Постанова

від 15.02.2024 по справі 910/3777/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2024 р. Справа№ 910/3777/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

за участю представників:

від позивача: Король Д.В.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи відповідача: Павленко О.В.

від ОСОБА_1: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" та ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

від 02.02.2023 (повний текст 15.03.2023)

у справі № 910/3777/22 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз"

до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість"

про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів

та за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова

про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів

УСТАНОВИВ:

ТОВ "Меридіан Союз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова від 23.02.2022.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва, як третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору, з позовом до ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова від 23.02.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова; третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний концерн "Укроборонпром" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів, які відбулися 23.02.2022 та оформлені протоколом № 19 від 05.03.2022, - відмовлено повністю. В задоволенні позову третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів , які відбулися 23.02.2022 та оформлених протоколом № 19 від 05.03.2022, - відмовлено повністю.

Рішення обґрунтовано зокрема тим, що позивачем та третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення їх прав та законних інтересів, внаслідок прийняття рішень на позачергових зборів загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022 та оформлених протоколом № 19 від 05.03.2022, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "Меридіан Союз" звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило звільнити скаржника від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/3777/22 в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Також, не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/3777/22 в частині незадоволення його вимог, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_1 та визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова від 23.02.2022. Судові витрати покласти на відповідача.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/3777/22 змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постановою Верховного Суду від 08.11.2023 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" та ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі №910/3777/22 скасовано. Справу №910/3777/22 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 призначено справу №910/3777/22 до розгляду на 17.01.2024 .

У зв`язку з перебуванням 17.01.2024 судді Буравльова С.І. у відпустці, який входить до складу колегії суддів, судове засідання призначене на 17.01.2024 о 12-00 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 повідомлено сторін про те, що розгляд апеляційної скарги у справі № 910/3777/22 відбудеться 29.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 910/3777/22 до 15.02.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 50,0001% акцій ВАТ "Меридіан" належить державі в особі ДК "Укроборонпром".

Згідно з п.3.2 статуту ВАТ "Меридіан" одним із основних видів діяльності товариства є виробництво радіовимірювальної, медичної, аудіо, дозиметричної та радіометричної техніки, приладів для вимірювання енергоносіїв, що споживаються, товарів народного вжитку, виробів механообробки та інструменту, системи зв`язку, обладнання для атомних електростанцій, спецвиробів для Міноборони, МВД, СБУ та НКАУ та інше.

Враховуючи це та здійснення відповідної діяльності для забезпечення потреб сил безпеки та оборони, ВАТ "Меридіан" належить до підприємств (об`єктів) оборонно-промислового комплексу України.

ВАТ "Мерідіан" є акціонерним товариством. Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначається Законом про АТ (частина перша статті 1 цього Закону).

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 1 Закону про АТ управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.

Держава реалізує свої корпоративні права у статутному капіталі такого товариства відповідно до вимог Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" законодавство про управління об`єктами державної власності складається з цього Закону, ГК, Податкового кодексу України, Закону "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об`єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об`єктами державної власності.

У частині другій статті 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", в свою чергу, передбачено, що особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" метою цього Закону є визначення особливостей управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, шляхів підвищення ефективності функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу та забезпечення здійснення контролю за їх діяльністю.

Тобто спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок функціонування підприємств в оборонно-промисловому комплексі (які також є господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків), є Закон України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Оскільки Закон України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не регулює всі аспекти створення, діяльності і припинення господарських товариств, а встановлює лише окремі особливості їх діяльності, то до корпоративних правовідносин, що не врегульовані нормами Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", підлягають застосуванню положення Закону про АТ.

Водночас, Суд зауважує, що 06.10.2021 набув чинності Закон України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", на підставі якого статтю 1 Закону про АТ доповнено частиною сьомою, відповідно до якої особливості правового статусу, утворення, формування статутного капіталу, функціонування та припинення акціонерних товариств в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до частин першої-другої статті 18 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" управління товариством здійснюється загальними зборами (акціонерів/учасників) як вищим органом товариства, наглядовою радою (в разі її утворення) та виконавчим органом товариства (далі - органи управління товариства). Компетенція органів управління товариства, порядок їх утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, доцільність включення до складу органів управління товариства незалежних членів та їх кількість, а також порядок зміни складу органів управління товариства визначаються відповідно до статуту, що затверджується загальними зборами (акціонерів/учасників).

Отже, з 06.10.2021 законом передбачено застосування спеціального порядку функціонування акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу відповідно до Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", який поширюється в тому числі і на порядок утворення та роботи органів товариств, зокрема, наглядових рад.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що враховуючи дату ухвалення оскаржуваних рішень позачергових загальних зборів акціонерів - 23.02.2022, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у даній справі вказано суду апеляційної інстанції, що під час нового апеляційного розгляду необхідно врахувати наступне.

Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (стаття 125 Конституції України, стаття 36 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно із частиною четвертою статті 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, вирішуючи питання доцільність врахування висновків Верховного Суду у конкретній справі, судам варто виходити з того, що такі висновки мають бути викладені судовим касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні норм процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Справи, у яких ТОВ "Меридіан Союз" зверталося з позовами про визнання недійсними низки рішень наглядової ради ВАТ "Меридіан" імені С.П. Корольова неодноразово переглядалися Верховним Судом.

Так, за результатами касаційного розгляду справ №910/6685/21 Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду прийняв постанову від 15.06.2022, в якій, зокрема, виклав позицію щодо законодавчого регулювання корпоративних відносин у підприємствах оборонно-промислового комплексу, а саме щодо застосування норм Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Проте, виснуючи про незастосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", апеляційний суд не навів жодного обґрунтування незастосування висновків Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, хоча рішення суду першої інстанції містило посилання на цю позицію Верховного Суду, а саме в частині, яку апеляційний суд вирішив змінити.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що наведені ним висновки (щодо незастосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності") відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.07.2022 у справі №910/2607/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний концерн "Укроборонпром" про визнання недійсними рішень.

Верховний Суд вважає такі висновки помилковими, адже у справі №910/2607/21 за позовом ТОВ "Меридіан Союз" до ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ДК "Укроборонпром", про визнання недійсними рішень наглядової ради, Верховний Суд не виснував про протилежне застосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", ніж викладено у постанові від 15.06.2022 у справі №910/6685/21. У справі №910/2607/21 Верховний Суд зазначив, що у випадку розбіжностей між положеннями статуту і нормами Закону про АТ застосовуються норми Закону про АТ (оскільки спірне рішення було ухвалене в період, коли ще не набув чинності Закон України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"). Тобто, незастосування норм цього Закону у справі №910/2607/21 було пов`язано виключно із датою набрання ним чинності (06.10.2021), яка була пізніше дати оспорюваного у цій справі рішення наглядової ради (28.08.2019).

При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що логіка побудови й мета існування процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики, вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах варто виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №911/1418/17, від 15.01.2020 у справі №914/261/18, від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 19.04.2023 у справі №909/615/15).

У контексті наведеного та враховуючи те, що висновки щодо застосування Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", який поширюється в тому числі і на порядок утворення та роботи органів товариств, зокрема, наглядових рад, викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, яка на момент прийняття оскаржуваної постанови не відступала від своїх висновків, остання в будь якому випадку мала бути врахована апеляційним судом, адже має перевагу над висками колегії суддів, викладеними у постанові від 28.07.2022 у справі №910/2607/21.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відзначає наступне.

Як на підставу недійсності оскаржуваних рішень, позивач посилається на неправомочність складу Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова, яка вирішила скликати позачергові загальні збори акціонерів та затвердила проект порядку денного вказаних зборів.

ТОВ "Меридіан Союз" зазначає, що Голова Наглядової ради був обраний головою Наглядової ради на неправомочному засіданні Наглядової ради, що відбулося 15.12.2021, оскільки засідання Наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова від 15.12.2021 проведено за участі 4 членів Наглядової ради, тобто за відсутності кворуму 2/3 від кількості членів Наглядової ради Товариства, чим порушено п. 7.16 Статуту та п. 4.1 Положення про Наглядову раду ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова; рішення Наглядової ради Товариства від 15.12.2021 прийнято неправомочним складом Наглядової ради, в якому відсутні незалежні директори, чим порушено ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" та ст. 11-2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності"; Ісаків М.Г. як Голова Наглядової ради Товариства не мав належних повноважень на затвердження порядку денного засідань Наглядової ради та скликання засідання Наглядової ради відповідача, які відбулися 23.12.2021 та стали підставою для прийняття рішень позачергових загальних зборів від 23.02.2022.

Відповідно до п. 7.16 Статуту Товариства Наглядова рада обирається загальними зборами з числа акціонерів у кількості 7 осіб терміном на 3 роки, порядок формування якої встановлюються у положенні про Наглядову раду Товариства.

Згідно пунктів 4.1, 4.2. Положення про наглядову раду Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова наглядова рада складається з 7 осіб. До складу наглядової ради входять голова, заступник голови, секретар та члени наглядової ради. Членами наглядової ради можуть бути тільки акціонери товариства.

Частиною 2 статті 55 Закону України "Про акціонерні товариства" установлено, що засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів наглядової ради і до обрання всього складу наглядової ради засідання наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини її складу.

Згідно з пунктом 3 Розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" від 19.03.2015 статути акціонерних товариств до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Станом на дату прийняття оспорюваних рішень Статут Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова не був приведений у відповідність до норм чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до протоколу від 15.12.2021 № 93 на засіданні Наглядової ради 15.12.2021 були присутні 5 із 7 членів Наглядової ради; на засіданні Наглядової ради 23.12.2021 - присутні 4 із 7 членів Наглядової ради згідно протоколу від 23.12.2021 № 94.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства" установлено, що у разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів наглядової ради і до обрання всього складу наглядової ради засідання наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини її складу.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що засідання Наглядової ради які відбулося 15.12.2021 та 23.12.2021, є правомочними, оскільки на кожному з них кількість членів Наглядової ради становила більше половини її складу, що відповідає вимогам статті 55 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до частини другої статті 54 Закону України "Про акціонерні товариства" голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, здійснює інші повноваження, передбачені статутом та положенням про наглядову раду.

Таким чином, без прийняття такого організаційного рішення як обрання голови наглядової ради неможливе прийняття наглядовою радою рішення про підготовку, скликання та проведення загальних зборів за ініціативою наглядової ради для приведення установчих документів товариства у відповідність до законодавства та обрання нового складу наглядової ради, у тому числі незалежних директорів.

На засіданні Наглядової ради, оформленому протоколом від 15.12.2021 № 93 також приймав участь представник позивача, який голосував "ЗА" скликання позачергових загальних зборів акціонерів Товариства.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що порядок скликання та затвердження порядку денного позачергових загальний зборів акціонерів, які відбулися 23.02.2022, проведено у відповідності з положеннями Закону України "Про акціонерні товариства".

Щодо обрання складу Наглядової ради та Ревізійної комісії Товариства не шляхом кумулятивного голосування.

Частина четверта статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства" вказує, що обрання членів органу товариства здійснюється в порядку кумулятивного голосування у випадках, встановлених цим Законом та/або статутом акціонерного товариства.

Частина 10 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" установлено, що обрання членів наглядової ради публічного акціонерного товариства та банку здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.

Обрання членів наглядової ради приватного акціонерного товариства здійснюється шляхом кумулятивного голосування, якщо інший спосіб не встановлений статутом акціонерного товариства.

Отже, обов`язковість кумулятивного голосування, є обов`язковим в наступних випадках: для обрання членів наглядової ради публічного акціонерного товариства та банку; для обрання членів наглядової ради приватного акціонерного товариства, якщо інший спосіб не встановлений статутом акціонерного товариства.

Крім того, Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" установлено наступне:

- всі емітенти, що здійснювали публічне розміщення цінних паперів до дня набрання чинності цим Законом, вважаються такими, що не здійснювали публічної пропозиції цінних паперів, крім тих емітентів, які оприлюднили повідомлення про те, що вони вважаються такими, що здійснювала публічну пропозицію цінних паперів, у порядку, установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

- емітенти, цінні папери яких перебувають у лістингу на день набрання чинності цим Законом, вважаються такими, що здійснили публічну пропозицію цінних паперів.

- до акціонерних товариств, які вважаються такими, що не здійснювали публічної пропозиції акцій, застосовуються вимоги Закону в частині регулювання діяльності приватних акціонерних товариств.

Враховуючи, що відповідач не здійснював публічного розміщення акцій, не оприлюднював повідомлення про публічну пропозицію, його акцій не перебувають у лістингу та з 2014 року НКЦПФР зупинила обіг цінних паперів Товариства, до відповідача підлягають застосовуванню вимоги Закону України "Про акціонерні товариства" в частині приватних акціонерних товариств.

Пунктом 7.3. Статуту Товариства установлено, що до компетенції загальних зборів акціонерів належить обрання та відкликання членів наглядової ради та ревізійної комісії та, згідно з пунктом 7.11 статуту Товариства, рішення з питань (окрім внесення змін до статуту, ліквідації та створення дочірніх підприємств, філій, представництв, Товариства), приймаються простою більшістю голосів, які беруть участь у зборах.

Таким чином, обрання членів Наглядової ради та Ревізійної комісії Товариства із застосуванням кумулятивного способу голосування не відповідає положенням Статуту Товариства (оскільки Статут ВАТ Меридіан ім. С.П. Корольова містить норму щодо обрання наглядової ради простою більшістю голосів) та вимогам статті 53 Закону "Про акціонерні товариства", якою регламентована можливість застосування кумулятивного голосування виключно у разі, якщо інший спосіб не встановлений статутом акціонерного товариства.

Відповідно до пункту 17 частини 2 статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" обрання членів наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів.

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" визначено, що органами управління акціонерного товариства є загальні збори, наглядова рада та виконавчий орган акціонерного товариства. Повноваження органів управління акціонерного товариства визначаються Законом України "Про акціонерні товариства" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 4, 5, 6 вказаної статті наглядова рада є органом управління акціонерного товариства, що забезпечує захист інтересів держави, контролює та регулює діяльність виконавчого органу акціонерного товариства.

Склад наглядової ради визначається статутом акціонерного товариства. До складу наглядової ради включаються незалежні члени у кількості не менше однієї третини та не більше половини складу наглядової ради.

Членом наглядової ради не може бути особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або яка працювала в секторі безпеки і оборони держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Призначення та звільнення представників держави у складі наглядової ради здійснюється суб`єктом управління за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері оборонно-промислового комплексу.

Незалежні члени включаються суб`єктом управління до складу наглядової ради за результатами конкурсного відбору, що проводиться відповідно до порядку проведення конкурсного відбору незалежних членів наглядової ради особливо важливого для економіки підприємства, товариства, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Незалежними членами Наглядової ради можуть бути виключно громадяни України, які відповідають вимогам до незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначеним законодавством.

Строк повноважень членів наглядової ради становить три роки.

Члени наглядової ради працюють на умовах цивільно-правових договорів, у яких передбачаються порядок здійснення ними повноважень, права, обов`язки, відповідальність сторін, умови та порядок виплати винагороди, страхування відповідальності члена наглядової ради, підстави дострокового припинення та наслідки розірвання договору тощо.

Статут акціонерного товариства затверджується суб`єктом управління (ч. 2 ст. 6 "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності").

Пунктом 14 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" установлено, що тимчасово, від створення акціонерного товариства до формування у установленому законодавством порядку правомочного складу його наглядової ради, функції наглядової ради здійснює суб`єкт управління.

Отже, положення Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" передбачають обов`язкове обрання до складу наглядових рад акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу незалежних членів у кількості не менше однієї третини та не більше половини складу наглядової ради.

Згідно з частиною третьої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" до складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі - представники акціонерів), та/або незалежні директори.

Пунктом 10-1 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" незалежний член наглядової ради (далі - незалежний директор) - фізична особа, яка обрана членом наглядової ради товариства та відповідає вимогам, встановленим статтею 53-1 цього Закону.

Таким чином, до виключної компетенції загальних зборів входить обрання до складу наглядової ради у тому числі незалежних директорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства" позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою:

1) з власної ініціативи;

2) на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину;

3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора);

4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства;

5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.

Згідно з частиною четвертою статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб. Дана норма включена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" від 16.11.2017 № 2210-VIII (далі - Закон № 2210-VIII та набрала чинності 06.01.2018.

Відповідно до пункту 13 розділу "II. Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2210- VIII статути та внутрішні положення підлягають приведенню у відповідність із цим Законом для публічних акціонерних товариств та банків до 1 січня 2019 року.

Отже, акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до 01.01.2019 зобов`язані були привести склад наглядової ради у відповідність із вимогами саме Закону № 2210-VIII, яким, зокрема, внесено зміни до частини 4 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства".

Діючий Статут відповідача, не містив вимог щодо доцільності включення до складу органів управління товариства незалежних членів та їх кількість, з огляду на те, що діюча редакція Статуту, була затверджена на загальних зборах Товариства 23 березня 2009 року у відповідності до чинного на той момент законодавства, яке не вимагало включення до складу наглядової ради незалежних директорів.

Згідно з пунктом 3 Розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" від 19.03.2015 статути акціонерних товариств до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

У свою чергу, позивач, якому належить більше 40% статутного капіталу Товариства, на загальних зборах акціонерів з питання затвердження нової редакції Статуту голосує "проти" або "утримався", у тому числі і на позачергових загальних зборах, які відбулися 23.02.2022, чим перешкоджає приведенню Статуту та складу наглядової ради Товариства у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Під час розгляду справи судом установлено, що позивача належним чином було повідомлено про дату, час, місце проведення позачергових загальних зборів акціонерів, а також про порядок денний цих зборів. Представник позивача приймав участь у позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Меридіан ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022.

Натомість, позивач, оскаржуючи рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Меридіан ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022, все одно посилається на недійсність таких рішень, у зв`язку з неправомочністю складу наглядової ради (до якого входять також і представники позивача) та порядком голосування прийнятих рішень, що фактично пов`язано з неприведенням Статуту Товариства та складу наглядової ради у відповідність до вимог чинного законодавства. При цьому, позивач, як свідчать надані відповідачем докази до справи, постійно голосує "проти" або "утримався" від рішень, пов`язаних з приведенням статутних документів Товариства у відповідність з нормами чинного законодавства, що фактично свідчить про зловживання корпоративними правами всупереч інтересам Товариства та інших акціонерів.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" установлено, у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів необхідно встановити, чи порушують вимоги Закону України "Про акціонерні товариства", інших актів законодавства, статуту, а також факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не установлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (пункти 8.1 - 8.5 постанови).

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

За змістом ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

В свою чергу, згідно з п. 8 ч. 1. ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Оскаржувані рішення стосуються скликання позачергових загальних зборів акціонерів товариства, визначення дати, місця їх проведення; затвердження проекту порядку денного і проектів рішень з питань, включених до проекту порядку денного; затвердження повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства та способу повідомлення акціонерів; визначення дати складання переліку акціонерів, яким будуть надіслані повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів товариства; визначення дати складання переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових загальних зборах акціонерів товариства; обрання реєстраційної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства; обрання тимчасової лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства; обрання тимчасової лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів товариства.

Втім, зазнаючи про обрання ефективного способу захисту, позивач не наводить, в чому саме полягало порушення його прав та / або законних інтересів з урахуванням змісту ухваленого рішення та яким чином визнання недійсним вказаних рішень може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача.

У даній справі позивач (акціонер товариства) стверджує про порушення порядку формування наглядової ради, що, на думку акціонера, є підставою для визнання незаконними будь-яких рішень цього органу, незалежно від їх змісту. Такий підхід дестабілізує та блокує роботу товариства, у випадку триваючого корпоративного конфлікту між двома акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства.

У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Ураховуючи, що позивачем не доведено суду взаємозв`язку між прийняттям рішень на позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Меридіан ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022, оформлених протоколом № 19 від 05.03.2022, та порушенням прав позивача на участь в управлінні товариством відповідача, позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту його права чи інтересу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог.

Щодо позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, колегія суддів відзначає наступне.

ОСОБА_1 належить частка у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова у розмірі 0,0528%, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах від 20.05.2015.

Ураховуючи установлені вище судом обставини щодо правомірності скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Меридіан ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022, оформлених протоколом № 19 від 05.03.2022, суд зазначає, що ані у своїй позовній заяві, ані у заяві про зміну підстав позову ОСОБА_1 не визначено змісту його порушеного права та/або законного інтересу, та яким чином визнання недійсним вказаних рішень може захистити (відновити) порушене право чи інтерес третьої особи із самостійними вимогами.

Судом береться до уваги відсутність порушення порядку повідомлення ОСОБА_1 про дату, час, місце проведення позачергових загальних зборів акціонерів, а також про порядок денний цих зборів.

Так, положеннями статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції на дату скликання спірних загальних зборів акціонерів) передбачалося, що повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, установленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути установленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений наглядовою радою товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.

Акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного оператору організованого ринку капіталу (операторам організованих ринків капіталу), на якому (яких) акції товариства допущені до торгів, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.

Акціонерне товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів акціонерного товариства розміщує повідомлення про проведення загальних зборів у базі даних особи, яка провадить діяльність із оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків.

Відповідно до п. 7.7. Статуту ВАТ Меридіан ім. С.П. Корольова було установлено, що повідомлення про проведення загальних зборів не пізніше ніж за 45 днів до дати їх проведення публікується правлінням Товариства в офіційному виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та в місцевій пресі за місцезнаходженням Товариства. Крім того, власники іменних акцій у той же строк повідомляються розсилкою поштових повідомлень простою кореспонденцією.

Так, відповідач надав до матеріалів справи докази надіслання засобами поштового зв`язку на адреси акціонерів, зокрема і на ім`я ОСОБА_1 , повідомлення про скликання позачергових зборів загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова 23.02.2022;

Крім того, 18.01.2022 на офіційному сайті відповідача було розміщено повідомлення про проведення зборів акціонерів (посилання на оголошення міститься у відзив відповідача) та на сайті https://www.smida.gov.ua/ також розміщено відповідне повідомлення.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не спрямовані на поновлення будь-яких порушених прав або охоронюваних законом інтересів третьої особи із самостійними вимогами.

Враховуючи, що позивачем та третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення їх прав та законних інтересів, внаслідок прийняття рішень на позачергових зборів загальних зборів акціонерів ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, які відбулися 23.02.2022 та оформлених протоколом № 19 від 05.03.2022, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову та позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилаються скаржники - ТОВ "Меридіан Союз" та ОСОБА_1 , у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/3777/22, а тому апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/3777/22 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/3777/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/3777/22 залишити без змін.

4. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" та ОСОБА_1 відповідно.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 04.03.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов