Постанова

від 25.06.2024 по справі 910/12482/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12482/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, В.В. Білоуса, Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

боржник - ОСОБА_1

представники боржника - Гук О.О., адвокат, ордер, Цвера І.С., адвокат, ордер,

заявник касаційної скарги - Національний банк України

представник заявника - Щербань Л.А., в порядку самопредставництва, довіреність № 18-0012/91517 від 12.12.2023,

заявник касаційної скарги - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

представник заявника - Зелена Н.Ю. адвокат, за довіреністю № ДП24701/23-0406 від 27.12.2023,

за участі - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

від учасника - Скляров Д.М. адвокат, за довіреністю № 19/3-02/605,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Національного банку України

Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 28.02.2024

у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючий), Остапенка О.М.,

Полякова Б.М.,

у справі за заявою

ОСОБА_1

про неплатоспроможність боржника - фізичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - боржник, ОСОБА_1 ), через представників, звернуся в Господарський суд міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

1.1. В поданій заяві ОСОБА_1 зазначив кредиторів перед якими у нього виникла заборгованість, а саме:

- АТ "Державний ощадний банк України" на загальну суму 5 541 436 966,34 грн.;

- АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на загальну суму 1 421 235 867,74 грн.;

- Держава в особі Міністерства юстиції України на загальну суму 298 120 116,92 грн.;

- Національний банк України на загальну суму 1 471 014,50 грн.;

- Держава в собі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на загальну суму 356 718,80 грн.;

- Фізична особа ОСОБА_2 на загальну суму 20 584 404,82 грн.;

- Фізична особа ОСОБА_3 на загальну суму 8 100 000,00 грн.;

- Фізична особа ОСОБА_4 на загальну суму 6 000 000,00 грн.;

- Фізична особа ОСОБА_5 на загальну суму 704,80 грн.;

- Joseph Hage Aaronson LLP на загальну суму 77 346 564,20 грн.;

- міністерство юстиції республіки білорусь на загальну суму 318 584 757,54 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2024 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

2.1. Місцевий господарський суд зазначив, що за наявної у боржника заборгованості у розмірі 7 693 237 115,66 грн. списанню підлягає (за твердженнями заявника) заборгованість у розмірі 5 810 992 217,93 грн., що не може вважатися закономірним очікуваннями кредиторів, враховуючи, що значна заборгованість, у розмірі 6 964 143 848,58 грн., наявна перед державними банками. При цьому прощення такої значної суми боргів матиме вкрай негативний вплив на рівень платоспроможності державних банків - АТ "Ощадбанк", АТ "Укрексімбанк", Національний банк України.

2.2. Також місцевий господарський суд зазначив, що боржник жодного разу не з`явився в судові засідання по справі № 910/12482/23 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2.3. Суд першої інстанції звернув увагу, що, з огляду на частини сьому, восьму статті 123, статтю 124, частину восьму статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), в особи, яка звернулась із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, виникають додаткові процесуальні обов`язки, а у суду обов`язок встановити особу боржника, щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені КУзПБ обмеження.

2.4. При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що хоч представник боржника і був наділений відповідними правами щодо представництва боржника у підготовчому засіданні, однак він не може безумовно і повністю замінювати собою заявника, оскільки провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відкривається (у разі наявності підстав) не щодо представника, а щодо самої фізичної особи".

2.5. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що перебування боржника за межами території України суперечить нормам процесуального законодавства України та КУзПБ, оскільки перешкоджають реалізації механізмів та інструментів, передбачених зазначеним Кодексом для належного та ефективного провадження процедури неплатоспроможності, дотримання прав кредиторів.

2.6. Суд першої інстанції дослідив єдиний державний реєстр судових рішень та встановив, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.10.2023 у кримінальній справі № 761/8406/23, оголошено в розшук обвинуваченого ОСОБА_1 .

2.7. Оцінивши надані заявником докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відповідно до статті 115 КУзПБ.

2.8. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що неявка боржника в судові засідання, проживання боржника за межами України та оголошення боржника у розшук може свідчити про його недобросовісну поведінку.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково;

ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 скасовано;

справу № 910/12482/23 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду у підготовчому засіданні.

3.1. Апеляційний господарський суд зазначив, що зазначені місцевим господарським судом обставини, які стали підставою для відмови у відкритті провадження про неплатоспроможність у підготовчому судовому засіданні, не передбачені приписами частини четвертої статті 119 КУзПБ, що свідчить про те, що суд першої інстанції не повністю дослідив зібрані у справі докази та не встановив обставини, які мають значення для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у підготовчому засіданні у справі про неплатоспроможність.

3.2. Також апеляційний господарський суд зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції щодо недобросовісності боржника з огляду на нез`явлення в судові засідання, оскільки в підготовчому засіданні, як свідчить протокол судового засідання від 06.12.2023, брали участь два представники боржника - адвокати Цвера І.С. та Гук О.О.

3.3. При цьому, суд першої інстанції не викликав в судове засідання боржника для його особистої участі, що вбачається із ухвал Господарського суду міста Києва від 15.08.2023, від 29.08.2023, від 07.09.2023.

3.4. Хоч у подальшому боржника викликано ухвалою від 07.11.2023 у судове засідання, яке призначено на 06.12.2023, однак ухвала Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 не відповідає вимогам частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки не містить роз`яснення про наслідки неявки особи, яка викликається, і про обов`язок повідомити суд про причини неявки, тому суд помилково послався на обставини неявки боржника в підготовче засідання та мав би відкласти підготовче засідання із здійсненням виклику боржника ухвалою в порядку статті 121 ГПК України.

3.5. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що залучення судом першої інстанції кредиторів боржника (навіть зазначених самим боржником в заяві про відкриття провадження у справі) на стадії відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не передбачено нормами статей 39, 119 КУзПБ, позаяк набуття особою статусу кредитора, а відтак і сторони у справі має певний порядок, як про було зазначено у постанові апеляційного господарського суду. Тому на стадії підготовчого засідання учасником справи є лише боржник, а дії суду з залучення до участі у справі інших осіб у непередбачений КУзПБ спосіб та не є правомірним.

3.6. Вимоги апеляційної скарги в частині скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/12482/23 про задоволення клопотання Національного банку України про визнання обов`язковою явки в усі судові засідання боржника апеляційний суд відхилив, оскільки така ухвала не викладена окремим документом, відповідно не підлягає окремому оскарженню.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

4. Національний банк України 12.03.2024 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 910/12482/23.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/12482/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Пєсков В.Г., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.03.2024.

6. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк" 19.03.2024 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 910/12482/23.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/12482/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 19.03.2024.

8. Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 витребувано матеріали справи № 910/12482/23 з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду, відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Національного банку України та АТ "Укрексімбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.

9. 04.04.2024 на адресу Касаційного господарського суду на запит надійшли матеріали справи № 910/12482/23.

10. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/12482/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024.

11. Ухвалою від 25.04.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 910/12482/23 за касаційними скаргами Національного банку України та АТ "Укрексімбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024;

об`єднав в одне касаційне провадження касаційні скарги Національного банку України та АТ "Укрексімбанк";

повідомив учасників справи, що розгляд касаційних скарг Національного банку України та АТ "Укрексімбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 відбудеться 28.05.2024 о 11:30.

12. В судове засідання 28.05.2024 з`явилися уповноважені представники боржника Лагуна М.І., Національного банку України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та надали пояснення по суті доводів і вимог касаційних скарг і заперечень проти них.

12.1. Ухвалою від 28.05.2024 Верховний Суд відклав розгляд касаційних скарг Національного банку України та АТ "Укрексімбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 910/12482/23 на 25.06.2024, 12:30.

12.2. Повідомив учасників справи, що розгляд касаційних скарг Національного банку України та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 відбудеться 25.06.2024 о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

13. 15.05.2024 до Верховного Суду від представника боржника - адвоката Цвери І.С. надійшли відзиви на касаційні скарги Національного банку України та АТ "Укрексімбанк" з запереченнями проти вимог та доводів скаржників.

14. 12.06.2024 до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Цвери І.С. надійшла заява (документ сформовано в системі "Електронний суд") про надання можливості Лагуну М.І. взяти участь у судовому засіданні по справі № 910/12482/23, призначеному на 25.06.2024 о 12:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС за такими реєстраційними даними: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

14.1. Ухвалою від 17.06.2024 Верховний Суд задовольнив клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Цвери І.С. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

14.2. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції постановив здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

14.3. Забезпечив участь учасникам справи в судовому засіданні у справі №910/12482/23, призначеному на 25.06.2024 року о 12:30, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021.

14.4. Роз`яснив, що відповідно до статті 197 ГПК України підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України, тому учасникам справи слід надіслати на електронну адресу документи, що посвідчують особу, скріплені електронним цифровим підписом, а у разі відсутності такого підпису надіслати скановані копії документів та пред`явити їх оригінали під час засідання.

14.5. Попередив учасників справи, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

15. Відповідно до статті 201 ГПК України, 25.06.2024 до початку судового засідання секретар судового засідання доповів суду, що в судове засідання з`явилися уповноважені представники боржника, Національного банку України, АТ "Укрексімбанк", АТ "Державний ощадний банк України", а також про те, що Лагун М.І. авторизувався за ЕП (ЄЦП) і братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

15.1. Відповідно до частини четвертої статті 201 ГПК головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.

15.2. З приводу встановлення особи ОСОБА_1 (для участі у судовому засіданні 25.06.2024), колегія суддів зазначає таке.

15.3. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

15.4. За статтею 4 ГПК України правом на звернення до господарського суду (яке відповідно до цього Кодексу гарантується) наділені, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями, а згідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

15.5. Відповідно до статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

15.6. Склад учасників справи за ГПК України визначається статтею 41, за КУзПБ статтею 1, відповідно до якої боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

15.7. Права та обов`язки учасників справи визначається статтею 42 ГПК України, відповідно до якої учасники справи мають, зокрема право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; водночас, учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

15.8. Відповідно до статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система, яка зокрема, підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Інші особи (в т.ч. фізичні особи) реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

15.9. Відповідно до статті 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з`явився, а також перевіряє повноваження представників.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.

Відеоконференція, в якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучається до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

15.10. З урахуванням викладеного вище, зважаючи на те, що Лагун М.І. для участі в судовому засіданні по справі № 910/12482/23, призначеному на 25.06.2024 о 12:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС за такими реєстраційними даними: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 авторизувався за КЕП (ЄЦП), має зареєстрований електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи, в т.ч. матеріалами касаційного провадження, присутні в судовому засіданні уповноважені представники ОСОБА_1 підтвердили особу ОСОБА_1 , а уповноважені представники інших учасників справи проти цього не заперечили і не спростували, враховуючи те, що наявні процесуальні та технічні інструменти дозволяють підтвердити особу учасника справи з використанням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, колегія суддів вважає підтверджено участь у судовому засіданні 25.06.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС фізичної особи - ОСОБА_1 .

15.11. ОСОБА_1 в судовому засіданні 25.06.2024 (в режимі відеоконференцзв`язку) проти задоволення касаційних скарг заперечив, просив у задоволенні касаційних скарг відмовити, залишити постанову апеляційної інстанції в силі. Надав пояснення щодо свого перебування на день розгляду справи судом касаційної інстанції в м. Відень Австрійської Республіки.

16. Представник Національного банку України у засіданні суду 25.06.2024 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами, викладеними в ній, просив Суд скасувати оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

17. Представник АТ "Укрексімбанк" в судовому засіданні 25.06.2024 вимоги та доводи, викладені у скарзі, підтримав з підстав, викладених у касаційній скарзі, просив скасувати оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

18. Інші учасники провадження у справі, зокрема, арбітражний керуючий, у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

19. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

20. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX, Верховний Суд розглядає справу № 918/12482/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржників

(Національний банк України)

21. В обґрунтування вимог касаційної скарги представник Банку зазначає про:

- неправильне застосування норм статті 113 КУзПБ та неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18;

- неправильне застосування частини першої статті 118 КУзПБ та неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.11.2023 у справі № 926/1402-б/23;

- порушення вимог статей 80, 91 частини третьої статті 269 ГПК України та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, від 06.07.2020 у справі № 910/6210/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц;

- неправильне застосування статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ, пункту 6 частини першої статті 3, частини третьої статті 13 ЦК України та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 22.12.2022 у справі № 916/1482/21, постанові від 07.04.2023 у справі № 910/5172/19.

21.1. Скаржник доводив відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: поєднання та узгодження між собою приписів частини першої статті 116 КУзПБ (у справах про банкрутство фізичних осіб заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається самим боржником, "добровільне банкрутство"), частини четвертої статті 119 КУзПБ (підстави для відмови у відкритті провадження), статті 113, частини другої статті 117 КУзПБ та прав забезпеченого кредитора (стаття 33 Закону України "Про іпотеку") у справі через призму вказаних статей заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до відкриття, наділення у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо; поєднання та узгодження між собою частини четвертої статті 119 КУзПБ та статей 3, 13 ЦК України, дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність на стадії вирішення судами питання відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, застосування критерію добросовісності боржника та заборони зловживання правами.

21.2. Крім того, посилаючись на положення частини першої статті 310 ГПК України, скаржник зазначив про прийняття судом апеляційної інстанції рішення про права та інтереси Національного банку, який не був залучений до участі у справі під час апеляційного розгляду, чим порушено статті 55, 129 Конституції України, статті 73, 74, 76 - 78, 86, 96, 270 ГПК України.

(АТ "Укрексімбанк")

22. В обґрунтування вимог касаційної скарги представник Банку зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правові позиції Верховного Суду щодо застосування абзацу 24 статті 1, частини першої статті 41, статей 116, 119 КУзПБ, викладених у постановах від 14.04.2023 у справі № 914/2441/15 (914/1140/20), від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, від 24.10.2018 у справі № 308/8645/15-цс, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

23. Відповідно до вимог частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

26. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

27. Предметом касаційного розгляду є правомірність скасування апеляційним господарським судом ухвали місцевого суду, якою відмовлено у задоволенні заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

28. Відповідно до частин другої та третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор; а відповідно до частини першої статті 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

29. Підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі, є неплатоспроможність боржника.

29.1. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

29.2. Отже, законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

30. Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, визначено Книгою четвертою КУзПБ.

31. Відповідно до частини другої статті 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

32. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

33. Згідно з частиною першою статті 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

33.1. Зазначена норма права містить вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та чіткий перелік документів, що додаються до заяви (частина третя статті 116 КУзПБ).

34. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).

35. За частиною першою статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

36. Системне тлумачення статті 113, пункту 1 частини першої статті 120, частини першої статті 122 КУзПБ свідчить, що подання кредиторами грошових вимог до боржника - фізичної особи та їх розгляд судом здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20). Водночас, порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду їх заяв судом урегульовано нормами статті 45 КУзПБ.

36.1. При цьому, колегія суддів враховує, що реалізація кредитором права на пред`явлення кредиторських вимог до боржника як будь-якого права на судовий захист майнових прав та визнання цих вимог судом обумовлена обов`язком доказування кредитором таких вимог, адже саме він повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести (викласти) обставини, що підтверджують заявлені ним вимоги до боржника.

36.2. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що у випадку, коли фізична особа-боржник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначає перелік кредиторів та, фактично, визнає наявність грошових зобов`язань перед такими особами, у сукупності з фактом забезпечення таких зобов`язань, то такі особи, визначені у заяві скаржника кредиторами, фактично наділені правами учасника справи (в т.ч. передбачені статтею 42 ГПК України) про неплатоспроможність без статусу кредитора, набуття якого можливе у подальшому. Такий висновок, з огляду на специфічні правовідносин в цій категорії справ, є релевантним до проваджень у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника.

Щодо суті касаційної скарги

37. За змістом рішення місцевого господарського суду вбачається, що суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про його неплатоспроможність, правовою підставою визначив статті 115, частину четверту статті 119 КУзПБ. При цьому, в обґрунтування застосування зазначених норм місцевий господарський суд зазначив, що неявка заявника у судове засідання та його відсутність на території України свідчить про неможливість застосування в повній мірі положень КУзПБ та досягнення визначеної такими положеннями мети щодо відновлення платоспроможності боржника та погашення вимог кредиторів.

38. Апеляційний господарський суд, аналізуючи висновки місцевого господарського суду, дійшов висновку про неправильне застосування зазначених норм права, оскільки частина четверта статті 119 КУзПБ містить вичерпний перелік підстав для відмови у відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, який розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення судом першої інстанції вимог статті 121 ГПК України.

39. Перевіривши обґрунтованість доводів скаржників в касаційних скаргах скарзі та відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, Верховний Суд зазначає таке.

40. Аналіз зазначеного судом першої інстанції обґрунтування відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність свідчить про те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності однієї з підстав, передбаченої частиною четвертою статті 119 КУзПБ, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, визначений зазначеною нормою перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є чітким та розширеному (довільному) тлумаченню не підлягає.

40.1. Колегія суддів зазначає, що КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності. Зокрема, обставини притягнення боржника до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю, є підставою як для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, так і для закриття провадження у такій справі (пункт 3 частини четвертої статті 119, пункт 3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

40.2. Разом з тим, оголошення особи у розшук саме по собі не свідчить про притягнення боржника до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю, тому місцевий суд дійшов передчасного висновку про те, що така обставина може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

41. Також Колегія суддів вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що особиста неявка заявника-боржника до зали проведення судового засідання безпосередньо у цьому випадку не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство з огляду на таке.

41.1. Відповідно до статті 41 "Склад учасників справи" ГПК України (параграф 1 "Учасники справи" глави 4 "Учасники судового процесу" розділу І "Загальні положення" цього Кодексу)учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Крім того, у справах про банкрутство склад учасників справи визначається КУзПБ, який діє після втрати чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

41.2. За змістом частин першої, другої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач. При цьому, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

41.3. Водночас, статтею 1 КУзПБ унормовано, що сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут), а учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

41.4. Згідно із частинами першою та другою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

41.5. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 ГПК України).

41.6. Відповідно до частини першої статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Частиною четвертою статті 60 ГПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

41.7. Частинами першою, другою статті 61 ГПК України унормовано, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

41.8. З огляду на зазначене адвокат як представник, який бере участь у судовому процесі від імені учасника справи (сторони чи третьої особи), інтереси якого він представляє, наділений і процесуальними правами та обов`язками учасника справи, якого представляє, за умови, що в документі, який підтверджує повноваження представника (ордері, договорі про надання правової допомоги, довіреності) немає застережень про обмеження повноважень.

41.9. Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином і полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії (рішення, позиція) представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки саме для особи, від імені якої він діє, оскільки адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу, й особа, яка надала адвокату повноваження щодо її представництва, має теж це розуміти.

41.10. Взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), знаходяться поза площиною втручання суду. Водночас участь сторони (третьої особи) у судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом учасника справи, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, а відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.

41.11. Водночас, незважаючи на те, що вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів у суді, є правом особи (учасника справи), однак правом, яке передбачає також і настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), насамперед для учасника справи. Незнання цього останнім не відміняє настання відповідних наслідків.

41.12. Отже, участь однієї з сторін (учасника справи) у судовому процесі через свого представника, повноваження якого належним чином підтверджені, слід розцінювати як участь самого позивача, у зв`язку із чим і наслідки вчинених представником процесуальних дій поширюються на особу, яку представляють (позивача), незалежно від того, якою є особиста поведінка цієї особи. Інше суперечило б самій сутності інституту представництва (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великою Палатою Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 990/330/23).

42. Водночас, у справах про банкрутство фізичних осіб заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається самим боржником (частина перша статті 116 КУзПБ).

42.1. Окрім того, колегія суддів зазначає, що господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів у вигляді заборони виїзду боржника за кордон (стаття 118 КУзПБ).

43. Аналіз вищенаведених положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку про те, що на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів обов`язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суд від 08.11.2023 у справі № 926/1402-б/23).

44. Разом з тим, колегія суддів ще раз звертає увагу, що, згідно із частинами першою - третьою статті 197 ГПК України учасники справи, за наявності відповідного клопотання, мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

45. Участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини четвертої статті 6 ГПК України також забезпечує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

46. Отже, учасники справи наділені правом приймати участь у судовому засіданні як безпосередньо в приміщенні суду, так і поза його межами за допомогою відповідних засобів відеоконференції.

47. Колегія суддів звертає увагу, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

47.1. Водночас, зобов`язання у учасника справи з`являтися в судове засідання за викликом суду виникає лише тоді, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України). Також суд, відповідно до частини шостої статті 197 ГПК України, може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

47.2. Виклик учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні відповідної процесуальної дії здійснюється ухвалою, в якій суд повинен чітко зазначити: ім`я (прізвище, ім`я, по-батькові) фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується ухвала; найменування та адресу суду; зазначення місця, дня і часу явки за викликом; назву та номер справи, за якою робиться виклик; зазначення, як хто викликається особа; зазначення, чи викликається особа у підготовче засідання, в судове засідання або для участі у вчиненні певних процесуальних дій (із їх зазначенням); роз`яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається, і про обов`язок повідомити суд про причини неявки (частина перша статті 121 ГПК України).

47.3. З огляду на зазначене, особиста явка заявника (сторін та учасників справи) до приміщення суду в судове засідання є обов`язковою лише тоді, коли суд прямо і однозначно зазначив про таке в ухвалі про призначення дати та розгляду справи та повідомим належним чином зобов`язану особу про дату та час проведення відповідного судового засідання.

47.4. Системний аналіз зазначеного дає підстави для висновку про те, що в цілому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що особиста явка боржника є обов`язковою.

47.5. Разом з тим, зазначаючи про не застосування місцевим господарським судом статті 121 ГПК України, суд апеляційної інстанції не врахував, що явка у судове засідання може бути як за викликом до приміщення суду на підставі ухвали, так і в режимі відеоконференції на підставі відповідного клопотання заявника. Також суд апеляційної інстанції не зазначив про порядок забезпечення явки учасників справи і наслідки їх неявки.

48. Колегія суддів звертає увагу, що положеннями КУзПБ такий процесуальний наслідок як залишення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду передбачено лише у випадку відкликання такої заяви заявником.

48.1. Разом з тим, у випадках, коли процесуальні правовідносини неплатоспроможності не регулюються спеціальними положеннями КУзПБ, слід застосовувати субсидіарно загальні положення ГПК України, якими передбачені відповідні підстави та наслідки.

48.2. Відповідно до частини другої статті 202 ГПК України, за загальним правилом неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених у частині другій статті 202 ГПК України, які стосуються як позивача, так і його представника, окрім випадків, коли суд визнав явку позивача обов`язковою.

49. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

49.1 Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними, а зазначена норма дисциплінує заявника-боржника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

49.2. Отже, у випадку зобов`язання на підставі статті 121 ГПК України відповідною ухвалою суду заявника до явки у судове засідання безпосередньо до приміщення суду, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати подану заяву боржника без розгляду, оскільки саме такі процесуальні наслідки передбачені положеннями ГПК України. Водночас застосування в такому випадку частини четвертої статті 119 КУзПБ не є правильним, оскільки зазначеною нормою не передбачено, що неявка у судове засідання заявника-боржника є підставою для відмови у задоволенні його заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

50. Крім того, апеляційний господарський суд дійшов передчасних висновків про те, що зазначення боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредиторів, розмір заборгованості, наявність забезпечення тощо, не надає відповідним особам взагалі ніякого процесуального статусу у справі про банкрутство/неплатоспроможність, а також про те, що представники Національного банку України, АТ "Ощадбанк", АТ "Укрексімбанк" не можуть брати участь у судовому засіданні як учасники справи, з огляду на таке.

51. Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї копій договорів, у ОСОБА_6 виникла заборгованість перед АТ "Державний ощадний банк України" на загальну суму 5 541 436 966,34 грн.; АТ "Укрексімбанк" на загальну суму 1 421 235 867,74 грн.; НБУ на загальну суму 1 471 014,50 грн. При цьому за змістом доданих копій договорів вбачається, що частина зобов`язань боржника, який по суті поданням відповідної заяви визнав не лише кредиторів, але і розмір грошових зобов`язань перед ними, були забезпеченими.

52. Колегія суддів звертає увагу, що в силу встановленого законом правового регулювання процедур банкрутства, прийняття судом рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника може спричинити вплив на права та інтереси необмеженого кола осіб (наприклад, учасників/власника боржника, працівників боржника, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банківських установ, контрагентів боржника у господарських/цивільних відносинах тощо).

52.1. Разом з тим, настання таких наслідків прямо встановлене законом і не може тлумачитися судом як порушення прав та інтересів інших осіб (в процесуальному аспекті), а, відтак, як підстава для звернення до суду, у інший спосіб, ніж прямо передбачений КУзПБ, з метою захисту порушених вимог та інтересів кожного, чиїх прав та інтересів відкриття провадження у справі про банкрутство може стосуватися. Тобто, наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство слід в першу чергу тлумачити не як порушення, а як встановлені законом обмеження прав та інтересів відповідних осіб. Водночас, набуття такими особами статусу учасника (сторони) провадження у справі про банкрутство навпаки надає додаткові можливості (інструменти) з метою захисту порушених прав та інтересів.

52.2. Під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, як правило, приймають участь два учасники - боржник та арбітражний керуючий, про права, обов`язки та інтереси яких прямо зазначається як в мотивувальній частині ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, так і в резолютивній частині цього рішення.

52.3. Крім того, наявність забезпечення виконання грошового зобов`язання у вигляді застави/іпотеки надає такій особі (статус кредитора якої ще не підтверджено) певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника. Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв`язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю права заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно, і процесуальним правом, в тому числі, на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні частини першої статті 254 ГПК України. Такий висновок Верховного Суду ґрунтується на нормах матеріального права, що регулюють питання застави та відповідних прав (ЦК України, Закон України "Про заставу", Закон України "Про іпотеку").

52.4. Разом з тим, апеляційний господарський суд, обмежившись посиланням на опис боржником окремих кредиторів, не лише не врахував визнання боржником наявності зобов`язань перед зазначеними особами, але і не встановив, чи не набули такі кредитори статусу учасника у справі про неплатоспроможність внаслідок наявності обставин забезпечення виконання грошового зобов`язання боржника у вигляді застави/іпотеки перед зазначеними юридичними особами.

53. Посилання скаржників на висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, а також у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 308/8645/15-цс та від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, від 07.04.2023 у справі № 910/5172/19 колегія суддів вважає нерелевантними, оскільки аналіз змісту зазначених судових рішень свідчить про те, що такі справи були прийняті за інших обставин, суб`єктного складу, правового регулювання відносин, які виникли між учасниками справи, а, відтак, висновки, викладені у зазначених судових рішеннях є нерелевантними до правовідносин, які виникли у цій справі.

54. З огляду на зазначене та наявність формальних вимог, передбачених положеннями статей 115-117 КУзПБ апеляційний господарський суд дійшов в цілому правильного висновку про необґрунтованість відмови місцевого господарського суду у відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, внаслідок чого ухвалив правильне рішення щодо скасування ухвали місцевого суду та направлення справи до місцевого суду для продовження розгляду на стадію підготовчого засідання.

55. Разом з тим, мотивувальна частина постанови апеляційного суду від 28.02.2024 підлягає зміні та викладенню у редакції, зазначеній у пунктах 38 - 54 цієї постанови Верховного Суду.

Висновки за результатами касаційного провадження

56. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

57. Частиною першою статті 311 ГПК України визначено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

58. Згідно із частиною четвертою статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

59. З огляду на зазначене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг, та необхідності зміни мотивувальної частини постанови апеляційного господарського суду, без зміни резолютивної частини оскаржуваного рішення.

Щодо судових витрат

60. У зв`язку з тим, що постановою апеляційного суду справу було направлено на новий розгляд (тобто розгляд справи триває), а зміні підлягає лише мотивувальна частина, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України Верховним Судом не вирішувалося.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Національного банку України та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 910/12482/23 змінити (в її мотивувальній частині), виклавши в редакції цієї постанови.

3. Резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 910/12482/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський