Постанова

від 28.02.2024 по справі 910/12482/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа№ 910/12482/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Полякова Б.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника боржника адвоката Цвери І.С.,

представника боржника адвоката Гука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 06.12.2023 (повний текст складено 21.12.2023, суддя Івченко А.М.)

у справі № 910/12482/23

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність боржника - фізичної особи,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернуся в Господарський суд міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12482/23 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

За висновком суду першої інстанції, обставини невідповідності плану реструктуризації вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, невиконання боржником вимог ухвали суду, неявка ОСОБА_1 в судові засідання, проживання боржника за межами України, а також те, що ОСОБА_1 оголошено в розшук, може свідчити про недобросовісну поведінку боржника, а відтак відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, боржник звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2023, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, визнав встановленими обставини, які мають значення для справи, але не були доведені у зв`язку з чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття протиправної оскаржуваної ухвали.

Ухвалою від 04.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12482/23, розгляд справи призначено на 20.02.2024; зобов`язано Господарський суд міста Києва невідкладно надіслати Північному апеляційному господарському суду матеріали справи №910/12482/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

04.01.2024 боржник подав доповнення до апеляційної скарги, у яких окрім вимог апеляційної скарги про скасування ухвали підготовчого засідання також просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва про задоволення клопотання представника Національного банку України про визнання обов`язковою явки в усі судові засідання боржника, що була постановлена 06.12.2023.

15.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи з суду першої інстанції.

08.02.2024 боржник подав додаткові пояснення у справі.

12.02.2024 боржник подав клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Цвери І.С. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено розгляд справи №910/12482/23 на 20.02.2024 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції за допомогою додатку "ВКЗ".

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024, у зв`язку з відпусткою судді Отрюха Б.В., сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Остапенко О.М., Поляков Б.М.

20.02.2024 боржник подав заяву про уточнення вимог апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/12482/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 20.02.2024 була оголошена перерва до 28.02.2024 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

23.02.2024 боржник через електронний кабінет ЄСІТС подав заяву про уточнення апеляційних вимог та просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/12482/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Ухвалу Господарського суду міста Києва про задоволення клопотання Національного банку України про визнання обов`язковою явки в усі судові засідання боржника, що була ухвалена 06.12.2023 у справі №910/12482/23 - скасувати.

Боржник та його представники в судовому засіданні надали свої пояснення по суті апеляційної скарги, просили її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі №910/12482/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Ухвалу Господарського суду міста Києва про задоволення клопотання Національного банку України про визнання обов`язковою явки в усі судові засідання боржника, що була ухвалена 06.12.2023 у справі №910/12482/23 - скасувати.

Окрім того, під час апеляційного розгляду справи до суду були подані наступні документи:

16.01.2024 відзив Національного банку України на апеляційну скаргу;

30.01.2024 клопотання АТ "Державний ощадний банк України" про ознайомлення із матеріалами справи;

30.01.2024 заява представника АТ "Державний експортно-імпортний банк" про доступ до електронної справи;

13.02.2024 заява представника АТ "Державний експортно-імпортний банк" про ознайомлення із матеріалами справи;

19.02.2024 відзив АТ "Державний експортно-імпортний банк" на апеляційну скаргу;

23.02.2024 письмові пояснення щодо порушення процесуальних прав Національного банку України під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 ;

23.02.2024 через електронний кабінет ЄСІТС письмові пояснення щодо порушення процесуальних прав Національного банку України під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 ;

26.02.2024 через електронний кабінет ЄСІТС письмові пояснення щодо порушення процесуальних прав Національного банку України під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 ;

26.02.2024 клопотання Національного банку України про ознайомлення із матеріалами справи;

27.02.2024 звернення ТОВ "Апостроф ТВ" до колегії суддів;

27.02.2024 клопотання ТОВ "Фьючер медіа" про забезпечення трансляції судового засідання на вебпорталі "Судова влада України";

28.02.2024 клопотання арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. про долучення доказів.

Суд ухвалив залишити наведені вище заяви та клопотання без розгляду, оскільки вони подані особами, які не є учасниками даної справи. Позаяк провадження у справі про неплатоспроможність не відкрито, суд першої інстанції не вирішував питання про забезпечення вимог кредиторів у справі, будь-яку особу крім боржника до участі у справі не залучав, зокрема, із наданням такій особі відповідного статусу - кредитора, керуючого реструктуризацією тощо у визначений Кодексом України з процедур банкрутства порядку, тобто шляхом визнання грошових вимог до боржника, призначення керуючим реструктуризацією боргів боржника після введення відповідної судової процедури.

Колегія суддів виходить з того, що зазначення боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредиторів, розмір заборгованості, наявність забезпечення тощо, не надає відповідним особам процесуального статусу учасника справи про банкрутство/неплатоспроможність. Відповідний процесуальний статус особа може отримати через установлену Кодексом України з процедур банкрутства процедуру - після відкриття провадження у справі та оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі, особа-кредитор має право заявити грошові вимоги до боржника. Така заява має бути прийнята судом до розгляду, а грошові вимоги визнані у попередньому засіданні. При цьому, до попереднього засідання особа, яка звернулась із грошовими вимогами до боржника, набуває обмежених процесуальних прав сторони - кредитора, як-то подання заперечення на заяви інших кредиторів, право на звернення із клопотанням про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, забезпечений кредитор - право на апеляційне оскарження ухвали підготовчого засідання тощо.

При цьому, у справі про неплатоспроможність до її відкриття (до проведення підготовчого засідання), потенційні кредитори, тобто ті, що визначені боржником при зверненні до суду, мають право або обов`язок, за умови встановлення такого судом, подати додаткові документи з метою з`ясування обставин виникнення заборгованості боржника, її розміру (ч. 2 ст. 117 КУзПБ), звернутись із клопотанням про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів (ч. 1 ст. 118 КУзПБ), а арбітражний керуючий, визначений шляхом автоматизованого відбору, подати заяву на участь у справі (ч. 1 ст. 117 КУзПБ). Інші випадки участі будь-яких осіб, окрім боржника, в підготовчому засіданні Кодексом України з процедур банкрутства не передбачені.

У даній справі до проведення підготовчого засідання суд першої інстанції не зобов`язував будь-яких осіб, окрім боржника, подати додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, потенційні кредитори (особи, що мають грошові вимоги до боржника) не звертались до суду із клопотанням про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів в прядку статті 118 КУзПБ, а в підготовчому засіданні ухвалено рішення про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим колегія суддів доходить висновку про єдиного учасника апеляційного розгляду даної справи, за умов відсутності осіб, які приєднались до апеляційної скарги в порядку статті 265 ГПК України, та інших апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2023.

Отже, апеляційний розгляд справи відбувся за апеляційною скаргою боржника та без з`ясування доводів та вимог інших осіб, які подали відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення боржника та його представників, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Отже, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20).

За приписами ч. 3 ст. 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій:

відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам ст. 116 КУзПБ,

а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 КУзПБ.

Частиною 4 статті 119 КУзПБ установлено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:

1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю;

4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

Наведений в ч. 4 ст. 119 КУзПБ перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютною, що свідчить про встановлення законодавцем вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Тобто, на наведеній стадії (підготовчого засідання у справі) судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 КУзПБ за відсутності яких суд зобов`язаний відкрити провадження у справі (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 924/622/23).

Суд першої інстанції, аргументуючи підстави для відмови у відкритті провадження про неплатоспроможність, у підготовчому засіданні вказав наступне.

ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначає про наявну заборгованість перед кредиторами у загальному розмірі 7693237115,66 грн перед:

1. АТ "Державний ощадний банк України" на загальну суму 5541436966,34 грн;

2. АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 1421235867,74 грн;

3. Державою Україна в особі Міністерства юстиції України на загальну суму 298120116,92 грн;

4. Національним банком України на загальну суму 1471014,50 грн;

5. Державою Україна в собі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на загальну суму 356718,80 грн;

6. фізичною особою ОСОБА_2 на загальну суму 20584404,82 грн;

7. фізичною особою ОСОБА_3 на загальну суму 8100000 грн;

8. фізичною особою ОСОБА_4 на загальну суму 6000000 грн;

9. фізичною особою ОСОБА_5 на загальну суму 704,80 грн;

10. компанією Joseph Hage Aaronson LLP (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) на загальну суму 77346564,20 грн;

11. Міністерством юстиції Республіки Білорусь на загальну суму 318584757,54 грн.

Боржник подав план реструктуризації боргів, відповідно до якого, на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у ОСОБА_1 наявна заборгованість у загальному розмірі 7693237115,66 грн, погашенню підлягає заборгованість у розмірі 1882244897,73 грн, а списанню підлягає заборгованість у розмірі 5810992217,93 грн.

За висновком суду першої інстанції, поданий заявником план не відповідає вимогам статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства.

На переконання суду першої інстанції, при вказаній боржником заборгованості у розмірі 7693237115,66 грн, списанню підлягає заборгованість у розмірі 5810992217,93 грн, що, не може вважатися закономірним очікуваннями кредиторів, оскільки значна заборгованість у розмірі 6964143848,58 грн наявна перед державними банками.

Прощення такої значної суми боргів ОСОБА_1 , як майже 6 мільярдів гривень, на думку суду першої інстанції, матиме вкрай негативний вплив на рівень платоспроможності державних банків - АТ "Державний ощадний банк України", АТ "Державний експортно-імпортний банк України", Національний банк України.

Це, в свою чергу, має безпосередній вплив на стан всієї банківської системи та економіки України, яка і так нещадно уражена, внаслідок збройної агресії російської федерації.

Також суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 жодного разу не з`явився в судові засідання по справі № 910/12482/23.

При цьому, суд першої інстанції установив, що на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено інформацію про те, що: "Екс-власника АТ "ДЕЛЬТА БАНК" ОСОБА_1, який перебуває за кордоном, оголошено в розшук. Таке рішення ухвалив 30 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у кримінальній справі № 761/8406/23, у які ОСОБА_1 виступає обвинуваченим за епізодом щодо виведення з банку коштів на суму понад 76,5 млн дол США".

Судом першої інстанції також досліджено та встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.10.2023 у кримінальній справі № 761/8406/23 оголошено в розшук обвинуваченого ОСОБА_1 .

З огляду на наведені обставини, враховуючи невідповідність плану реструктуризації вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, невиконання вимоги ухвали суду боржником, неявкою ОСОБА_1 в судові засідання, проживання боржника за межами України та тим, що ОСОБА_1 оголошено в розшук, що може свідчити про недобросовісну поведінку боржника, суд першої інстанції не вбачав підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

На переконання колегії суддів, наведені вище висновки суду першої інстанції щодо необхідності відмови у відкритті провадження про неплатоспроможність у підготовчому судовому засіданні не містять в собі обставин, які передбачені приписами ч. 4 ст. 119 КУзПБ.

Аналіз положень ч. 4 ст. 119 КУзПБ та наведені вище обставини справи, визначені як підстави через які було відмовлено судом першої інстанції у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, свідчить про те, що при постановленні оскаржуваного судового рішення було неправильно застосовано вказані приписи ч. 4 ст. 119 КУзПБ і не встановлено жодної, визначеної положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, підстави для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у підготовчому засіданні.

Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції не повністю дослідив зібрані у справі докази та не встановив обставини, які мають значення для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у підготовчому засіданні у справі про неплатоспроможність.

Слід також зазначити, що у відповідності до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Аналіз статей 114, 123-126 КУзПБ дає підстави для висновку, що план реструктуризації боргів розробляється арбітражним керуючим та боржником, подається на розгляд кредиторам, а після його схвалення боржником та кредиторами - на затвердження суду.

План реструктуризації боргів та заява про його затвердження розглядається судом в окремому судовому засіданні та за його наслідками, суд має право відмовити у затвердженні плану реструктуризації боргів, зокрема з підстав його суперечності законодавству, або в разі вчинення боржником дій, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом.

Тобто, оцінка плану реструктуризації (а не його проекту, що подається при зверненні до суду) та поведінці боржника на предмет його добросовісності має надаватись судом після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та введення процедури реструктуризації боргів боржника, відповідно не можуть бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі обставини, що свідчать про невідповідність плану реструктуризації вимогам законодавства чи недобросовісність боржника, як на те помилково послався суд першої інстанції у підготовчому засіданні.

Також, колегія суддів зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо недобросовісності боржника з огляду на нез`явлення в судові засідання, оскільки в підготовчому засіданні, як свідчить протокол судового засідання від 06.12.2023, брали участь два представники боржника адвокати Цвера І.С. та Гук О.О. При цьому, суд не викликав в судове засідання боржника для його особистої участі, що вбачається із ухвал Господарського суду міста Києва від 15.08.2023, від 29.08.2023, від 07.09.2023. Ухвалою від 07.11.2023 було викликано ОСОБА_1 у судове засідання, яке призначено на 06.12.2023.

Відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

При цьому, норми статті 119 КУзПБ не містять обов`язку боржника брати участь в судовому засіданні особисто, а неявка боржника в підготовче засідання не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі згідно з частиною четвертої названої статті КУзПБ.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Частиною 1 статті 121 ГПК України установлено, що ухвала, якою суд викликає учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні відповідної процесуальної дії, повинна містити:

1) ім`я (прізвище, ім`я, по-батькові) фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується ухвала;

2) найменування та адресу суду;

3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

4) назву та номер справи, за якою робиться виклик;

5) зазначення, як хто викликається особа;

6) зазначення, чи викликається особа у підготовче засідання, в судове засідання або для участі у вчиненні певних процесуальних дій (із їх зазначенням);

7) роз`яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається, і про обов`язок повідомити суд про причини неявки.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 не відповідає нормам ч. 1 ст. 121 ГПК України, оскільки не містить роз`яснення про наслідки неявки особи, яка викликається, і про обов`язок повідомити суд про причини неявки, а відтак суд помилково послався на обставини неявки боржника в підготовче засідання, враховуючи, що в судовому засіданні брали участь два його представника.

Також, колегія суддів зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про визнання явки ОСОБА_1 у судові засідання обов`язковою саме в підготовчому засіданні. Оскільки, в даному випадку, суд мав би відкласти підготовче засідання та здійснити виклик боржника ухвалою в порядку статті 121 ГПК України. Втім, суд першої інстанції в порушення вказаної норми ГПК України завершив підготовче засідання та відмовив у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Зазначене порушення норм процесуального права, на яке посилається скаржник у апеляційній скарзі (у її доповненнях) у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України є додатковою підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що залучення судом першої інстанції кредиторів боржника на стадії відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не передбачено нормами статей 39, 119 КУзПБ, позаяк набуття особою статусу кредитора, а відтак і сторони у справі має певний порядок, як про було зазначено вище у даній постанові. Таким чином, на стадії підготовчого засідання учасником справи є лише боржник, а дії суду з залучення до участі у справі інших осіб у непередбачений КУзПБ спосіб, є неправомірним.

Згідно статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням того, що неправильне застосування судом першої інстанції приписів ч. 4 ст. 119 КУзПБ стало підставою для висновку про те, що суд першої інстанції також не повністю дослідив зібрані у справі докази та не встановив обставини, які мають значення для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у підготовчому засіданні у справі про неплатоспроможність, на підставі положень п. 1, 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12482/23 підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції на стадію проведення підготовчого засідання у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Вимоги апеляційної скарги в частині скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12482/23 про задоволення клопотання Національного банку України про визнання обов`язковою явки в усі судові засідання боржника належить відхилити, оскільки така ухвала не викладена окремим документом, відповідно не підлягає окремому оскарженню. Доводи ж про порушення норм процесуального права в цій частині частково знайшли своє підтвердження та стали додатковою підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 за результатами підготовчого засідання.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12482/23 скасувати.

3. Справу №910/12482/23 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду у підготовчому засіданні.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.03.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.М. Поляков