Рішення

від 21.02.2024 по справі 136/10/23

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/10/23

провадження № 2/136/2/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності з одночасним припиненням права приватної власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки,

за участі учасників цивільного процесу:

прокурора Загрибельного Є.В.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області із позовомдо ОСОБА_1 (надалі відповідач), у якому на вирішення суду поставив наступні вимоги:

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, з кадастровим номером 0522210100:03:000:3417 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2660604605020) та припинити право власності на цю земельну ділянку;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3417;

- витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області земельну ділянку, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, яка входить до складу об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3417, що розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району (колишньої Липовецької міської ради Липовецького району) Вінницької області в координатах, межах та конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-557/15-21-СГ від 31.03.2021 у власність, відомості у Державному земельному кадастрі про яку набули статусу архівних.

- вирішити питання судових витрат.

Підставність позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що Немирівською окружною прокуратурою Вінницької області при виконанні повноважень, визначених ст.1311 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками державної форми власності на території Липовецької територіальної громади прокурором було виявлено порушення земельного законодавства за наступних обставин.

Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-23192/15-19-СГ від 02.12.2019 затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області та надано йому у власність земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, площею 2,0000 га із кадастровим номером 0522884600:10:002:0410 - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення 01.03).

На підставі зазначеного наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-23192/15-19-СГ від 02.12.2019, державним реєстратором 17.12.2019 зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 2,0000 га із кадастровим номером 0522884600:10:002:0410.

У 2021 році ОСОБА_2 через представника звернувся до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, розташованої за межами населеного пункту, на території Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03) та надання її у власність.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за № 2-557/15-21-СГ від 31.03.2021 «Про відмову затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», громадянину ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, розташованої на території Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03) та надання її у власність, на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, у зв`язку з набуттям права приватної власності в порядку безоплатної приватизації на земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 0522884600:10:002:0410, розташовану на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства 01.03, згідно з наказом Головного управління № 2-23192/15-19-СГ від 02.12.2019.

06.09.2021 державним реєстратором на підставі наказу № 2-557/15-21-СГ виданого 31.03.2021 Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області, здійснено реєстраційну дію, відповідно до якої за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку, площею 2,0000 га, з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2452737805222, номер запису про право власності - 43899595).

29.11.2021, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. посвідчено договір за № 9063 купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер - 0522210100:03:000:3339, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 через представників та цього ж дня внесено відомості про вчинений правочин в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно (індексний номер рішення - 61912927) та зареєстровано право приватної власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 .

У подальшому було встановлено факт об`єднання земельних ділянок, у результаті якого земельна ділянка, площею 2 га із кадастровим номером - 0522210100:03:000:3339 та земельна ділянка, площею 2 га із кадастровим номером - 0522210100:03:000:3346 увійшли до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3417 площею 4 га.

Позивач зазначає у позові, що спірна земельна ділянка вибула із земель державної власності поза волею власника земельної ділянки, а саме держави в особі ГУ Держгеокадастру, оскільки рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0000 га із кадастровим номером - 0522210100:03:000:3339, у власність уповноваженим органом не приймалось, отож останній, набувши її у незаконний спосіб не мав права на відчуження ОСОБА_1 .

Приймаючи до уваги те, що наразі власником земельної ділянки, в силу внесених змін до діючого законодавства, є Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області, яка тривалий час не вживала жодних заходів спрямованих на поновлення інтересів територіальної громади, отож належним чином не здійснює захист інтересів територіальної громади, наведене стало підставою звернення до суду із даним позовом прокурора в інтересах держави.

Разом з позовною заявою до суду було подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просив накласти арешт на земельну ділянку площею 4 га, кадастровий номер - 0522210100:03:000:3417, що розташована на території Липовецької міської ради Вінницького (колишнього - Липовецького) району Вінницької області, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 та заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, заборонити відповідачу - ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки, заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки.

У визначений судом строк відповідач відзиву не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 письмових пояснень у визначений судом строк не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області засобами електронного зв`язку направили до суду письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких просили позов задовольнити у повному обсязі, аргументуючи свою позицію тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-23192/15-19-СГ від 02.12.2019 «Про надання у власність» затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області та надано громадянину ОСОБА_2 у власність земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, площею 2,0000 га із кадастровим номером 0522884600:10:002:0410 - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення 01.03).

26.05.2020 на адресу Головного управління надійшло клопотання ОСОБА_2 вх.. №12843/94-20 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовано 2 га на території Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення, до якого було долучено всі необхідні документи та зазначено у клопотанні про те, що ОСОБА_2 правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки по даному виду цільового призначення не скористався. За результатами розгляду такого клопотання було прийнято наказ №2-12338/15-20-СГ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» від 16.06.2020.

24.02.2021 ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, розташованої за межами населеного пункту на території Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03) та надання її у власність.

31.03.2021 Головним Управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-557/15-21-СГ видано наказ, яким громадянину ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, розташованої на території Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03) та надання її у власність, у зв`язку із тим, що згаданий громадянин скористався своїм правом безоплатної приватизації земельної ділянки для особистого селянського господарства згідно наказу №2-23192/15-19 від 02.12.2019.

Як слідує із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 06.09.2021 державним реєстратором Липовецької міської ради Вінницької області Чубатюк О.Р. здійснено реєстраційну дію, відповідно до якої за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку, площею 2,0000 га з кадастровим номером - 0522210100:03:000:3339, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2452737805222, номер запису про право власності 43899595. Підставою для державної реєстрації зазначено наказ, серія та номер № 2-557/15-21-СГ, виданий 31.03.2021 Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області, тобто наказ про відмову у наданні громадянину у власність земельної ділянки.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339 на підставі договору купівлі-продажу №9063 від 29.11.2021 перейшла у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровий номер 0522210100:03:000:3339 перенесено до архівного шару Національної кадастрової системи з 07.11.2022.

Окрім цього, зазначена земельна ділянка на підставі документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3417, площею 4 га.

Таким чином земельна ділянка кадастровий номер - 0522210100:03:000:3339 вибула з державної власності у непередбачений законом спосіб на підставі неіснуючого наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, відтак має бути витребувана та повернута законному власнику.

Ухвалою суду від 06.01.2023 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку площею 4 га, кадастровий номер 0522210100:03:000:3417, що розташована на території Липовецької міської ради Вінницького (колишнього - Липовецького) району Вінницької області, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки, а ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки, заборонено державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером - 0522210100:03:000:3417.

Ухвалою суду від 09.01.2023 позовну заяву було залишено без руху, оскільки судом встановлено, що вказаний позов не відповідав вимогам ст. 175 ЦПК України, позивачеві надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 07.02.2023 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.

Ухвалами суду від 20.02.2023, 28.03.2023, 09.08.2023 було задоволено заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Ковальчук В.І. про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14.08.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

20.02.2024ухвалою судувідмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи за №902/1159/22.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав у повному обсязі з підстав наведених у ньому, просив його задовольнити, вказуючи, що обсяг вимог поставлених на вирішення суду буде відповідати ефективному способу захисту прав позивача, а також просив вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову та стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат.

Представник Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи.

Відповідач та його представник, в судове засідання не з`явились, за наявності доказів про належне їх повідомлення про день та час розгляду справи, заяв та клопотань про поважність причин неявки до суду не надали.

Треті особи в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до матеріалів справи надав заяву, відповідно до якої просив про розгляд справи за відсутності їх представника, письмові пояснення надані в рамках цієї справи підтримав та просив позов задовольнити.

Суд зауважує, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови повідомлення його належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Керуючись ч.3 ст.211 та п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, суд ухвалив проводити розгляд справи без участі представника особи в інтересах якої подано позов та без участі відповідача, його представника, третіх осіб.

Суд, заслухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, встановив, що 28.10.2019 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,000 га на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення рілля та передати земельну ділянку у власність безоплатно (а.с.55).

За наслідками розгляду клопотання, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було видано наказ 02.12.2019 за № 2-23192/15-19-СГ (а.с.54), яким вирішено затвердити розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. Надати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку із земель державної власності сільськогосподарського призначення розташовану на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, площею 2,0000 га із кадастровим номером 0522884600:10:002:0410 - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення 01.03). ОСОБА_2 здійснити реєстрацію речових прав на земельну ділянку в установленому законом порядку.

Як убачається із Інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.32, 33, 34), 17.12.2019 державним реєстратором Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Пушкар О.М., на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-23192/15-19-СГ від 02.12.2019, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 0522884600:10:002:0410 за ОСОБА_2 .

08.02.2021 ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, розташованої за межами населеного пункту на території Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03) та надання її у власність, зазначивши, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки по даному виду цільового призначення не скористався та додавши до клопотання проект землеустрою та витяг з ДЗК (а.с.37).

Вказане клопотання було зареєстровано Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області 24.02.2021 за №4386/94-21 та за наслідками його розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було видано наказ «Про відмову затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» за № 2-557/15-21-СГ від 31.03.2021 (а.с.35). Підставою для відмови громадянину ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, розташованої на території Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03) та надання її у власність, послугувало те, що останній вже використав своє право на отримання земельних ділянок безоплатно у власність у межах норм, визначених ст. 116 ЗК України по даному виду використання.

Як слідує із Інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.39, 40), державним реєстратором Липовецької міської ради Вінницької області Чубатюк Оленою Романівною 06.09.2021 здійснено реєстраційну дію, відповідно до якої за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2452737805222, номер запису про право власності 43899595). Згідно із зазначеною інформацією підставою для державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено наказ, серія та номер № 2-557/15-21-СГ, виданий 31.03.2021 Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідно до Договору купівлі продажу земельної ділянки за № 9063 від 29.11.2021 укладеного між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_4 , яка діяла як представник ОСОБА_1 з іншої сторони, сторони дійшли згоди щодо продажу земельної ділянки кадастровий номер - 0522210100:03:000:3339, площею 2,0000 га розташованої на території Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. (а.с.41-45).

29.11.2021 інформація про вчинений правочин внесена в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно та зареєстроване право приватної власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 (індексний номер рішення - 61912927) (а.с.62-64).

У ході розслідування кримінального провадження №62022240040000070 внесеного до ЄРДР 03.06.2022, Вінницькою обласною прокуратурою вживались відповідні заходи щодо перевірки фактів подвійної приватизації громадянами земельних ділянок за одним видом використання.

Із інформації наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області за № 54/1-3400вих-22 від 14.11.2022 направленої у відповідь на запит керівника Немирівської окружної прокуратури (а.с.53) встановлено, що відповідно до автоматизованої системи діловодство «ДОК ПРОФ» було встановлено що на розгляд Головного управління від 19.11.2019 надходило клопотання за вх.. №К-23837/0/94-19 від ОСОБА_2 щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки, площею 2,0000 га із кадастровим номером 0522884600:10:002:0410 - для ведення особистого селянського господарства на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, за результатами розгляду якого було видано наказ «Про надання у власність» від 02.12.2019 за №2-23192/15-19-СГ. 11.02.2021 надійшло клопотання ОСОБА_2 , яке зареєстроване за вх.. №4386/0/94-21 щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки, площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, розташованої на території Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. За наслідками розгляду цього клопотання було видано наказ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» від 31.03.2021 за №2-557/15-21-СГ, у зв`язку з тим, що згаданий громадянин скористався своїм правом безоплатної приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

У відповідь на запит виконувача обов`язків керівника Немирівської окружної прокуратури направленого Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.12.2022 за №0-2-0.6-4861/2-22 (а.с.60) встановлено, що відповідно до інформації наявної у Головному управлінні земельна ділянка з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, розташована за межами міста Липовець, на підставі документації із землеустрою, що подана гр.. ОСОБА_1 вона була об`єднана та увійшла до складу земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3417, що розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району (колишньої Липовецької міської ради Липовецького району) Вінницької області.

Факт об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, на підставі документації із землеустрою, що подана гр.. ОСОБА_1 підтверджується Інформацією із Державного реєстру речових прав на керухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.62-66).

Відповідно до листа Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області від 10.11.2022 за №02-42/1389 (а.с.49), слідує, що у зв`язку із недостатнім фінансуванням витрат на судові збори, міська рада не вживала та не буде вживати заходів щодо повернення земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, у комунальну власність.

Щодо законності та правомірності звернення до суду із даним позовом прокурора, у відповідності до положень ч.3 ст.23ЗаконуУкраїни«Про прокуратуру» та ст. 4, 56 ч.4 ЦПК України,суд надававоцінку вухвалі від07.02.2023,оскільки Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області, за наявності порушення інтересів держави, жодних заходів до витребування земельних ділянок у комунальну власність не вживала та не вживає, з часу набуття таких повноважень, що свідчить про бездіяльність компетентного органу та невжиття ним самостійно передбачених діючим законодавством заходів на захист інтересів держави, що послугувало підставою втручання органів прокуратури шляхом звернення до суду із даним позовом.

Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога прокурора в інтересах держави в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про скасування державної реєстрації права власності з одночасним припиненням права приватної власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки, з посиланням на положення статей317,387,388 Цивільного кодексу Україниу зв`язку із незаконним вибуттям земельної ділянки поза волею власника - держави через порушення норм закону та повторного надання земельної ділянки у власність особі, яка не мала на нього права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Стаття 80 ЗК Українизакріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Відповідно до пункту «б» ч. 1ст. 121 ЗК Українигромадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Згідно із ч. 1-4ст. 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями118,186-1 ЗК України.

Відповідно до ч. 2ст. 328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлена судом.

Аналізуючи зібрані у справі докази, судом було встановлено, що на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, розташованої на території Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

На противагу цьому, 06.09.2021 державним реєстратором Липовецької міської ради Вінницької області Чубатюк Оленою Романівною зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2452737805222, номер запису про право власності 43899595), на підставі наказу № 2-557/15-21-СГ виданого 31.03.2021 Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яким, як було встановлено судом на підставі зібраних у справі доказів, ОСОБА_2 було відмовлено в затвердженні документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність.

Суд не надає оцінки правомірності таких дій державного реєстратора щодо реєстрації права приватної власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2452737805222, номер запису про право власності 43899595), на підставі наказу № 2-557/15-21-СГ виданого 31.03.2021 Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яким ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки вони не є предметом цього спору, утім констатує, що набуваючи у власність спірну земельну ділянку ОСОБА_2 повторно скористався своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності, отож земельна ділянка, площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339, вибула із державної власності поза волею власника держави, чим було порушено права, на даний час територіальної громади в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 , від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та багатьох інших.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.

Власник з дотриманням вимог статті 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 28 грудня 2022 року по справі № 472/156/21.

Вирішуючи позовні вимоги у контексті наведених норм права та правових позицій Верховного Суду, суд враховує, що поданими у справі матеріалами підтверджується, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522210100:03:000:3339 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі наказу, серія та номер № 2-557/15-21-СГ, виданого 31.03.2021 Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

29.11.2021 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. посвідчено договір купівлі-продажу № 9063 земельної ділянки кадастровий номер 0522210100:03:000:3339, відповідно до якого ОСОБА_2 відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_1 .

У подальшому, земельна ділянка, площею 2 га із кадастровим номером 0522210100:03:000:3339 та земельна ділянка, площею 2 га із кадастровим номером 0522210100:03:000:3346 увійшли до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3417 площею 4 га.

З вищевикладених обставин чітко вбачається ряд послідовних дій вчинених відповідачем щодо отримання у приватну власність з державної власності земельної ділянки, з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення її (об`єднання земельної ділянки з метою присвоєння нового кадастрового номера, зміна конфігурації).

Ураховуючи те, що земельна ділянка, кадастровий номер 0522210100:03:000:3339 вибула з державної власності без законних на те правових підстав, суд дійшов висновку, що відсутня була воля держави на вибуття з її володіння такої земельної ділянки та порушенням вказаним прав держави .

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.387 ЦК України лише власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ч. 1 ст.388 ЦКУкраїни передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положенняст. 388 ЦК Українизастосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №911/3680/17 власник з дотриманням вимогстатті 388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Власник з дотриманням вимог статей387і388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі N 183/1617/16, від 22.01.2020 у справі N 910/1809/18).

Також, судом враховується правова позиція, викладена впостанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі N 367/2022/15-ц, згідно з якою формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Окрім зазначеного, суд бере до уваги висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 25.07.2018 у справі N 640/8456/16-ц, що в результаті об`єднання земельних ділянок не відбулося виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення або переробка тощо, фактично та юридично відбулася заміна двох правовстановлюючих документів на один новий, яким засвідчено право власності на те саме майно, що й у попередніх двох документах. Залишилися попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаних ділянок, зокрема не відбулося зміни їх цільового призначення, розташування тощо. Земельна ділянка, утворена з земельних ділянок, які вибули з володіння позивача поза її волею, а тому зазначену земельну не слід вважати іншим, новоствореним майном, яке неможливо витребувати від відповідача за правиламистатті 388 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги усталену судову практику та приписи ЦК України, відповідно до яких право власності презюмуєтьсяі не припиняється із втратою законним власником цього майна, задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідатиме речово-правовому характеру віндикаційного позову та призведе до ефективного захисту прав власника, а вимоги щодоскасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію права та відповідно земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3417, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту прав власника, тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову.

При вирішенні цього спору, суд враховує також наступне.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол ратифікованийЗаконом України N 475/97-ВР від 17.07.97із огляду на приписи частини першоїстатті 9 Конституції України,статті 10 ЦК Українизастосовується судами України як частина національного законодавства.

При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зістаттею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення від 23 вересня 1982 року в справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", рішення від 21 лютого 1986 року в справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства") положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Як зазначалось вище, Конституція України(статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей4,5 ЗК Українизавданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 ЗК Українизакріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

З огляду на положення частини першої статті83, частини першої статті84 ЗК Україникомунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.Статтею 122 ЗК Українивизначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу земель державної власності в комунальну власність, а також земельної ділянки в приватну власність із земель відповідно державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (статті14,19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

За наведеного, суд підсумовує, що в цій справі, з врахуванням спірних правовідносин, установлених судом обставини та наведених норм права, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Враховуючи приписи частин третьої та четвертої статті 390 ЦК України, ОСОБА_1 не позбавлений можливості пред`явити до попереднього набувача спірної земельної ділянки позов про відшкодування необхідних витрат на утримання та збереження останньої, здійснених з часу, з якого власникові належить право на її повернення, а у разі здійснення поліпшень земельної ділянки, які не можуть бути відокремлені від неї без завдання їй шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельної ділянки.

Також суд враховує, що у випадку повернення земельної ділянки від кінцевого набувача законодавство України надає йому додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Кінцевий набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до первісного незаконного набувача, в якого придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України. Відповідно до частини першої цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Відтак суд виснує, що витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 не порушуватиме принцип пропорційності втручання у його право власності.

З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм регулювання спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про витребування земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, перешкод для застосування механізму статті 388ЦК України невстановлено, втручання держави у право власності відповідача наразі суд визнає виправданим, оскільки порушення чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом. Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля державних органів та уповноважених на виконання певних дій осіб на знищення правового порядку у державі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з мотивів наведених у цьому рішенні підлягають до задоволення частково.

Судом встановлено, що, в рамках цього провадження було винесено ухвалу 06.01.2023, якою накладено арешт на земельну ділянку площею 4 га, кадастровий номер 0522210100:03:000:3417, що розташована на території Липовецької міської ради Вінницького (колишнього - Липовецького) району Вінницької області, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 , заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, а ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки, заборонено державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0522210100:03:000:3417.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Прокурор в судовому засіданні просив скасувати заходи забезпечення позову, мотивуючи тим, що у разу задоволення позову, представляючи сторону позивача не зможе виконати рішення суду через діючі заходи забезпечення позову.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість скасування вжитих заходів забезпечення у цій справі після набрання рішенням законної сили.

Вирішуючи питання судових витрат відповідно до с. 141ЦПК України, суд зазначає наступне.

За подання позовної заяви Вінницькою обласною прокуратурою сплачено за чотирма позовними вимогами судовий збір у розмірі 9924,00 грн. (том 1, а.с. 1), за подання заяви про забезпечення позову1240,5 грн. (том 1, а. с. 98).

Оскільки за результатами розгляду позовні вимоги Немирівської окружної прокуратури підлягають частковому задоволенню, тому на її користь слід стягнути із відповідача понесені судові витрати пропорційно до задоволеної суми позовних вимог, тобто за вимогами майнового характеру та подачу заяви про забезпечення позову, решту віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями12, 13, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності з одночасним припиненням права приватної власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, яка входить до складу об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером - 0522210100:03:000:3417 та розташована на території Липовецької міської ради Вінницького району (колишньої Липовецької міської ради Липовецького району) Вінницької області в координатах, межах та конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером - 0522210100:03:000:3339, право власності на яку зареєстровано було за ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-557/15-21-СГ від 31.03.2021 у власність, відомості у Державному земельному кадастрі про яку набули статусу архівних.

У решті позову відмовити.

Скасувати заходи забезпечення даного позову вжиті за ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 06.01.2023.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (IBAN UA568201720343110002000003988 в банку Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909) витрати зі сплати судового збору 3721, 50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 01.03.2024.

Позивач - Немирівська окружна прокуратура (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька області, ЄДРПОУ - 02909909);

Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, район, Вінницька області, ЄДРПОУ - 04325957);

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 39767547);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Суддя Світлана ШПОРТУН