Постанова

від 25.08.2010 по справі 2а-1298/10/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.08.10

Справа №2а-1298/10/12/0170

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі Головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі судового засідання Дубіній А.В.,

розглянувши адміністративну справу  

за позовом Підприємства  "Кримфарма"   до    Державної податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим про  скасування податкового повідомлення-рішення

за участю :

представників позивача  –  Васькін Ігор Анатолійович, довіреність № б/н  від 02.01.08;

представник відповідача – Маслюк Олексій Володимирович, довіреність № 71/10-0  від 04.03.10р.

Суть спору: Підприємство «Кримфарма» (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі в АР Крим (далі – відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень  №0000032301/0 від 12.01.2010 року та № 0000042301/0 від 12.01.2010 року.

Позов мотивовано тим, що відповідач помилково посилається на порушення позивачем приписів пп. 7.21 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»  та п.п.5.3.9.п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  під час перевірки позивача щодо операцій з ПП «Екомарін-Сервіс» та ТО «Кассе».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим  від 25.01.2010 р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у письмових запереченнях від 18.03.2010 року  (а.с.70), в яких зазначив, що  позивач не мав підстав для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ та валових витрат підприємства сум, сплачених по господарським операціям з ТОВ «Кассе» та ПП «Екомарін-Сервіс», у зв'язку з чим вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.04.2010 року призначена у справі судово-бухгалтерська  експертиза, зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 25.06.2010 року провадження у справі поновлено.

Протягом судового розгляду сторони наполягали на своїх доводах та запереченнях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності,  заслухавши представників сторін, суд  

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

         Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

         Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття  справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

         Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

        Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

        Статтею 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181) передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов’язкових платежів).

           Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач  є юридичною особою, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ № 23-5-1101366/2961, ідентифікаційний код 24507005 (а.с. 73).

Позивач є платником податків, поставлений на податковий облік в органах державної податкової служби 23.12.1996 року за № 1547, що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.07.1997 року № 00848019, виданого ДПІ у Київському районі м. Сімферополі, індивідуальний податковий номер – 245070001289 (а.с.11).

Судом встановлено, що працівниками відповідача було проведено  планову виїзну перевірку  позивача  з питань дотримання вимог  податкового, валютного та іншого законодавства за період  з 01.10.2008 року по 30.09.2008 року, за результатами  якої   21.12.2009 року складено акт №1167/23-7/24507005(а.с. 9). Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення п. 5.3.9п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся на загальну суму 470374,00 грн., у тому числі за 4-й квартал 2008 року у сумі 173428,00 грн. та 3-1 квартал 2009 року на суму 296946,00 грн., а також пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 376299,00 грн., в тому числі – за жовтень 2008 р. – в сумі 78635,00 грн., за грудень 2008 р. – у сумі 60107,00  грн.,  за січень 2009 – у сумі 67554,00 грн., за лютий 2009 р. – у сумі 49966,00 грн., за березень 2009 р. – у сумі 120037,00 грн.

На підставі згаданого акту перевірки  відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення від 12.01.2010 р. № 0000032301/0,  згідно з яким   позивачу  було визначено суму податкового  зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 470374,00 грн. основного платежу та 205492,40 грн. штрафних(фінансових) санкцій (а.с.7), та № 0000042301/0  з податку на додану вартість в сумі  376299,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 188149,50 грн. (а.с. 8).

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваних податкових  повідомлень-рішень суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   Ст. 67 Конституції України  визначає, що кожен  зобов’язаний сплачувати  податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до   п.1.32  ст.1 Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Ст. 2 Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств” встанавлює, що платниками  податку з числа резидентів є суб’єкти господарської діяльності , бюджетні, громадські та інші  підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання  прибутку.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - це  загальна  сума доходу  платника податку від усіх видів  діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу  валового доходу  включаються , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених  ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що  валовими витратами виробництва та обігу  є сума будь-яких  витрат платника податку  у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як  компенсація  вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.      Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2.  ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що  не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені  розрахунковими, платіжними та іншими  документами, обов’язковість  ведення та зберігання яких  передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу  та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування  операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п. 1.6  ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання  - це загальна сума  податку , одержана ( нарахована) платником  податку у звітному ( податковому ) періоді , яка  визначена згідно з Законом.

Відповідно до п.п.  3.1.1. п. 3.1.  ст.3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з  поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з  передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

У п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3  ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення  податкових зобов’язань  з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається  будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський  рахунок  платника податку  як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов’язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою)  є податкове  зобов’язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня , нарахована  на суму такого податкового зобов’язання.

Ст.17 Закон України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок  нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.Визначення терміну «господарська діяльність» наведено у п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно із яким господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У Акті встановлено, що позивач за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р.  мав господарські стосунки з підприємствами з ознаками фіктивності,  в саме: з ПП «Екомарін-Сервіс» (ЄДРПОУ 35176726), свідоцтво  платника ПДВ було анулювано 28.07.2009 року, та ТОВ «Кассе» (ЄРПОУ 36270851), свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.07.2009 року.

          Судом встановлено, що Підприємство «Кримфарма» уклало з даними підприємствами договори на постачання продукції: з ПП «Екомарін-Сервіс» № 89 від 17.09.2008 року, з ТОВ «Кассе» від 29.12.2008 р. № 42.

          Відповідачем зазначено, що позивачем завищено валові витрати щодо розрахунків з зазначеними підприємствами, що дає можливість зробити висновок про наявність наміру отримувати вигоду з боку позивача, так як означеними контрагентами підприємства не було подано податкової звітності до органів податкової служби, у них відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності.

          Крім того, відповідач вважає, що під час перевірки позивачем не надано документи, щодо постачання товару від продавця до перевізника, до покупця, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку  з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування.

В наслідок зазначеного, відповідач зробив висновок на підставі норм ст.ст.626, 629,655, 658,664 ЦК, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарі не проводились, в наслідок чого позивачем було завищено валові витрати  за 2008 рік та 1-й квартал 2009 року в сумі  1881295,00 грн.

З цих же самих підстав відповідач, враховуючі норми  п.п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість», зробив висновок про завищення податкового кредиту, сформованого за рахунок сплаченого ПДВ по операціях з ПП «Екомарін-Сервіс» та ТОВ «Кассе» протягом жовтня, грудня 2008р., а також січня, лютого та березня 2009 року  2009 року в сумі 376299,00 грн.   

Досліджуючи правомірність висновків податкового органу суд встановив наступне.

Відповідно до договору, укладеного позивачем та ПП «Екомарін-Сервіс» 17.09.2008 року про поставку  ПП «Екомарін-Сервіс» товару № 89 предметом поставки є ветеринарні та лікарняні засоби, кількість та асортимент товару визначається за погодженням сторін безпосередньо перед замовленням товару, що є в наявності та відображається в витратній накладній. Згідно п. 5 Договору передбачено, що розрахунки по кожній партії товару здійснюються в безготівковій формі в національній валюті.  

За період з жовтня 2008 року – вересень 2009 року  відповідно до витратних накладних ПП «Екомарін-Сервіс»  здійснило поставку лікарняних засобів на адресу позивача на загальну суму 1665619,38 грн. . в тому числі ПДВ – 257034,23, відповідно до витратних накладних № 1159 від 01.10.2008 року, № 1160 від 01.10.2008 р., № 1391 від 01.112008 р., № 1392 від 01.11.2008 р., № 1538 від 01.12.2008 р., № 1539 від 01.11.2008 р.

Щодо поставленого товару ПП «Екомарні-Сервіс» виписало позивачеві податкові накладні, відповідно до яких сума ПДВ  в розмірі 257034,23 грн. включена до складу податкового кредиту, а саме:

-          № 1159 від 01.10.2008р., № 1391 від 01.11.2008 р., № 1392 від 01.11.2008 р., 1538 від 01.12.2008 р., № 1539 від 01.11.2008 р.

На підставі укладеного між позивачем та ПП «Екомарні-Сервіс» від 25.09.2008р. щодо поставки Позивачем товару – субстанції для хімічної промисловості, поставка здійснюється на підставі накладної, що є додатком до договору. Згідно п. 2.2. договору доставка товару здійснюється транспортом покупця або за його рахунок. Пункт 2.4. Договору визначає, що Документами, які оформлюються при прийомці – передачі товару є рахунок-фактура, витратна накладна, податкова накладна.

За період жовтень 2008 р. – вересень 2009 року   Позивач здійснив поставку ПП «Екомарін-Сервіс» яблуневої кислоти в кількості 96975,00 кг на загальну суму 1661692,58 грн., в т.ч. ПДІ – 276948,76 грн. за наступними накладними:

-          № 1840 від 23.10.2008 р., № 1841 від 13.11.2008 р., № 2159 від 26.12.2008 р.

За вищевказаними операціями  позивач виписав податкові накладні на адресу ПП «Екомарін-Сервіс», сума  ПДВ відповідно до яких склала 276948,76, а саме:

-          № 1840 від 23.10.2008 р., № 1841 від 13.11.2008 р., № 2159 від 26.12.2008 р.

За період жовтень 2008 р. – вересень 2009 р. взаємний розрахунок спорів за вищевказаними договорами поставки товару було здійснено шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1661692,58 грн., відповідно до угод від 17.11.2008 р., 16.12.2008 р., 21.01.2009 р.

29.12.2008 р. між ТОВ «Кассе» та позивачем було укладено договір про поставку товару № 42 щодо поставки ветеринарних та лікарняних засобів. Кількість та асортимент товару визначається за погодженням сторін безпосередньо  перед замовленням товару, що є в наявності та відображається в витратній накладній.

Пунктом 5 Договору передбачено, що розрахунок по кожній поставленій партії товару здійснюється в безготівковому порядку в національній валюті.

За період жовтень 2008 – вересень 2009  ТОВ «Кассе» на адресу поставку лікарняних засобів в асортименті на загальну суму 1487662,62 грн., в тому числі ПДВ – 237557, 59 грн. за наступними накладними:

-          №59 від 08.01.2009  р., № 69 від 08.01.2009р., № 701 02.02.2009р., №702 02.02.2009р., № 1003 02.03.2009 р., № 1005 від 02.03.2009р.

За означеними поставками було виписано податкові накладні:

-          №59 від 08.01.2009  р., № 69 від 08.01.2009р., № 701 02.02.2009р., №702 02.02.2009р., № 1003 02.03.2009 р., № 1005 від 02.03.2009р.

12.01.2009 р., 08.01.2009, 10.02.2009 між позивачем та ТОВ «Кассе» були укладені договори купівлі-продажу, предметом яких було поставка субстанції для хімічної промисловості.

Відповідно до п.2.4. Договору купівлі-продажу документами, що оформлюються по прийманню-передачі товару є рахунок –фактура, витратна накладна, податкова накладна .

За період жовтень 2008 р. – вересень 2009 р. Позивач здійснив поставку товару на адресу ТОВ «Кассе» на загальну суму 2468939,89 грн., в тому числі ПДІ – 279735,31 грн., за наступними накладними:

-          № 186 від 15.01.2009 р. № 5 від 19.01.2009 р., №6 від 20.01.2009 р., № 401 від 12.02.2009 р., № 188 16.02.2009р., № 187 від 16.02.2009 р. № 649 від 18.03.2009 р.

За вищевказаними поставками було виписано податкові накладні на адресу ТОВ «Кассе» на загальну суму 2468939,89 грн., в тому числі ПДВ – 279735,31 грн. :

-          № 186 від 15.01.2009 р. № 5 від 19.01.2009 р., №6 від 20.01.2009 р., № 401 від 12.02.2009 р., № 188 16.02.2009р., № 187 від 16.02.2009 р. № 649 від 18.03.2009 р.

За період жовтень 2008 р.- вересень 2009 р. взаємний розрахунок сторін за вищевказаними договорами було здійснено частково шляхом безготівкової оплати з боку ТОВ «Кассе» на суму 977949,14 грн., частково-шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1487662,62 грн., за наступними угодами :

-          від 13.02.2009 р., 23.03.2009, 15.04.2009.

Проведеним у справі дослідженням при проведенні судової бухгалтерської  експертизи встановлено наступне:

1. За операціями з ПП «Екомарін-Сервіс»

- за даними журналів-ордерів по рахунку 361, 631 позивача, карткам  субконто  сальдо за рахунками з ПП «Екомарін-Сервіс» було відсутнє;

- оприбуткування лікарняних засобів, поставлених ПП «Екомарін-Сервіс» відображено позивачем на рахунку 28 в матеріальних відомостях про дослідження товару;

- операції по поставці товару на адресу ПП «Екомарін-Сервіс» включено позивачем до складу валових доходів на суму відвантаженого товару;

- сума ПДВ в розмірі 276948,79 грн. було відображено в повному обсязі в податкових накладних, отриманих позивачем;

- за період жовтень 2008-вересень 2009 року взаєморозрахунки підприємства з ПП «Екомарін-Сервіс» склали – сальдо на 01.01.2008 року відсутнє, відвантажено продукції на суму 1661692,58 грн., придбано продукції  - 1665619,38 грн., проведено залік взаємних вимог на суму 1661692,58 грн., сальдо на 01.10.2009 року склало 3926,80 грн. на користь ПП «Екомарін-Сервіс»;

2. За операціями з ТОВ «Кассе»:

- -за даними журналів-ордерів по рахунку 361, 631 позивача, карткам  субконто  сальдо за рахунками з ТОВ «Кассе» було відсутнє;

-оприбуткування лікарняних засобів, поставлених від ТОВ «Кассе» відображено позивачем на рахунку 28 в матеріальних відомостях про дослідження товару;

- операції по поставці товару на адресу ТОВ «Кассе» включено позивачем до складу валових доходів на суму відвантаженого товару;

- сума ПДВ в розмірі 237557,59 грн. було відображено в повному обсязі в податкових накладних, отриманих позивачем;

- за період жовтень 2008-вересень 2009 року взаєморозрахунки підприємства з ТОВ «Кассе» склали – сальдо на 01.01.2008 року відсутнє, відвантажено продукції на суму 2468939,89 грн., придбано продукції  - 1487662,62 грн., проведено оплату ТОВ «Кассе» - 1487662,62 грн., проведено залік взаємних вимог на суму 1487662,62 грн.

За висновками експертного дослідження господарські операції поставки від ПП «Екомарін-Севіс» відповідно до податкових накладних від 01.01.2008р., 01.12.2008 р. та від ТОВ «Кассе» відповідно до податкових накладних від 08.01.2009 р., 02.02.2009 р., 02.03.2009 р. підтверджується документально.

У суду не має підстав ставити під сумнів наведені доводи у висновку судової експертизи, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи, не суперечать нормам матеріального права. За таких обставин, суд вважає непідтвердженими доводи податкового органу про відсутність факту поставки товару від зазначених підприємств на адресу позивача.  

Враховуючи приписи  господарських договорів щодо умов поставки, відповідно до яких здійснювались спірні поставки товару, суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності належних документів, які б підтверджували обґрунтованість валових витрат позивача.

Щодо недекларування контрагентами позивача податкових зобов'язань з ПДВ за означеними поставками та не сплати ним податкових зобов'язань, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством не встановлено взаємозв’язок між формуванням податкового кредиту   та внесенням ПДВ до бюджету контрагентами платника податків, з якими він розрахувався сплативши в тому числі ПДВ під час здійснення господарських операцій.

На час здійснення господарських операцій ТОВ «Кассе» та ПП «Екомарін –Сервіс» були зареєстровані платниками ПДВ.

За таких обставин, суд вважає що позивачем обґрунтовано включено до складу валових витрат у 2008 році та 1-му кварталі 2009 року суми господарських операцій по поставці товару від ПП «Екомарін-Сервіс» та ТОВ «Кассе» в загальній сумі 1881495,00 грн., а також сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту за означеними поставками в сумі – 376299,00 грн.  

Тому висновки за актом перевірки, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, слід визнати такими, що не відповідають приписам закону і є недоведеними належним чином.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого відповідно до вимог немайнового характеру у розмірі 3,40 грн. та суму судових витрат, пов’язаних із проведенням судової експертизи, в порядку встановленому ст. 94 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України  витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно із наданою судовим експертом калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судово-економічної експертизи, експертом проведено експертизу вартість якої становила 9200,00 грн.

Фактична сплата позивачем вартості проведеної експертизи підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає можливим стягнути на його користь суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 9200,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо  судове  рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних  повноважень, суд присуджує  всі  здійснені нею  документально підтверджені судові  витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 25.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 01.09.2010р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі  АР Крим від 12.01.2010 р. № 0000032301/0, від12.01.2010 р.  № 0000042301/0.

3.          Стягнути з Державного бюджету на користь Підприємства «Кримфарма» (ідентифікаційний код 24507005, м. Сімферополь, вул. Мате Залкі, 19-а) 3.40 судових витрат та 9200,00 грн. витрат, пов’язаних з проведенням експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Котарева Г.М.