторони домовились, що утримання оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 900 грн. на місяць, які будуть щомісячно надаватися відчужувачу шляхом банківського або потового переказу, або готівкою під розписку. Крім вищезазначеної суми, набувач зобов`язаний щомісячно разом або окремо сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони укладені (набувачем чи відчужувачем). Кошти на оплату комунальних послуг повинні щомісячно надаватись відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку. Також договором визначений перелік оплачуваних щомісячних комунальних послуг.

У випадку виникнення, в майбутньому, потреби забезпечення відчужувача іншими видами матеріального забезпечення чи догляду, відчужувач самостійно, на свій розсуд, несе всі витрати на ці види забезпечення в межах грошового утримання, передбаченого цим договором, згідно обумовлених сум.

Пунктом 8 договору визначено, що грошове утримання буде щомісячно виплачуватись, починаючи з моменту укладення цього договору до 10 числа поточного місяця поштовим переказом за адресою: АДРЕСА_3 . Також вказаним пунктом визначено інші деталі порядку сплати щомісячного грошового утримання, яке підлягає індексації, однак закріплено, що несвоєчасна сплата індексації не є порушенням істотних умов договору. Відповідно до п.9 договору одноразове грошове утримання визначено сторонами за спільною згодою у розмірі 49000, 00 грн., які відчужувач отримав повністю від набувача перед підписанням цього договору. Одноразове грошове утримання не підлягає перегляду та не індексується і надається відчужувачу для забезпечення себе всім необхідним для повноцінного життя.

В пункті 12 договору набувач гарантує, що відчужувач залишає за собою довічне право на проживання у вказаній квартирі. Відчужувач не має права вселяти та реєструвати в квартиру інших осіб.

Згідно з п.13 договору право власності на квартиру у набувача виникає з моменту державної реєстрації цього договору.

Пунктом 14 визначено, що істотними умовами договору вважатимуться вчасна проплата щомісячних платежів і довічне право на проживання відчужувача у вказаній квартирі. Разом з правом проживання в квартирі відчужувач приймає не себе обов`язок її зберігання та підтримання в належному стані.

Відповідно до п.15 цей договір може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов і відмови від добровільного розірвання однією зі сторін у судовому порядку.

В пункті 21 закріплено,що набувач діє за згодою дружини, ОСОБА_3 , справжність підпису якої на заяві засвідчено 07.10.2016 року.

В пункті 28 сторони підтверджують, що договір не носить характеру уявного та удаваного правочину, відчужував та набувач не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними, не страждають на психічний розлад, не вживають наркотичні засоби, токсичні речовини, тощо, не стоять на обліку у психоневрологічних та наркологічних закладах, тощо, укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим та відповідає їхній внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін, текст цього договору прочитано і схвалено ними до його посвідчення, договір не приховує іншого правочину і спрямований на настання наслідків, які обумовлені у ньому.

Згідно п.34 текст договору до підписання прочитаний сторонами вголос, кожною окремо. Після прочитання договору сторони підтвердили нотаріусу, що його зміст повністю відповідає їх дійсним намірам.(т.1 а.с.19,20,229,230).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.05.2017 року за ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання, серія та номер:6-995, виданого 07.10.2016 року, видавник Сьома Харківська державна нотаріальна контора, підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31773728 від 07.10.2016. Також зареєстровано обтяження 16799198 від 07.10.2016 року державним реєстратором Агасян Віолеттою Грачиківною, Сьома Харківська державна нотаріальна контора Харківський нотаріальний округ, на підставі договору довічного утримання, серія та номер:6-995, виданого 07.10.2016 року, видавник Сьома Харківська державна нотаріальна контора, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31773851 від 07.10.2016 року, прийняте ОСОБА_12 , Сьома Харківська державна нотаріальна контора, Харківський нотаріальний округ, вид обтяження заборона на нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_2 (т.1 а.с.21).

Як вбачається з власноруч написаної розписки від 07.10.2016 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_13 грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн. в рахунок одноразової виплати відповідно договору довічного утримання (т.1, а.с. 53, 240). Зазначена обставина визнана в судовому засіданні представником позивача і в позові не оспорюється.

Крім того, на користь ОСОБА_1 на виконання договору довічного утримання від ОСОБА_3 були перераховані через «ПриватБанк» відповідні кошти, що підтверджується копіями дублікатів квитанцій та чеків від 09.11.2016 року на суму 1250,00 грн., 07.12.2016 року на суму 1 200,00 грн., 05.01.2017 року на суму 1 200,00 грн., 12.02.2017 року на суму 1 100,00 грн., 15.03.2017 року на суму 1 102, 52 грн., 14.04.2017 року на суму 973,87 грн., 10.05.2017 року на суму 1 000,00 грн., від ОСОБА_2 10.06.2017 року на суму 1 000, 00 грн., від ОСОБА_3 29.06.2017 року на суму 402,01 грн., від ОСОБА_2 03.07.2017 року на суму 904,52 грн., від ОСОБА_2 20.07.2017 року на суму 422,11 грн., 09.08.2017 року на суму 904,52 грн., 22.08.2017 року на суму 92,46 грн., 11.09.2017 року на суму 904,52 грн., від ОСОБА_3 20.09.2017 року на суму 135,68 грн., від ОСОБА_2 03.10.2017 року на суму 904,52 грн., 23.10.2017 року на суму 502,51 грн. (том №1, а.с. 54-63, 203-210). Вказані відомості узгоджуються з витягом ПАТ КБ «Приватбанк» щодо стану рахунку та фінансових операцій ОСОБА_1 (т.1, а.с.141-148).

Комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 сплачувались ОСОБА_1 , що підтверджується копіями квитанцій про сплату комунальних послуг (т.1, а.с. 133-140).

Відповідно до довідки КЗОЗ «ХМ ПНД №16» від 03.11.2017 року за вих. №1253 ОСОБА_1 , 1942 р.н., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на консультативному обліку в КЗОЗ «ХМ ПНД №16». ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в КЗОЗ «ХОКПЛ №16» у періоди з 02.02.2015 року по 02.03.2015 року та з 06.05.2017 року по 24.05.2017 року. Встановлений діагноз: «органічний маячний розлад» та супутні: ІБС, атеросклеротичний кардіосклероз, СН 1 ст. ДЕП 3 (атеросклеротична, гіпертонічна з лікворноюдисцеркуляцією). ОСОБА_1 отримує підтримуюче лікування: «азаліптол», «вальпроком», «гідазепам», «труксал» (т.2, а.с. 5).

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №106 від 30.01.2018 року КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» ОСОБА_1 на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі органічного розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 у період часу, якому відповідає укладення договору довічного утримання від 07.10.2016року, виявляла хронічній, стійкий психічний розлад у формі органічного розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану була здатною усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т. №2, а.с. 47-53).

Відповідно до повідомлень Шевченківського управління поліції від 04.04.2018 року, 11.06.2018 року, 08.12.2018 року було розглянуто звернення ОСОБА_4 щодо протиправних дій ГО «Фонд допомоги Олени Орєхової» та посадових осіб Київського міського психоневрологічного диспансеру №1 встановлено, що 16.01.2018 року слідчим відділом Шевченківського районного управління внесені відомості до ЄРДР за №12018100100000453 та розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Досудове розслідування в кримінальному провадженні триває. В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні повідомлення про підозру не виносилось та нікому не повідомлялось (т. №2, а.с. 119-123, 134-135, 238).

Згідно з повідомлення КМПНД№1 від 27.12.2018 року на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.11.2018 року зазначено, що на обліку у лікаря психіатра КМПНД№1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває; згідно журналу реєстрації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) після огляду психіатра була видана довідка про її психічний стан здоров`я на час видачі довідки 05.10.2016 року, №1168/1; на протязі 2017 року з приводу видачі довідки про стан психіатричного здоров`я ОСОБА_1 диспансер двічі перевіряли працівника поліції. Одноразова карта амбулаторного хворого (ф 25/0), з записом первинного психіатричного огляду ОСОБА_1 в диспансері не збереглась (т.2, а.с.228).

Громадською організацією «Фондом допомоги Олени Орєхової» надана суду довідка контролю щодо виконання договору довічного утримання, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07.10.2016 року, складена на виконання договору супроводження та відповідно до електронної карти Фонду на підставі дзвінків з телефону Фонду на телефон ОСОБА_1 за відповідними датами дзвінків та інформацією отриманою за їх результатами: 28.11.2016 року - все нормально, страждає за сином, 17.01.2017 року все добре, виплати вчасно, 23.03.2017 року виплати вчасно, немає апетиту, 30.03.2017 року собака сусідів лає, не дає спати ночами, 04.04.2017 року виплати вчасно, собака сусідів не лає, 27.04.2017 року передумала, збирається розривати договір довічного утримання, 29.05.2017 року лежить в лікарні, буде розривати договір довічного утримання, 05.07.2017 року виписалась з лікарні, 14.08.2017 року йде з лікарні, відмовилась говорити, 19.09.2017 року не відповідає на дзвінок, 26.09.2017 року лежить в лікарні, на бажає говорити.(т.1 а.с.250).

Отже, ОСОБА_1 вважала,що приукладенні оспорюваногодоговору відповідачввів їїв оману,оскільки обставинипостійного доглядуза нею,фізичної допомогиу придбанніпродуктів харчування,медикаментів,прання білизни,прибирання уквартирі,лікування,підтримання вналежному станіквартири,в якіймешкає позивач,не вказанів оспорюваному договорі, однак мають істотне значення для життя позивача.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, відповідно до ч. 3ст. 203 ЦК України.

За приписамист. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

За положеннямист. 230 ЦК Україниякщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тлумаченнястатті 230 ЦК Українисвідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

Тобто, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку, - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення.

Лише в разі встановлення цих обставин норми ч. 1 ст.229, ст.230та статей203і717 ЦК Україниу сукупності вважаються правильно застосованими.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду України від 16.03.2016 № 6-93цс16 та від 27.04.2016 № 6-372цс16 та в постанові Верховного Суду від 01.08.2018 по справі № 445/1011/17.

Таким чином, підставою для визнання недійсним правочину, який укладається під впливом обману, є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов`язань, які виникли з правочину, і не пов`язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Отже, підставою для визнання недійсним правочину, який укладається під впливом помилки, є саме помилка в природі правочину, а не помилка в розрахунку одержання користі від правочину.

Згідно ч. 1ст. 202 ЦК Україниправочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилом ч. 1ст. 627 ЦК України, відповідно дост. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 744 ЦК Українивстановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Частиною першоюстатті 749 ЦК Українипередбачено, що у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

У справі,що переглядаєтьсявстановлено,щоміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договірдовічного утримання, згідно якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , взамін чого ОСОБА_2 зобов`язується забезпечувати ОСОБА_1 утриманням довічно на умовах укладеного договору.

Зокрема, відповідно до п.7 договору ОСОБА_2 зобов`язався довічно фінансово утримувати ОСОБА_1 , тобто забезпечувати грошовими ресурсами, на які відчужувач буде самостійно забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, тощо. Сторони домовились, що утримання оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 900 грн. на місяць, які будуть щомісячно надаватися відчужувачу шляхом банківського або потового переказу, або готівкою під розписку. Крім вищезазначеної суми, набувач зобов`язаний щомісячно разом або окремо сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони укладені (набувачем чи відчужувачем). Кошти на оплату комунальних послуг повинні щомісячно надаватись відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку. Також договором визначений перелік оплачуваних щомісячних комунальних послуг.

У випадку виникнення, в майбутньому, потреби забезпечення відчужувача іншими видами матеріального забезпечення чи догляду, відчужувач самостійно, на свій розсуд, несе всі витрати на ці види забезпечення в межах грошового утримання, передбаченого цим договором, згідно обумовлених сум.

Пунктом 8 договору визначено, що грошове утримання буде щомісячно виплачуватись, починаючи з моменту укладення цього договору до 10 числа поточного місяця поштовим переказом за адресою: АДРЕСА_3 . Також вказаним пунктом визначено інші деталі порядку сплати щомісячного грошового утримання, яке підлягає індексації, однак закріплено, що несвоєчасна сплата індексації не єпорушенням істотних умов договору. Відповідно до п.9 договору одноразове грошове утримання визначено сторонами за спільною згодою у розмірі 49000, 00 грн., які відчужувач отримав повністю від набувача перед підписанням цього договору. Одноразове грошове утримання не підлягає перегляду та не індексується і надається відчужувачу для забезпечення себе всім необхідним для повноцінного життя.

В пункті 12 договору набувач гарантує, що відчужувач залишає за собою довічне право на проживання у вказаній квартирі. Відчужувач не має права вселяти та реєструвати в квартиру інших осіб.

Згідно з п.13 договору право власності на квартиру у набувача виникає з моменту державної реєстрації цього договору.

Пунктом 14 визначено, що істотними умовами договору вважатимуться вчасна проплата щомісячних платежів і довічне право на проживання відчужувача у вказаній квартирі. Разом з правом проживання в квартирі відчужувач приймає не себе обов`язок її зберігання та підтримання в належному стані.

Згідно п.34 текст договору до підписання прочитаний сторонами вголос, кожною окремо. Після прочитання договору сторони підтвердили нотаріусу, що його зміст повністю відповідає їх дійсним намірам. (т.1 а.с.19,20,229,230).

Колегією суддів встановлено, що відповідачем виконувалися умови укладеного між сторонами договору. Зокрема, на підтвердження виконання зобов`язань ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_13 грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн. в рахунок одноразової виплати відповідно договору довічного утримання. Крім того, на користь ОСОБА_1 на виконання договору довічного утримання від ОСОБА_3 були перераховані через «ПриватБанк» відповідні кошти, що підтверджується копіями дублікатів квитанцій та чеків від 09.11.2016 року на суму 1250,00 грн., 07.12.2016 року на суму 1 200,00 грн., 05.01.2017 року на суму 1 200,00 грн., 12.02.2017 року на суму 1 100,00 грн., 15.03.2017 року на суму 1 102, 52 грн., 14.04.2017 року на суму 973,87 грн., 10.05.2017 року на суму 1 000,00 грн., від ОСОБА_2 10.06.2017 року на суму 1 000, 00 грн., від ОСОБА_3 29.06.2017 року на суму 402,01 грн., від ОСОБА_2 03.07.2017 року на суму 904,52 грн., від ОСОБА_2 20.07.2017 року на суму 422,11 грн., 09.08.2017 року на суму 904,52 грн., 22.08.2017 року на суму 92,46 грн., 11.09.2017 року на суму 904,52 грн., від ОСОБА_3 20.09.2017 року на суму 135,68 грн., від ОСОБА_2 03.10.2017 року на суму 904,52 грн., 23.10.2017 року на суму 502,51 грн. (том №1, а.с. 54-63, 203-210). Вказані відомості узгоджуються з витягом ПАТ КБ «Приватбанк» щодо стану рахунку та фінансових операцій ОСОБА_1 (т.1, а.с.141-148).

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідач не виконує взяті на себе за договором довічного утримання зобов`язання, що, на її думку, є підставою для його розірвання. Вказує, що обставини постійного догляду за нею, фізичної допомоги у придбанні продуктів харчування, медикаментів, прання білизни, прибирання у квартирі, лікування, підтримання в належному стані квартири, в якій мешкає позивач, не вказані в оспорюваному договорі, однак мають істотне значення для життя позивача.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За клопотанням ОСОБА_4 в суді першої інстанції була призначена судово-психіатрична експертиза.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №106 від 30.01.2018 року КЗОЗ «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» ОСОБА_1 на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі органічного розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 у період часу, якому відповідає укладення договору довічного утримання від 07.10.2016 року, виявляла хронічній, стійкий психічний розлад у формі органічного розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану була здатною усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т. №2, а.с. 47-53).

ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції заявив клопотання про допит експерта, який виготовляв висновок №106 від 30.01.2018 року, оскільки, на його думку, експертами надані суперечливі висновки психічного стану ОСОБА_1 на час укладання договору довічного утримання. Зазначав, що експерт наголошував у своєму висновку, що ОСОБА_1 мала стійкий психічний розлад, між тим у висновку зазначає, що вона здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції була допитана експерт ОСОБА_14 , яка відповідаючи на питання, поставлені їй ОСОБА_4 повністю підтвердила висновок №106 від 30.01.2018 року.

ОСОБА_4 зазначає, що експертами надані суперечливі висновки психічного стану ОСОБА_1 , між тим, обставини, які, як вважає ОСОБА_15 , суперечать остаточному експертному висновку з питання, яке було предметом експертного дослідження викладені експертами в описовій частині вказаного експертного дослідження, а саме в частині, де експерт викладає стислий зміст позовної зави ОСОБА_1

ОСОБА_4 вважав, що експертами не взято до уваги той факт, що ОСОБА_1 приймала нейролептики, які впливають на розумову діяльність людини.

Між тим, експертом зазначено, що при проведенні експертизи описувались всі матеріали, всі амбулаторні та медичні карти ОСОБА_1 були враховані, та висновок зроблений з урахуванням всіх матеріалів, які досліджувалися при проведенні вказаної експертизи.

Експерт підтвердив, що виявляючи хронічний, стійкий психічний розлад у період часу, який відповідає часу укладення договору довічного утримання від 07.10.2016 року, відповідно до свого психічного стану ОСОБА_1 усвідомлювала значення своїх дій та керувала ними.

Доводи апелянта про те, що договір дарування був вчинений під впливом обману не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Сам по собі той факт, що ОСОБА_1 , як стверджує її представник, не читала умови договору перед його підписання, не свідчить про те, що відповідачі умисно ввели її в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Матеріали справи не містять доказів того, що в момент підписання договору ОСОБА_1 створювались такі умови, за яких вона була позбавлена можливості ознайомитись із змістом спірного договору.

Більш того, у заяві, на ім`я нотаріуса, який посвідчував правочин, ОСОБА_1 власноруч підтвердила згоду на укладення оспорюваного правочину, виклавши, при цьому обов`язки набувача.

За встановлених обставин, вірним є висновок суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Стосовно незгоди апелянта з ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.09.2023 року, колегія суддів зазначає наступне.

18.09.2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про заміну сторони у вказаній цивільній справі та просив суд замінити позивача у вищевказаній справі - ОСОБА_1 , її правонаступником - ОСОБА_4 . Зазначав, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . З дати смерті позивача повноваження заявника, як її представника у справі припинилися, однак, позивач за життя заповідала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 все своє майно, щопідтверджується заповітом від імені ОСОБА_1 , посвідченим Другою Харківською міською державною нотаріальною від 28.01.2020 року, реєстр. № 7-28.

Закриваючи провадження за заявою ОСОБА_4 про заміну сторони, суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_4 про заміну сторони у цивільній справі її правонаступником не підлягає розгляду судом першої інстанції після закінчення розгляду справи по суті, а може бути вирішена на стадії апеляційного оскарження рішення апеляційним судом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки заявник звернувся до суду першої інстанції з такою заявою вже після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті. При цьому, ОСОБА_4 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вказане судове рішення та питання про його залучення як правонаступника згодом було вирішено судом апеляційної інстанції.

Відтак, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постановлені у справі судові рішення є законними та обґрунтованими і підстав для їх скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення та ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Відповідно достатті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись статтями268,367,368,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2022 року та ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текс постанови виготовлено 1 березня 2024 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова