Постанова

від 26.02.2024 по справі 910/11782/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2024 р. Справа№ 910/11782/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Корсака В.А.

Барсук М.А.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023

у справі № 910/11782/22 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс"

до Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"

про стягнення 144 319,45 грн

ВСТАНОВИВ:

02.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про стягнення 144 319,45 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі укладеного між сторонами договору на виконання робіт № ЗРП/-72 від 31.05.2018 у період з 2019-2021 роки позивачем виконано роботи на загальну суму 210.336,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт: № ДТ-017В від 11.06.2019, № ДТ-029В від 05.09.2019, № ДТ-108В від 25.11.2019, № ДТ-055В від 12.02.2020, № ДТ-168В від 27.07.2020, № ДТ-169В від 27.07.2020, № 641 від 30.06.2021, № 916 від 27.08.2021, № 1040 від 06.10.2021. Відповідачем сплачено позивачу 108.136 грн.

Оскільки строки оплати вартості робіт сторони в договорі не узгодили, тому в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач 07.10.2022 направив відповідачу вимогу №114 про виконання зобов`язання за договором № ЗРП/-72 від 31.05.2018, яка була залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою примусово стягнути з відповідача 144 319,45 грн, з яких 102 200,00 грн становить сума основного боргу, 35 620,66 грн інфляційних втрат та 6 498,79 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/11782/22 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс" 102 200 грн основного боргу, 1756 92 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані роботи, які прийняті відповідачем без зауважень, однак, відповідач узгоджену у договорі вартість робіт не сплатив, тож як боржник, який не виконав грошове зобов`язання, має сплатити не лише плату у розмірі 102200,00 грн., а інфляційні та 3 % річних за час користування ними відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначив, що фактичний період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання по сплаті залишку боргу встановити не можливе, а наведений позивачем у позовній заяві розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є неправомірним, оскільки нарахування здійснено на суми залишків боргу за кожним актом здачі-приймання робіт, при цьому початком прострочення визначено день складання відповідного акту.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста 01.02.2023 у справі № 910/11782/22 в частині стягнення з відповідача 102200,00 грн основного боргу та 1756,92 грн витрат по сплаті судового збору, а у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не мав права звертатись з позовом до відповідача, оскільки у того борг за договором відсутній, а господарським судом при винесенні рішення не була надана належна оцінка поданим позивачем доказам, в зв`язку з чим порушено норми матеріального права, а саме: ст. 509, 525, 526, 610 ЦК України, ст. 173 ГК України, ч. 1 ст. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, та норми процесуального права - ст. 86, 91 ГПК України.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді - Буравльов С.І., Корсак В.А.

Матеріали справи № 910/11782/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1559/23 від 02.05.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Буравльова С.І., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023 для апеляційного розгляду справи 910/11782/22 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Корсак В.А., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/11782/22 у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

30.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 09.1-13/12413/23).

Приватна виробничо-комерційна фірма "Даск Транс Сервіс" заперечує проти задоволення апеляційної скарги з огляду на те, що допущена у позовній заяві помилка у реквізитах договору на виконання робіт від 31.05.2018 № 1-ЗРП/-72 замість № ЗРП/-72 не була перешкодою для суду першої інстанції, з урахуванням інших доказів в сукупності, зазначити у мотивувальній частині рішення вірні реквізити договору. Крім того, підписавши акти-приймання передачі робіт без заперечень та здійснивши часткову оплату, відповідач тим самим визнав, що роботи виконані, і строк оплати виконаних робіт є таким, що настав.

Наведені відповідачем розрахунки за фільтрованими виписками ґрунтуються на всіх здійснених на користь позивача платежах за договором за період з 2019-2021, проте рішення ґрунтується на неоплачених та частково оплачених відповідачем актах приймання-передачі виконаних робіт, рахунках позивача, конкретний перелік яких та відповідні обрахунки наведені у позові та мотувальній частині рішення.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, 31.05.2018 між Приватною виробничо-комерційною фірмою «Даск Транс Сервіс» (далі - виконавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (далі - замовник, відповідач) укладено договір на виконання робіт № ЗРП/-72 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язався виконати гарантійне технічне обслуговування та ремонт складових частин вагового обладнання замовника (далі - техніка), з використанням матеріалів (запасних частин) спеціально замовлених або виготовлених виконавцем, а також по виготовленню нових складових частин техніки. Замовник зобов`язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідач в порушення умов договору виконані позивачем роботи у повному обсязі не оплатив, внаслідок чого заборгував перед позивачем 102200,00 грн., що дало підстави позивачу за несвоєчасне виконання грошового зобов`язанні нарахувати 35620,66 грн інфляційних втрат та 6498,79 грн 3% річних.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що приймання-передача виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт.

Матеріали справи містять належним чином підписані сторонами акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 210336,00 грн:

№ ДТ-017В ввід 11.06.2019 на суму 21500,00 грн;

№ ДТ-029В від 05.09.2019 на суму 4200,00 грн;

№ ДТ-108В від 25.11.2019 на суму 91536,00 грн;

№ ДТ-055В від 12.02.2020 на суму 16200,00 грн;

№ ДТ-168В від 27.07.2020 на суму 13700,00 грн;

№ ДТ-169В від 27.07.2020 на суму 16200,00 грн;

№ 641 від 30.06.2021 на суму 13700,00 грн;

№ 916 від 27.08.2021 на суму 19600,00 грн;

№ 1040 від 06.10.2021 на суму 13700,00 грн;

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт на загальну суму 108 136,00 грн, що підтверджується фільтрованими виписками АТ «КБ «Приват Банк», наступним чином

05.07.2019 в розмірі 5000,00 грн;

23.07.2019 в розмірі 10000,00 грн;

07.10.2019 в розмірі 45768,00 грн;

26.12.2019 в розмірі 10000,00 грн;

16.01.2020 в розмірі 10000,00 грн;

17.01.2020 в розмірі 5000,00 грн;

21.01.2020 в розмірі 10768,00 грн;

02.09.2021 в розмірі 4600,00 грн;

06.09.2021 в розмірі 5000,00 гн;

08.09.2021 в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки строк виконання грошового зобов`язання з оплати повної вартості виконаних робіт (інші 50%) договором не встановлено, позивач вправі вимагати його виконання в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті виконаних робіт за договором в повному обсязі не подано.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що укладений сторонами у спірному правовідношенні договір підряду є двостороннім та оплатним договором, а отже виконання підрядником робіт кореспондує обов`язок замовника оплатити фактично виконані підрядником роботи. Невмотивована відмова замовника оплатити вартість виконаних робіт суперечить як закону, так і укладеному між сторонами договору.

Тобто, якщо позивач, як підрядник, фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання -виконання будівельних робіт, які останній отримав, під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20, від 21.03.2023 у справі № 910/11215/20.

За таких обставин справи колегія суддів зазначає, що замовник не може вважатися вільним від зобов`язань оплатити виконану підрядником роботу, оскільки обов`язок замовника оплатити виконану підрядником роботу негайно після прийняття її результаті. Право підрядника на отримання сплати за свою роботу передбачено ст. 854 ЦК України.

Аргументи апелянта про відсутність у матеріалах справи нарядів-замовлення, з яких можна встановити перелік робіт, є неспроможними, оскільки перелік та вартість робіт визначено в актах-приймання передачі, які підписані відповідачем без зауважень, щодо кількості, якості та вартості робіт наданих позивачем. Долучені відповідачем до матеріалів справи фільтровані виписки не доводять здійснення ним повної оплати прийнятих ним робіт згідно з актами їх приймання-передачі.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Відносно клопотання апелянта про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Пропущений учасником процесуальний строк може бути продовжено судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

Згідно статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою від 01.12.2022 Приватному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот"судом установлено строк для подання до суду відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали суду від 01.12.2022. Вказана ухвала отримана Приватним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" 07.12.2022, а тому останнім днем встановленого судом строку для подання відзиву є 22.12.2022, який спливав о 00:00 22.12.2022 р.

Відзив на позовну заяву подано Приватним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до суду - 13.02.2023, тобто з порушенням визначеного ч.2 ст. 119 ГПК України та після винесення Господарським судом міста Києва рішення по справі від 01.02.2023 року.

Колегія суддів зазначає, що пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин, чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Зазначені апелянтом доводи стосовного того, що введений на території України воєнний стан був причиною, що об`єктивно не залежала від Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» і перешкоджала йому у поданні відзиву у визначений судом строк, відхиляютсья судом апеляційної інстанції, оскільки ухвалу суду від 01.12.2022, якою Приватному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот" якою встановлено строк для подання відзиву, товариством отримано 07.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням ПАТ «Укрпошта», проте у визначений судом строк від Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" клопотань про продовження процесуальних строків у зв`язку із введенням воєнного стану та відстуності працівників на підприємстві не надходило.

Отже, суд першої інстанції правомірно розгялнув спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс"про розподіл судових витрат (вх. № 09.1-13/12517/23 від 31.05.2023), колегія суддів дійшла настпуних висновків.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Приватна виробничо-комерційна фірма "Даск Транс Сервіс" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції на суму 12000,00 грн додано до заяви такі документи: копію договору про надання правової допомоги від 11.05.2022, рахунок № 3/ДАСК/0523 від 16.05.2023 на суму 12000,00 грн., платіжну інструкцію № 109 від 22.05.2023 на суму 12000,00 грн., ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1014593, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3173, акт прийманн-передачі послуг професійної правничої допомоги від 26.03.2023 на суму 12000,00 грн. та детальний опис робіт (наданих послуг).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та підтримані Верховним Судом в постанові від 21.08.2023 у справі 910/433/22, прийнятої за результатами розгляду аналогічного спору.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, Приватна виробничо-комерційна фірма "Даск Транс Сервіс" згідно з вимогами ГПК України довела обставини надання останньому послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи та обґрунтувало заявлений остаточно до стягнення розмір цих послуг.

Колегією суддів встановлено, що докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу, які були долучені до клопотання про поновлення провадження у справі, були надіслані на адресу відповідача 03.06.2023.

Водночас відповідач, у свою чергу, не заявив клопотання про зменшення розміру вказаних витрат та не подавав заперечень щодо їх розміру, тому заявлений позивачем розмір витрат є розумним.

За встановлених обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у повному обсязі у заявленій сумі 12000,00 грн та стягненню з відповідача на користь позивача.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/11782/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/11782/22- залишити без змін.

3. Заяву (вх. № 09.1-13/12517/23 від 31.05.2023) Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс"про розподіл судових витрат у справі № 910/11782/22 - задовольнити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (04071, м. Київ, вул. Електриків, 8, код ЄДРПОУ 00017733) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми «Даск Транс Сервіс» (49600, м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, корп. 13, кім. 442, код ЄДРПОУ 20201002) 12000,00 (дванадцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №910/11782/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складено 26.02.2024 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді В.А. Корсак

М.А. Барсук