Постанова

від 12.05.2010 по справі 2а-2001/10/10/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Київська, 150, м. Сімфер ополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.05.10 Справа №2а-2001/10/10/0170

12:11 м. Сімферополь

Окружний адміністративни й суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового зас ідання - Дєрюшковій І.А.,

за участю представників ст орін:

від позивача - Халецький О .В., представник по довірено сті без номеру від 30.03.2010 року;

від відповідача - Болібко ва А.В., представник по довір еності №3/10-0 від 01.12.2009 року;

розглянув у відкритому суд овому засіданні адміністрат ивну справу

за позовом Товариства з об меженою відповідальністю "Ап тека 36,7"

до Державної податкової і нспекції в м. Сімферополі АР К рим

про визнання протиправним та скасування рішення про за стосування штрафних (фінансо вих) санкцій №0022752303 від 13.11.2009 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека 36,7" - позивач - 08 лютого 2010 року зверн улось до Окружного адміністр ативного суду АР Крим з адмін істративним позовом до Держа вної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про виз нання недійсним рішення про застосування штрафних (фінан сових) санкцій №0022752303 від 13.11.2009 рок у на суму 2579грн.50коп. Позовні ви моги мотивовані тим, що 03.11.2009 ро ку працівниками податкового органу було проведено перев ірку позивача, за результата ми якої перевіряючи дійшли в исновку про порушення позива чем вимог п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у н аціональній валюті в Україні , затвердженого постановою П равління Національного банк у України від 15.12.2004 р. №637 (зареєст ровано в Міністерстві юстиці ї України 13.01.2005 р. за №40/10320), у вигля ді не оприбуткування готівко вих грошових коштів в сумі 515г рн.90коп. в книзі обліку розрах ункових операцій за 02.11.2009 року. Позивач зазначає, що грошові кошти, отримані за 02.11.2009 року, бу ли оприбутковані в книзі ОРО в повному обсязі, однак у зв' язку з допущеною працівником позивача помилкою вказано, щ о зазначена сума була отрима на та оприбуткована 01.11.2010 року. Позивач також зазначає про в ідсутність порушення з його боку в частині відображення суми виручки в книзі обліку р озрахункових операцій, оскіл ьки денний звіт за вказаний д ень був вклеєний в КОРО. На під ставі викладено позивач дійш ов висновку про те, що з його б оку відсутні порушення вимог Положення про ведення касов их операцій у національній в алюті в Україні, у зв' язку з ч им фінансові санкції застосо вані неправомірно.

У судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав у повному обсяз і, просив адміністративний п озов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві .

Представник відповідача п озовні вимоги не визнав, прот и задоволення адміністратив ного позову заперечував, вва жає прийняте рішення про зас тосування фінансових санкці й законним та обґрунтованим, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані у судовому за сіданні 12.05.2010 року. Відповідно д о наданих заперечень відпові дач обґрунтовує правомірніс ть застосування фінансових с анкцій тим, що під час проведе ння перевірки позивача встан овлено порушення пп.2.6 п.2 Полож ення про ведення касових опе рацій у національній валюті в Україні, затвердженого пос тановою Правління Національ ного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (зареєстровано в Міністерст ві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/ 10320), у вигляді не оприбуткуванн я готівкових грошових коштів в книзі обліку розрахункови х операцій. Відповідач вважа є, що позивач повинен був здій снити оприбуткування грошов их коштів як шляхом підклеюв ання звітів, так і шляхом здій снення відповідних записів в КОРО.

Заслухавши пояснення учас ників процесу, дослідивши ма теріали справи та надані сто ронами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичн і обставини, на яких ґрунтуют ься позовні вимоги, об'єктивн о оцінивши докази, які мають ю ридичне значення для розгляд у справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наст упне.

Товариство з обмеженою від повідальністю “Аптека 36,7” (ко д ЄДРПОУ 20739121, юридична адреса: 9 5011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. П ушкіна, буд.36) зареєстровано я к юридична особа, є платником податків та зборів, на час роз гляду справи перебуває на об ліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, що підтверджено матері алами справи та представника ми позивача і відповідача не оспорювалось і не заперечув алось. Позивачем з 01.11.2007 року за адресою: м. Сімферополь, ул. 1-й Конної Армії, 17А, відкрито апт еку №7, в якій позивач здійснює роздрібну торгівлю лікарськ ими засобами (що підтверджен о наказом позивача №12 від 23.10.2007 р оку та ліцензією Державної с лужби лікарських виробів і в иробів медичного призначенн я від 10.01.2007 року - а.с.24-25). Зазначені обставини представниками по зивача та відповідача під ча с розгляду справи також не ос порювались та не заперечувал ись.

Загальні підстави та поряд ок проведення перевірок вста новлені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ т а Законом України "Про застос ування реєстраторів розраху нкових операцій в сфері торг івлі, громадського харчуванн я та послуг" від 06.07.2005 року №265/95-ВР .

Відповідно до пункту 2 части ни 1 статті 11 Закону України “П ро державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадка х, в межах компетенції та у пор ядку, встановленому законами України, мають право здійсню вати контроль за додержанням порядку проведення готівков их розрахунків за товари (пос луги) у встановленому законо м порядку; наявністю свідоцт в про державну реєстрацію су б'єктів підприємницької діял ьності, ліцензій на провадже ння видів господарської діял ьності, що підлягають ліценз уванню відповідно до закону, з наступною передачею матер іалів про виявлені порушення органам, які видали ці докуме нти, торгових патентів.

Відповідно до частини 1 стат ті 15 Закону про РРО контроль з а додержанням суб'єктами під приємницької діяльності пор ядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вим ог цього Закону здійснюють о ргани державної податкової с лужби України шляхом проведе ння планових або позапланови х перевірок згідно з законод авством України.

Судом встановлено, що праці вниками Державної податково ї адміністрації в АР Крим М оніч О.П. та Сорокіним В.В. 03 листопада 2009 року проведена перевірка за дотриманням по зивачем порядку проведення р озрахунків за товари (послуг и), вимог з регулювання обігу г отівки, наявності торгових п атентів і ліцензій в аптеці, щ о знаходиться за адресою: АР К рим, м. Сімферополь, вул. 1-ої К інної Армії, буд.17А, де здійс нює господарську діяльність позивач. Належність даного г осподарського об' єкта пози вачу підтверджена матеріала ми справи та представниками позивача і відповідача під ч ас розгляду справи не оспорю валась і не заперечувалась.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку було прове дено на підставі направлень на проведення перевірки №4649/23-3 від 02.11.2009 року (а.с.29) і №4648/23-3 від 02.11.2009 року (а.с.34, зворотній бік). Суд з азначає, що вказані направле ння на перевірку були вручен і працівнику позивача - зав ідуючій аптечним пунктом С ипка Н.І., що підтверджено її підписом на направленнях з з азначенням дати ознайомленн я - 03.11.2009 року; вказані обстави ни представником позивача не оспорюються та не заперечує ться.

Суд зазначає, що в акті пере вірки наявна відмітка про те , що перевіряючими про провед ення перевірки зроблено запи с у журналі реєстрації перев ірок контролюючих органів (а .с.30). Зазначені відомості акту представником позивача тако ж не оспорююються та не запер ечуються.

Як свідчать матеріали спра ви перевірка проводилась у п рисутності завідуючої аптеч ним пунктом Сипка Н.І., що п ідтверджено актом перевірки (а.с.30-31) та представниками пози вача і відповідача не оспорю ються.

За результатами перевірки складено акт №002574 від 03 листопа да 2009 року (а.с.30-31), в якому вказан о, зокрема, про неоприбуткува ння готівкових грошових кошт ів в книги обліку розрахунко вих операцій №0109004528р/4 на підста ві фіскального звітного чеку №02269 від 02.11.2009 року на суму 515грн.90к оп. в повному обсязі їх фактич них надходжень.

На підставі викладеного, пі д час проведення перевірки п рацівники відповідача дійшл и висновку про порушення поз ивачем вимог пункту 2.6 Положен ня про ведення касових опера цій у національній валюті в У країні, затвердженого постан овою Правління Національног о банку України від 15.12.2004 р. №637 (за реєстровано в Міністерстві ю стиції України 13.01.2005 р. за №40/10320).

Як свідчить надпис на акті п еревірки завідуюча аптечним пунктом Сипка Н.І. з актом перевірки ознайомлена, в акт і перевірки зазначила, що зау важень до акту вона не має, отр имала копію акту перевірки, щ о підтверджено її підписами.

Судом встановлено, що на під ставі зазначеного акту перев ірки ДПІ у м. Сімферополі АРК п рийнято рішення про застосув ання штрафних (фінансових) са нкцій №0022752303 від 13 листопада 2009 ро ку, яким до позивача застосов ані фінансові санкції в сумі 2579грн.50коп. (а.с.35, зворотній бік) за порушення вимог абзацу 3 пу нкту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національ ній валюті в Україні, затверд женого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 (зареєстровано в М іністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/10320) - фінансова санк ція застосована відповідно д о абзацу 3 статті 1 Указу Прези дента України “Про застосува ння штрафних санкцій за пору шення норм з регулювання обі гу готівки” від 12.06.1995 року №436/95 у п 'ятикратному розмірі неоприб уткованої суми (515,90 х 5).

Вказане рішення було вруче но позивачу 16.11.2009 року, що підтв ерджено підписом уповноваже ної особи на поштовому повід омленні (а.с.33, зворотній бік).

Суд зазначає, що в матеріала х справи відсутні відомості про оскарження позивачем вка заного рішення в адміністрат ивному порядку та його скасу вання під час розгляду таких скарг.

Крім того, суд вважає необхі дним зазначити, що під час роз гляду справи представником п озивача не оспорювались підс тави перевірки та дотримання працівниками податкового ор гану порядку проведення пере вірки. Представником позивач а також не заперечується, що п еревіряючі зареєструвались в журналі перевірок контрол юючих органів, надали направ лення на проведення перевірк и, оформили за результатами п роведеної перевірки акт пере вірки тощо. Таким чином, суд пр иходить до висновку, що матер іалами справи підтверджено д опуск працівників податково го органу до проведення пере вірки та відсутність будь-як их заперечень позивача стосо вно її проведення. Суд також з азначає, що під час розгляду д аної справи представниками п озивача суду не повідомлено будь-яких відомостей стосовн о неправомірних дій працівни ків податкового органу під ч ас проведення перевірки, у зв ' язку з чим у суду відсутні п ідстави для визнання зазначе них дій неправомірними.

Згідно з частиною 1 статті 2 К АС України завданням адмініс тративного судочинства є зах ист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтере сів юридичних осіб у сфері пу блічно-правових відносин від порушень з боку органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, їхніх пос адових і службових осіб, інши х суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських ф ункцій на основі законодавст ва, в тому числі на виконання д елегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 стат ті 2 КАС України до адміністра тивних судів можуть бути оск аржені будь-які рішення, дії ч и бездіяльність суб' єктів в ладних повноважень, крім вип адків, коли щодо таких рішень , дій чи бездіяльності Консти туцією або законами України встановлено інший порядок су дового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст атті 17 КАС України компетенці я адміністративних судів пош ирюється на спори фізичних ч и юридичних осіб із суб' єкт ом владних повноважень щодо оскарження його рішень (норм ативно-правових актів чи пра вових актів індивідуальної д ії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративно ю справою) є переданий на вирі шення адміністративного суд у публічно-правовий спір, у як ому хоча б однією зі сторін є о рган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, ї хня посадова чи службова осо ба або інший суб'єкт, який здій снює владні управлінські фун кції на основі законодавства , в тому числі на виконання дел егованих повноважень (п.1 ч.1 ст .3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КА С України визначено поняття суб' єктів владних повноваж ень, до яких належать орган де ржавної влади, орган місцево го самоврядування, їхня поса дова чи службова особа, інший суб' єкт, який здійснює влад ні управлінські функції на о снові законодавства, в тому ч ислі на виконання делеговани х повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинс тва.

Оцінюючи правомірність ді й відповідача щодо прийняття спірного рішення про застос ування штрафних (фінансових) санкцій, суд керувався крите ріями, закріпленими у частин і 3 статті 2 КАС України, які пев ною мірою відображають принц ипи адміністративної процед ури, які повинні дотримувати ся при реалізації дискреційн их повноважень владного суб' єкта.

Відповідно до частини 3 стат ті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб'єктів владних повноважень адміністративн і суди перевіряють, чи прийня ті (вчинені) вони: 1) на підставі , у межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України; 2) з ви користанням повноваження з м етою, з якою це повноваження н адано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, щ о мають значення для прийнят тя рішення (вчинення дії); 4) без сторонньо (неупереджено); 5)доб росовісно; 6) розсудливо; 7) з дот риманням принципу рівності п еред законом, запобігаючи не справедливій дискримінації ; 8) пропорційно, зокрема з дотр иманням необхідного балансу між будь-якими несприятливи ми наслідками для прав, свобо д та інтересів особи і цілями , на досягнення яких спрямова не це рішення (дія); 9) з урахуван ням права особи на участь у пр оцесі прийняття рішення; 10) св оєчасно, тобто протягом розу много строку.

Стаття 19 Конституції Україн и зобов' язує орган влади ді яти лише на підставі, в межах п овноважень та у спосіб, перед бачені Конституцією та закон ами України.

Отже “на підставі” означає , що суб' єкт владних повнова жень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конст итуцією та законами України та зобов' язаний діяти на ви конання закону, за умов та обс тавин, визначених ним.

“У межах повноважень” озна чає, що суб'єкт владних повнов ажень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов ' язків, встановлених закона ми.

“У спосіб” означає, що суб'є кт владних повноважень зобов ' язаний дотримуватися вста новленої законом процедури в чинення дії, і повинен обират и лише встановлені законом с пособи правомірної поведінк и при реалізації своїх владн их повноважень.

Суд з' ясовує, чи використа не повноваження, надане суб' єкту владних повноважень, з н алежною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотиво вані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупереджено сті до особи, стосовно якої вч иняється дія; добросовісно, т обто щиро, правдиво, чесно; роз судливо, тобто доцільно з точ ки зору законів логіки і зага льноприйнятих моральних ста ндартів; з дотриманням принц ипу рівності перед законом, з апобігаючи несправедливій д искримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорці йно та адекватно; досягнення розумного балансу між публі чними інтересами та інтереса ми конкретної особи.

Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення по зивачем фінансових санкцій з а порушення абз.3 п.2.6 Положення про ведення касових операці й у національній валюті в Укр аїні, затвердженого Постанов ою Правління Національного б анку України від 15.12.2004 р. №637 (заре єстровано в Міністерстві юст иції України 13.01.2005 р. за №40/10320), на п ідставі Указу Президента Укр аїни “Про застосування штраф них санкцій за порушення нор м з регулювання готівки” від 12.06.1995 року №436/95 за рішенням від 13 л истопада 2009 року №0022752303 року судо м встановлено наступне.

Положенням про ведення кас ових операцій у національній валюті в Україні (надалі - Пол оження №637) визначено порядок ведення касових операцій у н аціональній валюті України п ідприємствами (підприємцями ).

Відповідно до пункту 2.6 п.2 По ложення №637 уся готівка, що над ходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових к оштів) та в повній сумі оприбу тковуватися (абзац 1 пункту).

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які прово дять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими орде рами і веденням касової книг и відповідно до вимог глави 4 ц ього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у ка совій книзі на підставі приб уткових касових ордерів (абз ац 2 пункту 2.6).

У разі проведення готівков их розрахунків із застосуван ням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є з дійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній с умі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскал ьних звітних чеків РРО (даних РК) (абзац 3 пункту 2.6).

Відповідно до п.3.2. Положення №637 касові операції, що провод яться відповідно до Закону У країни “Про застосування реє страторів розрахункових опе рації у сфері торгівлі, грома дського харчування та послуг ” оформляються згідно з вимо гами цього Закону.

У ст.1 Указу Президента Укра їни “Про застосування штрафн их санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки ” встановлено, що за не оприбу ткування (неповне оприбуткув ання) у касах готівки до юриди чних осіб застосовуються штр афні санкції у п' ятикратном у розмірі неоприбуткованої с уми.

Згідно зі ст.2 Закону Україн и "Про застосування реєстрат орів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадсько го харчування та послуг" від 06 .07.1995 року №265/95-ВР фіскальний звіт ний чек - документ встановлен ої форми, надрукований реєст ратором розрахункових опера цій, що містить дані денного з віту, під час друкування яког о інформація про обсяг викон аних розрахункових операцій заноситься до фіскальної па м'яті.

Суд зазначає, що під час пер евірки позивача відповідаче м в акті перевірки зазначено , що станом на день проведення перевірки - 03.11.2009 року - пози вачем не оприбутковані грошо ві кошти на підставі фіскаль ного звітного чеку №02269 від 02.11.2009 року на суму 515грн.90коп.

Проте, проаналізувавши мат еріали справи, надані позива чем і відповідачем докази, су д приходить до висновку, що не можна вважати суму у розмірі 515грн.90коп. такою, що була не опр ибуткована виходячи з наступ ного.

Суд зазначає, що в матеріала х справи наявна копія книги о бліку розрахункових операці й позивача №0109004528/р4 за жовтень-л истопад 2009 року (а.с.9-10, а.с.29, зворо тній бік, 32-33), згідно з якою пози вачем за 30.10.2009 року на підставі фіскального звітного чеку №0 2268 оприбутковано 402грн.35коп., а з а 01.11.2009 року на підставі фіскаль ного звітного чеку №02269 оприбу тковано 515грн.90коп.

Разом з тим, фіскальний звіт ний чек №02269 датовано 02.11.2009 роком , а не 01.11.2009 року. Суд також зазнач ає, що 01 листопада 2009 року є вихі дним днем - неділя; згідно з н аказом позивача №12 від 23.10.2007 рок у в аптеці №7 неділя є вихідним днем.

Крім того, суд зазначає, що ф іскальний звітний чек за 30.10.2009 р оку має номер №02268, фіскальний з вітний чек за 02.11.2009 року - №02269. Тоб то в матеріалах справи відсу тній фіскальний звітний чек за 01.11.2009 року, а також відсутні б удь-які докази на підтвердже ння того, що позивачем в зазна чений день - 01 листопада 2009 ро ку - здійснювалась будь-яка ді яльність в перевіреному об' єкті - аптека №7 - з продажу товарів (лікарських засобів) та отримувались від покупці в грошові кошти, що мали бути п роведені через реєстратор ро зрахункових операцій.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона по винна довести ті обставини, н а яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадкі в, встановлених статтею 72 цьог о Кодексу. В адміністративни х справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважен ь обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності поклад ається на відповідача, якщо в ін заперечує проти адміністр ативного позову.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС Укр аїни обставини, які за законо м повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис я ніякими іншими засобами до казування, крім випадків, кол и щодо таких обставин не вини кає спору.

Суд зазначає, що відповідач ем під час розгляду справи в с уді не надано доказів на підт вердження того, що позивачем 01.11.2009 року здійснювалась торго ва діяльність та отримувалис ь грошові кошти від покупців . Такі відомості відсутні так ож і в акті перевірки. Тобто по зивач фактично не міг оприбу ткувати в книзі ОРО грошові к ошти в сумі 515грн.90коп. як такі, щ о надійшли 01.11.2009 року.

Також суд зазначає, що грошо ві кошти в сумі 300грн.00коп., що за значені в КОРО за 01.11.2009 року та ф іскальному звітному чеку за 02.11.2009 року як сума службової вид ачі, були оприбутковані пози вачем в касі належним чином, щ о підтверджується прибутков им касовим ордером №1725 від 02.11.2009 року (а.с.23).

На підставі викладеного, су дом встановлено, що на момент проведення перевірки сума у розмірі 515грн.90коп. була провед ена позивачем через РРО відп овідно до вимог Закону Украї ни “Про застосування реєстра торів розрахункових операці ї у сфері торгівлі, громадськ ого харчування та послуг”, що підтверджується фіскальним звітним чеком (Z-звітом) позив ача №002269 за 02.11.2009 року. Також позив ачем відповідно до вимог п.7.5 П орядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових о перацій і розрахункових книж ок, затвердженого Наказом Де ржавної податкової адмініст рації України №614 від 01.12.2000 року, фіскальний звітний чек №02269 ві д 02.11.2009 року підклеєний до КОРО, що підтверджено копіями кни ги ОРО, яка надана відповідач ем під час розгляду справи - в стані на час проведення пер евірки (а.с.32-33). Зазначені обста вини також підтверджені нада ною позивачем під час розгля ду справи копією книги ОРО (а.с .9-10).

На підставі викладеного су ду приходить до висновку, що с ума у розмірі 515грн.90коп. оприбу ткована позивачем та була об лікована в його бухгалтерськ ому обліку.

Також відповідачем не спро стовано твердження позивача про те, що оприбуткування гро шових коштів в сумі 515грн.90коп. на підставі фіскального звіт ного чеку №02269 датою - 01.11.2009 року, а не 02.11.2009 року, як це зазначено в ф іскальному звітному чеку від 02.11.2009 року, є технічною помилко ю працівника позивача.

Більш того, суд зауважує, що проведення суми у розмірі 515г рн.90коп. через РРО, зазначення її в фіскальній пам' яті РРО , відображення на роздрукова ному та збереженому фіскальн ому звіті, робить неможливим ухилення позивача від сплат и податків.

За таких умов стає зрозуміл им, що припис п.2.6. Положення №637 щ одо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі об ліку розрахункових операцій набуває суто формальне знач ення, що пов' язане з дотрима нням порядку її ведення.

Отже, суд зазначає, що техні чна помилка працівника позив ача з зазначення дати оприбу ткування готівкових грошови х коштів у КОРО в розмірі 515грн .90коп., що отримані 02.11.2009 року, інш ою датою - 01.11.2009 року, за наявно сті роздрукованого та збереж еного фіскального звітного ч еку, означає виключно поруше ння позивачем порядку веденн я КОРО, а не його ухилення від оподаткування зазначеної су ми.

Більш того, суд звертає уваг у відповідача на те, що одним з основних принципів адмініст ративного судочинства є проп орційність, тобто дотримання необхідного балансу між буд ь-якими несприятливими наслі дками для прав, свобод та інте ресів особи і цілями, на досяг нення яких спрямоване судове рішення. Дотримання принцип у пропорційності особливо ва жливе при прийнятті рішень а бо вжитті заходів, які матиму ть вплив на права, свободи та і нтереси особи. Метою дотрима ння цього принципу є досягне ння розумного балансу між пу блічними інтересами, на забе зпечення яких спрямовані ріш ення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами к онкретної особи.

Суд вважає, що у спірних пра вовідносинах підлягає засто суванню принцип пропорційно сті між застосованими захода ми та переслідуваною метою, о скільки відсутня шкода чи за гроза її завдання державі аб о якій-небудь конкретній осо бі, а застосовані відповідач ем заходи не відповідають пе реслідуваній меті.

Принцип пропорційності зо крема передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиня ти будь-яких негативних насл ідків, що не відповідали б ціл ям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можут ь обмежити права, свободи чи і нтереси осіб, то такі обмежен ня повинні бути виправдані н е обхідністю досягнення біль ш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів осо би внаслідок рішення чи дії с уб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б на стати за відсутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-к орисних цілей необхідно обир ати найменш “шкідливі” засоб и.

Таким чином, принцип пропор ційності має на меті досягне ння балансу між публічним ін тересом та індивідуальним ін тересом особи, а також між ціл ями та засобами їх досягненн я, з приводу чого слід врахува ти наступне.

Відповідно до ст.9 Конституц ії України чинні міжнародні договори, згода на обов'язков ість яких надана Верховною Р адою України, є частиною наці онального законодавства Укр аїни. Такі міжнародні догово ри підлягають переважному за стосуванню перед актами наці онального законодавства (ст. 19 Закону України „Про міжнаро дні договори України”).

Таким міжнародним договор ом у даному випадку є Конвенц ія про захист прав людини і ос новоположних свобод. Відпові дно до ст.1 Першого протоколу д о названої Конвенції ніхто н е може бути позбавлений свог о майна інакше як в інтересах суспільства. Встановлено та кож виняток, відповідно до як ого позбавлення майна держав а може передбачити, якщо це не обхідно для здійснення контр олю за користуванням майном відповідно до загальних інте ресів або для забезпечення с плати податків чи інших збор ів або штрафів.

Відповідно до ст.17 Закону Ук раїни „Про виконання рішень та застосування практики Євр опейського суду з прав людин и” суди застосовують при роз гляді справ Конвенцію про за хист прав людини і основопол ожних свобод та практику Євр опейського Суду з прав людин и як джерело права. Це означає , що ст.1 Першого протоколу слі д розуміти так, як вона розумі ється в практиці Європейсько го Суду з прав людини.

Зокрема, у багатьох рішення х Європейського Суду з прав л юдини під майном розуміється будь-який економічний актив . Наприклад, у справі „Шмалько проти України” Європейський Суд з прав людини кваліфікув ав тривале невиконання судов ого рішення на користь заявн ика як втручання у його право на мирне володіння майном у р озумінні статті Першого прот околу. У даному випадку засто сування фінансових санкцій п ередбачає вилучення у позива ча грошових коштів у зазначе ній сумі. Це дає підстави для к валіфікації оспорюваного рі шення відповідача, як його вт ручання у право власності по зивача.

У справі „Джеймс та інші про ти Сполученого Королівства” (1986 року) Європейський Суд з пр ав людини зазначив, що має бут и обґрунтована пропорційніс ть між застосованими заходам и та переслідуваною метою, як у намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власно сті.

Приймаючи до уваги зазначе не, суд вважає, що застосуванн я на підставі рішення від 13 ли стопада 2009 року №0022752303 фінансови х санкцій до позивача у сумі 25 79грн.50коп. за порушення вимог П оложення №637 слід кваліфікува ти як таке, що порушує принцип пропорційності, а матеріала ми справи не підтверджується нанесення позивачем будь-як ої шкоди інтересам держави, с успільства або споживачів.

В силу викладеного, суд прих одить до висновку, що в умовах відсутності такої шкоди чи з агрози її завдання, до позива ча були застосовані явно нес піврозмірні фінансові санкц ії. Слід також враховувати, що під час проведення перевірк и відповідачем не встановлен о будь-яких фактів, які б свідч или про намір позивача прихо вувати доходи, отримані за пр одаж товарів, в наслідок чого на підставі ст. 1 Першого прот околу до Конвенції про захис т прав людини і основоположн их свобод з урахуванням прак тики Європейського Суду з пр ав людини, суд вважає, що рішен ня про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 лис топада 2009 року №0022752303 є протиправ ним та підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що до поз ивача застосовані фінансові санкції на підставі Указу Пр езидента України “Про застос ування штрафних санкцій за п орушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 року №4 36/95.

Однак, суд зауважує, що зазн ачений Указ Президента Украї ни “Про застосування штрафни х санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 року №436/95 встановлює ві дповідальність за порушення порядку ведення операцій з г отівкою у національній валют і, порушення суб'єктами госпо дарської діяльності норм з р егулювання обігу готівки, в т ому числі встановлює застосу вання фінансових санкцій за неоприбуткування готівки у к аси.

Суд зазначає, як встановлен о вище, позивачем було поруше но порядок ведення КОРО.

Суд зауважує, що відповідал ьність за порушення встановл еного порядку використання К ОРО встановлена Законом Укра їни “Про застосування реєстр аторів розрахункових операц ій у сфері торгівлі, громадсь кого харчування та послуг” в ід 06.07.1995 року №265/95-ВР.

Отже, за таке правопорушенн я застосування Указу Президе нта України “Про застосуванн я штрафних санкцій за поруше ння норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 року №436/95 є нео бґрунтованим.

Відповідно до частини 2 стат ті 11 суд може вийти за межі поз овних вимог тільки в разі, якщ о це необхідно для повного за хисту прав, свобод та інтерес ів сторін чи третіх осіб. Прий маючи до уваги, що позивач нев ірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсним ріше ння про застосування штрафни х (фінансових) санкцій, а не пр о визнання його протиправним та скасування, як це передбач ено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовн их вимог, оскільки це необхід но для повного захисту прав т а інтересів сторін по справі .

Відповідно до частини 1 стат ті 94 КАС України, якщо судове р ішення ухвалене на користь с торони, яка не є суб' єктом вл адних повноважень, суд прису джує всі здійснені нею докум ентально підтверджені судов і витрати з Державного бюдже ту України. Приймаючи до уваг и, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає н еобхідним стягнути на корист ь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розм ірі 3 гривні 40 копійок.

Під час судового засідання , яке відбулось 12 травня 2010 року були оголошені вступна та ре золютивна частини постанови . Відповідно до ст.163 КАСУ поста нову у повному обсязі складе но 17 травня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинс тва, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повн істю.

2. Визнати протиправним та с касувати рішення Державної п одаткової інспекції у м. Сімф ерополі АР Крим про застосув ання штрафних (фінансових) са нкцій від 13 листопада 2009 року № 0022752303, прийняте стосовно Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Аптека 36,7".

3. Стягнути з Державного бюд жету України на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю “Аптека 36,7” (код ЄДРПО У 20739121; 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд.36) судові витр ати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копій ок.

Постанова набирає законно ї сили через 10 днів з дня склад ення у повному обсязі у разі н еподання заяви про апеляційн е оскарження (апеляційної ск арги). Якщо постанову було про голошено у відсутності особи , яка бере участь у справі, то с трок подання заяви про апеля ційне оскарження обчислюєть ся з дня отримання нею копії п останови.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеля ційна скарга не подана, поста нова набирає законної сили ч ерез 20 днів після подання заяв и про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня прогол ошення постанови до Севастоп ольського апеляційного адмі ністративного суду через Окр ужний адміністративний суд А втономної Республіки Крим мо же бути подана заява про апел яційне оскарження, після под ачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарг а.

Апеляційна скарга може бут и подана без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження, якщо скарга подає ться в строк, встановлений дл я подання заяви про апеляцій не оскарження.

Суддя Ку дряшова А.М.